Рішення

від 22.10.2019 по справі 916/2495/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2495/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕЙД» (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, буд. 1/12, код ЄДРПОУ 30248600)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРЯЦ-Т» (65005, м. Одеса, вул. Балкувська, буд. 143, код ЄДРПОУ 34443264)

про стягнення 42272,64 грн., -

за участю представників сторін :

від позивача: Іванов І.А.. довіреність від 17.04.2019

від відповідача: Соколов Д.С., довіреність від 30.07.2019

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛЕЙД» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРЯЦ-Т» про стягнення 42272,64 грн. з яких: 31631,47 грн. основного боргу, 8111,16 грн. інфляційних втрат та 2530,01 грн. 3% річних.

Позовні вимоги ТОВ «БЛЕЙД» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки з відстрочкою платежу №30/16 від 01.09.2016.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи на 25.09.2019 о 16:00.

25.09.2019 за вх.№19622/19 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатковими документами, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на відсутність заборгованості за договором поставки з відстрочкою платежу №30/16 від 01.09.2016.

У судовому засіданні 25.09.2019 судом у протокольній формі оголошено перерву до 07.10.2019 о 12:45.

07.10.2019 за вх.№20536/19 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив з додатковими документами, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні 07.10.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 202, 216 ГПК України про відкладення судового засідання на 22.10.2019 об 11:30.

10.10.2019 за вх.№20781/19 до суду від відповідача надійшли заперечення, в яких відповідач зазначає, що акт звірки, наданий позивачем в підтвердження наявності боргу є лише технічним документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій та не є належним доказом підтвердження наявності заборгованості за договором поставки.

21.10.2019 за вх.№2-5142/19 до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог з додатковими документами, які залучено судом до матеріалів справи, у задоволенні прийняття якої до розгляду судом у судовому засіданні 22.10.2019 у протокольній формі відмовлено.

У судовому засіданні 22.10.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні 22.10.2019 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав,викладених у відзиві та запереченнях.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

01.09.2016 між ТОВ «БЛЕЙД» (постачальник) та ТОВ «ГОРЯЦ-Т» (покупець) укладено договір поставки з відстрочкою платежу, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставляти покупцю, а покупець приймати та оплачувати товар, відповідно до умов цього договору.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 договору товаром за цим договором є товари, зазначені в узгодженому сторонами прейскуранті (специфікаціях), які є невід`ємними частинами цього договору. У прейскуранті (специфікації) вказується перелік товарів і ціни на них. Товар та маркування товару повинні відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством України до даного виду товару і його маркування, супроводжуватися сертифікатом відповідності, посвідченнями якості і безпеки харчових продуктів, матеріалів і виробів, ветеринарним свідоцтвом на продукти тваринного походження, довідкою ВМД (для алкогольної і тютюнової продукції імпортного виробництва).

У відповідності до п.п. 4.1, 4.2 договору оплату кожної окремої партії товару (визначеної в накладній) за цим договором покупець здійснює шляхом перерахування 100% вартості цієї партії товару на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту її отримання/реалізації. Постачальник здійснює оплату покупцю за послуги, надані їм при виконанні цього договору, відповідно до додатку 1 до цього договору (послуги покупця) протягом 30 днів з моменту виставлення рахунку покупцем. При відсутності проведення оплат в обумовлені терміни покупець має право відняти суму штрафних санкцій з сум, що підлягають переведенню постачальнику за поставлені товари. Покупець направляє постачальнику дебет - ноту з повідомленням про таке вирахування сум.

За п.8.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 або до його припинення за згодою сторін або на підставах, передбачених чинним законодавством.

