Рішення

від 28.10.2019 по справі 905/1584/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.2019 Справа № 905/1584/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Бутовій Є.В., в судовому засіданні розглядається справа

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Медлайф АВ , м. Маріуполь Донецької області,

до Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради Стоматологічна поліклініка №5 міста Маріуполя , м. Маріуполь Донецької області,

про стягнення 6 097,57 грн., з яких: 5 000,00 грн. - сума основної заборгованості, 300,05 грн. - 3% річних, 797, 52 грн. грн. - інфляційне нарахування,-

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Медлайф АВ , звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради Стоматологічна поліклініка №5 міста Маріуполя про стягнення 6 097,57 грн., з яких: 5 000,00 грн. - сума основної заборгованості, 300,05 грн. - 3% річних, 797, 52 грн. грн. - інфляційне нарахування.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов Договору про надання послуг №2 від 1 січня 2017 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 5 000, 00 грн. та виникли підстави для нарахування трьох відсотків річних та інфляції.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі №905/1584/19, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.202 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

1 січня 2017 року між Комунальним некомерційним підприємством Маріупольської міської рада Стоматологічна поліклініка № 5 міста Маріуполя (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Медлайф АВ (далі - Виконавець) укладений Договір про надання послуг № 2 (далі - Договір), за змістом якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надати наступні послуги: 25.61.22-90.00 Лиття деталей іншої призначеності, з легкої сталі , згідно специфікації (Додаток № 1 до Договору), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору Виконавець зобов`язаний за письмовим завданням Замовника особисто надавати останньому визначені цим Договором послуги в строк не пізніше двох днів з дня отримання завдання.

Замовник у свою чергу зобов`язується прийняти від Виконавця результати надання послуг, якщо надані послуги відповідають умовам Договору, і оплачувати їх в розмірах та в строк, передбачений Договором. (п. 2.3. Договору)

Розділом 3 Договору врегульовано питання щодо оплати послуг та порядку їх виконання.

Зокрема, п. 3.1. Договору встановлено, що за надання послуг Замовник сплачує Виконавцю суму у розмірі, визначеному в актах приймання-передачі виконаних робіт, протягом семи банківських днів з дати підписання Акту здавання-приймання наданих послуг, шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Виконавця.

Здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом приймання-передавання наданих послуг, який підписується повноважними представниками Сторін протягом трьох робочих днів після фактичного надання послуг та скріплюється печаткою. Підписання Акту представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку. У випадку порушення строку оплати Замовник сплачує Виконавцю неустойку у розмірі трьох відсотків річних від суми платежу. (п. 3.2.-3.4. Договору)

За змістом п. 4.2. Договору порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання.

Усі спори, що виникають з цього Договору або пов`язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Спори та розбіжності в рамках цього Договору, не врегульовані сторонами в досудовому порядку, передаються на розгляд суду. (п.п. 5.1.-5.2. Договору)

Відповідно до п. 6.1. Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін.

Згідно з п. 6.2., 6.3. Договору строк дії Договору починає свій перебіг з моменту, визначеного п. 6.1. Договору та закінчується 31 грудня 2017 року. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Договір складено та підписано Сторонами без зауважень.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору Замовником встановлено ціну наданих Виконавцем послуг з лиття деталей іншої призначеності, з легкої сталі щодо одиниці товару:

- зуб литий - 25, 00 грн.;

- фасетка лита - 25, 00 грн.;

- металокерамічна коронка - 55, 00 грн.;

- металокерамічний зуб - 55, 00 грн.;

- цільнолита коронка - 40, 00 грн.;

- вкладка - 40, 00 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій та своїх зобов`язань за спірним Договором позивачем долучено до матеріалів справи акти приймання-передавання виконаних послуг.

За Актом приймання-передавання виконаних послуг № 44 від 12.04.2017р. вбачається, що Виконавець передав, а Замовник прийняв послуги на суму у розмірі 900, 00 грн. Акт складено та підписано лише з боку Виконавця.

За Актом приймання-передавання виконаних послуг № 70 від 26.06.2017р. вбачається, що Виконавець передав, а Замовник прийняв послуги на суму у розмірі 2 100, 00 грн. Акт складено та підписано лише з боку Виконавця.

За Актом приймання-передавання виконаних послуг № 87 від 21.08.2017р. вбачається, що Виконавець передав, а Замовник прийняв послуги на суму у розмірі 860, 00 грн. Акт складено та підписано сторонами без зауважень. Проте, печатка Замовника на підписі відсутня.

За Актом приймання-передавання виконаних послуг № 92 від 09.10.2017р. вбачається, що Виконавець передав, а Замовник прийняв послуги на суму у розмірі 720, 00 грн. Акт складено та підписано сторонами без зауважень.

За Актом приймання-передавання виконаних послуг № 108 від 01.12.2017р. вбачається, що Виконавець передав, а Замовник прийняв послуги на суму у розмірі 420, 00 грн. Акт складено та підписано сторонами без зауважень.

За змістом актів , вбачається, що вони складені у відповідності до договору № 1 від 01.01.2017 року. Проте, в актах є посилання на те, що акти укладені у зв`язку із виконанням позивачем послуг з лиття деталей іншої призначеності, з легкої сталі . Виходячи з того, що позивач стверджує, а відповідач не спростовує факт складання зазначених актів саме на виконання договору № 2 від 01.01.2017 року, також сторонами не наведені доводи існування іншого договору між сторонами про той же предмет від 01.01.2017 року, суд приймає зазначені акти, як доказ виконання позивачем зобов`язань саме за договором № 2.

Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов`язані із наданням послуг. За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов`язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином здійснював свої зобов`язання за договором, оплату послуг за Договором не здійснив, у зв`язку з чим позивач правомірно вимагає стягнути з відповідача заборгованість по зобов`язаннях щодо оплати послуг позивача.

Проаналізувавши докази, які надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 74 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як зазначалося вище, позивач обґрунтовує виконання зобов`язань за договором зі свого боку актами приймання передачі послуг. Акти №№ 92,108 підписані сторонами та скріплені печатками. Акт № 87 підписаний сторонами, проте в ньому відсутній відтиск печатки відповідача. З цього приводу суд зазначає наступне. Акт № 87 підписаний сторонами 21.08.2017 року після набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами - підприємцями , згідно якого внесені зміни до ст. 58-1 ГК України та ст. 207 ЦК України, за змістом яких наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків. За змістом ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні печатка не є обов`язковим реквізитом первинних документів. Враховуючи викладене, відсутності зауважень контрагентів з цього приводу, суд вважає акт № 87 належним доказом виконання позивачем зобов`язань за договором в обсязі, визначеному в акті.

Враховуючи умови п.п. 3.2., 3.3. спірного Договору, суд зазначає про доведеність належним та допустимими доказами факту належного виконання позивачем зобов`язань за договором в частині надання послуг на суму 2 000, 00 грн., що підтверджено Актами передавання-приймання № 87, № 92 та № 108, та, як наслідок, про виникнення зобов`язань відповідача щодо сплати зазначеної вартості на користь позивача.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про відсутність належних та допустимих доказів виникнення зобов`язань відповідача щодо оплати за надані послуги, які, нібито, були виконані згідно Актів № 44 та № 70, рівно як і про відсутність доказів належного виконання зобов`язань з боку позивача.

Як вже було зазначено вище, позивач у якості доведення реальності виконання господарських операцій за спірним Договором долучив до матеріалів справи копії Актів № 44 та № 70, які не підписані з боку відповідача.

Проте, за змістом п.п. 3.2, 3.3 договору послуга вважається виконаною позивачем належним чином з моменту підписання сторонами відповідного Акту передавання-приймання, і, саме ця обставина свідчить про відсутність претензій з боку замовника.

Відсутність підпису відповідача в зазначених вище Актах ставить під сумнів належність та допустимість доказів виконання позивачем зобов`язань щодо надання послуг за Актами, підписаними лише з боку остатнього.

За змістом п. 2.1. Договору сторонами погоджено, що Виконавець зобов`язаний надавати послуги Замовнику за його письмовим зверненням. Проте, надані позивачем копії відомостей, підписаних з боку відповідача з/техніками не може свідчити про реальне виконання зобов`язання з боку позивача.

Таким чином, відсутність доказів прийняття робіт за Актами передавання-приймання № 44 та № 70, а також умови, визначені сторонами у п.п. 2.1., 3.1., 3.2. Договору, унеможливлюють задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за Актами передавання-приймання № 44 та № 70.

За змістом ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, одним з яких є особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Виходячи зі змісту Актів передавання-приймання № 44 та № 70, участь відповідача у господарських операціях з надання послуг не підтверджена.

Враховуючи викладене, а також відсутність належного обґрунтування позовних вимог позивачем у розумінні приписів господарського судочинства та будь-яких заперечень або пояснень позивача щодо відсутності підписів відповідача на спірних Актах, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 3 000, 00 грн. за Актами передавання-приймання №№ 44,70 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить стягнути інфляційні витрати у розмірі 797, 52 грн. та 3 % річних у розмірі 300, 05 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем у позовній заяві було надано розрахунок 3 відсотків річних, відповідно до якого за Актом передавання-приймання № 87 у період з 1 вересня 2017 року по 1 серпня 2019 року позивачем нараховано 49, 41 грн. відсотків річних, за Актом передавання-приймання № 92 у період з 19 жовтня 2017 року по 1 серпня 2019 року позивачем нараховано 38, 46 грн. відсотків річних, за Актом передавання-приймання № 108 у період з 12 грудня 2017 року по 1 серпня 2019 року позивачем нараховано 20, 57 грн. відсотків річних. Суд, перевіривши наданий розрахунок, встановив, що за підрахунком суду є відхилення в сторону збільшення заборгованості по 3 % річних, проте, оскільки позивач заявляє вимог у сумі, яка є меншою ніж вірно розраховані відсотки, суд задовольняє вимоги в повному обсязі в частині стягнення 108, 44 грн. Але, разом з тим, відмовляє в іншій частині заявлених позивачем вимог щодо стягнення 3 відсотків річних у розмірі 191, 61 грн. з підстав недоведеності позивачем невиконання відповідачем зобов`язань за іншими спірними Актами №№ 44,70.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні збитки у розмірі 797, 52 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що розмір інфляційних збитків в рамках доведених позивачем вимог за викладеним вище періодом є арифметично вірним та складає 284, 52 грн.

Суд відмовляє в частині інших вимог щодо стягнення інфляційних збитків у розмірі 824, 16 грн. з підстав, викладених стосовно заборгованості за актами №№ 44,70.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Медлайф АВ до Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради Стоматологічна поліклініка №5 міста Маріуполя про стягнення суми у розмірі 6 097, 57 грн., з яких: 5 000, 00 грн. - сума основної заборгованості, 300, 05 - 3% річних, 797, 52 грн. - інфляційне нарахування - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради Стоматологічна поліклініка №5 м.Маріуполя (87535, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Металургів, будинок 167, код ЄДРПОУ 38081767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Медлайф АВ (87553, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Латишева, будинок 25, квартира 66, код ЄДРПОУ 34696970) суму у розмірі 2 392, 96 грн., з яких: 2 000, 00 грн. - сума основної заборгованості, 3 % річних - 108, 44 грн., інфляційні нарахування - 284, 52 грн.; судовий збір у розмірі 753, 88 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Суддя П.В. Демідова

У судовому засіданні 28.10.2019р. складено та підписано повний текст рішення.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).