номер провадження справи 24/133/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.10.2019 Справа № 908/1727/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С.
розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1727/19
за позовом: Керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 Запорізької області (вул. Добролюбова, буд. 14, м. Запоріжжя, 69006) в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний код 00022504) та Державного підприємства Запорізьке лісомисливське господарство (вул. Чумаченко, буд. 15В, м. Запоріжжя, 69104 ідентифікаційний код 33431745)
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю Анхель Альянс (пр. Соборний, буд. 158, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 43046842)
третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Балабинську селищну раду Запорізького району Запорізької області (вул. Миру, буд. 2, смт. Балабине, Запорізький район, Запорізька область, 70435, ідентифікаційний код 23881173).
про визнання незаконною та скасування державної реєстрації та витребування із чужого незаконного володіння земельної ділянки.
за участю представників:
прокурор: Селезньова Т.В., прокурор відділу прокуратури Запорізької області, службове посвідчення № 030389 видане 17.11.2014,
від першого позивача: Козлов В.В., довіреність № 08-49/2555 від 10.09.2019,
від другого позивача: Хижняк Б .С ., головний лісничий, наказ Державного агентства лісових ресурсів України № 461-к від 19.08.2019,
від першого відповідача: не прибув,
від другого відповідача: не прибув,
від третьої особи: Власов М.С., довіреність № 2 від 22.04.2019.
ВСТАНОВЛЕНО:
Керівник Запорізької місцевої прокуратури № 3 Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації та Державного підприємства Запорізьке лісомисливське господарство , звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Анхель Альянс та Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області про:
- визнання незаконним та скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 08.02.2018 № 24780973 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 22155300:01:001:2101 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482716423221), що розташована: Запорізька область, Запорізький район, Балабинська селищна рада за ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , громадянина України;
- витребування із чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю Анхель Альянс земельної ділянки, що розташована: Запорізька область, Запорізький район, Балабинська селищна рада, кадастровий номер 22155300:01:001:2101 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482716423221) на користь Запорізької обласної державної адміністрації.
Відповідно до витягу протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 17.07.2019 позовну заяву Керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 Запорізької області залишено без руху в порядку п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 06.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1727/19 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/133/19. Судове засідання призначено на 05.09.2019. Цією же ухвалою судом залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Балабинську селищну раду Запорізького району Запорізької області.
19.08.2019 на адресу суду від Запорізької обласної державної адміністрації надійшли пояснення, в яких останній підтримує позовні вимоги прокурора у повному обсязі та зазначає, що спірна земельна за кадастровим номер 22155300:01:001:2101 була виділена у власність з порушенням законодавства, так як підставою для виникнення речового права власності у державному акті на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 051325 від 15.01.2002 зазначене рішення виконавчого комітету Балабинської селищної ради від 13.09.2001 № 124/6, яке як зазначає, перший позивач не приймалось, посилаючись на той факт, що архівним відділом Запорізької районної державної адміністрації воно не було знайдене. Вказує, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, а відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України 1990 року землі лісового фонду використовуються за цільовим призначенням для ведення лісового господарства. Зазначає, що оскільки громадянин ОСОБА_3 не набув право приватної власності на землю, то і державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.02.2018 відбулась без законних на те підстав, а отже і всі подальші дії щодо переходу даної земельної ділянки спочатку до ТОВ Адвекс Груп , а потім до ТОВ Анхель Альянс відбувались з порушенням норм чинного законодавства України.
02.09.2019 на адресу суду від Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області, надійшли пояснення, в яких останній зазначає, що виконавчий комітет Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області ніколи не приймав рішення № 124/6 від 13.09.2001, та не передавав у власність земельну ділянку за кадастровим номер 22155300:01:001:2101. Вказує, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП Запорізьке лісомисливське господарство , тому не могла бути передана у приватну власність. Зазначає, що селищна рада погоджується та підтримує всі положення позовної заяви, нормативне обґрунтування неможливості відповідно до чинного законодавства передати в приватну власність саме землі лісогосподарського призначення, а у подальшому фактично неправомірний перехід права власності на вказану земельну ділянку від ОСОБА_3 до інших власників включаючи ТОВ Анхель Альянс .
05.09.2019 від Запорізької районної державної адміністрації надані суду письмові пояснення від 04.09.2019 № 1999/01-17, в яких останній не заперечує проти задоволення позову та пояснює, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, а відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України 1990 року землі лісового фонду використовуються за цільовим призначенням для ведення лісового господарства. Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів за погодженням із державними органами лісового господарства можуть надавати колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, радгоспам, іншим підприємствам, установам, організаціям і громадянам у тимчасове користування землі лісового фонду, що є у користуванні державних лісогосподарських підприємств, установ і організацій, для сільськогосподарських цілей. Зазначає, якщо виходити з норми ст. 77 Земельного кодексу України 1990 року, то жодної мови не йде про надання даної категорії земель у приватну власність. Вказує, що громадянин ОСОБА_3 не мав права набути у приватну власність земельну ділянку лісогосподарського призначення, тому подальші дії щодо переходу землі до суб`єктів господарювання відбувались з порушенням норм чинного законодавства України.
Також, від Запорізької районної державної адміністрації 05.09.2019 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника районної державної адміністрації.
Ухвалою суду від 05.09.2019 відкладено підготовче засідання на 01.10.2019.
01.10.2019 від Державного підприємства Запорізьке лісомисливське господарство надійшло клопотання в порядку ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування Державного підприємства Запорізьке лісомисливське господарство за 1989 рік, в підтвердження того факту, що спірна земельна ділянка за кадастровим номером 22155300:01:001:2101 належить до земель лісогосподарського призначення.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 01.10.2019 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Анхель Альянс у судове засіданні 01.10.2019 не прибув. Поштова кореспонденція, що надсилалась судом на адресу другого відповідача повернулась з відмітками поштового відділення за зазначеною адресою не проживає .
Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З наявного в матеріалах справи витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 01.10.2019 вбачається, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Анхель Альянс відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний , буд. 158 .
Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
В судовому засіданні 01.10.2019, за згодою прокурора, представників позивачів та третьої особи, суд оголосив про початок розгляду справи по суті, заслухав вступне слово прокурора, позивачів та третьої особи, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються та дослідив докази, якими вони обґрунтовуються, оголосив про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами, повідомив про перехід до судових дебатів.
У судових дебатах 01.10.2019 представники прокурора, позивачів та третьої особи виступили з промовою (заключним словом), посилаючись на обставини і докази, досліджені в судовому порядку.
Прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд врахувати, що виконавчим комітетом Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області ніколи не приймалось рішення № 124/6 від 13.09.2001, та відповідно земельна ділянка за кадастровим номером 22155300:01:001:2101 не передавалась у власність громадянину ОСОБА_3 Вказує, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, що перебуває у постійному користуванні ДП Запорізьке лісомисливське господарство . Зазначає, що оскільки громадянин ОСОБА_3 не набув право приватної власності на землю, то і державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулась без законних на те підстав, а отже і всі подальші дії щодо переходу даної земельної ділянки спочатку до ТОВ Адвекс Груп , а потім до ТОВ Анхель Альянс відбувались з порушенням норм чинного законодавства України.
Представники позивачів та третьої особи підтримали позовні вимоги прокурора. Зазначили, що спірна земельна ділянка за кадастровим номер 22155300:01:001:2101 перебуває у приватній власності з порушенням законодавства. Вказують, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, що перебуває у постійному користуванні ДП Запорізьке лісомисливське господарство .
Після судових дебатів колегія суду повідомила про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення (вступної і резолютивної частини), повідомивши час його оголошення.
В судовому засіданні 01.10.2019 в рамках господарського провадження у справі № 908/1727/19 оголошено вступну і резолютивну частини рішення
З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив:
Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 051325 від 15.01.2002, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 2205, передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2 га для ведення лісового господарства. Підставу для видачі державного акта зазначено рішення виконавчого комітету Балабинської селищної ради народних депутатів від 13.09.2001 № 124/6. Кадастровий номер земельної ділянки у державному акті не визначено (а.с. 47).
Відповідно інформації, що міститься у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 2303954232018 від 06.02.2018, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 25.12.2017, розробленої Фізичною особою-підприємцем Зицик Євгенією Олександрівною, 06.02.2018 до Державного земельного кадастру внесено дані щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2322155300:01:001:2101 площею 2 га, що перебуває у власності ОСОБА_3 . Документ, який є підставою для виникнення права власності зазначено - рішення органу місцевого самоврядування Балабинської селищної ради від 13.09.2001 № 124/6 , документ, що посвідчує право - державний акт від 15.01.2002 ІІІ-ЗП 051325 , категорія земель - землі лісогосподарського призначення (а.с.102).
Державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку (кадастровим номером 2322155300:01:001:2101) здійснена 08.02.2018 на - підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39620883 від 12.02.2018, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно Запорізької районної державної адміністрації Лагно Мариною Юріївною. Як підстава виникнення права власності зазначено державний акт на право приватної власності на землю ІІІ-ЗП 051325 виданий 15.01.2002. Дана інформація міститься у рішенні про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39620883 від 12.02.2018, Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 113592553 виданій 12.02.2018, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 113593911 виданого 12.02.2018, картки приймання заяви № 113282548 від 16.02.2018 (а.с. 50-53).
Згідно даних, що міститься у Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 173260148 виданої 10.07.2019, відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 14.11.2018 земельну ділянку кадастровий номер 2322155300:01:001:2101 отримав у власність ОСОБА_5 (а.с. 70-75).
У подальшому, як вбачається із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 173260148 виданої 10.07.2019, 29.12.2018 було зареєстровано перехід права власності на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 2322155300:01:001:2101) від ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Адвекс Груп (код ЄДРПОУ 42709918) на підставі акта приймання-передачі та грошової оцінки майна, серія та номер: 1709, 1710, виданого 28.12.2018, згідно якого ОСОБА_6 вніс спірну земельну ділянку до статутного капіталу підприємства.
Надалі земельну ділянку за кадастровим номером 2322155300:01:001:2101 Товариство з обмеженою відповідальністю Адвекс Груп передало у власність Товариству з обмеженою відповідальністю Анхель Альянс (код ЄДРПОУ 43046842) на підставі протоколу установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Анхель Альянс № 1 від 05.06.2019, акта прийому-передачі та грошової оцінки майна б/н виданого 19.06.2019.
Відомості про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 2322155300:01:001:2101) за Товариством з обмеженою відповідальністю Анхель Альянс внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 24.06.2019.
14.02.2019 до Керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 звернулась Балабинська селищна рада Запорізького району Запорізької області із заявою про вчинення кримінального правопорушення вих. № 01-13/118 від 14.02.2019, в якому зазначено, що рішення селищної ради про надання у власність громадянам земельних ділянок лісового фонду та за межами населеного пункту, у тому числі земельна ділянка за кадастровим номером 2322155300:01:001:2101 загальною площею 2,0 га, не приймалось. Рішення виконавчого комітету Балабинської селищної ради за 2001 рік передані до архіву Запорізької районної державної адміністрації. Також, зазначено, що зі слів землевпорядника Балабинської селищної ради ОСОБА_7 , яка працює з 1995 року, що спірна земельна ділянка не могла видаватися селищною радою, про що доводить журнал реєстрації видачі державних актів, які були передані в архів до Відділу земельних ресурсів Запорізького району Запорізької області, а також другі екземпляри державних актів (а.с.46).
Листом від 10.06.2019 № 10-8-0.18-1561/117-19 Міськрайонного управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило прокуратуру, що внаслідок пожежі, що сталась у Запорізькому районному відділі земельних ресурсів в 2005 році, частина Книг реєстрації державних актів в архівному відділі Міськрайонного управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі відсутня. Вказано, що у Місцевому фонді технічної документації із землеустрою Міськрайонного управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області державний акт на право власності на землю ІІІ-ЗП 051325, не обліковуються та не зберігаються. Зазначено, що технічна документація із землеустрою (проект землеустрою) за кадастровим номером 2322155300:01:001:2101 не була передана розробником технічної документації із землеустрою до Міськрайнного управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (а.с. 55).
Відповідно до переліку рішень виконкому Балабинської селищної ради прийнятих на засіданні 13.09.2001, наданого архівним відділом Запорізької районної держаної адміністрації Запорізької області, відсутнє рішення за номером 124/6 (а.с. 56-59).
У свою чергу, виконавчим комітетом Балабинської селищної ради 13.09.2001 прийнято лише рішення № 124 про передачу в приватну власність земельних ділянок під будівництво і обслуговування житлових будинків і господарських будівель наступним громадянам: ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 (700 кв.м. ); ОСОБА_9 по АДРЕСА_2 ( 836 кв.м. ), ОСОБА_10 по АДРЕСА_3 ( 757 кв .м), яке не має жодного відношення до спірних правовідносин.
Згідно інформації, що міститься у листах Державного підприємства Запорізьке лісомисливське господарство від 11.06.2019 вих. № 308 та Державного підприємства Харківська державна лісовпорядна експедиція від 17.06.2019, земельна ділянка за кадастровим номером 2322155300:01:001:2101 знаходиться в користуванні підприємства Олександрівського лісництва Державного підприємства Запорізьке лісомисливське господарство , квартал 11, за цільовим призначенням - землі лісогосподарського призначення. (а.с. 60-61, 65).
Також, Державним підприємством Запорізьке лісомисливське господарство додано планово-картографічні матеріали лісовпорядкування за 2008 рік, оригінал якого був оглянутий судом у судовому засіданні 01.10.2019, разом із планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 1989 року.
Запорізька обласна державна адміністрація у листі від 18.06.2019 № 05917/08-46 повідомила прокурора, що розпорядження або будь які рішення про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення лісового господарства за кадастровим номером 2322155300:01:001:2101 не приймались, листування між обласною адміністрацією та громадянином ОСОБА_3 з приводу передачі у власність земельних ділянок для ведення лісового господарства не велося. Також, зазначає, що облдержадміністрація з позовом до суду щодо повернення до державної власності земельної ділянки з кадастровим номером 2322155300:01:001:2101 не зверталась (а.с. 67).
Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частини 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у частинах третій і четвертій статті 23 Закону України Про прокуратуру .
Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Відповідно до частити 3 даної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.
Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.
Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права й обов`язки безпосередньо виникають, зокрема, з актів органів місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 6, ст. 17 Земельного кодексу України 1990 року передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно. Передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки на підставі відповідного рішення.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 116 ЗК України у редакції, чинній на час видання державного акта , громадяни набувають право власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.
Таким чином, необхідною передумовою виникнення права приватної власності на земельну ділянку державної чи комунальної власності має бути рішення про передання у приватну власність цієї ділянки, прийняте відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, які діють від імені власника (висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 31 жовтня 2012 року у справі № 6-53цс12). Тому відсутність такого рішення держави в особі уповноваженого органу означає, що відчуження земельної ділянки не відбулось.
Матеріали справи свідчать, що рішення виконавчого комітету Балабинської селищної ради від 13.09.2001 № 124/6, яке зазначено як підстава виникнення речового права у державному акті на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 051325 від 15.01.2002, органом місцевого самоврядування не приймалось, тому відповідно до ч. 4 ст. 11 ЦК України у ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 2 га на території Балабинської селищної ради не виникло.
Частиною другою статті 1 Лісового кодексу України визначено, що ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
За основним цільовим призначенням чинний Земельний кодекс України передбачає виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення, до яких належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (пункт е частини першої статті 19 Земельного кодексу України, стаття 5 Лісового кодексу України).
Оскільки земельна ділянка та права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин має визначатися згідно з нормами земельного законодавства та лісового законодавства - у частині використання й охорони лісового фонду (висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 21.01.2015 у справі № 6-224цс14).
Відповідно до пункту 5 розділу VIII Прикінцеві положення Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування належать до планово- картографічних матеріалів лісовпорядкування. Відтак, вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII Прикінцеві положення Лісового кодексу України (висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 21.01 2015 у справі № 6-224цс14).
Згідно пояснень представника Державного підприємства Запорізьке лісомисливське господарство наданих у судовому засіданні 01.10.2019, оглянутих судом планово-картографічних матеріалів за 1989 та 2008 роки, матеріалів що містяться у справі земельна ділянка за кадастровим номером 2322155300:01:001:2101 знаходиться у користуванні Державного підприємства Запорізьке лісомисливське господарство , а саме Олександрівського лісництва, кварталу 11, за цільовим призначенням - землі лісогосподарського призначення.
Таким чином, спірна земельна ділянка (кадастровий номер 2322155300:01:001:2101) належить до земель лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користування ДП Запорізьке лісомисливське господарство , тому не могла бути надана у приватну власність ОСОБА_3 без її вилучення у постійного землекористувача у порядку визначеному ст. 149 Земельного кодексу України.
Нормами Земельного кодексу України 1990 року та Лісового кодексу України, що діяли у 2001 році (на момент начебто прийняття рішення виконавчого комітету Балабинської селищної ради від 13.09.2001 № 124/6) взагалі не передбачено правової можливості надання у приватну власність земельних ділянок лісового фонду.
