Рішення

від 15.10.2019 по справі 908/1479/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/99/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2019 Справа № 908/1479/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколов А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, код ЄДРПОУ 30019775)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69-а, код ЄДРПОУ 30105738)

про стягнення 8 771 260,42 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Бєлєвцова О.С., довіреність №2-464д від 28.12.2018, адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2185 серія ХВ №000482 від 17.01.2018).

Від відповідача: Кузнецов І.С., довіреність № б/н від 03.01.2019, адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 002030 від 12.02.2019)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/1479/19 за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» про стягнення 8 771 260,42 грн.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019 р. справу №908/1479/19 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 18.06.2019 прийнято справу №908/1479/19 до провадження та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/99/19, підготовче засідання призначено на 15.07.2019 з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою суду від 15.07.2019 №908/1479/19 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 16.09.2019 та відкладено розгляд справи у підготовчому провадженні на 16.09.2019.

Ухвалою від 16.09.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті, ухвалено за письмовою згодою учасників справи перше судове засідання з розгляду справи по суті провести у судовому засіданні 16.09.2019. В судовому засіданні 16.09.2019 судом оголошено перерву до 02.10.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 02.10.2019 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» .

Представник відповідача надав суду заяву від 02.10.2019 про зупинення провадження у справі №908/1479/19 до прийняття остаточного рішення у справі №910/13436/19, яка знаходиться в провадженні Господарського суду м. Києва.

Ухвалою суду від 02.10.2019 № 908/1479/19 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено. У судовому засіданні оголошено перерву до 15.10.2019.

07.10.2019 до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» надійшла апеляційна скарга № б/н від 04.10.2019 (вх. № 08-17/753/19 від 07.10.2019) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 по справі № 908/1479/19, відповідно до якої скаржник просить скасувати ухвалу суду від 02.10.2019 про відмову в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі № 908/1479/19.

Ухвалою суду від 08.10.2019 № 908/1479/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» № б/н від 04.10.2019 (вх. № 08-17/753/19 від 07.10.2019) з додатками до неї на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 по справі № 908/1479/19 повернуто ТОВ «МІК» .

11.10.2019 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про зменшення розміру пені та штрафу на 98 % на підставі ч. 1 ст. 233 Господарського Кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 15.10.2019 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» .

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовні заяві. Суду надано пояснення: 11.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю МІК та Акціонерним товариством Укргазвидобування укладено договір поставки № УГВ6530/30-18, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві Головки колонні в асортименті (далі - товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець прийняти і оплатити такий товар. Строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується у специфікації та графіку поставки до цього договору. Датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання - передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем). 11.06.2018 між сторонами підписана специфікація № 1 до договору на загальну суму 96 839 999, 52 грн., в т.ч. ПДВ - 16 139 999, 92 грн. Відповідно до графіку поставки товару, підписаного сторонами (додаток № 3 до договору) граничний строк поставки складає 60, 75 та 90 календарних днів з дати підписання договору. Відповідач поставив товар з порушенням строків поставки товару, обумовлених договором, що підтверджується видатковими накладними. Відповідно до п. 7.9. договору передбачено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару. У зв`язку із порушення строків поставки товару позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 801 283, 33 грн. та штрафу у розмірі 4 969 977,09 грн. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що дійсно між сторонами було укладено договір поставки. Відповідачем було порушено строк поставки у зв`язку із настанням непередбачених обставин. Відповідач неодноразово звертався до позивача з листами щодо зміни строків поставки товару у зв`язку із неможливістю ТОВ МІК вчасно здійснити поставку товару (лист № 18-08-01-06 від 01.08.2018 та № 09201 від 20.09.2018). У листах відповідач посилався на висновок Київської торгово-промислової палати № 1703-4/364 від 31.07.2018, відповідно до якого неможливість своєчасного виконання зобов`язань за договором поставки товару сталась через незалежні від відповідача обставини, а саме настання непередбачуваного випадку (аварія) на підприємстві виробника товару, кваліфікованого торгово-промисловою палатою як настання істотної зміни обставин, що зумовило затримку постачання продукції виробником товару до відповідача на строк від 45 до 50 днів. Вина ТОВ МІК у недотриманні строків постачання товару не вбачається, а порушення відбулось внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору та суттєво вплинули на можливість виконання постачальником ТОВ МІК обов`язків за договором УГВ 6530/30-18 від 11.06.2018, а тому є обґрунтовані підстави для висновку щодо перегляду умов договору № УГВ 6530/30-18 від 11.06.2018 в частині перенесення строків поставки товару. Вказаний Висновок міститься у матеріалах справи. Позивач не надав відповіді на листи щодо зміни строків поставки. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Також, відповідач підтримав клопотання про зменшення розміру пені та штрафу на 98 %.

