Постанова

від 24.10.2019 по справі 826/17335/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/17335/17

адміністративне провадження №К/9901/16193/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.

за участю:

секретаря судового засідання Фрідманн Н.А.,

представника позивача - Іскоростенського Д.А.,

представника відповідача - Борисевича Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/17335/17

за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та скасування наказу

за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року, постановлене суддею Шейко Т.І. та

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючий суддя Лічевецького І.О., суддів: Ісаєнко Ю.А., Мельничука В.П.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

У грудня 2017 року ОСОБА_1 (надалі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом у якому просив: визнати незаконними та протиправними дії Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач; ДФС України) щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани не уповноваженою на те особою; визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України № 194-дс від 26 жовтня 2017 року "Про накладення дисциплінарного стягнення".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, дисциплінарне стягнення застосовано до позивача наказом ДФС України, прийнятим в.о. Голови ДФС України Проданом М.В. уже після його звільнення з посади першого заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та призначення на посаду начальника Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області, а відтак, у в.о. Голови ДФС України Продана М.В. на цей час були відсутні повноваження щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани неуповноваженою на те посадовою особою. Визнано протиправним і скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 26 жовтня 2017 року №194-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції зазначив, що посада начальника Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області, яку позивач обіймав позивач на момент прийняття спірного наказу, належить до категорії "Б" посад державної служби, а відтак дисциплінарне стягнення щодо нього могло бути застосоване керівником Головного управління ДФС у Київській області, як суб`єктом призначення.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

07 червня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної фіскальної служби України про скасування рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 січня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі № 826/17335/17.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019року, прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник звертає увагу на висновок службового розслідування у якому викладено факти неякісного виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків. Крім того скаржник зазначив, що матеріалів дисциплінарної справи у ДФС України відсутні у зв`язку з направленням до ГУ ДФС у Київській області та долучені до особової справи позивача згідно з вимогами п.7 Порядку обліку роботи з дисциплінарними справами, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03 березня 2018 року № 48.

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі № 826/17335/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та скасування наказу.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 11 жовтня 2019 року закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в попередньому судовому засіданні.

Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 жовтня 2019 року.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги касаційної скарги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Позиція інших учасників справи

Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення касаційної скарги заперечував, просив відмовити у її задоволенні.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

З 07 листопада 2016 року по 05 жовтня 2017 року ОСОБА_1 проходив державну службу на посаді першого заступника начальника Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Наказом № 552-о від 14 березня 2017 року "Про покладання обов`язків на ОСОБА_1 . " на позивача з 05 грудня 2016 року покладено виконання обов`язків начальника Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

19 травня 2017 року Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДФС України стосовно першого заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1 (за час виконання ним обов`язків начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) порушено провадження в дисциплінарній справі № 269.

На виконання розпорядження ДФС України № 98-р від 13 липня 2017 року "Про проведення службового розслідування" та на підставі подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС України №878/99-99-06/ДК від 12 червня 2017 року стосовно першого заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1 проведено службове розслідування.

Результати службового розслідування оформлено висновком №1326/99-99-06/ДК від 08 вересня 2017 року.

Згідно цьому висновку позивачем порушено вимоги пункту 3.1 наказу ГУ ДФС у Київській області № 600 від 25 жовтня 2016 року "Про утворення тимчасової групи", пунктів 2.1.4, 2.1.5 наказу ДФС України № 543 від 28 липня 2015 року "Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ", пунктів 6, 8 частини 1 статті 8 Закону України "Про державну службу, що призвело до:

- неналежної організації роботи підпорядкованих структурних підрозділів ОДПІ в частині посилення щоденного контролю по оперативному виявленню маніпулювання податковою звітністю ризиковими платниками податків: ТОВ "Латаття" (код 40326559), ТОВ "Корват" (код40906989), ТОВ "Елвайт" (код 40650194), ТОВ "Профіт Груп ЛТД" (код 40509652), ТОВ "ФіодентГрупп" (код 40788125), ТОВ "Мерлінд" (код 41022277), ТОВ "Лакмор" (код 40907846), ТОВ "Вердос" (код 40907799), ТОВ "ТайвелТрейдінг" (код 40867400), ТОВ "Секорт" (код 40907029), ТОВ "Геромт" (код 40907709), ТОВ "Кортей" (код 40907584), ТОВ "Вудлайнс" (код 40873262), ТОВ "Грідлайт" (код 409516121), ТОВ "Лопнор" (код 40907029), ТОВ "Весанс" (код 40691712), ТОВ "ГдорісКомпані" (код 40864169), ТОВ "Торгкомерц" (код 40730740), ТОВ "Ворнец" (код 40907013), ТОВ "Пермос" (код 40906994), ТОВ "СтартапКомпані" (код 40556503), ТОВ "ТайвелТрейд" (код 40591401), ТОВ "Селвідж" (код 409466511), ТОВ "Тенайз" (код 40951344), ТОВ "Редлінк" (код 40951883), ТОВ "Текрон" (код 40907364), ТОВ "Компанія Глоріос" (код 40643433), ТОВ "Гросор" (код 40907008), ТОВ "Укртранстехсервіс" (код 40473066), що призвело до реєстрації вказаними суб`єктами господарювання протягом четвертого кварталу 2016 року - першого кварталу 2017 року виписаних податкових накладних з відображенням товарів (робіт/послуг), відмінних від придбаних, на загальну суму ПДВ близько 165 млн грн., з яких протягом першого кварталу 2017 року 118,3 млн. грн. та, як наслідок, декларуванню по ланцюгу постачання контрагентами покупцями "ризикового" податкового кредиту з ПДВ 147,6 млн. грн.;

- неправомірного (без засідання робочої групи) поновлення дії договорів про визнання електронних документів самостійно виявлених ризикових суб`єктів господарювання, зокрема, ТОВ "Тенайз" (код 409951544), ТОВ "Редлінк" (код 40951883) та ТОВ "Грідлайт" (код 40951612), в результаті чого не забезпечено їх якісне відпрацювання, та як наслідок призвело до реєстрації вказаними суб`єктами господарювання у вищевказаний період виписаних податкових накладних з відображенням товарів (робіт/послуг), відмінних від придбаних протягом 2017 року на загальну суму ПДВ близько 38 млн. грн., та, як наслідок, декларуванню по ланцюгу постачання контрагентами покупцями "ризикового" податкового кредиту з ПДВ на 38 млн. грн.;

- неправомірного декларування податкових зобов`язань, відображених ТОВ "Вудлайнс" (код 40873262) в податковій декларації з ПДВ за січень 2017 року в сумі близько 3,4 млн. грн., ТОВ "Профіт Груп ЛТД" (код 40509652) в податкових деклараціях з ПДВ за липень-вересень 2016 р. у сумі 1,2 млн. грн.

На підставі цього висновку службового розслідування голова Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС України Адамчук К.С. звернувся до в.о. Голови ДФС України Продана М.В. з поданням від 17 жовтня 2017 року №1522/99-99-06/ДК, в якому інформував про рішення вищевказаної комісії щодо доцільності застосування до першого заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

На підставі вищевказаних подання та висновку Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС наказом ДФС України від 26 жовтня 2017 року № 194-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", а також пояснень ОСОБА_1 від 02 жовтня 2017 року на підставі статей 64-69 та 77 Закону України "Про державну службу" за неналежне виконання службових обов`язків з організації роботи у частині відпрацювання ризикових підприємств під час виконання обов`язків начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що призвело до порушення вимог п.п.2.1.4 та п.п.2.1.5 п.п.2.1 п.2 наказу ДФС від 28 липня 2015 року № 543 "Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ", п.п.3.1 п.3 наказу ГУ ДФС у Київській області від 25 жовтня 2016 року № 600 "Про створення тимчасової робочої групи" та п.11 Положення про Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, затвердженого наказом ДФС від 13 квітня 2016 року № 314 "Про затвердження у новій редакції положень про деякі територіальні органи ДФС у Київській області", ДФС України в особі в.о. Голови Продана М.В. прийняла наказ від 26 жовтня 2017 року № 194-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" про застосування до першого заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03 березня 2017 року № 135-р на Продана М.В. тимчасово покладено виконання обов`язків Голови ДФС України.

Не погоджуючись із наказом ДФС України від 26 жовтня 2017 року №194-дс, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права й акти їх застосування

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (надалі - Закон № 889-VIIІ).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 цього Закону державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів.

Згідно пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 236 від 21 травня 2014 року Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 2 Закону № 889-VIII службова дисципліна - це неухильне додержання Присяги державногослужбовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Статтею 61 Закону № 889-VIII передбачено, що службова дисципліна забезпечується шляхом: дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.

За змістом статті 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний особисто виконувати покладені на нього посадові обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно пункту 5 частини 2 названої статті Закону № 889-VIII невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень є дисциплінарним проступком.

Частиною 3 статті 66 Закону № 889-VIII передбачено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Пунктом 2 частини 2 статті 68 Закону № 889-VIII установлено, дисциплінарні стягнення на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" накладаються (застосовуються): зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Відповідно до приписів статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Порядок проведення службового розслідування визначений статтею 71 Закону № 889-VIII, яке проводиться з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов`язково.

Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.

Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб`єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

Особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; бути присутнім під час виконання відповідних заходів; подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Згідно з частинами першою та другою статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини першої статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Відповідно до частини другої статті 73 Закону №889-VIII дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Виходячи зі змісту статей 64-67, 73 та 74 Закону № 889-VIII, дисциплінарна справа повинна містить висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, у якому дисциплінарною комісією в повному обсязі мають бути відображені (зафіксовані) факти, причини та умови що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; оцінка його дій або бездіяльності; факти невиконання або неналежного виконання ним посадових обов`язків. Вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку з посиланням на відповідних нормативно-правових актів; ступенів вини, характеру та тяжкості дисциплінарного проступку, обставин за яких він був вчинений, настання наслідків (за наявності); наведені обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність державного службовця; наявність заохочень, дисциплінарних стягнень та ставлення до служби; заяви, клопотання, пояснення, а також зауваження державного службовця.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення (частина третя статті 73 Закону №889-VIII).

