Рішення

від 16.10.2019 по справі 915/1676/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року Справа № 915/1676/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Фізичної-особи підприємця Сташевського Олександра Олександровича

( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса

представника - Бойко А.В.: АДРЕСА_2) ,

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Регіон-Плюс"

(55104, Миколаївська обл., смт.Криве Озеро, вул.Горького, буд.299-Й;

ідент.код 34311859),

про : стягнення заборгованості в розмірі 16660243,00 грн, -

в с т а н о в и в:

03.07.2019 Фізична-особа підприємець Сташевський Олександр Олександрович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 01.07.2019, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Регіон-Плюс" заборгованість в розмірі 16660243,00 грн, з яких:

- 12539029 грн - заборгованість за договором доручення №21 від 07.09.2017, а саме 12525254,00 грн - понесені позивачем витрати, пов`язані з виконанням доручення, та 13775,00 грн - винагорода повіреного;

- 4121214,00 грн - заборгованість за договором доручення №12/09/18 від 12.09.2018, а саме 4116214,00 грн - понесені позивачем витрати, пов`язані з виконанням доручення, та 5000,00 грн - винагорода повіреного.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та укладених між сторонами умов договорів доручення №21 від 07.09.2017, №12/09/18 від 12.09.2018 відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання щодо своєчасної оплати понесених позивачем витрат, пов`язаних з виконанням доручення та винагороди повіреного.

Ухвалою суду від 08.07.2019 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою суду від 29.07.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.08.2019.

Цією ж ухвалою суд відстрочив Фізичній-особі підприємцю Сташевському Олександру Олександровичу сплату 249903,65 грн судового збору за подання до Господарського суду Миколаївської області позовної заяви б/н від 01.07.2019 (вхід.№11095/19 від 03.07.2019) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Регіон-Плюс" заборгованості в розмірі 16660243,00 грн - до призначеної судом дати розгляду справи №915/1676/19 по суті .

26.07.2019 позивач звернувся до суду з заявою б/н від 24.07.2019 (вхід.№12438/19 від 26.07.2019) про забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на майно ТОВ "Юг-Регіон-Плюс", у вигляді комплексу нежитлових будівель, які знаходяться за адресою: 55104, Миколаївська обл., Кривоозерський р-н, смт.Криве Озеро, вул.Горького, буд.299-Й.

Ухвалою суду від 29.07.2019 заяву Фізичної-особи підприємця Сташевського Олександра Олександровича б/н від 24.07.2019 (вх. №12438/19 від 26.07.2019) про забезпечення позову було задоволено шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Регіон-Плюс" (ідент.код 34311859) - комплекс нежитлових будівель (реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 8230348239), загальною площею 1082,7 кв.м, розташований за адресою: 55104, Миколаївська обл., Кривоозерський р-н, смт.Криве Озеро, вул.Горького, буд.299-Й,

Ухвалою суду від 14.08.2019 відкладено підготовче засідання на 30.08.2019 за клопотанням позивача та в зв`язку з неявкою сторін.

Ухвалою суду від 30.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.10.2019. Цією ж ухвалою зобов`язано Фізичну-особу підприємця Сташевського О.О. здійснити оплату 249903,65 грн судового збору за подання до Господарського суду Миколаївської області позовної заяви б/н від 01.07.2019 (вхід.№11095/19 від 03.07.2019) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Регіон-Плюс" заборгованості в розмірі 16660243,00 грн - в термін до 01.10.2019.

01.10.2019 від позивача до суду надійшли докази оплати судового збору у розмірі 249903,65 грн, в підтвердження чого надано платіжну квитанцію №0.0.1480998562.1 від 01.10.2019.

01.10.2019 судовий розгляд справи відкладено на 16.10.2019 за клопотаннями сторін та в зв`язку з неможливістю їх неявки.

Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Сторони явку повноважних представників у судове засідання 16.10.2019 не забезпечили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Згідно ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 16.10.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

07.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юг-Регіон-Плюс , як довірителем (у справі відповідач), та Фізичною особою-підприємцем Сташевським Олександром Олександровичем, як повіреним (у справі позивач), був укладений договір доручення №21 (надалі - Договір №21) (т.1 а.с.19-21).

До того ж, 12.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юг-Регіон-Плюс , як довірителем, та Фізичною особою-підприємцем Сташевським Олександром Олександровичем, як повіреним, був також укладений договір доручення №12/09/18 (надалі - Договір №12/09/18) (т.1 а.с.195-197).

За умовами вказаних Договорів №21 та №12/09/18 повірений зобов`язується від імені та за рахунок довірителя здійснювати наступні юридичні дії: закуповувати у населення велику рогату худобу (пункт 1.1 кожного з Договорів).

За здійснення дій, що визначені у п.1.1 цього Договору, довіритель зобов`язується виплатити повіреному винагороду в розмірі 25,00 грн , в т.ч. ПДВ 4,17 грн за одну отриману ВРХ в живій вазі . Довіритель зобов`язується розрахуватися по закінченню терміну договору, після надання довірителеві звіту повіреного про виконання доручення, виплатити з каси підприємства повіреного грошову суму в повному обсязі, визначену у п.2.1 цього Договору (пункти 2.1, 2.2 кожного з Договорів).

Повірений зобов`язаний виконати доручення протягом 12 місяців з дня набрання чинності цим Договором (пункт 3.1 кожного з Договорів).

