Рішення

від 21.10.2019 по справі 910/8838/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2019Справа № 910/8838/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/8838/19

За позовомКомунального підприємства "Київжитлоексплуатація"; ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервісхол"; Простягнення 171 270,85 грн. без повідомлення учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоексплуатація" звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця Яковенко Марини Миколаївни заборгованості за договором оренди від 28.02.2019 № 2927. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив грошові зобов`язання за договором, у зв`язку з чим за період з березня 2019 року у нього утворилася заборгованість з орендної плати в сумі 160 275,84 грн, на яку нараховано 8 780,69 грн пені, 1 550,77 грн інфляційних втрат та 663,55 грн 3 % річних.

На підтвердження заявлених вимог суду було договір, акт приймання-передачі орендованого майна, розрахунок ціни позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/8838/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв`язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

31.07.2019 позивач подав до суду заяву про заміну відповідача - фізичну особу - підприємця Яковенко Марину Миколаївну його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісхол".

01.08.2019 від позивача до суду надійшла заява від 01.08.2019, в якій позивач повідомляє про сплату первісним відповідачем в рахунок погашення заборгованості за договором від 28.02.2019 № 2927 коштів в сумі 63 200,14 грн та 9 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 здійснено заміну відповідача у справі з фізичної особи - підприємця Яковенко Марини Миколаївни на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісхол", запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву. Заміна відповідача була обумовлена укладенням договору про внесення змін до договору оренди від 28.02.2019 № 2927, за яким фізична особа - підприємець Яковенко М.М. на безоплатній основі (безкоштовно) відступила новому орендарю Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервісхол" повністю всі права та обов`язки орендаря.

В установлений процесуальним законодавством та судом в ухвалах як від 10.07.2019, так і від 09.09.2019 строки відзиви на позовну заяву не надійшли.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.07.2019 (щодо первісного позивача) та станом на 09.09.2019 (щодо нового відповідача).

Однак, конверти з ухвалами суду були повернуті до суду відділенням поштового без вручення адресату.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи суд наголошує, що згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі та про заміну відповідача у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який вважається належним чином повідомленим про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило.

Повно і всебічно з`ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

28.02.2019 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості орендодавця, фізична особа - підприємець Яковенко Марина Миколаївна в якості орендаря та Комунальне підприємство "Київжитлоексплуатація" в якості підприємства-балансоутримувача уклали договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2927.

Відповідно до п. 1.1 цього договору орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 01.02.2019 № 4/139 (пункт 69) передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північна, 6 в літера "А" для розміщення приватних закладів охорони здоров`я, суб`єктів господарювання, що діють на основі приватної власності і проводять господарську діяльність з медичної практики в інших місцях.

Згідно з п. 2.1 договору об`єктом оренди є нежитлове приміщення, загальною площею 287,80 кв м, у тому числі перший поверх - 14,10 кв м, другий поверх - 242,70 кв м, підвал - 31,00 кв м згідно з викопіюванням з по поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Строк дії договору було встановлено у розділі 9, де вказувалося, що договір є укладеним з моменту підписання сторонами і діє з 28.02.2019 до 26.22.2022 (п. 9.1). У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 9.7).

Пунктами 3.1, 3.2 договору визначено, що за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 і становить 135,39 грн. за 1 кв м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку січень 2019 року 38 965,64 грн. Розмір місячної орендної плати за перший місяць оренди (січень 2016 року) розраховується шляхом корегування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень 2015 року - січень 2016 року. Орендна плата на кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та в порядку, визначених чинним законодавством, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.5).

Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

За умовами п. 3.7 договору орендна плата за поточний місяць сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця на рахунок підприємства-балансоутримувача .

У якості додатку до договору сторони документально оформили акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північна, 6в літера "А", яким підтверджується факт передачі орендодавцем орендареві обумовленого договором майна 22.03.2019.

Спір у справі виник у зв`язку з несвоєчасним та неналежним виконанням відповідачем обов`язку з внесення орендної плати. Як вказує позивач, порушення порядку сплати орендної плати за договором мало місце вже у березні 2019, оскільки відповідач не вносив орендну плату. Так, за березень 2019 року несплачена заборгованість становить 15 310,48 грн, за квітень 2019 - 47 889,66 грн, за травень 2019 - 48 368,56 грн, за червень 2019 - 47 707,14 грн, всього заборгованість з орендної плати складає 160 275,84 грн.

Договір, за яким між сторонами виник спір за своєю правовою природою, є договором оренди, тобто, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

У ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 726 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 Цивільного кодексу України).

За умовами договору від 16.12.2015 відповідач прийняв на себе обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи підтверджується, що 21.06.2019 орендодавець, орендар та підприємство-балансоутримувач уклали договір № 1 про внесення змін до договору оренди від 28.02.2019 № 2927, за яким фізична особа - підприємець Яковенко М.М. на безоплатній основі (безкоштовно) відступила новому орендарю Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервісхол" повністю всі права та обов`язки орендаря. Цим договором від 21.06.2019 преамбула договору оренди від 28.02.2019 № 2927 була викладено в новій редакції з огляду на заміну особи орендодавця.

Відповідач (як фізична особа - підприємець Яковенко М.М., так і замінений відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісхол") , який належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, не надав суду доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і інших доказів належного виконання грошових зобов`язань за договором від 28.02.21019 у спірний період.

01.08.2019 позивач надав суду документальне підтвердження того, що 11.07.2019 фізична особа - підприємець Яковенко М.М. перерахувала в якості орендної плати за договором від 28.02.2019 № 2927 грошові кошти в сумі 63 200,14 грн, а 29.07.2019 ще 9 000,00 грн.

Суд вважає, що зазначені грошові кошти мають бути враховані орендарем та підприємством-балансоутримувачем як перерахування заборгованості за договором оренди, адже, передавши, тобто фактично уступивши права та обов`язки орендаря за договором від 28.03.2019 № 2927 новому орендарю, заборгованість фізичної особи - підприємця Яковенко М.М., що мала місце станом на 20.06.2019 (до укладення договору про внесення змін) не припинилася в установленому законодавством порядку. Крім того, текст договору № 1 від 21.06.2019 про внесення змін до договору оренди від 28.02.2019 № 2927 не містить положень про передачу первісним боржником і прийняття новим орендарем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісхол") грошових зобов`язань зі сплати простроченої заборгованості за договором.

Таким чином, оскільки належними і допустимими докази підтверджується перерахування в якості орендної плати 72 200,14 грн, спір між сторонами в цій частині позову щодо стягнення суми осевого боргу є відсутнім.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі у разі відсутності предмету спору.

Зважаючи на викладене та керуючись приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині стягнення 72 200,14 грн підлягає закриттю.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги про стягнення 90 075,70 грг видаються законними обґрунтованими та доведеними, а тому їх слід задовольнити.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 8 780,69 грн пені, 663,55 грн 3 % річних та 1 550,77 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Обов`язок зі сплати договірної неустойки у вигляді пені сторони погодили у п. 6.2 договору, де вказується, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру неоплачених орендних та інших платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

З приєднаного до позовної заяви розрахунку пені не зрозуміло яким чином, виходячи з якої ставки та за який період позивач здійснив нарахування договірної неустойки.

На виконання вимог процесуального законодавства щодо поставлення судом законного та обґрунтованого рішення, судом проведено власний розрахунок пені з урахуванням приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.

Так, відповідно до уточненого розрахунку суду, пеня за час прострочення розрахунку становить 8 780,69 грн.

Крім того, суд провів уточнений розрахунок нарахувань за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно з яким розмір 3 % річних за період прострочення відповідача становить 665,55 грн, інфляційних втрат - 1 001,92 грн, а саме:

- з 06.03.2019 (початок прострочення згідно з договором) по 30.06.2019 (кінцева дата розрахунку, визначена позивачем) на суму 15 310,48 грн розмір 3 % річних 147,23 грн, інфляційних втрат - 332,94 грн, пені 1 739,10 грн;

- з 06.04.2019 по 30.06.2019 на суму 47 889,66 грн. розмір 3 % річних 338,51 грн, інфляційних втрат 573,94 грн, пені 3 975,50 грн;

- з 06.05.2019 по 30.06.2019 на суму 48 368,56 грн. розмір 3 % річних 222,63 грн, інфляційних втрат 95,04 грн, пені 2 597,33 грн;

- з 06.06.2019 по 30.06.2019 на суму 48 707,14 грн. розмір 3 % річних 100,08 грн, інфляційних втрат -0,00 грн, пені 1 167,64 грн.

У зв`язку з тим, що суд не вправі виходити за межі позовних вимог, позов в частині стягнення пені та 3 % річних задовольняється відповідно до розрахунку позивача, в частині інфляційних втрат - відповідно до розрахунку суду.

У зв`язку із задоволенням позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених вимог відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у задоволеній частині позову, у решті - судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України в порядку ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, де вказується, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Керуючись ст.ст. 166, 178, 73-80, 231, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення 70 200,14 грн основного боргу припинити.

2. В інші частині позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісхол" (03040, м. Київ, вул. Маричанська, 10, каб. 45, ідентифікаційний код 42961973) на користь Комунального підприємства "Київжитлоексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 90 075 (дев`яносто тисяч сімдесят п`ять) грн. 70 коп. боргу, 8 780 (вісім тисяч сімсот вісімдесят) грн. 69 коп. пені, 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 55 коп. 3 % річних, 1 001 (одну тисячу одну) грн 92 коп. та 1 507 (одну тисячу п`ятсот сім) грн 86 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити повністю.

5. Повернути Комунальному підприємству "Київжитлоексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) з Державного бюджету України 1 053 (одну тисячу п`ятдесят три) грн судового збору, перерахованого згідно х платіжним дорученням від 01.07.2019 № 2913, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко