Рішення

від 16.10.2019 по справі 911/1496/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1496/19

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/1496/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вова Хорека , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Аір Резиденс Груп ,

с. Чубинське Бориспільського району

про стягнення 234 780,79 грн.

Представники:

від позивача: Шаповал Л.В., адвокат, ордер серії № 1001410 від 01.05.2019;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вова Хорека (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Аір Резиденс Груп (надалі-відповідач) про стягнення 234 780,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 20 від 16.01.2019, в частині своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2019 відкрито провадження у справі № 911/1496/19, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 10.07.2019.

Ухвалою суду від 10.07.2019 підготовче засідання було відкладено на 19.08.2019.

Ухвалою суду від 19.08.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/1496/19, справу призначено до розгляду по суті на 04.09.2019.

Ухвалами суду від 04.09.2019 та 02.10.2019 розгляд справи по суті відкладався на 02.10.2019 та 16.10.2019 відповідно.

16.10.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява від 09.10.2016 (вх. № 19668/19), підтримана представником в судовому засіданні 16.10.2019, про збільшення позовних вимог, в яких позивач просить суд стягнути з відповідача 224 370,57 грн. заборгованості, 3 809,96 грн. інфляційних втрат та 4 553,00 грн. 3 % річних.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання .

Таким чином, розглянувши заяву від 09.10.2016 (вх. № 19668/19) про збільшення позовних вимог, суд не приймає її до розгляду, оскільки така подана з порушенням вимог процесуального законодавства, вже під час розгляду справи по суті, відкритого в судовому засіданні 04.09.2019.

Представник відповідача в судові засідання 10.07.2019, 19.08.2019, 04.09.2019, 02.10.2019, 16.10.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомленні про вручення відповідачу поштових відправлень.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вова Хорека (позивач/постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аір Резиденс Груп (відповідач/покупець) укладений Договір поставки № 20 відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця продукти харчування (надалі-товар), а покупець зобов`язався прийняти такий товар та оплачувати його вартість в асортименті та кількості, що вказані у видатковій накладній або рахунках-фактурі або в прас-листі або в будь-якому іншому документі, який підписується сторонами на кожну партію товару та який є невід`ємною частиною договору.

Найменування (асортимент), кількість, строки та умови поставки товару зазначаються у видатковій накладній або рахунках-фактурі або в прас-листі або в будь-якому іншому документі, який підписується сторонами на кожну партію товару та який є невід`ємною частиною договору.

Ціна договору складається із суми вартості одиниць товару, затвердженій сторонами у супровідний документації (п. 6.2 договору).

Оплата партії товару здійснюється на умовах відстрочення платежу. Покупець здійснює оплату товару у розмірі 100 % вартості відвантаженого товару протягом 7 календарних днів з моменту підписання покупцем видаткової накладної (п. 6.3 договору).

Умовами п. 7.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом одного року з моменту укладання, а в частині розрахунків - до його повного виконання. Припинення дії договору не звільняє сторін від виконання всіх зобов`язань, визначених договором.

Між сторонами укладений Додаток № 1 до договору, за яким покупець підтвердив відтиск печатки (штампа) і особисті підписи матеріально-відповідальних осіб, яким доручається отримання товарно-матеріальних цінностей у відповідності до супровідних документів, що поставляються, на підставі договору поставки.

Так, позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе, згідно з умовами договору зобов`язання, поставивши відповідачу товар на загальну суму 290 495,22 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних № 1150 від 16.01.2019 на суму 43 731,00 грн., № 1469 від 19.01.2019 на суму 16 314,34 грн., № 1521 від 21.01.2019 на суму 15 891,87 грн., № 1533 від 22.01.2019 на суму 28 087,50 грн., № 2048 від 25.01.2019 на суму 33 688,91 грн., № 1534 від 29.01.2019 на суму 8 988,00 грн., № 2475 від 29.01.2019 на суму 13 299,44 грн., № 2482 від 29.01.2019 на суму 656,00 грн., № 2592 від 31.01.2019 на суму 23 329,17 грн., № 2593 від 31.01.2019 на суму 1 894,80 грн., № 3260 від 06.02.2019 на суму 46 719,23 грн., № 3588 від 09.02.2019 на суму 21 873,64 грн., № 3592 від 09.02.2019 на суму 2 708,73 грн., № 3866 від 12.02.2019 на суму 15 342,80 грн., № 4201 від 15.02.2019 на суму 17 969,79 грн.

Вказані видаткові накладні підписані в двосторонньому порядку.

Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, а отже вказаний у видаткових накладних товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань згідно з договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.

Однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, вартість товару сплачена відповідачем лише частково в сумі 66 124,65 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень № 64 від 04.02.2019 на суму 13 299,44 грн., № 61 від 04.02.2019 на суму 15 891,87 грн., № 80 від 04.02.2019 на суму 16 314,34 грн., № 59 від 04.02.2019 на суму 20 619,00 грн., вартість товару в сумі 224 370,57 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарських операцій і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач не забезпечив участі представника у судових засіданнях, письмових пояснень чи доказів оплати отриманого товару не надав, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором з оплати вартості товару, що отриманий від позивача.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданого позивачем на підставі Договору поставки № 20 від 16.01.2019 товару, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 224 370,57 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, в частині своєчасної оплати отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 7 961,46 грн. пені, нарахованої від сум заборгованості по кожній видатковій накладеній окремо.

Відповідно до п. 8.3 договору, в разі порушення грошового зобов`язання, а також строку отримання товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Як вже було зазначено вище, покупець здійснює оплату товару у розмірі 100 % вартості відвантаженого товару протягом 7 календарних днів з моменту підписання покупцем видаткової накладної (п. 6.3 договору).

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З розрахунку позивача вбачається, що останнім здійснюється нарахування пені з моменту підписання видаткових накладних, проте як договором встановлено, що розрахунок за товар здійснюється з відстрочкою платежу протягом 7 календарних днів з моменту поставки товару, тобто нарахування пені має здійснюватись з наступного дня за днем, визначеним, як останній день для розрахунку за товар.

Враховуючи наведене, судом здійснений власний розрахунок пені та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 6 017,09 грн.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати отриманого товару, позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 1 121,85 грн. інфляційних втрат та 1 326,91 грн. 3 % річних, нарахованих від сум заборгованості по кожній видатковій накладеній окремо.

Суд, з урахуванням п. 6.3 договору (строк оплати товару), здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 1 121,875 грн. та 3% річних у розмірі 1 017,08 грн.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аір Резиденс груп (08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Яблунева, 4, кв. 15, код ЄДРПОУ 40864902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вова Хорека (02097, м. Київ, вул. Милославська, 31, кв. 185, код ЄДРПОУ 39480929) 224 370 (двісті двадцять чотири тисячі триста сімдесят) грн. 57 коп. заборгованості, 6 017 (шість тисяч сімнадцять) грн. 09 коп. пені, 1 121 (одна тисяча сто двадцять одна) грн. 85 коп. інфляційних втрат, 1 017 (одна тисяча сімнадцять) грн. 08 коп. 3 % річних та 3 487 (три тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 90 коп. судового збору.

Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог в позові відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 25.10.2019.

Суддя О.О. Христенко