Рішення

від 24.10.2019 по справі 910/11511/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.10.2019Справа № 910/11511/19

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал

до Житлово-будівельного кооперативу Молодіжний-5

про стягнення 137 195,82 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (надалі - ПрАТ Акціонерна компанія Київводоканал ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу Молодіжний-5 (надалі - ЖБК Молодіжний-5 ) про стягнення 137 195,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за договором на послуги водопостачання та водовідведення №5071/4-12 від 20.02.1998, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 91 154,16 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 016,83 грн., штрафу у розмірі 18 230,83 грн., інфляційних втрат у розмірі 18 604,89 грн. та 3% річних у розмірі 4 189,11 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

Також, вказаною ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у Комунального концерну Центр комунального сервісу довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої ПАТ Київенерго у період з 01.08.2016 по 01.05.2018 споживачу до будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, 34-Б (Житлово-будівельний кооператив Молодіжний-5 , ідентифікаційний код 22885619) та витребувано у Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої ПАТ Київенерго у період з 01.05.2018 по 31.05.2019 споживачу до будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, 34-Б (Житлово-будівельний кооператив Молодіжний-5 , ідентифікаційний код 22885619).

12.09.2019 через канцелярію суду від Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго надійшов лист разом з довідкою про місячні обсяги гарячої води за період з 01.05.2018 по 30.05.2019.

13.09.2019 через канцелярію суду від Комунального концерну Центр комунального сервісу надійшло клопотання разом з довідкою про місячні обсяги гарячої води, поставленої ПАТ Київенерго у період з 01.08.2016 по 01.05.2018 споживачу до будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, 34-Б (Житлово-будівельний кооператив Молодіжний-5 .

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена на адресу місцезнаходження ЖБК Молодіжний-5 поштовим відправленням за №0103052042732, проте відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення за закінченням встановленого строку зберігання .

Вказане поштове відправлення було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 27.08.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

20.02.1998 між Державним комунальним об`єднанням Київводоканал (правонаступником якого є ПрАТ АК Київводоканал ) (постачальник) та ЖБК Молодіжний-5 (абонент) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №5071/4-12 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняття від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах та селищах України, затверджених наказом Держитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994.

За змістом пп. а) п. 2.2 Договору встановлено, що абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Згідно з п. 3.4 Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водо лічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2 Правил.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору за період з 01.08.2016 по 31.05.2019 надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на суму 360 265,27 грн., що підтверджується актами зняття показань з приладу обліку, розшифровками та платіжними вимогами-дорученнями.

Спір виник у справі у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання за Договором по оплаті наданих послуги з водопостачання та водовідведення.

Договір є договором надання послуг водопостачання та водовідведення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України, Закону України Про житлово-комунальні послуги та Закону України Про питну воду та питне водопостачання .

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 ст. 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач стверджує, що у період з 01.08.2016 по 31.05.2019 надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на суму 360 265,27 грн., а відповідач оплатив такі послуги на суму 269 111,11 грн.

На підтвердження обсягів наданих послуг згідно Договору у період з 01.08.2016 по 31.05.2019 до справи судом долучені надані позивачем акти про зняття показань з приладів обліку, погоджені та підписані відповідачем, розшифровки рахунків абонента та реєстри дебетових повідомлень, що підтверджують виставлення рахунків до банківської установи.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 3.7 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів направити поважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Відповідачем встановлений договором порядок надання заперечень щодо кількості або вартості наданих послуг виконано не було, та у встановлений договором строк не направлено свого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння.

Таким чином, надані ПрАТ Акціонерна компанія Київводоканал послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у систему каналізації, відповідно до умов Договору, вважаються прийнятими.

В свою чергу, як зазначає позивач та не заперечує відповідач, за спірний період ЖБК Молодіжний-5 було сплачено 269 111,11 грн., що також підтверджується банківськими виписками та реєстром надходження грошових коштів.

Враховуючи вищезазначене, а також ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про правомірність та доведеність заявлених позовних вимог у частині стягнення заборгованості у сумі 91 154,16 грн.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 91 154,16 грн. за надані згідно Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані у період з 01.08.2016 по 31.05.2019 згідно умов Договору послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 91 154,16 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 016,83 грн., штрафу у розмірі 18 230,83 грн., інфляційних втрат у розмірі 18 604,89 грн. та 3% річних у розмірі 4 189,11 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання з 22.08.2016 по 31.05.2019.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Пунктами 4.2 та 4.3 Договору передбачено, що за повну або часткову неоплату послуг водопостачання та водовідведення абонент сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі 20% несплаченої суми. До повного погашення абонентом заборгованості постачальник має право припинити подачу води та приймання стоків. За несвоєчасну оплату послуг водопостачання та водовідведення абонент сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочки.

Таким чином, умовами Договору та Господарського кодексу України передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати пені та штрафу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача штраф у розмірі 18 230,83 грн. (91 154,16*20%) та пеню у розмірі 5 016,83 грн., за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 11.12.2018 по 31.05.2019.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 4 189,11 грн. та інфляційні у розмірі 18 604,89 грн., за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 22.08.2016 по 31.05.2019.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ЖБК Молодіжний-5 на користь ПрАТ Акціонерна компанія Київводоканал заборгованості у розмірі 91 154,16 грн., інфляційних у розмірі 18 604,89 грн., 3% річних у розмірі 4 189,11 грн., пені у розмірі 5 016,83 грн. та штрафу у розмірі 18 230,83 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 231, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельний кооператив Молодіжний-5 (04214, м. Київ, пр. Оболонський, будинок 34-Б; ідентифікаційний код 22885619) на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код 03327664) заборгованість у розмірі 91 154 (дев`яносто одна тисяча сто п`ятдесят чотири) грн. 16 коп., пеню у розмірі 5 016 (п`ять тисяч шістнадцять) грн. 83 коп., 3% річних у розмірі 4 189 (чотири тисячі сто вісімдесят дев`ять) грн. 11 коп., інфляційні у розмір 18 604 (вісімнадцять тисяч шістсот чотири) грн. 89 коп., штраф у розмірі 18 230 (вісімнадцять тисяч двісті тридцять) грн. 83 коп. та судовий збір у розмірі 2 057 (дві тисячі п`ятдесят сім) грн. 94 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий