Постанова

від 25.10.2019 по справі 915/1289/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 року Справа № 915/1289/19 м.Одеса, проспект Шевченка,29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.А. Мишкіної,

суддів К.В. Богатиря, І.Г. Філінюка

Розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ

на рішення господарського суду Миколаївської області від 04 липня 2019 року

у справі №915/1289/19

за позовом Публічного акціонерного товариства ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ

про стягнення 48253,81грн.

суддя суду першої інстанції: Е.М.Олейняш

час і місце ухвалення рішення: 04.07.2019р. о 16.13год, м.Миколаїв, господарський суд Миколаївської області, зала судових засідань №3,

повне рішення складене 09.07.2019р.

встановив:

02.05.2019р. Публічне акціонерне товариство ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ (надалі - позивач, ПАТ ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ ) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ (надалі - відповідач, ТОВ ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ ), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь 48253,81 грн., у тому числі: 38960,68грн. пені та 9293,13грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.06.2018р. між ним (Замовник) та відповідачем (Підрядник) було укладено договір підряду №2018/д/ОГЕ/702 (надалі - Договір підряду від 20.06.2018р.), за умовами якого відповідач зобов`язався виконати поточний ремонт світлоогороджуючого стовбуру з газ відходами та обслуговуючими площадками до споруди котельні, а позивач - прийняти та оплатити (83746,40грн.) виконані роботи. Згідно Графіку на виконання робіт (який є невід`ємною частиною договору підряду) роботи на виконання умов Договору підряду від 20.06.2018р. повинні бути виконані з 01.10.2018р. по 27.10.2018р.

Станом на день звернення до суду з позовом ТОВ ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ фактично виконало роботи за Договором підряду від 20.06.2018р. частково, на суму 21832,20грн. Проте всі роботи за договором на суму 83746,40грн. повинні були бути виконані у строк до 27.10.2018р., у зв`язку із чим позивач у відповідності до умов п.9.2 Договору підряду від 20.06.2018р. за невиконання зобов`язань у строк, визначений договором, нарахував відповідачу пеню у розмірі 0,3% вартості робіт за договором - 38960,68грн. та штраф 15% вартості невиконаних у строк робіт - 9293,13грн. (розрахунок пені та штрафу наведений у позовній заяві).

Позивач надіслав відповідачу претензію №52-16/06 від 22.01.2019р. про сплату пені та штрафу, яка залишена відповідачем без реагування, що і зумовило звернення до суду з позовом.

З посиланням на норми ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 629 ЦК України, ст. 193, 230-232 ГК України позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

04.07.2019р. ПАТ ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ подало господарському суду Миколаївської області заяву про збільшення позовних вимог, в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 55040,50грн., з яких 45747,37грн. штрафу та 9293,13 штрафу.

Ухвалою місцевому господарському суду від 04.07.2019р. вищезазначену заяву залишено без розгляду у зв`язку із порушенням позивачем строку, встановленого законом, для подання заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач відзив на позовну заяву суду першої інстанції не надав.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.04.2019р. (суддя Е.М.Олейняш) позов задоволено - стягнуто з ТОВ ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ на користь ПАТ ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ 38960,68грн. пені, 9293,13грн. штрафу та 1921грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.ст.11,202,509,626,629, ч.ч.1,2 ст.837, ч.1 ст.846, ч.4 ст.882, ст.610, ч.1 ст.612, ст.530, ч.ч.2,3,6 ст.627, ч.2 ст.883 ЦК України, ч.1 ст.216, ч.1 ст.217, ч.1 ст.230, ч.4 ст.231 ГК України та вмотивоване наступним. Судом встановлено, що Додатком № 2 до договору сторони визначили вартість робіт поточного ремонту об`єкта на загальну суму 83786,40грн. та як вбачається з Графіку на виконання робіт (Додаток № 3 до договору) роботи щодо поточного ремонту об`єкта мають бути виконані в строк з 01.10.2018 року по 27.10.2018 року. На виконання умов договору відповідачем частково виконано, а позивачем прийнято роботи на суму 21832,20грн., про що між сторонами складено та підписано Акт №17-12 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року. Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань визначені договором роботи у строк, передбачений договором, не виконав, у зв`язку з чим позивачем на підставі п.9.2 Договору нараховано відповідачу штрафні санкції- пеню в розмірі 38960,68 грн. за період з 28.10.2018р. по 31.03.2019р. та штраф в сумі 9293, 13грн. Судом перевірені розрахунки пені та штрафу, вони є правильними, отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

12.08.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області надійшла апеляційна скарга ТОВа ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ , в якій скаржник просить суд скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, в якому зменшити суми штрафних санкцій та стягнути 5000грн. пені та 2000грн. штрафу, 1921грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що:

- відповідач мав намір мирового врегулювання спору з позивачем шляхом зменшення сум штрафних санкцій, щодо мирового врегулювання спору проводились переговори з керівництвом позивача. ТОВ ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ направило кур`єром клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 04.07.2019р., для можливості мирового врегулювання спору, але нажаль наскільки стало відомо через погодні умови кур`єр передав клопотання із запізненням;

- підставою виникнення штрафних санкцій є порушення строку виконання робіт по Договору підряду №2018/д/ОГЗ/702 від 20.06.2018р., загальна сума договору складає 69822грн. без ПДВ. При цьому сума штрафних санкцій нарахованих позивачем за договором складає 48253,81грн., тобто набагато більше половини вартості всього Договору;

- відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Вищого господарського суду України у справі № 904/4950/15, при вирішенні питання про зменшення неустойки, суд повинен встановити співрозмірність неустойки невиконаному зобов`язанню відповідачем та врахувати інтереси обох сторін;

- в даному випадку відсутня будь яка майнова або немайнова шкода, яка могла бути завдана позивачу, відповідно і нарахування штрафних санкцій в розмірі, що є більшим за половину вартості всього Договору є більш ніж надмірною, адже відповідно до договірної ціни до договору собівартість виконання робіт складає 63032грн. без ПДВ, а прибуток відповідача за договором складає лише 5517грн.;

- вбачається неспівмірність прибутку за договором та нарахованими штрафними санкціями позивачем, а саме: 5517грн. прибутку за договором проти 48253,81грн. штрафних санкцій.

Враховуючи вищезазначене, наявна можливість зменшення судом штрафних санкцій, нарахованих позивачем.

В апеляційній скарзі містились заява про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження рішення та клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до винесення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2019р. (головуючий суддя М.А. Мишкіна, судді В.В. Бєляновський, К.В. Богатир) відмовлено у задоволенні клопотання ТОВа ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ про відстрочення сплати судового збору та залишено апеляційну скаргу без руху із встановленням скаржнику строку для усунення недоліків.

27.08.2019р. відповідачем було усунено недоліки апеляційної скарги.

У зв`язку із перебуванням судді В.В.Бєляновського у відпустці з 27.08.2019р., розпорядженням керівника апарату суду №638 від 29.08.2019р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/1289/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: К.В. Богатир, І.Г. Філінюк.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2019р. (головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: К.В. Богатир, І.Г. Філінюк) поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення від 04.07.2019р.; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВа ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ на рішення господарського суду Миколаївської області від 04.07.2019р. у справі №915/1289/19; постановлено розгляд апеляційної скарги відповідача у справі №915/1289/19 здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст.263 ГПК України строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань з процесуальних питань до 20.09.2019р.

13.09.2019р. позивач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, що обставини щодо порушення строків виконання робіт за договором не заперечувались відповідачем і судове рішення в цій частині не оскаржується. Сторони, укладаючи Договір підряду від 20.06.2018р., погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, строк виконання робіт, порядок розрахунків, отже відповідач вважав умови договору вигідними для себе, зрозумілими та був обізнаний з усіма його умовами, та, прийнявши на себе зобов`язання щодо виконання робіт у визначений договором строк, погодився із передбаченою п. 9.2 Договору відповідальністю за прострочення виконання взятих на себе зобов`язань. Отже, оскільки укладання договору на викладених у ньому умовах було власним вільним вибором відповідача, посилання скаржника на неспівмірність розміру штрафних санкцій, нарахованих позивачем, прибутку отриманому відповідачем за Договором, є необгрунтованими та не підтвердженими жодними доказами.

