Рішення

від 21.10.2019 по справі 907/129/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.10.2019 м. Ужгород Справа № 907/129/19

Суддя господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Івашкович о.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Р.І.Ф. Паркет ЛТД Ужгородський район, с. Розівка

до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у 3акарпатській області, м. Ужгород

про визнання права власності на майно, виключення його з опису та звільнення з-під арешту

представники:

позивача - Ігнатко Ю.В., директор

відповідача - Міснік Н.В., представник за довіреністю

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання власністю майна - паркету дубового та паркету букового - всього 10 позицій, - яке описано та арештовано постановою державного виконавця Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 26.02.19 АСВП № 58244445, та про виключення з опису та звільнення з-під арешту зазначеного майна, оскільки таке належить позивачеві, а не боржникові за вказаним виконавчим провадженням - ТОВ Еліт Вуд .

Представник позивача у ході судового розгляду позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до позовної заяви документами.

Відповідач письмовим відзивом та усними поясненнями представника у ході судового розгляду проти позову заперечує, вважаючи, що на момент винесення оспорюваної постанови така відповідала вимогам закону, оскільки при здійсненні виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду від 4.01.19 у справі № 907/515/18 про стягнення з ТОВ Еліт Вуд на користь ПАТ Комерційний інвестиційний банк за адресою - с. Розівка Ужгородського району, вул. Трудова, 2а - було виявлено рухоме майно боржника.

Стверджує, що зазначене майно виявлено на території позивача та описано і арештовано як рухоме майно боржника у виконавчому провадженні - ТОВ Еліт Вуд - за повідомленням стягувача - ПАТ Комінвестбанк , оскільки щодо такого за цією адресою зазначеними особами 24.12.13 був укладений договір застави товарів в обороті за № 02-4/4з-128, яким забезпечено виконання кредитних зобов`язань ТОВ Еліт Вуд .

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляду справи, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходив із наступного.

Матеріалами справи встановлено, що оспорювана постанова державного виконавця Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 26.02.19 АСВП № 58244445 винесена у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду на підставі наказу господарського суду від 4.01.19 у справі № 907/515/18 про стягнення з ТОВ Еліт Вуд заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ Комерційний інвестиційний банк .

Зазначеною постановою описано як майно боржника - паркет дубовий та паркет буковий (всього 10 позицій), що знаходиться за адресою с. Розівка Ужгородського району, вул. Трудова, 2а. На описане майно накладено арешт та встановлено обмеження права користування ним - заборонено відчуження; призначено особу відповідального зберігача.

Наведене послугувало підставою звернення позивача до суду з даним позовом, з посиланням на те, що спірні виконавчі дії виконувалися на території підприємства позивача, яке не є боржником за виконавчим провадженням, а майно, яке описано та арештовано, належить позивачеві на праві власності.

У ході судового розгляду справи встановлено та не заперечується ніким з учасників процесу, що за спірним виконавчим провадженням боржником є ТОВ Еліт Вуд , код ЄДРПОУ 33868861 - яке зареєстровано та розміщується за адресою - м. Ужгород, вул. Чурговича, 4.

За адресою, за якою здійснювалися оспорювані виконавчі дії, - с. Розівка Ужгородського району, вул. Трудова, 2а - зареєстровано та розміщується товариство позивача - ТОВ Р.І.Ф. Паркет ЛТД .

Матеріалами справи встановлено, що згідно бухгалтерської документації позивача, видами діяльності якого відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що долучений до матеріалів справи, зокрема, є лісопильне та стругальне виробництво (16.10); виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону (16.21), виробництво інших виробів з деревини (16.29), оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами (46.73), станом на 26.02.19 на рахунках 281 (залишки товарів) та 26 (готова продукція) обліковуються паркет дубовий та паркет буковий різних найменувань загальною кількістю понад 3,5 тис.кв.м. Зазначена продукція розміщена на виробничих площах підприємства позивача за його юридичною адресою - с. Розівка Ужгородського району, вул. Трудова, 2а - та є його майном за змістом ст. 139 ГК України.

Так, відповідно до приписів зазначеної норми, сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів визнається майном у сфері господарювання.

Суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність, яким є позивач у справі, відповідно до ст. 134 ГК України, на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб`єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст. 147 ГК України встановлено гарантії та захист майнових прав суб`єктів господарювання. Так, зокрема, встановлено, що майнові права суб`єктів господарювання захищаються законом; вилучення державою у суб`єкта господарювання його майна допускається не інакше як у випадках, на підставах і в порядку, передбачених законом; право власності та інші майнові права суб`єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів; права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Отже, за фактичних обставин справи та за змістом наведених приписів господарського законодавства паркет дубовий та паркет буковий (всього 10 позицій), який знаходиться на території позивача за адресою с. Розівка Ужгородського району, вул. Трудова, 2а, відображений у його балансі, є майном позивача як суб`єкта господарювання, майнові права якого підлягають судовому захисту шляхом визнання права власності на зазначене майно.

Наведені обставини не спростовані відповідачем. Посилання його на договір застави товарів в обороті № 02-4/4з-128 від 24.12.13 укладений ТОВ Еліт Вуд та ПАТ Комінвестбанк , за змістом якого ТОВ Еліт Вуд передав на забезпечення виконання кредитних зобов`язань перед банком у заставу товари в обороті, а саме: напівфабрикати, готову продукцію, незавершене виробництво, які йому належали на праві власності та зберігалися на момент укладення договору за адресою с. Розівка Ужгородського району , вул. Трудова, 2а, а також товари, які будуть придбані ТОВ Еліт Вуд , не може вважатися судом достатньою підставою вважати власністю боржника за таким провадженням - ТОВ Еліт Вуд - майно виявлене 26.02.2019р. на території позивача, який не є учасником виконавчого провадження. До того ж, майно описане та арештоване оспорюваною постановою неможливо ідентифікувати з майном переданим у заставу.

За приписами ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

За наведених фактичних обставин справи, оскільки судом встановлено, що оспорюваною постановою описано та арештовано майно, яке належить не боржнику, а позивачеві, належить задоволити вимоги останнього та зобов`язати відповідача - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального юстиції України у Закарпатській області - виключити з опису та звільнити з-під арешту майно позивача.

За змістом ст. 129 ГПК України судовий збір сплачений при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати власністю ТОВ Р.І.Ф. Паркет ЛТД , м. Ужгород майно, включене до постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у 3акарпатській області від 26.02.19 (АСВП № 58244445) про опис та арешт майна боржника - ТОВ Еліт Вуд , м. Ужгород, - а саме: паркет дубовий та паркет буковий (всього 10 позицій)

3. Зобов`язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального юстиції України у Закарпатській області виключити з опису та звільнити з-під арешту майно - паркет дубовий та паркет буковий (всього 10 позицій), яке описано та арештовано на підставі постанови державного виконавця Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 26.02.19 АСВП № 58244445 та належить ТОВ Р.І.Ф. Паркет ЛТД , м. Ужгород.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 25.10.19

Суддя Ушак І.Г.