У судовому засіданні 15.10.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю МІК (далі - постачальник) та Акціонерним товариством Укргазвидобування (далі - покупець) укладено договір поставки № УГВ6530/30-18 (далі - договір з усіма змінами, додатками та доповненнями), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві Головки колонні в асортименті (далі - товар), зазначені в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець прийняти і оплатити такий товар.

Згідно з п. 1.2. договору, найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації (далі - Специфікація), яка є додатком № 1 до договору та є її невід`ємною частиною. Строк поставки товару визначається Графіком поставки товару, який є додатком № 3 до договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 1.3. договору, постачальник гарантує, що товар, який є предметом договору належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися товаром, є новим і не був у використанні, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язання перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.

Постачальник підтверджує, що укладання та виконання ним цього договору не суперечить нормам чинного законодавства України та відповідає його вимогам (зокрема, щодо отримання всіх необхідних дозволів та погоджень), а також підтверджує те, що укладання та виконання ним цього договору не суперечить цілям діяльності постачальника, положенням його установчих документів чи інших локальних актів (п. 1.4. договору).

Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна цього договору вказується в специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо постачальник є резидентом, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом).

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.3.1., 5.3.5., 5.5. договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується у специфікації та графіку поставки до цього договору.

Датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання - передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

За вимогою покупця або вантажоотримувача постачальник зобов`язаний відвантажити товар в присутності уповноважених представників покупця. За вимогою покупця, постачальник зобов`язаний забезпечити вільний доступ представникам покупця до виробничих потужностей, на яких відбувається процес виготовлення товару, що є предметом даного договору, для інспекції якості товару, що виробляється на всіх етапах його виробництва.

Супровідні документи, що стосуються цього договору: інвойси, пакувальні листи, відвантажувальні документи, технічна документація повинні бути надані постачальником англійською та українською мовами - для нерезидентів, українською - для резидентів.

Постачальник зобов`язаний забезпечити товар наступними документами (в рамках кожної поставки): товаросупровідні документи (товарно-транспортна накладна) - 4 оригінали; сертифікат якості та/або паспорт виробника (на вибір покупця); відвантажувальна специфікація (акт завантаження) або пакувальний лист на кожну транспортну одиницю з обов`язковим зазначенням ваги нетто-брутто, кількість місць і виду упаковки (за вимогою покупця) - 4 оригінали; сертифікат відповідності (за вимогою покупця); інші документи, на вимогу покупця, у разі проведення митного оформлення товару покупцем.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.3. договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар, приймати поставлений товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання передачі товару або видаткової накладної.

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором, забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору.

Пунктом 7.9. договору передбачено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення , а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Згідно із п.п. 8.1. - 8.3. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили , які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лих, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини.

Відповідно до п.11.8. договору всі доповнення, специфікації і додатки до договору є його невід`ємними частинами, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

11.06.2018 між сторонами підписана специфікація № 1 до договору на загальну суму 96 839 999, 52 грн., в т.ч. ПДВ - 16 139 999, 92 грн. Вартість товару по даній специфікації включає в себе витрати на пакування, завантаження, монтажні матеріали для транспортування, транспортні витрати, витрати отримання сертифікату походження товару, митні витрати понесені продавцем при митному оформленні товару, а також усі мита, податки та інші обов`язкові платежі, які оплачуються постачальником при експорті товару. Строк поставки: відповідно до графіку поставки товару. Умови та строки оплати: оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати постачання. Виробник товару: Китай. Рік виготовлення товару - 2017-2018 роки, але не більше 12 місяців на дату поставки.

Відповідно до графіку поставки товару, підписаного сторонами (додаток № 3 до договору) граничний строк поставки складає 60, 75 та 90 календарних днів з дати підписання договору.

Факт поставки товару підтверджується наступними видатковими накладними:

- № РН-09/28/25 від 28.09.2018 (фактична дата отримання - 01.10.2018) на суму 4 730 765,82 грн. з порушенням;

- № РН-09/03/10 від 03.09.2018 (фактична дата отримання - 04.09.2018) на суму 9 318 254,40 грн.;

- № РН-09/28/23 від 28.09.2018 (фактична дата отримання - 01.10.2018) на суму 7 311 537,00 грн.;

- № РН-09/28/24 від 28.09.2018 (фактична дата отримання - 01.10.2018) на суму 4 659 127,20 грн.;

- № РН-09/27/19 від 27.09.2018 (фактична дата отримання - 01.10.2018) на суму 5 590 952,64 грн.;

- № РН-09/28/18 від 28.09.2018 (фактична дата отримання - 01.10.2018) на суму 5 555 398,20 грн.;

- № РН-09/28/21 від 28.09.2018 (фактична дата отримання - 01.10.2018) на суму 5 555 398, 20 грн.;

- № РН-09/28/22 від 28.09.2018 (фактична дата отримання - 01.10.2018) на суму 5 555 398,20 грн.;

- № РН-09/27/21 від 27.09.2018 (фактична дата отримання - 01.10.2018) на суму 7 956 703,68 грн.;

- № РН-09/28/27 від 28.09.2018 (фактична дата отримання - 01.10.2018) на суму 11 253 435,00 грн.;

- № РН-09/28/26 від 28.09.2018 (фактична дата отримання - 01.10.2018) на суму 8 780 702,70 грн.;

- № РН-09/27/18 від 27.09.2018 (фактична дата отримання - 01.10.2018) на суму 5 734 546,56 грн.;

- № РН-09/27/20 від 27.09.2018 (фактична дата отримання - 01.10.2018) на суму 5 626 824,72 грн.;

- № РН-09/28/20 від 28.09.2018 (фактична дата отримання - 01.10.2018) на суму 4 229 191,56 грн.;

- № РН-09/28/19 від 28.09.2018 (фактична дата отримання - 01.10.2018) на суму 4 981 763,64 грн.

Отже, зобов`язання щодо поставки товару на загальну суму 96 839 999,52 грн. відповідачем виконано несвоєчасно, з порушенням визначених п. 5.1. договору строків на 21, 24, 36 та 51 календарний день згідно наведеного у позовній заяві розрахунку штрафних санкції.

Вказані видаткові накладні містяться в матеріалах справи.

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія про сплату пені у розмірі 3 801 283,33 грн. та штрафу у розмірі 4 969 977,09 грн. у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки.

Відповідач неодноразово звертався до позивача з листами щодо зміни строків поставки товару у зв`язку із неможливістю ТОВ МІК вчасно здійснити поставку товару (лист № 18-08-01-06 від 01.08.2018 та № 09201 від 20.09.2018). У листах відповідач посилався на висновок Київської торгово-промислової палати № 1703-4/364 від 31.07.2018, відповідно до якого неможливість своєчасного виконання зобов`язань за договором поставки товару сталась через незалежні від відповідача обставини, а саме настання непередбачуваного випадку (аварія) на підприємстві виробника товару, кваліфікованого торгово-промисловою палатою як настання істотної зміни обставин, що зумовило затримку постачання продукції виробником товару до відповідача на строк від 45 до 50 днів. Вина ТОВ МІК у недотриманні строків постачання товару не вбачається, а порушення відбулось внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору та суттєво вплинули на можливість виконання постачальником ТОВ МІК обов`язків за договором УГВ 6530/30-18 від 11.06.2018, а тому є обґрунтовані підстави для висновку щодо перегляду умов договору № УГВ 6530/30-18 від 11.06.2018 в частині перенесення строків поставки товару. Вказаний Висновок міститься у матеріалах справи.

У зв`язку із порушення строків поставки товару позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 801 283, 33 грн. та штрафу в розмірі 4 969 977,09 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1479/19, відзив на позовну заяву та додаткові письмові пояснення, заслухавши представників сторін, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його у строк встановлений договором, або законом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що між сторонами було укладено договір підряду на виконання якого було поставлено товар на загальну суму 96 839 999,52 грн. із простроченням строків поставки передбачених договором.

У зв`язку із порушенням строків поставки товару позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача пені за період з 26.08.2018 по 30.09.2018 включно у розмірі 3 801 283, 33 грн. та штрафу у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару за вказаний період на суму 4 969 977,09 грн.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями, згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Таким чином, Господарським кодексом України передбачена відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді штрафної санкції (неустойка, штраф, пеня). Тобто штраф і пеня не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 7.9. договору передбачено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені за період з 26.08.2018 по 30.09.2018 включно у розмірі 3 801 283, 33 грн. та штрафу у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару за вказаний період на суму 4 969 977,09 грн., суд приходить до висновку, що вони є вірними. Контррозрахунку відповідач не надав. Позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 3 801 283, 33 грн. та штраф у розмірі 4 969 977,09 грн. підлягають задоволенню.

11.10.2019 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про зменшення розміру пені та штрафу на 98 % на підставі ч. 1 ст. 233 ГК України.

У судовому засіданні 15.10.2019 відповідач підтримав вказане клопотання та просив суд зменшити розмір заявлених до стягнення сум пені та на 98 % до 175 425,20 грн., з яких: 76 025,66 грн. - пеня, 99 399,54 грн. - штраф.

Вказане клопотання обґрунтоване наступним: неможливість своєчасного виконання зобов`язань за договором поставки товару сталась через незалежні від відповідача обставини, а саме настання непередбачуваного випадку (аварія) на підприємстві виробника товару, кваліфікованого торгово-промисловою палатою як настання істотної зміни обставин, що зумовило затримку постачання продукції виробником товару до відповідача на строк від 45 до 50 днів. Відповідно до висновку Київської торгово-промислової палати № 1703-4/364 від 31.07.2018 вина ТОВ МІК у недотриманні строків постачання товару не вбачається, а порушення відбулось внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору та суттєво вплинули на можливість виконання постачальником ТОВ МІК обов`язків за договором УГВ 6530/30-18 від 11.06.2018, а тому є обґрунтовані підстави для висновку щодо перегляду умов договору № УГВ 6530/30-18 від 11.06.2018 в частині перенесення строків поставки товару. Відповідач неодноразово пропонував позивачу змінити стоки поставки, проте позивач відмовився. На день подання позовної заяви свої зобов`язання за договором поставки відповідач виконав у повному обсязі. Строк прострочення поставки товару є незначним. За період з 01.01.2018 по 01.01.2019 ТОВ МІК є збитковим підприємством, на підтвердження чого суду надано фінансові звіти. АТ Укргазвидобування має перед відповідачем заборгованість за іншими договорами №УГВ11734/30-18 від 06.12.2018 та № УГВ11748/30-18 від 12.12.2018 на загальну суму 79 300 961,79 грн.

Частиною першою статті 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 зі справи № 910/9765/18).

Як встановлено судом, позивач та відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявлених пені та штрафу, які нараховуються за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Статтею 614 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, ЦК України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Боржник звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.08.2018 по справі 910/11049/17 та постанові Верховного Суду України від 13.02.2013 у справі № 6-170цс12.

Судом встановлено, що згідно з умовами п. 8.1. договору поставки № УГВ6530/30-18 від 11.06.2018, сторонами передбачена єдина підстава від звільнення відповідальності: настання форс мажорних обставин - непереборної сили. Істотна зміна обставин, на яку посилався відповідач, не визначена умовами договору як підстава для звільнення від відповідальності за порушення строків поставки товару.

У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника , відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Визначення форс-мажору надається у Законі України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.1997.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні , форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно (ч.1 ст. 14-1 ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні ).

Виходячи з наведених норм, визначальними ознаками форс-мажору є надзвичайність їх характеру; невідворотність; незалежність від волі учасників господарських (цивільних) відносин; а також те, що їх дія унеможливлює виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

При цьому, з огляду на зміст частини 2 ст. 218 ГК України, на сторону, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, як на підставу для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань, покладено обов`язок доведення не тільки факту настання таких обставин, а й факту того, що зазначені обставини є форс-мажором саме для даного (конкретного) зобов`язання, наслідком дії яких є неможливість виконання стороною зазначеного зобов`язання.

Згідно ч. 4 ст. 219 ГК України, сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

За висновком суду, відповідач не надав достатніх доказів на підтвердження факту відсутності його вини в порушенні строків поставки товару, на які він посилається у відзиві.

Дослідивши висновок Київської торгово-промислової палати № 1703-4/364 від 31.07.2018 суд зазначає, що він не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, встановлених умовами договору. З цього висновку вбачається, що постачальником товару ТОВ МІК було ТОВ Торговий дім Мік Трейд , яке в свою чергу, безпосередньо уклало зовнішньоекономічний Контракт поставки від 28.05.2018 № JR-UAH-TGT20180528 з Компанією-виробником Yantai Jereh Petroleum Equipment & Technjljgies Co.,LTD (Китайська народна Республіка, м. Яньтай).

Зокрема, за Договором поставки від 01.03.2018 № 23 ТОВ Торговий Дім Мік Трейд , як постачальник, зобов`язалось поставити і передати у власність покупцю - ТОВ МІК товар, а покупець - ТОВ МІК зобов`язалось прийняти та оплатити Товар на умовах, визначених договором.

Разом з цим, за твердженням відповідача, після укладення договору поставки від 11.06.2018 № УГВ 6530/30-18 мала місце істотна зміна обставин, якими підприємство - постачальник керувалось при укладення договору і які суттєво впливають на баланс інтересів сторін та строки виконання сторонами зобов`язань за укладеним договором виходячи з наступного. Проте, відповідач подав до Торгово-промислової палати лист від 04.05.2018 - в день, коли сталася аварія, проте жодні посилання у вказаному листі відсутні, що свідчить про неповноту висновку.

Так, листом від 15.06.2018 Компанія Yantai Jereh Petroleum Equipment & Technologies Co.,LTD повідомила ТОВ Торговий дім Мік Трейд про те, що 04.05.2018 стався непередбачуваний випадок (аварія). Як було встановлено, випуск продукції неналежної якості є наслідком аварії від 04.05.2018 , а її виправлення шляхом ремонту технологічного обладнання не дало належного результату. У зв`язку з вищевикладеним було прийнято рішення щодо заміни пошкодженого станку новим, у зв`язку із чим постачання продукції відбудеться із затримкою від 45 до 50 днів.

Суд також приходить до висновку, що істотна зміна обставин може бути підставою для внесення змін до договору, укладеного між позивачем та відповідачем, проте не може бути підставою для зміни відповідальності, як вказувалось вище.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд також зазначає, що це не є процесуальною заявою, на що посилався представник відповідача у судовому засіданні 15.10.2019, а є заявою що стосується предмету спору.

Відповідно до ст. 169 ГПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Проте, стаття 169 параграфу 2 розділу IІI ГПК України має стосуватися саме процесуальних дій. Тоді як клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд вважає заявою, що стосується предмету спору, тобто заявою по суті справи, надання яких здійснюється в порядку визначеному ст. ст. 161-168 ГПК України та якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Судом встановлено, що з вказаною заявою у встановлені ГПК України строки відповідач не звернувся, а подавши заяву напередодні останнього судового засідання з розгляду справи по суті, відповідач порушив вимоги ст. 169 ГПК України, що свідчить про зловживання ним процесуальними правами та порушення рівності сторін і принципу змагальності, оскільки він позбавив позивача можливості своєчасно подати суду відповідні пояснення та докази щодо цієї заяви.

Дослідивши подане відповідачем клопотання про зменшення розміру пені та штрафу за несвоєчасну поставку товару, перевіривши доводи, які містяться у такому клопотанні, врахувавши розмір несвоєчасного виконання відповідачем свого зобов`язання та розмір пені та штрафу; обставини, на які посилався відповідач, як на підставу зменшення штрафу на 98 % від заявленої суми, винятковості яких відповідачем не доведено, суд, відмовляє у задоволенні клопотання відповідача.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Інші доводи та аргументи відповідача судом до уваги не приймаються в силу вищевикладеного.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МІК (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69 - а, код ЄДРПОУ 30105738) на користь Акціонерного товариства Укргазвидобування (04053, Київська область, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) пеню у розмірі 3 801 283 (три мільйона вісімсот одна тисяча двісті вісімдесят три) грн. 33 коп., штраф у розмірі 4 969 977 (чотири мільйона дев`ятсот шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят сім) грн. 09 коп. та судові витрати у розмірі 131 568 (сто тридцять одна тисяча п`ятсот шістдесят вісім) грн. 91 коп. Видати наказ.

Повний текст рішення складено: 25.10.2019.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.