20.09.2019р. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій відповідач зазначає, що на його думку позивач погодив збільшення строку дії договору, а разом із тим строк виконання робіт, що підтверджується листуванням між сторонами (листи від 13.12.2018р. та від 17.12.2018р.). При цьому через необізнаність в тонкощах оформлення договірних відносин, не було надано належної уваги необхідності внесення змін і в графік виконання робіт як додаток до Договору. Дана помилка відповідача і надала можливість позивачу на фіксацію формального порушення строків та відповідно нарахування штрафних санкцій, адже в травні 2019 року роботи за Договором підряду від 20.06.2018р. були виконані, що підтверджується Актом виконаних робіт №01-05. ТОВ ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ визнає свою провину в існуючій ситуації, що викликана продовженням строку дії договору та не внесенням змін в графік виконання робіт, але дана провина не може коштувати підприємству тих надмірних штрафних санкцій які нараховані позивачем та стягнуті рішенням суду.

У відповіді на відзив скаржник зазначає, що наявна можливість зменшення судом штрафних санкцій, нарахованих позивачем, про що відповідач і просить суд.

В додатки до відповіді ТОВ ЕНЕРГОМАГІСТАЛЬ надано копію Акту №01-05 приймання виконаних робіт по поточному ремонту за травень 2019 року за Договором підряду №2018/д/ОГЕ/702 від 20.06.2018р.

Вказаний акт апеляційним судом не приймається та не досліджується, оскільки копія акту не подавалася відповідачем до господарського суду Херсонської області та скаржником не зазначено поважність причин неподання доказів (ч.3 ст. 269 ГПК України), наявність виняткових обставин для прийняття додаткових доказів в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази стосовно фактів, наведених сторонами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, 20.06.2018р. між Публічним акціонерним товариством ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ (Підрядник) було укладено договір підряду №2018/д/ОГЭ/702, відповідно до умов п.1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання виконати відповідно з розрахунковою документацією наступні види робіт: Поточний ремонт світлоогороджуючого стовбуру димової труби з газоходами та обслуговуючими площадками до споруди котельні, інв. №2000909 , а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані за цим договором роботи.

Згідно із п.2.1 Договору підряду від 20.06.2018р. вартість робіт, доручених до виконання підряднику, визначена на підставі проектно-кошторисної документації (кошторисної документації) та договірної ціни (додаток № 2), що є невід`ємною частиною цього договору та складає: 69822грн., крім того ПДВ 20 % - 13964,40грн. Всього за договором з ПДВ - 83786,40 грн. Вартість робіт доручених до виконання підряднику є твердою і перегляду в бік підвищення не підлягає протягом всього терміну дії цього договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору підряду від 20.06.2018р. оплата за виконані роботи проводиться замовником в нижченаведеному порядку: шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника за фактично виконані роботи протягом 35 календарних днів після підписання актів виконаних робіт, виставлення рахунку-фактури, надання податкових накладних за фактично виконані роботи.

Підрядник зобов`язаний, зокрема, на свій ризик і за встановлену ціну виконати повний об`єм робіт, передбачений проектно-кошторисною документацією (кошторисною документацією) і після завершення робіт передати об`єкт замовнику з оформленням Акта виконаних робіт в термін, встановлений п. 4.1. цієї угоди (п.3.1 Договору підряду від 20.06.2018р.).

Відповідно до п.4.1 Договору підряду від 20.06.2018р. строк виконання робіт, передбачених цим договором, узгоджується сторонами в графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною даного договору (Додаток №2). Початок робіт фіксується сторонами актом, який надає підрядник.

Згідно із п.4.2 Договору підряду від 20.06.2018р. при виникненні обставин, що не залежать від підрядника і які перешкоджають виконанню його зобов`язань у встановлені терміни, підрядник має право ставити перед замовником питання про перенесення термінів завершення робіт. При цьому підписуються відповідні додаткові угоди про перенесення зазначених термінів.

У разі порушення строків виконання робіт з вини підрядника, останній зобов`язаний оплатити замовнику пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від загальної вартості робіт за цим Договором, а в разі відставання від термінів виконання робіт більш ніж на 10 календарних днів, також сплачує на користь заявника штраф в розмірі 15 % від вартості невиконаних у строк робіт (п.9.2 Договору підряду від 20.06.2018р.).

Відповідно до п.п.13.1-13.3 Договору підряду від 20.06.2018р. будь-які зміни та доповнення до договору дійсні лише при умові, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані сторонами. Всі додатки та протоколи до договору складають його невід`ємні частини. Строк дії договору: початок - з моменту підписання, закінчення - 31.12.2018р. У випадку якщо на момент закінчення договору у сторін залишаються невиконані зобов`язання договір продовжує свою дію до їх повного виконання.

Додатком №2 до Договору підряду від 20.06.2018р. сторони визначили вартість робіт поточного ремонту об`єкта на загальну суму 83786,40грн. (арк. 22).

Згідно Графіку виконання робіт (Додаток № 3 до договору) роботи щодо поточного ремонту об`єкта мають бути виконані в строк з 01.10.2018р. по 27.10.2018р.

28.12.2018р. між ПАТ ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ та ТОВ ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ була укладена додаткова угода №1 до Договору підряду від 20.06.2018р., якою, зокрема, продовжено дію договору (п.13.3 договору від 20.06.2018р.) до 31.05.2019р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково виконав зобов`язання за Договором підряду від 20.06.2018р., в саме - виконав роботи на суму 21832,20грн., що підтверджується Акт № 17-12 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, який підписаний сторонами.

07.12.2018р. ПАТ ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ надіслав ТОВу ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ лист №52-12/11461, в якому зазначив, що строк дії Договору підряду від 20.06.2018р. спливає 30.12.2018р. та станом на 01.12.2018р. акти виконаних робіт не оформлювались.

13.12.2018р. позивач надіслав відповідачу лист №52-12/11691 аналогічного змісту.

17.12..2018р. ТОВ ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ надіслало позивачу лист (на лист від 13.12.2018р.), в якому зазначило, що ним виконувались роботи за Договором підряду від 20.06.2018р., проте вони були припинені через складні погодні умови. В листі містилось прохання продовження строку дії договору.

22.01.2019р. позивач направив відповідачу претензію №52-16/06, в якій позивач вимагав у найкоротший термін виконати зобов`язання за Договором підряду від 20.06.2018р. у повному обсязі та в добровільному порядку перерахувати суму штрафних санкцій 30155,94грн.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначив, що пеня та штраф нараховані ним відповідачу у зв`язку із невиконанням останнім у повному обсязі зобов`язань за Договором підряду від 20.06.2018р.

Обставина прострочення виконання робіт за договором відповідачем не заперечується.

Встановивши обставину прострочення відповідачем виконання зобов`язань за Договором підряду від 20.06.2018р., суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог з огляду наступного.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.6 та ст.627 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.1 ст.846, ч.4 ст.882 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно із ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що Графіком на виконання робіт сторони погодили строк виконання робіт за Договором підряду від 20.06.2018р. з 01.10.2018 року по 27.10.2018 року.

ТОВ ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ частково виконано, а позивачем прийнято роботи на суму 21832,20грн., отже станом на день подання позовної заяви (02.05.2019р.) вартість невиконаних за договором робіт складала 61954,20грн. (83786,40 - 21832, 20=61954,20).

Позивачем до заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 11187/19 від 04.07.2019 року) додано Акт виконаних робіт № 01-05 за травень 2019 року на суму 54 721, 88 грн., який подано після початку розгляду справи по суті (арк. 91-93). Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.07.2019 року заяву залишено без розгляду.

Отже, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань визначені договором роботи у строк, передбачений договором, не виконав, у зв`язку з чим позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

ПАТ ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ на підставі умов п.9.2 Договору підряду від 20.06.2018р. були нараховані відповідачу пеня за період з 28.10.2018р. по 31.03.2019р. 38960,68 грн. та штраф 9293,13грн. (61954,20грн. (вартість невиконаних робіт у строк) х 15 %).

Розрахунки пені та штрафу ТОВ ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ не оспорює, отже виходячи із приписів ч.1 ст.269 ГПК України їх правильність судом апеляційної не перевіряється.

За встановлення факту прострочення відповідачем виконання зобов`язань за Договором підряду від 20.06.2018р., суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги ПАТ ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ про стягнення пені та штрафу.

Доводи апеляційної скарги відповідача колегія суддів відхиляє з огляду наступного.