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Спірним наказом в.о. Голови ДФС України від 26 жовтня 2017 року № 194-дс позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

Положеннями статті 69 Закону №889-VIII передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Статтею 68 вказаного Закону визначено коло суб`єктів, уповноважених ініціювати дисциплінарні провадження та застосовувати дисциплінарні стягнення.

Так, дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення, а дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються), зокрема, на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Як встановлено судами та слідує з матеріалів справи, що наказом Державної фіскальної служби України № 2451-о від 05 жовтня 2017 року звільнено ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області в порядку переведення для подальшої роботи до Головного управління ДФС у Київській області.

06 жовтня 2017 року наказом Головного управління ДФС у Київській області № 658-о призначено в порядку переведення з 06 жовтня 2017 року ОСОБА_1 на посаду начальника Києво-Святошинського відділення Головного управління ДФС у Київській області.

Отже, на момент винесення оскаржуваного наказу про накладення позивача дисциплінарного стягнення суб`єктом призначення позивача на посаду був керівник Головного управління ДФС у Київській області.

Враховуючи вищевикладене, право на притягнення до відповідальності станом на 26 жовтня 217 року мав керівник Головного управління ДФС у Київській області на підставі подання відповідної дисциплінарної комісії.

Державна фіскальна служба України листом від 11 квітня 2018 року № 5190/І/99-99-04-02-02-14 підтверджує, що посада начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області станом на 26 жовтня 2017 року (тобто станом на час прийняття ДФС України спірного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності) не відносилась до посад, призначення, переведення на які та звільнення з яких здійснюється Головою ДФС України, оскільки відносилась до посад, призначення, переведення на які та звільнення з яких здійснювалось керівником ГУ ДФС у Київській області.

Таким чином, після звільнення позивача 05 жовтня 2017 року з посади заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, у в.о. Голови ДФС України були відсутні повноваження щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення шляхом прийняття наказу ДФС України від 26 жовтня 2017 року № 194-дс, оскільки станом на 26 жовтня 2017 року позивач обіймав посаду начальника Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області, тому повноваження щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення відповідно до приписів статті 68 Закону № 889-VIII належало до повноважень керівника ГУ ДФС у Київській області.

За такого правового регулювання, предмета і підстави позову в даному адміністративному спорі, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани накладено на позивача неуповноваженою на те посадовою особою, а тому наказ № 194-дс від 26 жовтня 2017 року "Про накладення дисциплінарного стягнення" є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

Тому, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне в цій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу в частині оскарження означених судових рішень - без задоволення.

Надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права під час ухвалення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани неуповноваженою на те посадовою особою, Верховний Суд виходить із такого.

Позивачем не конкретизовано які дії відповідача, які б мали самостійний вплив на права чи обов`язки позивача, крім винесення оскаржуваного наказу, мали місце.

Приймаючи до уваги той факт, що вплив на права позивача мав прийнятий ним вищевказаний наказ, а не дії, які позивач просить визнати протиправними, то суд вважає в цій частині позовних вимог належить відмовити.

Доказів вчинення відповідачем інших дій, які б порушували права позивача останнім не наведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено.

Колегія суддів Верховного Суду констатує, що на права позивача має безпосередній вплив саме наказ Державної фіскальної служби України "Про накладення дисциплінарного стягнення" № 194-дс від 26 жовтня 2017 року, а не дії відповідача, які позивач просив визнати протиправними у своїй позовній заяві.

З огляду на викладене, враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували в цій частині норми матеріального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих судових рішень, Верховний Суд на підставі статті 351 КАС України вважає, що судові рішення попередніх інстанцій в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани неуповноваженою на те посадовою особою необхідно скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Аналізуючи оспорювані рішення судів попередніх інстанцій на предмет їх відповідності вищевказаним критеріям в рамках меж перегляду судом касаційної інстанції Верховний Суд приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій повно та правильно встановлені обставини справи в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу, а висновки судів в цій частині ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому в цій частині рішення є законними та обґрунтованими і в силу норм статті 350 КАС України підлягають залишенню без змін.

Однак, в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани неуповноваженою на те посадовою особою, судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на правила статті 351 КАС України, касаційну скаргу необхідно частково задовольнити, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани неуповноваженою на те посадовою особою - скасувати, прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволені цієї позовної вимоги відмовити.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани неуповноваженою на те посадовою особою - скасувати, прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволені цієї позовної вимоги відмовити.

3. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 25 жовтня 2019 року.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду