Рішення

від 28.10.2019 по справі 910/8910/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2019Справа № 910/8910/19 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКА (02140, м.Київ, ВУЛИЦЯ Є.ЧАВДАР, будинок 5, офіс 207) до проТовариства з обмеженою відповідальністю ТУРИСТИЧНЕ АГЕНТСТВО ДАНІЕЛЬ-ТУР (02095, м.Київ, ВУЛИЦЯ КНЯЖИЙ ЗАТОН, будинок 21, квартира 483) стягнення 16 461 грн. 81 коп. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕКА (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТУРИСТИЧНЕ АГЕНТСТВО ДАНІЕЛЬ-ТУР (надалі також - Відповідач ) про стягнення 16 461 грн. 81 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору оренди нерухомого майна №1649/А від 01.01.2018 року Відповідачем не сплачена орендна плата у розмірі 12 711,69 грн. за користування приміщенням у період з 02.04.2018 року по 20.09.2018 року. У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання Позивачем нараховано Відповідачу 1 188,48 грн. інфляційних втрат, 267,45 грн. 3% річних та 2 294,25 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКА залишено без руху.

25.07.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 року, враховуючи, що вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 року про залишення позовної заяви без руху Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕКА виконано не належним чином, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКА до Товариства з обмеженою відповідальністю ДАНІЕЛЬ-ТУР про стягнення заборгованості у розмірі 16 461 грн. 87 коп. з врахуванням заяви про усунення недоліків залишено без руху.

09.08.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 року відкрито провадження у справі №910/8910/19, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.08.2019 року була направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду поштових конвертів, надісланих на адресу Сторін.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕКА (Суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Туристичне агентство Даніель-Тур (Суборендар) було укладено Договір суборенди, відповідно до умов якого Суборендодавець передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування Орендоване приміщення (а.с.8-13)

Орендоване приміщення - Кімната № 4 площею 30,00 кв.м. нежилого приміщення № 358 загальною площею 352,4 кв.м, що розташоване на другому поверсі в будинку № 12 (літера А) по вулиці О. Мишуги в місті Києві, що знаходиться в оренді у Суборендодавця . (п.1.2, 1.3 Договору)

Відповідно до п.3.2 Договору право на передачу Орендованого приміщення в суборенду Суборендодавцем передбачено Договором оренди від 01 липня 2016 року, укладеним між ним та власником Офісу.

За умовами п. 4.1 Договору приймання та передача Орендованого приміщення за цим Договором здійснюється шляхом підписання Сторонами Акту приймання-передачі Орендованого приміщення. Дата підписання відповідного Акту є датою передачі Орендованого приміщення в користування Суборендарю або датою повернення Орендованого приміщення Суборендодавцю. Обов`язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Орендоване приміщення.

Пунктом 4.4. Договору сторони погодили, що повернення Суборендарем Орендованого приміщення здійснюється не пізніше дня закінчення терміну дії Договору або його розірвання. За 10 (десять) робочих днів до закінчення терміну дії Договору Суборендар зобов`язується підготувати до підписання Акт приймання-передачі Орендованого приміщення, та подати його на розгляд Суборендодавцю. Суборендодавець зобов`язаний розглянути Акт приймання-передачі Орендованого приміщення, та на протязі трьох робочих днів з дати його отримання провести обстеження та перевірку технічного стану Орендованого приміщення.

Згідно з п. 4.6 Договору орендоване приміщення вважається повернутим Суборендодавцю в день підписання Сторонами Акту приймання-передачі. Технічний стан Орендованого приміщення, що підлягає поверненню, повинен бути не гіршим, ніж той, в якому його було передано Суборендарю в користування, з урахуванням його нормального природного зносу, а також з урахуванням всіх невід`ємних поліпшень, що були погоджені з Суборендодавцем та виконані Суборендарем.

Сума Орендної плати визначається з урахуванням вартості витрат на утримання Офісу, пов`язаних з користуванням Орендованим приміщенням. (п. 5.1. Договору)

Відповідно до п. 5.3. Договору орендна плата сплачується не пізніше 10-го числа поточного місяця за поточний місяць суборенди, з урахуванням положень п.5.4.1 та п.5.4.3, на підставі рахунків, виставлених Суборендодавцем. Затримка Орендної оплати більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів не допускається і вважається істотним порушенням Суборендаря.

За умовами п. 5.4. Договору сторони домовились про те, що Орендна плата сплачується в наступному порядку:

п.п. 5.4.1 Договору - в рахунок Орендної плати за рахунок Орендної плати за перший місяць користування Об`єктом Суборендар в день підписання Акту прийому-передачі приміщення сплачує суму 9183,33 (дев`ять тисяч сто вісімдесят три гривні 33 копійки) гривень;

п.п. 5.4.2 - 5.4.5 Договору сторонами узгоджено формулу нарахування орендної плати починаючи з 01.05.2018 року та порядок здійснення подальшого розрахунку розміру орендної плати з чітким визначенням термінів, позначок та символів.

У п.5.13 Договору зазначено, що Орендна плата, Гарантійний платіж та інші платежі сплачуються Суборендарем на підставі цього Договору та відповідно до рахунків Суборендодавця у терміни, визначені в п.п. 5.3., 5.4., 5.8 цього Договору у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Суборендодавця, зазначений в Договорі. рахунки отримуються Суборендарем під розпис, надсилаються на поштову адресу Офісу або на адресу електронної пошти Суборендаря, вказану в цьому Договорі, - в день підписання Договору, а надалі - до 10-го (десятого) числа платіжного місяця. неотримання Суборендарем рахунків від Суборендодавця не є підставою для нездійснення Орендної плати за цим Договором.

Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 30 вересня 2018 року включно. (п.12.1 Договору)

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату Орендної плати Орендар сплачує на користь Суборендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. від несвоєчасного сплаченої суми, за кожний день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору суборенди від 02.04.2018 року Суборендодавець передав, а Суборендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування Орендоване приміщення площею 30.00 кв.м. (позначене кімната 4 на план-схемі Офісу), розташоване в Офісі № 358 на другому поверсі будинку № 12 (літера А) по вулиці О.Мишуги в місті Києві, що підтверджується Актом приймання-передачі Орендованого приміщення від 02.04.2018 року (а.с.14)

Для оплати орендної плати Позивачем виставлені Відповідачу Рахунки на оплату № 82 від 02.04.018 року на суму 18 683,33 грн., № 135 від 02.05.2018 року на суму 10 492,22 грн., № 162 від 01.06.2018 року на суму 10 589,03 грн., № 187 від 02.07.2018 року на суму 10 590,48 грн., № 212 від 01.08.2018 року на суму 10 645,63 грн. та № 239 від 01.09.2018 року на суму 10 533,34 грн., а всього на суму 71 534,03 грн. (а.с. 58-73)

Орендна плата за користування приміщенням на підставі Договору суборенди від 02.04.2018 року сплачена Відповідачем Позивачу частково.

Між Позивачем та Відповідачем підписаний Акт звіряння взаємних розрахунків, з якого вбачається, що станом на 30.09.2018 року заборгованість на користь Позивача становила 12 711,69 грн. (а.с. 16)

На виконання умов Договору суборенди від 02.04.2018 року Суборендар повернув, а Суборендодавець в свою чергу з прийняв з користування орендоване приміщення, що підтверджується Актом приймання-передачі Орендованого приміщення від 30.09.2018 року. (а.с.15)

Позивачем направлена Відповідачу вимога від 11.03.2019 року про виконання зобов`язань щодо погашення заборгованості з орендної плати у розмірі 12 711,69 грн. та платежів, пов`язаних з неналежним виконання зобов`язання о плати орендної плати. (а.с. 17)

Відповідач відповіді на вимогу не надав, оплату заборгованості за користування орендованим приміщенням за Договором суборенди від 02.04.2018 року не здійснив.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов`язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 12 711 грн. 69 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Даніель-Тур 3% річних у розмірі 267 грн. 45 коп., інфляційні у розмірі 1 188 грн. 48 коп. та пені у розмірі 2 294 грн. 25 коп. на підставі п. 10.1. Договору суборенди від 02.04.2018 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКА підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору суборенди від 02.04.2018 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору суборенди від 02.04.2018 року Суборендодавець передав, а Суборендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування Орендоване приміщення площею 30.00 кв.м. (позначене кімната 4 на план-схемі Офісу), розташоване в Офісі № 358 на другому поверсі будинку № 12 (літера А) по вулиці О.Мишуги в місті Києві, що підтверджується Актом приймання-передачі Орендованого приміщення від 02.04.2018 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.14)

Позивач стверджує, що для оплати орендної плати ним виставлені Відповідачу Рахунки на оплату № 82 від 02.04.018 року на суму 18 683,33 грн., № 135 від 02.05.2018 року на суму 10 492,22 грн., № 162 від 01.06.2018 року на суму 10 589,03 грн., № 187 від 02.07.2018 року на суму 10 590,48 грн., № 212 від 01.08.2018 року на суму 10 645,63 грн. та № 239 від 01.09.2018 року на суму 10 533,34 грн., а всього на суму 71 534,03 грн. (а.с. 58-73).

В той же час, Судом встановлено, що матеріали сплати не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження отримання Відповідачем вказаних рахунків на оплату. Однак, оскільки умовами Договору суборенди від 02.04.2018 року (п.5.3., 5.4.) сторони визначили строки оплати орендної плати порядок її обрахунку, а також зважаючи на положення п. 5.13 Договору суборенди від 02.04.2018 року, Суд вважає доведеним виникнення у Відповідача обов`язку з оплати орендної плати за користування приміщенням, а неотримання рахунків не звільняє останнього від виконання такого обов`язку.

На виконання умов Договору суборенди від 02.04.2018 року Суборендар повернув, а Суборендодавець в свою чергу прийняв з користування орендоване приміщення, що підтверджується Актом приймання-передачі Орендованого приміщення від 30.09.2018 року. (а.с.15)

Між Позивачем та Відповідачем підписаний Акт звіряння взаємних розрахунків, з якого вбачається, що станом на 30.09.2018 року заборгованість на користь позивача становила 12 711,69 грн. (а.с. 16)

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Даніель-Тур перед Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕКА по орендній платі за Договором суборенди від 02.04.2018 року становить 12 711,69 грн.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕКА по орендній платі у розмірі 12 711,69 грн.

При цьому, враховуючи, що Відповідачем не надано заперечень чи контрозрахунку щодо розміру заборгованості, Суд вважає доведеним розмір заявленої Позивачем до стягнення суми заборгованості по орендній платі.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату по орендній платі в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 12 711,69 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за період 12.10.2018 р. по 24.06.2019 р. у розмірі 267 грн. 45 коп. та інфляційні за період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року у розмірі 1 188 грн. 48 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати орендної плати з 12.10.2018 р. по 24.06.2019 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у зв`язку з вірним розрахунком Позивача та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягають 3% річних у розмірі 267 грн. 45 коп., нарахованих за період з 12.10.2018 року по 24.06.2019 року

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, у розмірі 1 188 грн. 48 коп., нарахованих за період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року (включно), що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у розмірі 956 грн. 82 коп. згідно з вірним арифметичним розрахунком.

Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню у розмірі 2 294 грн. 25 коп., нараховануї за період з 12.10.2018 року по 12.04.2019 року.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату Орендної плати Орендар сплачує на користь Суборендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. від несвоєчасного сплаченої суми, за кожний день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов`язання з 12.10.2018 р. по 12.04.2019 р. у розмірі 2 294 грн. 25 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю Даніель-Тур на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКА підлягає стягненню заборгованість у розмірі 12 711 грн. 69 коп., 3% річних у розмірі 267 грн. 45 коп., інфляційні втрати у розмірі 956 грн. 82 коп. та пеня у розмірі 2 294 грн. 25 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКА - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТУРИСТИЧНЕ АГЕНТСТВО ДАНІЕЛЬ-ТУР (02095, м.Київ, ВУЛИЦЯ КНЯЖИЙ ЗАТОН, будинок 21, квартира 483, Ідентифікаційний код юридичної особи 41308420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКА (02140, м.Київ, ВУЛИЦЯ Є.ЧАВДАР, будинок 5, офіс 207, Ідентифікаційний код юридичної особи 32662645) заборгованість у розмірі 12 711 (дванадцять тисяч сімсот одинадцять) грн. 69 (шістдесят дев`ять) коп., 3% річних у розмірі 267 (двісті шістдесят сім) грн. 45 (сорок п`ять) коп., інфляційні втрати у розмірі 956 (дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 82 (вісімдесят дві) коп., пеню у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев`яносто чотири) грн.. 25 (двадцять п`ять) коп. та судовий збір у розмірі 1 893 (одна тисяча вісімсот дев`яносто три) коп. 91 (дев`яносто одна) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 28 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Чинчин