Ухвала

від 24.10.2019 по справі 910/12180/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Київ

24.10.2019Справа № 910/12180/19

Суддя Бондаренко Г.П., розглянувши

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ: 14360570)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІКЕТ-ТЕК" (2122, м. Київ, Деснянський район, вулиця Магнітогорська, будинок 1; код ЄДРПОУ: 38900637)

Про стягнення заборгованості у розмірі 122120, 83 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК (далі - позивач) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІКЕТ-ТЕК" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 122 120, 83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором банківського обслуговування № б/н від 04.10.2013. у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за договором у розмірі 122120, 83 грн, з яких 36 536,89 грн - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 80223, 94 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання; 5360, 00 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

17.09.2019 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановив позивачеві строк на усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом надання: 1) належних доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача; 2) детального обґрунтованого розрахунку позовних вимог; 3) оригінала довіреності № 1734-К-Н-О від 01.04.2019, копію якої додано до позовної заяви.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 про залишення позовної заяви без руху позивач отримав 23.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

03.10.2019 від позивача надійшла заява № 20190923/3775 від 24.09.2019 на усунення недоліків позовної заяви, до якої позивач додав розрахунок позовних вимог. Щодо вимоги надати оригінал довіреності № 1734-К-Н-О від 01.04.2019 позивач послався на пункт 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації Вимоги до оформлення документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003) та зазначив, що довіреністю № 1734-К-Н-О від 01.04.2019 передбачено право представника від імені банку підписувати, подавати, пред`являти необхідні документи, посвідчувати своїм підписом копії документів, у тому числі копії цієї довіреності, а тому подання оригіналу даного документа не є обов`язковим.

Також позивач зазначив щодо належних доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, що процесуальне законодавство не вимагає надавати докази направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви з додатками виключно в оригіналі.

Суд, після виходу з щорічної відпустки, дослідивши подану позивачем заяву про усунення недоліків, зазначає наступне.

Відповідно до пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля . Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення , а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).

Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердження, що інформація у даній накладній зазначена правильно.

Таким чином на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позову обов`язково мають додаватися не лише описи вкладення, а й чеки (квитанції) поштового відділення , що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2019 у справі № 910/17784/16 Суд вказав, що список згрупованих поштових відправлень не може бути прийнятим судом, як належний доказ надіслання заяви з додатками та з листом з описом вкладення іншим учасникам справи, оскільки, всупереч вказаним нормам не є розрахунковим документом, який підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції визначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах (пп. 3.5 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Суд звертає увагу позивача на те, що надання опису вкладення без накладної (службового чеку) та без зазначення номеру накладеної на описі вкладення у цінний лист не може свідчити про направлення копії позовної заяви з доданими документами на адресу відповідача саме за цим описом вкладення, оскільки у суду відсутня можливість пересвідчитися у тому що був направлений саме вказаний перелік документів .

Щодо надання оригіналу довіреності, Суд доводить до відома позивача, що відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Як визначено у частинах 1, 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність.

Частиною 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з частиною 1, 3, 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Оригінал довіреності приєднуються до матеріалів справи.

Відповідно частини 7 статті 60 Господарського процесуального кодексу України оригінали (1) документів (довіреність фізичної або юридичної особи, свідоцтво про народження дитини, рішення про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна), копії з них, засвідчені суддею (2), або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку (3), приєднуються до матеріалів справи.

Таким чином копія довіреності представника вважається належно засвідченою, якщо її засвідчено відповідно до вимог закону .

Підпунктом 2.2 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції встановлено, що правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.

Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів (пп. 2.2 п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011)

Згідно з приписами Господарського процесуального кодексу України доказом, що підтверджує повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер. Крім того, в разі виникнення в суду сумнівів щодо відповідності копії довіреності оригіналу, останній може бути витребуваний у встановленому законом порядку.

Натомість позивач, незважаючи на вимогу суду, викладену в ухвалі від 17.09.2019, щодо надання оригіналу довіреності для встановлення відповідності копії оригіналу, не надав суду оригінал довіреності (яка може бути виготовлена і не в одному екземплярі в оригіналі).

Щодо твердження представника позивача, що стаття 60 Господарського процесуального кодексу України не передбачає обов`язку подання виключно оригіналів документів, Суд зазначає, що стаття 60 Господарського процесуального кодексу України не містить положень, із яких вбачалося, що копія довіреності може бути посвідчена підписом представника, або підписом особи, яка видала довіреність.

Так, стаття 60 Господарського процесуального кодексу України передбачає три способи підтвердження повноважень представника:

1) підтвердження повноважень довіреністю, виданою від імені юридичної особи, за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (йдеться про оригінал довіреності) або підтвердження повноважень адвоката як представника довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (йдеться про оригінали ордеру або довіреності);

2) підтвердження повноважень представника копією довіреності, засвідченої підписом судді відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника, його оригіналу (при наданні судді оригіналу вказаного документа);

3) підтвердження повноважень представника копіями документів, що підтверджують повноваження представника, засвідчені у визначеному законом порядку.

Натомість копія такої довіреності не може, відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, бути посвідчена самим представником, оскільки ст. 60 вказаного кодексу не передбачає такого способу засвідчення копії довіреності, а інші закони України не містять положень, які б внормовували, що копія довіреності на представництво в суді може бути засвідчена самим представником, за наявності у нього відповідних повноважень.

У статтях 34, 38 Закону України Про нотаріат йдеться про те, що до повноважень нотаріусів та інших осіб, які уповноважені на вчинення нотаріальних дій, належить засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них . Проте, судом встановлено, що копія довіреності представника Позивача не була засвідчена належним чином відповідно до наведених норм закону. Крім того, в заяві на усунення недоліків не міститься посилання на законодавство, згідно якого було засвідчено копію даного документу.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні від 15.05.2019 по справі MOLDAVSKA v. UKRAINE від 15.05.2019 (за заявою № 43464/18) зазначено, право на доступ до суду не є абсолютним і може бути обмежено, оскільки таке право за своєю природою вимагає державного регулювання відповідно до потреб і ресурсів громади та окремих осіб. Здійснюючи таке регулювання, Договірні Держави користуються певною свободою розсуду. Аналогічна позиція Європейського суду з прав людини наведена у рішенні Golder. United Kingdom (п. 38), Stanev v. Bulgaria (п. 320). Теж саме застосовується у справах щодо критеріїв прийнятності заяви, що за своїм характером регулюється державою. Яка користується певною свободою розсуду у цьому питанні ( Luordo v Italy , п. 85).

Отже, суд зазначає, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, оскільки не надав оригінал довіреності № 1734-К-Н-О від 01.04.2019, який був витребуваний судом, ухвалою від 17.09.2019 та/або не надав копію довіреності, засвідчену в один із визначених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України спосіб, чим знехтував своїм обов`язком щодо виконанням вимог Суду, що породжує ще більші сумніви щодо наявності повноважень у представника позивача на підписання позовної заяви.

За змістом частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись частиною 4 статті 174, статтями 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Позовні матеріали повернути Акціонерному товариству Комерційний банк ПРИВАТБАНК без розгляду.

2. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 24.10.2019 та може бути оскаржена у порядку, встановленому статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.П.Бондаренко