Рішення

від 11.10.2019 по справі 906/592/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/592/19

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Нероди І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: за первісним позовом (відповідач за зустрічним): Костюкевич-Тарнавська О.В., адвокат, ордер серії ЖТ №49796 від 12.06.2019р.

від відповідача: за первісним позовом (позивача за зустрічним): Раєцький А.О., адвокат, ордер серії ЖТ №070001 від 12.07.19р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Л.Т" (м.Житомир)

до Державного підприємства "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (м.Житомир)

про стягнення 48850,35 грн

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (м. Житомир)

до Приватного підприємства "Л.Т" ( м. Житомир)

про стягнення штрафних санкцій (пені) у розмірі 20059,77грн.

Процесуальні дії по справі.

Відповідно до ухвали суду від 18.06.19р. справа за позовом Приватного підприємства "Л.Т" про стягнення з Державного підприємства "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" коштів в сумі 48850, 35 грн на підставі Договору № Л Т-0000001 від 08.02.19р. розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження на стадії розгляду по суті.

Відповідно до ухвали суду від 09.07.19р. розгляд справи по суті було відкладено до 15:00 год. 15.07.19р. для забезпечення процесуального права відповідача взяти участь у судовому процесі.

Відповідно до ухвали суду від 15.07.19р. справу розглянуто за правилами загального позовного провадження зі стадіями підготовчого провадження та розгляду справи по суті.

Відповідно до ухвали суду від 15.07.19р. до спільного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" від 12.07.19р. до Приватного підприємства "Л.Т" про стягнення штрафних санкцій (пені) у розмірі 20059,77грн.

Відповідно до ухвали суду від 01.10.2019 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.10.2019 року.

В судовому засіданні 11.10.19року оголошено рішення суду про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Приватне підприємство "Л.Т" звернулося з позовом до відповідача Державного підприємства "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про стягнення 47798,78грн основного боргу, 812, 58 грн інфляційних втрат та 238, 99 грн 3% річних (надалі за текстом - Державне підприємство, Приватне підприємство та Договір поставки).

В обґрунтування фактичних підстав позову Приватне підприємство посилається на невиконання Державним підприємством обов`язку сплатити кошти за отриманий товар ( 2 калібрувальні гирі) згідно умов, порядку та строків, визначених Договором №ЛТ-0000001 від 08.02.2019 року.

В якості правових підстав позову Приватне підприємство посилається на ст.ст. 525, 526, 611, 625, 692 ЦК України.

У відзиві на позовну заяву Державне підприємство вимоги позову не визнало, оскільки заперечує факт отримання товару ( 2-х калібрувальних гирь) за видатковою накладною №РН-0000003 від 06 березня 2019 року від імені підприємства уповноваженою особою через дефект заповнених у ній реквізитів, що є обов`язковими для первинних документів ( відсутні відомості про особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції). Окрім того, Приватне підприємство не подало на підтвердження доводів щодо виконання зобов`язання з поставки товару ( 2-х калібрувальних гирь) податкову накладну, прийняту ДФС України та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також докази прийняття її відповідачем до складу податкового кредиту. З врахуванням викладених заперечень, доводить Державне підприємство, Приватне підприємство не виконало умови п. 2.1., 2.3, 3.1 та 3.2. Договору №ЛТ-0000001 від 08.02.2019 року, тому немає права вимагати оплати непоставленого товару ( 2-х калібрувальних гирь).

У відповіді на відзив Приватне підприємство доводить, що на виконання п. 5.1. Договору поставки, товар (2 калібрувальні гирі) 06.03.2019 року було поставлено за місцем поставки: м. Бердичів, вулиця Шкіряників,7 та отримано від імені Державного підприємства начальником Бердичівського відділення Слободенюком В.Ф., що підтверджується підписом цієї особи та відтиском печатки відділення у видатковій накладній №РН-0000003 від 06.03.2019 року.

У запереченні на відзив на позовну заяву Державне підприємство наголошує, що видаткова накладна №РН-0000003 складена 06.03.19 року, тобто поза строками поставки, визначеними у п. 3.1. Договору поставки (до 19.02.2019 року), що спростовує доводи Приватного підприємства про належне виконання наведеної договірної умови навіть в частині часткової поставки товару. Не заслуговують на увагу доводи Приватного підприємства про те, що начебто товар (2 калібрувальні гирі) було фактично прийнято начальником Бердичівського відділення Державного підприємства Слободенюком В.Ф., про що доводять його підпис та печатка відділення у видатковій накладній №РН-0000003 від 06.03.19р. , оскільки в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують його повноваження, зокрема, довіреність на вчинення юридичних дій за Договором поставки від імені Державного підприємства. Посилання на такі документи у видатковій накладній №РН-0000003 від 06.03.19р. також відсутні. З врахуванням імперативних приписів ст.95 ЦК України директор Приватного підприємства , який підписував видаткову накладну №РН-0000003 від 06.03.19р., мав достеменно знати , що єдиним повноважним представником Державного підприємства , який вправі отримувати товари без довіреності є Генеральний директор. Державне підприємство категорично стверджує, що не отримувало від Приватного підприємства паспортно-технічну документацію та документи, які підтверджують якість товару, як того вимагає п. 2.1. та п. 2.3. Договору поставки . У справі відсутні також рахунок-фактура та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна. Зобов`язання Державного підприємства оплатити товар за умовою п. 4.3 Договору поставки виконується після виконання Приватним підприємством зобов`язання з поставки товару в обумовленій у п.1.1. Договору кількості - 6 калібрувальних гирь, і не настає у разі часткової поставки. Окрім того, на підставі п.8.1 та 10.5.3 Договору поставки Державне підприємство повідомило Приватне підприємство про відмову від постачання товару та розірвання Договору поставки, оскільки потребу у цьому товарі відпала.