Відповідно до ч.2 ст. 77 Земельного кодексу України 1990 року районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів за погодженням із державними органами лісового господарства можуть надавати колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, радгоспам, іншим підприємствам, установам, організаціям і громадянам у тимчасове користування землі лісового фонду, що є у користуванні державних лісогосподарських підприємств, установ і організацій, для сільськогосподарських цілей. Плата за вказані землі вноситься в порядку, передбаченому статтею 36 цього Кодексу.
У статті 6 Лісового кодексу України визначалось, що усі ліси в Україні є - власністю держави. Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та цим кодексами.
Таким чином, оскільки рішення уповноваженого органу про виділення спірної земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 2322155300:01:001:2101) у приватну власність не приймалось, а за своїм цільовим призначенням та правовим статусом земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства Запорізьке лісомисливське господарство та не можуть надаватись у власність, ОСОБА_3 право приватної власності на неї не набув, тому державна реєстрація права власності на спірну ділянку у Державному реєстрі речах прав на нерухоме майно 08.02.2018 відбулася без законних на те підстав.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 116 ЗК України у редакції, чинній на час видання державного акта від 15.01.2002 серії ІІІ-ЗП № 051325, громадяни набувають право власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.
Відповідно до частини другої цієї ж статті набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина перша статті 125 ЗК України у редакції, чинній на час видання державного акта).
Відповідно до частини першої статті 126 ЗК України у редакції, чинній на час видання державного акта, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Пунктом 1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43 у редакції, чинній на час видання державного акта, визначено, державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
Підставою набуття права приватної власності на земельну ділянку із земель державної чи комунальної власності, є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку (постанови від 07.11.2018 у справах №№ 488/6211/14-ц, 488/5027/14-ц Великою Палатою Верховного Суду).
У статті 125 Земельного кодексу України визначеного право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди виникає з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України у редакції, чинній до 1 січня 2013 року, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті; а у редакції, чинній з 1 січня 2013 року, - право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав.
За змістом ст. 6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень суб`єкти державної реєстрації прав це виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб`єкти; державні реєстратори прав на нерухоме майно.
Частиною 1 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду, що передбачено ч. 1 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
В частині 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Дослідивши докази надані прокуратурою , позивачами та третьою особою, суд дійшов висновку ,що формуючи позовні вимоги заявник припустився технічної помилки в частині кадастрового номеру земельної ділянки , зазначивши - 22155300:01:001:2101 , замість - НОМЕР_2 :01:001:2101. Уся технічна документація, яка надана суду вказує на земельну ділянку з кадастровим номером : 2322155300:01:001:2101 (Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39620883 від 12.02.2018).
У зв`язку із тим, що держана реєстрація права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2322155300:01:001:2101, здійснена державним реєстратором Запорізької районної державної адміністрації на підставі документів, які у встановленому законом порядку не приймались та не видавались уповноваженими державними органами а саме: рішення виконавчого комітету Балабинської селищної ради Запорізького району від 13.09.2001 № 124/6 та державного акту на право власності серія ІІІ-ЗП № 051325, запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку від 08.02.2018 № 24780973 підлягає визнанню незаконним та скасуванню.
Матеріали справи свідчать, що після реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_3 12.02.2018, її отримав у спадщину ОСОБА_5 та декілька разів відчужено шляхом внесення до статутного капіталу господарських товариств.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 173260148 виданої 10.07.2019, 29.12.2018 зареєстровано перехід права власності на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 2322155300:01:001:2101) від ОСОБА_5 до ТОВ Адвекс Груп . У подальшому ТОВ Адвекс Груп передано спірну земельну ділянку у власність ТОВ Анхель Альянс на підставі протоколу установчих зборів засновників ТОВ Анхель Альянс № 1 від 05.06.2019 та акта прийому-передачі та грошової оцінки майна виданого 19.06.2019. Відомості про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 2322155300:01:001:2101) за ТОВ Анхель Альянс внесено Державно реєстру речових прав на нерухоме майно 24.06.2019.
Таким чином, земельна ділянка лісогосподарського призначення (кадастровий номер 2322155300:01:001:2101) площею 2 га перебуває у приватній власності ТОВ Анхель Альянс .
Власник має право витребувати своє майно від особи,яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).
У частині 1 ст. 388 ЦК України визначено, якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, не є ефективним способом захисту права власника, (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 07.11.2018 справа № 488/5027/14-ц).
У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності і інших речових прав визначено, що під час розгляду позову власника про витребування майна, переданого як вклад до статутного капіталу господарського товариства, суд має враховувати, що отримання майна як вкладу до статутного капіталу є відплатним придбанням, оскільки в результаті передання вкладу особа набуває права власника господарського товариства.
Право держави витребувати земельну ділянку, належну до земель лісогосподарського призначення, з огляду на доведену незаконність і безпідставність її відчуження на користь спочатку фізичної, а потім і юридичних осіб передбачене у чинному законодавстві України. Відповідні приписи стосовно охорони вказаної категорії земель і регламентування підстав для витребування майна з чужого незаконного володіння є доступними, чіткими та передбачуваними.
Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України держава реалізує своє право власності на землі державної власності через відповідні органи державної влади.
До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому пункту 12 розділу X Перехідні положення ЗК України) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (абзац перший пункту 12 розділу X Перехідні положення ЗК України).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації , пункту 5 частини першої статті 31 ЛК України до повноважень обласних державних адміністрацій у сфері лісових відносин належить, зокрема, передання у власність, надання у постійне користування для ведення лісового господарства земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності на відповідній території.
Спірна земельна ділянка (кадастровий номер 2322155300:01:001:2101) розташована на території Балабинської селищної ради Запорізького району за межами населеного пункту та перебуває у постійному користування Державного підприємства Запорізьке лісомисливське господарство тому в силу Закону, належить до земель державної власності.
Порядок вилучення земельних ділянок визначає стаття 149 ЗК України, за приписами якої земельні ділянки, надані у постійне користування, зокрема, із земель державної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за згодою землекористувачів за рішеннями Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій відповідно до їх повноважень.
Зазначеною нормою визначено, що у разі вилучення земельної ділянки лісового фонду державної власності для лісогосподарських потреб, повноваження власника цієї землі реалізують обласні державні адміністрації, які набувають повноважень власника у разі звернення до суду з відповідними позовами.
З урахуванням викладеного, повноваження власника щодо спірної земельної ділянки реалізує Запорізька обласна державна адміністрація, як орган уповноважений державою на розпорядження землями лісогосподарського призначення для лісогосподарських потреб, тому спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у останнього власника - Товариства з обмеженою відповідальністю Анхель Альянс , на користь саме цього органу.
Відповідно до положень ст. 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечень відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої - волі.
Оскільки рішення Запорізької обласної державної адміністрації чи іншого уповноваженого органу щодо передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки лісового фонду (кадастровий номер 2322155300:01:001:2101) не приймалось, а спірна земельна ділянка вибула із державної власності поза волею власника, відповідно до ст. 388 ЦК України, земельна ділянка за кадастровим номером 2322155300:01:001:2101 підлягає витребуванню у Товариства з обмеженою відповідальністю Анхель Альянс на користь Запорізької обласної державної адміністрації.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Анхель Альянс відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати запис у Державному реєстрі речових право на нерухоме майно від 08.02.2018 № 24780973 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2322155300:01:001:2101 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482716423221), що розташована: Запорізька область, Запорізький район, Балабинська селищна рада за ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , громадянина України.
3. Витребувати із чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю Анхель Альянс (69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158, код ЄДРПОУ 43046842) земельну ділянку, що розташована: Запорізька область, Запорізький район, Балабинська селищна рада, кадастровий номер 2322155300:01:001:2101 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482716423221) на користь Запорізької обласної державної адміністрації (69107, місто Запоріжжя, проспект Соборний, 164, код ЄДРПОУ 00022504).
Видати наказ.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Анхель Альянс (69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158, код ЄДРПОУ 43046842) на користь Прокуратури Запорізької області в особі Запорізької місцевої прокуратури № 3 (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 14, ЄДРПОУ 02909973) на розрахунковий рахунок № 35217095000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ,МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973 кошти, витрачені у 2019 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 5113 (п`ять тисяч сто тринадцять) грн. 00 коп.
Видати наказ.
У відповідності до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений - 28.10.2019.
Суддя Т.А. Азізбекян
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2019 |
Оприлюднено | 28.10.2019 |
Номер документу | 85210431 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Орєшкіна Еліна Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні