Рішення

від 21.10.2019 по справі 908/2452/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/75/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2019 Справа № 908/2452/19

м. Запоріжжя

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/2452/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашина", ідентифікаційний код юридичної особи 40182300 (87551, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Машинобудівна, буд. 88, кв. 14)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотор Сервіс ЛТД", ідентифікаційний код юридичної особи 19272149 (69095, м. Запоріжжя, вул. Пестеля, буд. 1-А)

про стягнення 30000 грн

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмашина" з позовом № б/н від 03.09.2019 (вх. № 2626/08-07/19 від 06.09.2019) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотор Сервіс ЛТД" суми попередньої оплати за ненадані послуги перевезення у розмірі 30000 грн.

Позов заявлено на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 925, 1087 Цивільного кодексу України, ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", п. 14.3. "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2019 справу № 908/2452/19 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.09.2019 у справі №908/2452/19 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/2452/19, присвоєно справі номер провадження 34/75/19. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Судове засідання призначено на 07.10.2019 об 14 год. 30 хв., запропоновано відповідачеві надати відзив до 02.10.2019, включно.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.10.2019 у справі №908/2452/19 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про проведення всіх судових засідань у режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.10.2019 у справі №908/2452/19 відкладено розгляд справи на 21.10.2019 об 11 год. 30 хв.

В судовому засіданні 21.10.2019 не здійснювалось фіксування судового процесу, у зв`язку з неявкою представників сторін, згідно з ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явились.

В судовому засіданні 07.10.19 представник позивача підтримав поданий позов, просив його задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Як свідчать матеріали справи, сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду даної справи.

Щодо повідомлення про дату час та місце судового засідання відповідача слід зазначити таке. Копії ухвал від 09.09.2019 та від 04.10.2019 були направлені відповідачу за місцезнаходженням юридичної особи згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань. Інших даних щодо місцезнаходження відповідача суду не надано.

Згідно із ч. 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 4 ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

В матеріалах справи міститься поштове повідомлення на ім`я ТОВ "Мотор Сервіс ЛТД", яке повернуто підприємством поштового зв`язку із відміткою адресат відсутній .

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду цієї справи.

Неявка представників позивача та відповідача, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду даної справи.

В судовому засіданні 21.10.2019 судом ухвалено рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Мотор Сервіс ЛТД (Виконавець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецмашина (Замовник, позивач у справі) укладено Договір-заявка на здійснення транспортного перевезення №224/2106 (надалі - Договір), за умовами якого відповідач зобов`язався на умовах разового Договору-заявки здійснити транспортне перевезення вантажу (екскаватор гусеничний Komatsu PC 450 LC, 2006 рік випуску) за маршрутом Івано-Франківськ - Маріуполь, Донецька область; адреса завантаження: Івано-Франківська обл., ПрАТ Івано-Франківськцемент 777422, Тисменицький р-н, с. Ямниця, Україна; адреса вивантаження: м. Маріуполь, Донецька обл.ММК Азовсталь; дата та час завантаження - 21.06.2019; дата та час розвантаження - по прибуттю; загальна вартість перевезення - 100000,00 грн., розмір попередньої оплати - 30000,00 грн., оплата за фактом вивантаження - 70000,00 грн.

Сторони також обумовили, що перевезення вантажу здійснюється згідно із Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 №363 (з доповненнями та змінами).

На підставі платіжного доручення №3193 від 21.06.2019 позивач перерахував відповідачеві попередню оплату у розмірі 30000 грн.

У зв`язку із невиконанням відповідачем перевезення стягнення з відповідача суми попередньої оплати стало предметом даного позову.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір у даній справі є договором про надання послуг перевезення.

У відповідності до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до п. 3.9 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 3363 від 14.10.1997, перевізники можуть перевозити вантажі за разовим договором, примірна форма якого наведена в додатку 2.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

У статті 917 ЦК України закріплено, що перевізник зобов`язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.

За приписами статті 919 ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Відповідно частин 1 та 2 статті 925 ЦК України до пред`явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред`явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами).

Позов до перевізника може бути пред`явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

Згідно із п. 14.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 3363 від 14.10.1997, унормовано: якщо Перевізник не виконав перевезення відповідно до заявки (замовлення), то одержана передоплата має бути повернена Замовнику не пізніше триденного терміну у робочі дні кредитної установи.

Судом встановлено, що позивач попередню оплату на користь відповідача сплатив, перерахувавши йому обумовлено суму (30000,00 грн.).

Натомість свої зобов`язання з перевезення ТОВ Мотор Сервіс ЛТД не виконало, перевезення вантажу за визнченим маршрутом, у визначені строки (дата завантаження - 21.06.2019, дата вивантаження - по прибуттю) не здійснив.

Позивач надіслав відповідачу претензію від 12.07.2019 з вимогою повернути попередню оплату у розмірі 30000,00 грн. у зв`язку із невиконанням перевезення відповідно до Договору-заявки.

Відповіді позивач на претензію не отримав, через що звернувся за захистом своїх прав до суду про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 30000,00 грн.

За положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Ураховуючи встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати є доведеними і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору розмірі - 1921,00 грн. покладаються на відповідача.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За містом ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

10.09.2018 ТОВ Спецмашина (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням СмартЮрист (Адвокатське об`єднання)укладено договір про надання правової допомоги №51.

09.07.2019 підписана додаткова угода № 6 до договору про надання правової допомоги №51 від 10.09.2018.

Відповідно до п. 1.1. договору Адвокатське об`єднання на умовах Договору про надання правничої допомоги №51 від 10.09.2018 зобов`язується надати послуги з надання правової допомоги Клієнту, а саме: підготовка та подача позовної заяви про стягнення (повернення) попередньої оплати за Договором-заявкою на здійснення транспортного перевезення з ТОВ Мотор Сервіс ЛТД (код ЄДРПОУ 19272149) та супроводження справи за позовом. Вартість послуг визначена у розмірі 6000 грн.

Клієнт оплачує надані послуги з правничої допомоги протягом 3-х календарних днів з дати пред`явлення рахунку для оплати (п.3 Додаткової угоди).

Представництво позивача у даній справі здійснювалось адвокатом Циганком Романом Олексійовичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії № 2392 від 07.11.2011, ордер на надання правової допомоги серії № 1003826 від 03.09.2019).

За платіжним дорученням №3308 від 17.07.2019 позивачем сплачено АО Смарт Юрист обумовлену суму гонорару у розмірі 6000 грн.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17, де зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі критерії на практиці застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції, що згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України підлягає застосуванню судом як джерела права.

Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У справі "East/West Alliance Limsted" проти України, заява № 19336/04 (п. 269) Суд зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити суму в якості гонорару та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

З огляду на критерії розумності та реальності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотор Сервіс ЛТД", ідентифікаційний код юридичної особи 19272149 (69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Пестеля, буд. 1-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашина", ідентифікаційний код юридичної особи 40182300 (87551, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Машинобудівна, буд. 88, кв. 14) 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. боргу, 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору та 6000 (шість тисяч) грн. витрат на правничу допомогу.

2. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 28.10.2019.

Суддя А.О. Науменко