У додаткових поясненнях по суті спору, Державне підприємство також доводить, що податкова накладна могла б вважатись належним та допустимим доказом на підтвердження здійснення Приватним підприємством господарської операції з поставки товару ( 2 калібрувальних гирь) 06.03.19р. за видатковою накладною №РН-0000003, однак така у справі відсутня. Не довело Приватне підприємство документально також факт фізичного переміщення цього товару загальною вагою в 1 тонну у місце його поставки, тоді як підтвердженням такому факту могли б слугувати товарно-транспортні накладні, однак такі у справі відсутні. Сам факт наявності у Приватного підприємства видаткової накладної №РН-0000003 від 06.03.19р., ним ж і оформленої, не доводить реальність господарських операцій за Договором поставки.

В ході судового розгляду справи Державне підприємство подало зустрічну позовну заяву до Приватного підприємства про стягнення штрафних санкцій (пені ) в сумі 20 059, 77 грн.

В обґрунтування фактичних підстав зустрічного позову Державне підприємство посилається на порушення Приватним підприємством строків поставки товару (6-ти калібрувальних гирь) у період з 19.02.2019 року по 12.07.2019 року, що дає право на стягнення пені, передбаченої п. 8.3. Договору поставки.

В якості правових підстав зустрічного позову Державне підприємство посилається, зокрема, на ст.ст. 549, 611 ЦК України.

У відзиві на зустрічний позов Приватне підприємство вимоги останнього не визнало, оскільки вважає зобов`язання з поставки товару (2-х калібрувальних гирь) 06.03.2019 року виконаним належно, хоча й частково ( оскільки поставці підлягало 6 калібрувальних гирь), тому саме Державним підприємством порушено умову п. 4.3. ч. 4 Договору поставки щодо проведення оплати за поставлений частково товар на суму 47798, 98 грн. Окрім того, Державне підприємство не скористалось правом , передбаченим у п.8.1 Договору поставки, щодо відмови від поставки товару і розірвання договору шляхом надіслання письмового повідомлення , тому часткова поставка товару (2-х калібрувальних гирь) на суму 47798, 98 грн відбулась в межах дії договору. Погодивши у п.8.3 Договору поставки право покупця нараховувати пеню в розмірі 0,5% від суми товару за порушення продавцем строків поставки товару , сторони не визначили для себе значення терміну " сума Товару". Тому слід вважати про відсутність досягнутих домовленостей щодо застосування до продавця штрафних санкцій за порушення строків постачання в розмірі, який визначений у зустрічному позові.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 11.10.19р. представник Приватного підприємства просила задовольнити первісний позов та відмовити у зустрічному. Представник Державного підприємства просив задовольнити зустрічний позов та відмовити у задоволенні первісного .

В судовому засіданні 11.10.19р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення первісного позову та часткове задоволення зустрічного.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

08 лютого 2019 року між Приватним підприємством (продавець) та Державним підприємством (покупець) укладено Договір поставки, за умовою п.1.1. якого продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець оплатити та прийняти наступний товар: Гиря зразкова КГО-ІV-500 код 38311210-3 "Калібрувальні гирі", одиниці - шт, кількість товару - 6, ціна (в гривнях) без ПДВ - 19916,16 грн, сума (в гривнях) без ПДВ - 119 496, 96 грн. Всього з ПДВ: 143 396, 35 грн.

У розділі 2 Договору сторони встановити вимоги до якості товару, визначили документи, якими підтверджується якість, а також взаємні права та обов`язки у разі поставки товару неналежної якості.

У п.3.1 розділу 3 Договору поставки сторони домовились, що продавець поставляє товар покупцеві на протязі 10 календарних днів з дня підписання Договору поставки.

Документи, які додаються до товару: рахунок-фактура, видаткова накладна ( п.3.2 Договору поставки).

Крім того, продавець взяв на себе зобов`язання протягом строків, передбачених діючим законодавством, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні на товар, що постачається за цим Договором поставки , а також за свій рахунок здійснити його постачання (п. п. 3.2, 3.3. Договору поставки).

У п. 5.1 Договору поставки сторони погодили, що товар за дійсним Договором і право власності на нього вважається переданим продавцем і прийняття покупцем за адресою: м. Бердичів, вул. Шкіряників, 7 (п. 5.1. Договору поставки).

За умовою п.п. 5.1.1 Договору поставки приймання товару по кількості відбувається на складі покупця відповідно до фактичної наявності товару і кількості, зазначеної у товарній накладній.

У п. 4.1 Договору поставки передбачено, що його загальна вартість складає: сто сорок три тисячі триста дев`яносто шість грн 35 коп) з урахуванням ПДВ . Форма оплати - безготівкова (п. 4.3. Договору поставки).

За умовою п.4.3 Договору поставки 100% оплата товару здійснюється в термін 10 -ти банківських днів, після передачі товару покупцем, згідно виставлених рахунків.

У 8 розділі Договору поставки "Санкції і рекламації" сторони передбачили , що у разі порушення термінів постачання товару продавцем більше, ніж на 10 календарних днів, покупець має право відмовитися від постачання і розірвати цей Договір в односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення продавцеві (п. 8.1. Договору поставки).

При порушенні термінів постачання товару, продавець сплачує на користь покупця пеню в розмірі 0,5 % від суми товару по дійсному договору за кожен день прострочення (п. 8.3. Договору поставки).

Усі суми заборгованості і штрафних санкцій, передбачені цим Договором, сплачуються з урахуванням індексу інфляції і 3% річних (п. 8.4. Договору поставки).

За умовою п.10.6 Договору поставки, договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2019 року в частині зобов`язань до повного їх виконання сторонами.

Як встановлено судом, на оригінальному примірнику Договору поставки Приватного підприємства кульковою ручкою синього кольору вчинено підпис та напис Слободенюк В.Ф. Оригінальний примірник Договору поставки Державного підприємства не оглядався на предмет наявності такого підпису та напису.

За змістом видаткової накладної №РН-0000003 від 06.03.19 р., оформленої на підставі Договору поставки, Приватне підприємство (продавець) продало Державному підприємству товар: Гиря зразкова КГО-ІV-500, в кількості 2 шт, ціна без ПДВ 19916, 16 грн, сума без ПДВ 39832, 32 грн, разом без ПДВ 39832, 32 грн, всього з ПДВ 47798, 78 грн (надалі за текстом - товар ( 2 калібрувальні гирі) (а.с. 13).

Від імені Приватного підприємства (продавця) видаткову накладну №РН-0000003 від 06.03.19р. підписано директором Савельєвим О.М. та скріплено відтиском печатки юридичної особи. Реквізит "отримав (ла)" за дов. № від" заповнено наступним чином: нанесено підпис, який скріплено відтиском печатки Бердичівського відділення Державного підприємства (а. с. 13).

22.03.19р. Приватне підприємство ( продавець) звернулося до Державного підприємства (покупець) з листом-претензією за №0000001 з вимогою оплатити поставлений товар (2 калібрувальні гирі) , оскільки з моменту їх поставки та отримання 06.03.19р. минуло 10 календарних днів, тоді як зобов`язання з 100% оплати товару покупцем не виконано , чим порушено умову п. 4.3 Договором поставки (а. с. 14).

Державне підприємство у відповіді на претензію від 23.04.19р. за вих. №0546/М від 23.04.19р. просило Приватне підприємство надати копії документів, які підтверджують поставку товару (гирі калібрувальні) відповідно до умов укладеного 08.02.19р. Договору поставки, а саме: видаткову накладну, яка підписана уповноваженим представником підприємства та скріплена печаткою та інші документи, що підтверджують виконання умов договору (а.с. 15).

14 червня 2019року Приватне підприємство звернулося з цим позовом до суду та просить стягнути з Державного підприємства, окрім основного боргу в сумі 47 798, 78 грн, також інфляційні втрати в сумі 812, 58 грн та 3% річних в розмірі 238, 99 грн.

Державне підприємство скористалося правом подати зустрічний позов до Приватного підприємства про стягнення пені у розмірі 20 059, 77 грн за період з 19.02.2019 року по 12.07.2019 року за непоставку товару за Договором поставки, а саме 6 (шести) калібрувальних гирь на загальну суму 143 396, 35 грн з ПДВ на підставі п. 8.3. Договору поставки , однак із застосуванням не договірного розміру пені -0,5%, а в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Договір №ЛТ-0000001, укладений між Приватним підприємством та Державним підприємством 08.02.2019 року, за правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 4 ст. 233 та ч. 1 ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення, як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки та опосередковується господарським договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В статусі постачальника товару може бути як його безпосередній виробник, так і суб`єкт господарювання, який придбав цей товар у виробника або інших суб`єктів господарювання.

Основним вилом економічної діяльності Приватного підприємства ( код КВЕД 46.69) є оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням. Цей клас включає також оптову торгівлю вимірювальними приладами.

За загальним правилом ч.2 ст. 265 ГК України договір поставки укладається на розсуд сторін , однак у будь-якому разі із погодженням трьох істотних умов : предмет, ціну та строк дії договору ( ч.3 ст. 180 ГК України).

Стаття 266 ГК України у частині 1 предметом поставки визначає насамперед визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, однак допускає можливість поставки виробів, визначених індивідуальними ознаками.