На виконання умов договору №30/16 від 01.09.2016 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 31631,47 грн. (у т.ч. ПДВ), що підтверджується видатковими накладними №7879 від 12.10.2016, №7881 від 12.10.2016, №7882 від 12.10.2016, №7869 від 12.10.2016, №7870 від 12.10.2016, №8137 від 14.10.2016, №8245 від 17.10.2016, №8249 від 17.10.2016, №8250 від 17.10.2016, №8808 від 19.10.2016, №8809 від 19.10.2016, №8905 від 19.10.2016, №9577 від 24.10.2016, №9578 від 24.10.2016, №10114 від 26.10.2016, №10115 від 26.10.2016, №10116 від 26.10.2016, №10117 від 26.10.2016, №10118 від 26.10.2016, №10389 від 27.10.2016, №10522 від 28.10.2016, №10824 від 31.10.2016, №10825 від 31.10.2016, №10826 від 31.10.2016, №11369 від 02.11.2016, №11364 від 02.11.2016, №11362 від 02.11.2016, №11363 від 02.11.2016, №12561 від 09.11.2016, №12562 від 09.11.2016, №12563 від 09.11.2016, №12890 від 11.11.2016, №13009 від 14.11.2016, №13010 від 14.11.2016, №13097 від 14.11.2016, №13152 від 14.11.2016, №13721 від 16.11.2016, №13725 від 16.11.2016, №14776 від 23.11.2016, №14816 від 23.11.2016, №14840 від 23.11.2016, №14843 від 23.11.2016, №14844 від 23.11.2016, №5078 від 13.02.2017, №5077 від 13.02.2017, №5076 від 13.02.2017, №5075 від 13.02.2017.

31.01.2019 за вих.№155 позивачем направлено на адресу відповідача претензію щодо погашення боргу у сумі 39648,15 грн. протягом семи календарних днів з моменту отримання вказаної претензії.

Відповідачем здійснено оплату за товар згідно договору поставки №30/16 на загальну суму 18720 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №14281 від 02.12.2016 на суму 5000 грн., №15407 від 06.03.2017 на суму 10000, угодою про залік взаємних зустрічних вимог від 27.04.2017 на суму 3720 грн. Господарський суд приймає вказані докази в якості оплати за договором поставки №30/16 від 01.09.2016 виходячи з призначення платежу в платіжних дорученнях та предмету угодо про залік.

Несплата відповідачем боргу за договором поставки №30/16 від 01.09.2016 стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що відповідач не виконав в повному обсязі своїх зобов`язань за договором поставки №30/16 від 01.09.2016, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 12911,47 грн. основного боргу. В решті позовних вимог що до стягнення основного боргу слід відмовити.

Іншого сторонами не доведено.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем боргу за договором поставки №30/16 від 01.09.2016, перевіривши розрахунки позивача та приймаючи до уваги ненадання відповідачем контррозрахунків заявлених до стягнення сум, господарський суд дійшов висновку про невірність його обрахунку, оскільки позивачем зроблено розрахунки 3% річних та інфляційних втрат без урахування часкових сплат відповідачем основного боргу, отже господарським судом зроблено власні розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, не виходячі при цьому за межі обраних позивачем періодів, на томість прийнявши до уваги поступове зменшення розміру основного боргу в наслідок його часткової сплати двома платежами та в наслідок укладення сторонами угоди про залік. В наслідок розрахунків суду вбачається правомірність, підставність та необхідність задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 1291,76 грн. 3% річних та 4013,35 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Іншого сторонами не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕЙД» задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРЯЦ-Т» (65005, м. Одеса, вул. Балкувська, буд. 143, код ЄДРПОУ 34443264) на користь Тоариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕЙД» (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, буд. 1/12, код ЄДРПОУ 30248600) 12911 /дванадцять тисяч дев`ятсот одинадцять/ грн. 47 коп. основного боргу, 1291 /одну тисячу двісті дев`яносто одну/ грн. 76 коп. 3% річних, 4013 /чотири тисячі тринадцять/ грн. 35 коп. інфляційних втрат та 827 /вісімсот двадцять сім/ грн. 76 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 25 жовтня 2019 р.

Суддя Ю.С. Бездоля