Довіритель зобов`язаний відшкодувати повіреному витрати, пов`язані з виконанням доручення та виплатити повіреному винагороду в порядку та розмірі зазначеному в пунктах 2.1, 2.2 цього Договору (пункти 4.2.2, 4.2.5 кожного з Договорів).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 11.09.2018 (п.7.1 Договору №21).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 12.09.2019 (п.7.1 Договору №12/09/18).

Кожний з Договорів №21 та №12/09/18 скріплений підписами обох сторін та печаткою відповідача.

На виконання умов Договору №21 позивачем від імені відповідача в період з 03.07.2018 по 03.08.2018 здійснено закупівлю 551 голови великої рогатої худоби на загальну суму 12525254,00 грн та в період з 05.07.2018 по 07.08.2018 передано їх відповідачу, що підтверджується затвердженими відповідачем закупівельними актами (т.1 а.с.35-194) та підписаними з обох сторін без жодних зауважень актами приймання-передачі ВРХ (т.1 а.с.22-34).

На виконання умов Договору №12/09/18 позивачем від імені відповідача в період з 11.09.2018 по 13.12.2018 здійснено закупівлю 200 голів великої рогатої худоби на загальну суму 4116214,00 грн та в період з 14.09.2018 по 13.12.2018 передано їх відповідачу, що підтверджується затвердженими відповідачем закупівельними актами (т.1 а.с.202-221) та підписаними з обох сторін без жодних зауважень актами приймання-передачі ВРХ (т.1 а.с.198-201).

Позивач вказує, що взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі, втім, відповідач в порушення приписів чинного законодавства та укладених між сторонами умов договорів доручення свої зобов`язання перед позивачем не виконав.

Позивач зазначає, що відповідач не відшкодував йому витрати понесені ним, у зв`язку з виконанням доручення та винагороду за виконання доручення, а саме:

- за Договором №21 відповідач повинен був сплатити позивачу грошові кошти у загальному розмірі 12539029,00 грн, з яких понесені позивачем витрати складають - 12525254 грн, а винагорода складає - 13775,00 грн (25,00 грн за одну голову ВРХ х 551 голову);

- за Договором №12/09/18 відповідач повинен був сплатити позивачу грошові кошти у загальному розмірі 4121214,00 грн, з яких понесені позивачем витрати складають - 4116214,00 грн, а винагорода складає - 5000,00 грн (25,00 грн за одну голову ВРХ х 200 голів).

Позивач вказує, що станом на дату звернення до суду з позовом у відповідача існує заборгованість перед позивачем за спірними Договорами у загальному розмірі 16660243,00 грн. Оскільки у визначений Договором термін та після звернення до відповідача з вимогою про відшкодування коштів, вказана сума боргу відповідачем не оплачена, це зумовило звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Аналогічні умови містяться у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про доручення.

Так, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя (ч.1 ст.1000 ЦК України).

Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя (ст.1001 ЦК України).

Повірений має право на плату за виконання свого обов`язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.1002 ЦК України).

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ст.1003 ЦК України).

Довіритель зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором відшкодувати повіреному витрати, пов`язані з виконанням доручення. Довіритель зобов`язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв`язку з виконанням доручення. Довіритель зобов`язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить (п.2) ч.2, ч.ч.3, 4 ст.1007 ЦК України).

Згідно пунктів 4.2.2, 4.2.5 Договору №21 та Договору №12/09/18 довіритель зобов`язаний відшкодувати повіреному витрати, пов`язані з виконанням доручення та виплатити повіреному винагороду в порядку та розмірі зазначеному в пунктах 2.1, 2.2 цього Договору

За умовами пунктів 2.1, 2.2 Договору №21 та Договору №12/09/18 довіритель зобов`язався розрахуватися з повіреним по закінченню терміну договору, після надання довірителеві звіту повіреного про виконання доручення.

Матеріали справи свідчать, що після складання сторонами закупівельних актів та актів приймання-передачі ВРХ, як підтверджують належне виконання повіреним доручення, передбаченого Договорами №21 та №12/09/18, відповідачем не були виконані умови договорів щодо оплати витрат, пов`язаних з виконанням доручення та вартості послуг повіреного. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, у договорах сторони чітко не визначили терміни, в які довіритель мав оплатити витрати, пов`язані з виконанням повіреним доручення та винагороду останнього, суд вважає за необхідне застосувати приписи ч.2 ст.530 ЦК України, згідно якої кредитор вправі потребувати виконання у будь-який час, а боржник зобов`язаний виконати його в семиденний строк від дня пред`явлення вимог, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Такою вимогою суд вважає позовну заяву надіслану на адресу відповідача 11.06.2019 (згідно поштового ідентифікатора №6503907195639) та за даними Реєстру поштових відправлень вручене представнику відповідача 14.06.2019.

У визначений законом строк відповідач не здійснив оплати витрат, пов`язаних з виконанням повіреним доручення та винагороду повіреного (позивача).

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі сплатив понесені позивачем витрати, пов`язані з виконанням доручення за спірними договорами в загальному розмірі 16641468,00 грн та винагороди повіреного в загальному розмірі 18775,00 грн, останній у порушення приписів статтей 73, 74 ГПК України суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Регіон-Плюс" (55104, Миколаївська обл., смт.Криве Озеро, вул.Горького, буд.299-Й; ідент.код 34311859) на користь Фізичної-особи підприємця Сташевського Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 16660243,00 грн (шістнадцять мільйонів шістсот шістдесят тисяч двісті сорок три грн 00 коп.) основного боргу та 249903,65 грн (двісті сорок дев`ять тисяч дев`ятсот три грн 65 коп.) судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 24.10.2019 року.

Суддя М.В.Мавродієва