Договором поставки предметом поставки є визначений родовими ознаками виріб з найменуванням , зазначеним у стандартах : гиря зразкова КГО-ІV-500 код 38311210-3 "Калібрувальні гирі".

Згідно з ч. 2 цієї статті Кодексу загальна кількість товару , а також їх асортимент, номенклатура того визначаються специфікацією за згодою сторін, однак про загальну кількість товару (шість калібрувальних гирь), сторони спору домовились у п.1.1 Договору поставки.

Стаття 267 ГК України передбачає, що поставка товару здійснюється у строки, погоджені сторонами договору поставки , зокрема у графіку поставки , та які можуть визначатися місяцем, декадою, добою тощо ( ч. 4 цієї статті).

У ч. 5 цієї статті також передбачено право сторін договору поставки передбачити порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірку товарів покупцем.

У п.3.1 та 5.1 Договору поставки, як встановив суд, сторони погодили , що поставка товару (шести калібрувальних гирь) здійснюється на протязі 10 календарних днів з дня його підписання. Таким чином, Приватне підприємство взяло на себе зобов`язання поставити Державному підприємству за місцем поставки : м.Бердичів, вул. Шкіряників ,7 товар (шість калібрувальних гирь) у період з 09.02.1019року по 18 лютого 2019року включно.

Оскільки за умовою п.п. 5.1.1 товар здається та приймається на складі покупця відповідно до фактичної його наявності та кількості, зазначеній у товарній накладній, суд вважає, що сторони передбачили можливість поставки товару окремими партіями, як це передбачає ч. 4 ст. 267 ГК України.

З цих підстав, суд погоджується з доводами Приватного підприємства про те, що поставка товару могла відбуватися декількома партіями по дві, три, одній тощо калібрувальній гирі залежно від їх наявності на дату поставки у продавця.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ЦК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У статті 633 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Оскільки сторони у п. 3.1 Договору поставки домовились, що строк поставки товару становить 10 - календарних днів з дня підписання договору , суд також погоджується з доводами Державного підприємства, що в межах цього строку, що визначений судом з 09.02.19р. по 18.02.19р., мало бути виконаним зобов`язання з поставки всіх шести калібрувальних гирь .

Однак як встановив суд, Приватне підприємство не виконало зобов`язання з поставки товару ( 6-ши калібрувальних гирь) у строк, встановлений у Договорі поставки.

У ч.1 ст. 664 ЦК України зазначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, серед іншого, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар. Аналогічне правило містить стаття 197 ГК України.

До виконання обов`язку продавця передати товар покупцеві Приватне підприємство приступило лише 06.03.19р. , оформивши видаткову накладну №РН-0000003 з посиланням на Договір поставки, на товар: Гиря зразкова КГО-ІV-500, в кількості 2 шт, ціна без ПДВ 19916, 16 грн, сума без ПДВ 39832, 32 грн, разом без ПДВ 39832, 32 грн, всього з ПДВ 47798, 78 грн.

Таким чином, станом на 06.03.19р. Приватне підприємство лише частково виконало зобов`язання з поставки товару ( 2 калібрувальні гирі).

Частина 4 статті 193 ГК України гарантує управненій стороні право не приймати виконання зобов`язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Оскільки інше не передбачено Договором поставки, Державне підприємство мало право відмовитися від прийняття виконання зобов`язання з поставки товару частинами (2 калібрувальні гирі замість 6), однак таким правом не скористалося.

Оскільки Державне підприємство не визнає факт прийняття від Приватного підприємства товару (2 калібрувальні гирі) на підставі видаткової накладної №РН-0000003 від 06.03.19р., посилаючись на дефект останньої в частині реквізитів , що дозволяють ідентифікувати особу , яка приймала участь в господарській операції та була уповноважена на таку участь від імені Державного підприємства, суд не застосовує правило ч. 4 ст. 193 ГК України до спірних правовідносин.

Разом з тим, суд лише частково погоджується з доводами Державного підприємства про те, що керівник Приватного підприємства не проявив розумну обачність при оформлені відносин з поставки товару ( 2 калібрувальних гирь) видатковою накладною від 06.03.19р. №РН-0000003.

Так, правило ч. 8 ст. 193 ГК України передбачає, що управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов`язання, на вимогу зобов`язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов`язання повністю або його частини.

Станом на 06.03.19р. в статусі управленої сторони, яка приймала часткове виконання господарського зобов`язання з поставки товару (2 калібрувальних гирь) було Державне підприємство , і саме на вимогу зобов`язаної сторони , а в статусі такої було Приватне підприємство, мала видати письмове посвідчення виконання зобов`язання частини.

Правило ч. 2 ст. 527 ЦК України передбачає, що кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Оцінюючи видаткову накладну №РН-0000003 від 06.03.19 р., подану як доказ на підтвердження факту поставки товару (2 калібрувальних гирь), суд встановив, що від імені Приватного підприємства (продавця) її підписано директором Савельєвим О.М. та скріплено відтиском печатки юридичної особи. Тоді як реквізит "отримав (ла)" за дов. № від" заповнено наступним чином: нанесено підпис, який скріплено відтиском печатки Бердичівського відділення Державного підприємства.

За змістом ст. 86 ГПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу. Зазначена процесуальна норма дає підстави суду оцінювати оформлену з дефектом видаткову накладну №РН-0000003 від 06.03.19 р. не лише окремо від інших доказів , а у сукупності з ними.

Насамперед , суд враховує, що одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми ( абз. 8 ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

У статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що первинний документ складений у паперовій формі повинен мати такі обов`язкові реквізити як: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із змісту статті 9 Закону № 996-XIV в частині " інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" , видаткова накладна №РН-0000003 від 06.03.19 р. містить підпис особи, скріплений відтиском печатки Бердичівського відділення Державного підприємства.

Приватне підприємство з метою ідентифікації особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені Державного підприємства станом на 06.03.19р. та підпис якої вчинено у видатковій накладній №РН-0000003, надало докази, які підтверджують , що такою особою був начальник Бердичівського відділення Державного відділення Слободенюк В. Ф., та саме ним проставлено відтиск печатки відділення у первинному документі, оскільки між сторонами в минулі роки вже склались договірні відносини щодо поставки Державному підприємству приладів вимірювання ( ваги лабораторні, штатив для електродів, стакан низький з носиком і градуюванням тощо) саме за місцезнаходженням відділення у м.Бердичеві, вул. Шкіряників, 7. ( а. с. 107-109).

Саме тому та виходячи з умов п.п. 9.1 та 10.7 Договору поставки Приватне підприємство не вимагало від начальника Бердичівського відділення надання додаткових письмових підтверджень наявності повноважень на прийняття товару (2 калібрувальних гирь) від імені Державного підприємства.

Оцінюючи доводи Державного підприємства щодо відсутності у начальника Бердичівського відділення Слободенюка В. Ф . повноважень з прийняття товару у Приватного підприємства станом на 06.03.19р. за приписами ст. 92 ЦК України, суд враховує наступне.

В абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Державне підприємство не подало жодних доказів на підтвердження тих обставин, що, по-перше, начальник Бердичівського відділення Слободенюк В.Ф. обмежений у повноваженнях щодо представництва юридичної особи , та по-друге, що Приватне підприємство знало чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Державне підприємство не довело, що у Єдиному державному реєстрів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доступ до відомостей якого відкритий, внесено запис про те, що начальник Бердичівського відділення Слободенюк В.Ф. обмежений у повноваженнях щодо представництва юридичної особи у відносинах з третіми особами.

Як передбачає у ч. 1 ст. 64 ГК України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо).

Згідно з ч. 2 цієї статті Кодексу функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Наявними у справі доказами підтверджується наявність в начальника Бердичівського відділення Слободенюка В.Ф. достатніх повноважень для вчинення юридично значимих дій від імені Державного підприємства , як юридичної особи.

Згідно Положення про Бердичівське відділення Державного підприємства "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", затвердженого Генеральним директором ДП "Житомирстандартметрологія" 03.03.2014р вказано, що Бердичівське відділення Державного підприємства "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" є відокремленим структурним підрозділом Державного підприємства "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації".

Відділення є юридичною особою. Вся діяльність, передбачена цим положенням та Статутом підприємства, здійснюється Відділенням від імені Підприємства на підставі наданої генеральним директором Підприємства довіреності в обсязі визначених повноважень.

Відділення має право, за дорученням Підприємства, здійснювати угоди та інші юридичні акти, виступати в інтересах підприємства на підставі довіреності позивачем або відповідачем в суді у справах, пов`язаних з діяльністю Відділення (п.п. 1.1.-1.4. вказаного Положення) (а.с. 90т -92)

Відповідно до Посадової інструкції начальника Бердичівського відділення ДП "Житомирстандартметрологія" ПрЯ МП 5.2/Ф-7 Слободенюка Віктора Філаретовича, затвердженої Генеральним директором ДП "Житомирстандартметрологія" 01.03.2016р, начальник відділення має право підписувати відповідні документи в межах своєї діяльності і компетенції (п. 3.2. зазначеної Інструкції) (а.с. 87-89).

Державне підприємство не спростувало тієї обставини, що підписавши видаткову накладну №РН-0000003 від 06.03.19 р. щодо прийняття товару (2 калібрувальних гирь) начальник Бердичівського відділення діяв не в межах своєї діяльності і компетенції.

Оцінюючи категоричні ствердження Державного підприємства про те, що не отримувало від Приватного підприємства паспортно-технічну документацію та документи, які підтверджують якість товару, як того вимагає п. 2.1. та п. 2.3. Договору поставки , суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Однак у ч. 1 ст. 666 ЦК України передбачено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Відповідно до ч. 2 цієї статті Кодексу якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

На підставі вищенаведеної норми матеріального права, суд повністю відхиляє ствердження Державного підприємства як безпідставні в межах характеру спірних правовідносин.

Оцінюючи заперечення Державного підприємства щодо реальності господарської операції з поставки Приватним підприємством 06 березня 2019 року 2-х калібрувальних гирь за місцезнаходженням Бердичівського відділення Державного підприємства ( м. Бердичів, вул. Шкіряників,7) та їх фактичного прийняття від імені підприємства начальником відділення Слободенюком В.Ф. посиланням на відсутність в матеріалах справи зареєстрованої податкової накладної Приватного підприємства в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також доказів прийняття її Державним підприємством до складу податкового кредиту, суд виходить з наступного.

Дійсно, у п. 3. 2 Договору поставки передбачено, що "Продавець" зобов`язаний протягом строків, передбачених діючим законодавством, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні на Товар, що постачається за дійсним Договором.

Судом встановлено, що вже станом на 22.03.2019р. Державне підприємство висувало Приватному підприємству претензії щодо податкового кредиту за податковою накладною, яку не було зареєстровано в ЄРПН за фактом поставки 06 березня 2019 року 2-х калібрувальних гирь, та які Приватне підприємство відхилило з тих підстав, що оскільки покупець не подав довіреність (інший документ) на право отримання товару , продавець не зміг подати скаргу до органів ДФС щодо реєстрації такої податкової накладної (а.с. 14).

Судом також встановлено, що саме після відхилення Приватним підприємством станом на 22.03.19р. претензій Державного підприємства щодо податкового кредиту ( сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК У( п.п. 14.1.181 ст.14 цього Кодексу)) на суму поставки 2 калібрувальних гирь - 47798,98грн, в тому числі ПДВ 7966,46грн, Державне підприємство станом на 23.04.19р. висунуло претензії щодо подання Приватним підприємством видаткової накладної, підписаної уповноваженим представником підприємства та скріпленої його печаткою, а також інших документів, що підтверджують поставку калібрувальних гирь ( а.с. 15).

Водночас обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. В такому разі покупець товару може звернутися до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення продавцем за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.19р. у справі № 908/1568/18, постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.18 року у справі № 917/877/17).

З врахуванням викладеного, відсутність у матеріалах справи доказів зменшення Державним підприємством зобов`язання з ПДВ в сумі 7966,46грн на підставі зареєстрованої Приватним підприємством в ЄРПН податкової накладної на загальну суму 47798,98 грн, не спростовує факт, який мав місце 06.09.2019р. у м. Бердичеві по вул. Шкіряників, 7 ( місцезнаходження Бердичівського відділення), щодо поставки та прийняття 2 калібрувальних гирь за видатковою накладною №РН-0000003, оформленою з дефектом окремих необхідних реквізитів первинного документа (йдеться про відсутність відомостей про посаду особи , відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інших даних, що дають змогу таку особу ідентифікувати), однак за наявністю відтиску печатки Бердичівського відділення Державного підприємства та підпису його начальника Слободенюка В. Ф., як встановив суд в ході вирішення спору.

При вирішенні цього спору, судом також звернуто увагу на досягнуті сторонами домовленості, про те, що при виконанні умов Договору поставки керуватимуться принципами доброзичливості і взаєморозуміння ( п.9.1 Договору поставки). Зазначена договірна умова узгоджується з такими засадами цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність, на яких , власне, і має ґрунтуватися зобов`язання, що виникає з договору ( ст. ст. 6 , 509 ЦК України).

У пункті 10.7 Договору поставки сторони домовилися, що підписуючи його від продавця та покупця, добровільно надають згоду один одному використовувати інші дані, які стали відомі внаслідок співпраці і виконання договірних зобов`язань , для забезпечення реалізації податкових стосунків і стосунків у сфері бухгалтерського обліку і аудиту, стосунків у сфері надання послуг і купівлі-продажу товарів, для забезпечення господарської діяльності і виконання договірних зобов`язань у виконанні умов цього Договору.

Оцінюючи заперечення Державного підприємства про те, зобов`язання оплати товар у 100% розмірі виникає лише після виконання Приватним підприємством зобов`язання з поставки товару у загальній кількості шести калібрувальних гирь, тому строк (момент) оплати не настав, не заслуговують на увагу, оскільки прийнявши виконання зобоів`язання з поставки товару частинами ( 2 калібрувальні гирі) 06.09.19р., у Державного підприємства виник обов`язок з його оплати за правилом ч.1 ст. 692 ЦК України . Правило ч.2 ст. 530 ЦК України до відносин купівлі- продажу в такому випадку не застосовується .

Враховуючи вищенаведене, суд задовольняє первісний позов Приватного підприємства в частині стягнення з Державного підприємства основного боргу в сумі 47 798, 78 грн за поставлений на підставі Договору поставки товар ( 2 калібрувальні гирі) за видатковою накладною №РН-0000003 від 06.03.19р.

На підставі умови п.8.4 Договору поставки та ст. 625 ЦК України суд задовольняє також позовні вимоги первісного позову про стягнення 3% річних на суму 238, 99 грн за період з 22.03.2019 по 13.06.2019 року та інфляційні втрати на суму 812,58 грн за період з квітня - травня 2019 року.

Зустрічний позов Державного підприємства суд задовольняє частково з наступних підстав.

Насамперед суд не погоджується з доводами Приватного підприємства про те, що умова п. 8.3 Договору поставки не може бути застосована до факту порушення зобов`язання щодо поставки товару у встановлений у п. 3.1 цього договору термін , а саме з 09.02.19р. по 18.02.19р., лише через те, що сторони не визначили зміст поняття "сума Товару".

Оскільки оцінювану судом умову Договору поставки , викладену у п. 8.3 , було складено саме Приватним підприємством, тому суд її і тлумачить проти нього за правилом ст. 213 ЦК України. За умовою п. 4.1 Договору поставки йдеться про інше поняття " загальна вартість дійсного Договору", тоді як договір не може мати вартості . Тобто, у Договорі поставки окремі терміни і поняття вживаються не вірно. Попри це, сторони спору усвідомлюють, що йдеться про ціну одиниці товару та про загальну вартість товару, а не про суму товару.

Оскільки загальна вартість товару (6 калібрувальних гирь) склала 143396,35 грн, цей показник прийматиме участь у формулі розрахунку пені за умовою п. 8.3 Договору поставки у період з 19.02.19р. по 05.03.19р. ( до дати часткової поставки товару (2 калібрувальні гирі). З 06.03.19р. по 12.07.19р. - із суми 95597, 57 грн.

Окрім того , суд при розрахунку прийматиме виключно договірний розмір пені - 0,5% за кожен день прострочення, а не у розмірі подвійної облікової ставки, оскільки Закон України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" не застосовується до порушення негрошового зобов`язання.

З врахуванням викладених доводів, за період з 19.02.19р. по 05.03.19р. включно за не поставку товару (6 калібрувальних гирь) загальною вартістю 143 396, 35 грн, сума пені становить 29, 46 грн;

За період з 06.03.19р. по 12.07.19р. за не поставку товару (4 калібрувальних гирь) загальною вартістю 95597, 57 грн (143 396, 35 грн - 47 798, 78 грн), сума пені становить 167, 62 грн.

Загалом до стягнення за зустрічним позовом підлягає пеня в сумі 197, 08 грн. В частині нарахованої пені в сумі 19 862, 69 грн з використання подвійної облікової ставки НБУ суд відмовляє.

Щодо розподілу судового збору

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За первісним позовом витрати щодо судового збору в розмірі 1921, 00 грн покладаються на відповідача за первісним позовом в повному обсязі.

За зустрічним позовом витрати щодо судового збору покладаються на позивача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 18, 87 грн (197, 08 грн х 1921, 00 грн : 20059, 77 грн).

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст.126 ГПК України вказано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України вказано, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Матеріалами справи підтверджено, що за первісним позовом правничу допомогу Приватному підприємству "Л.Т" надавала адвокат Костюкевич-Тарнавська О.В. згідно ордеру серії ЖТ №49796 на надання правничої допомоги від 12.06.2019р (а.с. 9).

15.07.2019 року адвокатом Костюкевич-Тарнавською О.В. подано клопотання, до якої додано заяву про вартість послуг адвоката на суму 4500, 00 грн та копії доказів понесених витрат, а саме:

-копія акту №1 здачі-приймання наданих послуг по договору про надання послуг представника від 14.06.2019 року;

- копія платіжного доручення №109 від 13.06.2019 року на суму 4500, 00 грн про оплату послуг адвоката;

- копія заключної виписки АТ КБ "Приватбанк" за період з 13.06.2019 по 13.06.2019 року;

Для участі у судових засіданнях 09.07.2019 та 15.07.2019 року складено акт здачі приймання наданих послуг №2 по договору про надання послуг представника від 12 червня 2019 року (до ордеру серії ЖТ №49796) від 09 липня 2019 року, згідно якого вказано, що вартість послуг, наданих по Договору, становить 1000, 00 грн без ПДВ по 500, 00 грн за участь в одному судовому засіданні (а.с. 60-65, 67-68, 153).

Додатковою угодою №1 до договору про надання послуг представника від 12.06.2019 року від 15.07.2019 року було доповнено статтю 4.1.3. Договору щодо виплати гонорару та компенсації додаткових затрат, згідно якої за консультування щодо характуру правовідносин, вивчення та правовий наналіз письмових документів щодо зустрічного позову, підготовку таподання до суду відзиву на зустрічний позов -1000, 00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок) (а.с. 154).

Так, за участь в судових засіданнях: 02.09.2019 року вартість витрат на професійну правничу допомогу становить 1000, 00 грн, сплачено згідно платіжного доручення №143 від 04.09.2019 року; 01.10.2019 року вартість витрат на професійну правничу допомогу становить 1000, 00 грн, сплачено згідно платіжного доручення № 162 від 01.10.2019 року; 11.10.2019 року вартість витрат на професійну правничу допомогу становить 1000, 00 грн, сплачено згідно платіжного доручення №163 від 01.10.2019 року (а.с. 156-160, 163-164).

Отже, загалом адвокатом Приватного підприємства "Л.Т" Костюкевич -Тарнавською О.В. надано послуг на професійну правничу допомогу в загальній сумі 9500, 00 грн (дев`ять тисяч п`ятсот гривень, 00 коп).

За зустрічним позовом професійну правничу допомогу Державному підприємству "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" адвокат Раєцький А.О. згідно ордеру серії ЖТ №070001 на надання правової допомоги від 12.07.2019 року (а.с. 56).

03 жовтня 2019 року адвокатом Раєцьким А.О. подано клопотання про долучення доказів понесених судових витрат (а.с. 135-137).

Попереднє (орієнтовне) визначення суми судових витрат подано адвокатом Раєцьким А.О. на суму не менше 7000, 00 грн (сім тисяч гривень, 00 коп) згідно протоколу погодження гонорару від 11.03.2019 року в погодинній оплаті за виконання робіт за договором про надання правової допомоги від 11.03.2019р, укладеного Адвокатським бюро Сергія Хоменка та Державним підприємством "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", становить 700, 00 грн (сімсот грн, 00 коп) (а.с. 43-46).

Відповідно до Акту виконаних робіт №2/2 від 31 липня 2019 року адвокатом Раєцьким А.О. надано послуг на загальну суму з ПДВ 7700, 00 грн (сім тисяч грн, 00 коп) (4900, 00 грн + 1400, 00 грн + 1400, 00 грн) (а.с. 138).

В подальшому адвокатом Раєцьким А.О. виконано наступні роботи:

- участь в засіданнях 02.09.2019 року та 01.10.2019 року загальною тривалістю 1 год, що станомить 700 грн;

- написання письмових пояснень від 03.10.2019 року, витрачено 2 год, становить 1400, 00 грн;

- написання клопотання про долучення доказів судових витрат, витрачено 0,3 год (20 хв), становить 233 грн.

Загалом Адвокатом Раєцьким А.О. надано послуг на загальну суму 10 033, грн (7700, 00 грн +700 грн + 1400, 00 грн + 233 грн), а не 10 233, 00 грн.

Згідно платіжного доручення №131 від 12 серпня 2019 року ДП "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" сплачено Адвокатському бюро Сергія Хоменка 10 266, 00 грн. (а.с. 139). Однак сплачена сума 10 266, 00 грн включає в себе також оплату по іншому рахунку №01-08/1 на суму 2566, 00 грн, який не має відношення до цієї справи). Отже, платіжним дорученням №131 від 12.08.2019 року оплачено рахунок №01-8/2 від 01.08.2019 року на суму 7700, 00 грн. (а.с. 140).

Разом з тим, представник Державного підприємства адвокат Раєцький А.О. заперечує щодо розміру судових витрат на правничу допомогу Костюкевич -Тарнавської А.В. щодо суми 4500, 00 грн та 1000, 00 грн, з наступних підстав:

- не виконано значного обсягу послуг (виконаних робіт) (проаналізовано лише два документи);

- розмір таких витрат не є розумним, він є необгрунтовано високим, суттєво завищеним;

- відсутній детальний опис виконаної правничої допомоги, наведений в розрахунку позивача, що не дає об`єктивної можливості встановити кількість потраченого часу та має неспівмірний розмір з обсягом наданих послуг та виконаних робіт.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

З врахуванням викладеного, суд вважає за можливе зменшити витрати Приватного підприємства на професійну правничу допомогу адвоката Костюкевич-Тарнавської О.В. на 50% із суми 9500, 00 грн до суми 4750, 00 грн. У розподілі решти витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4750, 00 грн. з Державного підприємства суд відмовляє.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом зустрічний позов задоволено частково, до розподілу витрат Державного підприємства на професійну правничу допомогу адвоката Раєцького А.О. суд застосовує пропорцію: 197, 08 грн (задоволена сума пені) х 10233, 00 грн (заявлені витрати на професійну правничу допомогу) : 20059, 77 грн (заявлена сума штрафних санкцій) = 100,53 грн.

Керуючись статтями 123, ч.ч. 4,5 ст. 126, ч.4 ч. 5 ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" ( 10003,м.Житомир,вул. Новосінна 24, код ЄДРПОУ 02568147) на користь Приватного підприємства "Л.Т." ( 10002,м.Житомир, вул. Мала Бердичівська 21, код ЄДРПОУ 39336050) :

- 47798,78 грн основного боргу;

- 812,58 грн інфляційних витрат;

- 238,99 грн 3%річних;

- 1921,00 грн судового збору;

- 4750,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

3. Зустрічний позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Л.Т." (10002, м. Житомир, вул. Мала Бердичівська 21, код ЄДРПОУ 39336050) на користь Державного підприємства "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" ( 10003,м.Житомир,вул. Новосінна 24, код ЄДРПОУ 02568147):

- 197,08 грн пені,

- 18,87 грн судового збору,

- 100,53 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

5. Відмовити у зустрічному позову про стягнення пені в сумі 19862,69 грн.

6.Зменшити розмір витрат Приватного підприємства "Л.Т." на професійну правничу допомогу в сумі 9500,00грн на 50% до суми 4750,00 грн.

7. Відмовити Приватному підприємству "Л.Т." в покладенні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4750,00 грн на Державне підприємство "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.10.19

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- 3- сторонам (рек. з повідомл)