Постанова

від 17.10.2019 по справі 911/2243/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2019 р. Справа№ 911/2243/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.

у присутності ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Косякевича С.О.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2019 року

у справі № 911/2243/18 (суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою ТОВ "Спектр-Агро"

до Приватного підприємства "Трубіж Агро"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського Київської області від 11.06.2019 року у справі №911/2243/18 заяву ГУ ДФС у Київській області з кредиторськими вимогами до боржника задоволено частково. Визнано грошові вимоги ГУ ДФС у Київській області до ПП "Трубіж Агро" у сумах: 3 842,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 13 713,44 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів; 889 766,27 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів (в ліквідаційній процедурі). В частині грошових вимог у сумі 170,00 грн. штрафу за ППР №0128725005 від 17.12.2018 року відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ГУ ДФС у Київській області звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2019 року у даній справі в частині невизнаних кредиторських вимог в розмірі 170,00 грн. та прийняти нове рішення, яким включити кредиторські вимоги у розмірі 170,00 грн. до реєстру кредиторів (з урахуванням клопотання про усунення недоліків від 30.07.2019 року вх. № 09.1-13/15123/19), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 року колегією суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Сотнікова С.В., Грека Б.М. апеляційну скаргу ГУ ДФС у Київській області повернуто скаржнику без розгляду на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України.

26.09.2019 року апеляційна скарга ГУ ДФС у Київській області надійшла до Північного апеляційного господарського суду повторно.

Згідно витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 01.10.2019 року вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Київській області на ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2019 року у справі №911/2243/18, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 17.10.2019 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Косякеча С.О. надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі, а також відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Оскільки ліквідатор банкрута особисто з`явився в судове засідання 17.10.2019 року, то заявлене ним клопотання залишено судом без розгляду.

Ліквідатор банкрута в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

Представники апелянта та інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

17.10.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення ліквідатора банкрута, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ГУ ДФС у Київській області слід відмовити, а ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2019 року у справі №911/2243/18 в оскаржуваній частині - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа №911/2243/18 про банкрутство ПП "Трубіж Агро", провадження у якій порушено ухвалою суду від 30.10.2018 року за заявою ТОВ "Спектр-Агро" .

Постановою господарського суду Київської області від 15.01.2019 року ПП "Трубіж Агро" визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Косякевича С.О.

28.03.2019 року до господарського суду Київської області надійшла заява ГУ ДФС у Київській області про визнання грошових вимог до боржника у сумі 903 649,71 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.04.2019 року вказану заяву залишено без руху та в подальшому, ухвалою від 23.04.2019 року повернуто заявнику без розгляду.

10.05.2019 року ГУ ДФС у Київській області повторно звернулось до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника, в якій просить суд визнати грошові вимоги до боржника у сумі 907 491,71 грн., з яких: 3 842,00 грн. - вимоги 1 черги (судовий збір), 13 713,44 грн. - вимоги 2 черги (ЄСВ) та 889 936,27 грн. - вимоги 6 черги (з податків).

Заявлені податковим органом грошові вимоги ліквідатором банкрута визнано частково, зокрема: у сумах: 3842,00 грн. - 1 черга (судовий збір) та 903 479,71 грн. - 6 черга у зв`язку з пропуском строку.

Разом з тим, грошові вимоги у сумі 170,00 грн. штрафу ліквідатором не визнано, оскільки обов`язок сплати вказаного штрафу виник у боржника (згідно даних ДФС) 25.01.2019 року, однак з дати визнання боржника банкрутом (15.01.2019 року), в силу ст. 38 Закону про банкрутство, у боржника не виникають жодні додаткові зобов`язання (у т.ч. зі сплати податків і зборів).

За наслідками розгляду заявлених вимог, ухвалою господарського Київської області від 11.06.2019 року у справі №911/2243/18 заяву ГУ ДФС у Київській області з кредиторськими вимогами до боржника задоволено частково. Визнано грошові вимоги ГУ ДФС у Київській області до ПП "Трубіж Агро" у сумах: 3 842,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 13 713,44 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів; 889 766,27 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів (в ліквідаційній процедурі). В частині грошових вимог у сумі 170,00 грн. штрафу за ППР №0128725005 від 17.12.2018 року відмовлено.

Як встановлено судом першої інстанції, заявлені вимоги з ЄСВ в розмірі 14 586,42 грн. складаються з заборгованості за нарахованими сумами Єдиного внеску за період з 22.05.2017 року по 20.10.2017 року на загальну суму 13 713,44 грн., а також застосованих штрафних санкцій в сумі 872,98 грн. (рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені № 0050975202 від 12.09.2018 року; дата виникнення зобов`язання - 02.11.2018 року).

Вказані вимоги з ЄСВ є обґрунтованими та документально підтвердженими, відтак визнані місцевим судом повністю із включенням 13713,44 грн. до 2 черги вимог кредиторів, та 872,98 грн. - до 6 черги.

Крім цього, господарським судом Київської області також визнано грошові вимоги ГУ ДФС у Київській області з ПДВ та штрафу на загальну суму 888 893,29 грн. грн. із включенням до шостої черги, як такі що подані з пропуском строку на заявлення конкурсних вимог.

В той же час, відмовляючи у задоволенні вимог на суму 170,00 грн. штрафу місцевий господарський суд виходив з того, що всупереч ст. 38 Закону про банкрутство нарахування штрафу у вказаному розмірі на заборгованість боржника відбулось після визнання боржника банкрутом.

Скаржник з даною ухвалою суду в частині відмови у визнанні його кредитором на суму 170,00 грн. не погоджується та в апеляційній скарзі зазначає, що встановлення контролюючим органом порушення норм податкового законодавства згідно Акту перевірки від 31.10.2018 року та, як наслідок, винесення податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) від 17.12.2018 року відбулось під час перебування ПП "Трубіж Агро" у процедурі розпорядження майном, тобто до визнання його банкрутом постановою від 15.01.2019 року.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали в оскаржуваній податковим органом частині, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно ППР № 0128725205 від 17.12.2018 року контролюючим органом застосовано до ПП "Трубіж Агро" штраф у сумі 170,00 грн. на підставі акта перевірки № 3569/10-36-52-05-34/39333971 від 31.10.2018 року.

В ППР вказано, що сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), що визначена у цьому ППР, підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього ППР (при проведенні адміністративного чи судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження) відповідно до п. 57.3. ст. 57 розд. 2 ПК України від 02.12.2010 року.

Пунктом 57.3. ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 58.3. ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, поштове відправлення №0740023937666 (направлення податковим органом ППР № 0128725205 від 17.12.2018 року на адресу боржника) не було вручене боржнику та 15.01.2019 року направлено за зворотною адресою.

Таким чином, згідно положень п. 58.3. ст. 58 ПК України вважається, що дане ППР вручене боржнику 15.01.2019 року та починаючи з вказаної дати почав перебіг 10-денний строк (п. 57.3. ст. 57 ПК України) для сплати відповідного податкового зобов`язання, який закінчився 25.01.2019 року та безпосередньо дата 25.01.2019 року визначена податковим органом як дата виникнення зобов`язання по сплаті боржником штрафу у сумі 170,00 грн. за ППР № 0128725205 від 17.12.2018 року.

Однак, як було встановлено вище, постановою господарського суду Київської області від 15.01.2019 року у справі №911/2243/18 ПП "Трубіж Агро" визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Відповідно до пункту 1.3. статті 1 ПК України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Системний аналіз положень пункту 1.3. статті 1 ПК України та положень ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, дає підстави дійти до висновку, що з моменту визнання боржника банкрутом (ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) (котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. (Аналогічні правові висновки викладені в постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.03.2019 року у справі № 910/14827/16).

Таким чином, починаючи з 15.01.2019 року у ПП "Трубіж Агро" не можуть виникати будь-які додаткові зобов`язання (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)).

Враховуючи зазначене, керуючись ст. 38 Закону про банкрутство суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відхилення заявлених ГУ ДФС у Київській області вимог з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 170,00 грн. (штраф за ППР № 0128725205 від 17.12.2018 року).

Доводи апеляційної скарги про те, що вказані вимоги виникли та нараховані податковим органом у процедурі розпорядження майном боржника, судом апеляційної інстанції до уваги не беруться, оскільки обов`язок сплати вказаного штрафу виник у боржника вже після визнання його банкрутом згідно постанови від 15.01.2019 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржувану ухвалу прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є недоведеними, безпідставними, необґрунтованими та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування ухвали місцевого господарського суду в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ГУ ДФС у Київській області до боржника у розмірі 170,00 грн. не вбачається.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2019 року у справі № 911/2243/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2019 року у справі №911/2243/18 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до боржника у розмірі 170,00 грн. залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Матеріали справи повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки передбаченні ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 24.10.2019 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

С.В. Сотніков