Скаржник в апеляційній скарзі наполягає на тому, що наявна можливість зменшення штрафних санкцій судом апеляційної інстанції, вказуючи на те, що їх співмірність мала бути досліджена судом першої інстанції.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявлених штрафних санкцій є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.76, ч.1 ст.78, ч.1 ст.79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявлених санкцій, що нараховуються за неналежне виконання стороною свої зобов`язань, кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів.

Саме така правова позиція щодо умов та підстав зменшення судом штрафних санкцій зазначена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019р. у справі №910/9765/18.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений судом про відкриття провадження у справі та призначення судових засідань, що підтверджується тим, що:

- копію ухвали місцевого господарського суду від 07.05.2019р. про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду на 06.06.2019р. ТОВ ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ отримало 14.05.2019р. (а.с.63);

- копію ухвали суду від 06.06.2019р. про відкладення розгляду справи на 04.07.2019р. відповідач отримав 15.06.2019р. (а.с.85).

В ухвалі про відкриття провадження у справі від 07.05.2019р. суд першої інстанції встановити відповідачу строк у 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; роз`яснив відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідач, незважаючи на отримання 14.05.2019р. копії ухвали від 07.05.2019р. не скористався своїм правом подати суду першої інстанції відзив на позовну заяву та/або клопотання про зменшення штрафних санкцій.

Крім того, розгляд справи, призначений на 06.06.2019р. був відкладений місцевим господарським судом саме на задоволення клопотання відповідача.

Отже ТОВ ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ мало достатньо часу як для проведення перемовин з позивачем щодо мирного врегулювання спору (про що відповідач зазначав у двох клопотаннях про відкладення розгляду справи), так і на подання суду клопотання та доказів, які б могли бути оцінені судом в контексті підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Проте відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції фактично самоусунувся від вчинення певних процесуальних дій та участі у розгляді справи по суті заявлених позовних вимог, обмежившись поданням двох клопотань про відкладення розгляду справи.

Сама по собі неспівмірність штрафних санкцій прибутку, який отримав відповідач за надані до договором послуги, за умови ненадання суду документів, які можуть бути враховані судом, не є безумовною підставою для вчинення судом з власної ініціативи дій, передбачених ч.3 ст.551 ЦК України та ч.1 ст.233 ГК України.

У місцевого господарського суду були відсутні підстави для зменшення штрафних санкцій, оскільки станом на день звернення позивача до суду з позовом (02.05.2019р.) відповідач не виконав у повному обсязі своїх зобов`язань за Договором підряду від 20.06.2018р.; відповідач не подав суду відомостей щодо свого майнового стану та не повідомив про наявність обставин, що можуть бути враховані судом при вирішенні спору.

Отже підстави, вказані скаржником, для скасування рішення і ухвалення нового рішення зі зменшенням штрафних санкцій, колегією суддів не встановлені.

Посилання скаржника на те, що внаслідок листування між сторонами у грудні 2018 року фактично було продовжено строк дії договору до 31.05.2019р. (лист від 28.12.2019р.) підставою для скасування оскаржуваного рішення слугувати не спроможні, оскільки відповідно до п.13.1 Договору підряду від 20.06.2018р. будь-які зміни та доповнення до договору дійсні лише при умові, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані сторонами.

Матеріали справи не містять додаткової угоди щодо зміни Графіку виконання робіт (який є невід`ємною частиною договору підряду), отже відповідач повинен був виконати усі роботи за договором у строк з 01.10.2018р. по 27.10.2018р.

Посилання скаржника на правову позицію Вищого господарського суду України у постанові у справі №904/4950/15 колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно як до п.6 ст.13 ЗУ Про судоустрій і статус суддів так і до ч.4 ст.236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судом при застосуванні таких норм права; закон не визначає правові позиції Вищого господарського суду України як такі, що є обов`язковими для врахування господарськими судами.

В процесі апеляційного розгляду справи колегією суддів не встановлено порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права для виходу за межі доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги відхилені судом апеляційної інстанції, тому оскаржуване судове рішення господарського суду Миколаївської області залишається без змін як ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права відповідно до ст.ст.275, 276 ГПК України.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються згідно ст.129 ГПК України на відповідача, оскільки вимоги апеляційної скарги повністю відхилені.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 04 липня 2019 року у справі №915/1289/19 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ ЕНЕРГОМАГІСТРАЛЬ .

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286,287 ГПК України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя К.В. Богатир

Суддя І.Г. Філінюк