Рішення

від 22.10.2019 по справі 912/2645/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 рокуСправа № 912/2645/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2645/19

за позовом: Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, 25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 84/37

до відповідача: Комунального підприємства "Оберіг-Аква" Олександрівської селищної ради, 27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 64

про стягнення 38 794,74 грн

Представники:

від позивача - Братухін О.Ю., довіреність № 04-10/2368 від 10.10.18;

від відповідача - Гончаренко М.М. керівник.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області звернулась до господарського суду Кіровоградської області (далі - позивач) з позовною заявою, яка, містить вимоги до Комунального підприємства "Оберіг-Аква" Олександрівської селищної ради (далі - КП "Оберіг-Аква", відповідач) про стягнення завданих збитків в розмірі 38 794,74 грн за забруднення річки Тясмин, внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КП "Оберіг-Аква" Олександрівської селищної ради в результаті якої було виявлено порушення статей 48 та 70 Водного кодексу України, а саме самовільний скид забруднюючих речовин зі зворотними водами у річку Тясмин без дозволу на спеціальне водокористування об`ємом 66 118,00 м.куб., про що представниками екологічної інспекції 23.06.2018 було складено акт № 18-113 від та нараховано збитки, заподіяні державі.

Ухвалою від 24.09.2019 господарським судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №912/2645/19; ухвалено розглядати справу №912/2645/19 за правилами спрощеного позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.10.2019; сторонам встановлено строк для подання зав по суті справи.

22.10.2019 господарським судом відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.

Представником позивача позовні вимоги підтримано повністю.

В судовому засіданні 22.10.2019 відповідачем подано заяву про визнання позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитись від позову, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.

Частинами 1, 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Господарський суд встановив, що заява відповідача від 22.10.2019 не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, підписана директором КП "Оберіг-Аква".

Враховуючи викладене, беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення в жданому судовому засіданні 22.10.2019.

В судовому засіданні 22.10.2019 судом досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області відповідно до наказу № 592 від 15.06.2018 та направлення № 344/18 від 18.06.2018 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України Комунальним підприємством "Оберіг-Аква" Олександрівської селищної ради (а.с. 13-14).

В ході проведення перевірки державними інспекторами проведений відбір проб вод, про що складено відповідний Акт відбору проб № 22 (а.с. 38) та проведено вимірювання показників складу і властивостей вод, про що складено протокол № 22 від 27.06.2018 (а.с. 39).

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області 23.06.2018 складено акт № 18-113 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, відповідно до якого було встановлено, що відповідач у період з 01.04.2017 по 20.06.2018 відповідач здійснював наднормативний скид забруднюючих речовин зі зворотними водами у водний об`єкт (річка Тясмин) без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 70 Водного кодексу України (а.с. 15-21).

Вказаний акт підписано повноважним представником відповідача без зауважень.

23.06.2018 позивачем на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 180949 від 23.06.2018 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої притягнуто директора КП "Оберіг-Аква" Олександрівської селищної ради до адміністративної відповідальності, на підставі статті 70 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу у розмірі 136,00 грн (а.с. 23-24).

23.06.2018 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Погребняк С.І. та Носаль В.Г. винесено припис № 18/68, відповідно до якого зобов`язано відповідача усунути порушення природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки та надано строк для усунення вказаних порушень (а.с. 22).

Вказаний припис прийнято до виконання відповідачем, що підтверджується підписом директора КП "Оберіг-Аква" Олександрівської селищної ради.

На підставі матеріалів перевірки та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних Комунальним підприємством "Оберіг-Аква" Олександрівської селищної ради, внаслідок забруднення р. Тясмин наднормативним скидом забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами у період з 01.04.2017 по 20.06.2018, згідно якого збитки заподіяні державі становлять 38 794,74 грн (розрахунок здійснено на підставі формули 17 Методики № 389) ( а.с. 44-45).

Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області було пред`явлено КП "Оберіг-Аква" Олександрівської селищної ради претензію від 08.02.2019 № 08-8/263 про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення водойми р. Тясмин наднормативним скидом забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами в період з 01.04.2017 по 20.06.2018 на суму 38 794,74 грн (а.с. 42-43).

Вказану претензію отримано відповідачем та залишено ним без відповіді та задоволення.

У зв`язку із несплатою відповідачем збитків у загальній сумі 38 794,74 грн позивач звернувся із даним позовом до господарського суду.

При вирішення спору господарський суд враховує наступне.

Відповідно до приписів частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (стаття 16 Конституції України).

Відповідно до статей 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Водним кодексом України передбачено, що всі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.

Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України Про охорону навколишнього природного середовища та іншими актами законодавства.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водокористування - використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об`єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування; вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар`єрної чи дренажної води.

Згідно з частиною 1 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Стаття 109 Водного кодексу України передбачає, що спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, геології, місцевими Радами, судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статті 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

В силу вимог статті 19 Водного кодексу України державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.

Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 року № 136.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до частини 1 статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (частина 2 ст. 49 Водного кодексу України)

Стаття 48 Водного кодексу України передбачає поняття спеціального водокористування. Так, згідно частини 1 цієї статті спеціальним водокористуванням є забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Пунктом 9 частини 1 статті 44 Водного кодексу України передбачено обов`язок водокористувача здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 70 Водного кодексу України передбачено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань та за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Згідно із ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Як визначено пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно приписів статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі - Методика).

Судом взято також до уваги, що порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства зафіксовані в Акті перевірки, який є належним доказом такого порушення.

Доказів скасування чи оспорювання відповідачем акта перевірки № 18-113 від 23.06.2018 складеного Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, матеріали справи не містять, що свідчить про погодження відповідача в особі його директора із фактом зафіксованих в Акті порушень.

Враховуючи фактичні обставини справи, господарський суд вважає, що позивачем належним чином доведено наявність неправомірності поведінки відповідача.

Отже, виходячи з наведеного вище, керуючись приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає акт № 18-113 від 23.06.2018 в якості належного та допустимого доказу порушення КП "Оберіг-Аква" Олександрівської селищної ради вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища шляхом, у тому числі здійснення у період з 01.04.2017 по 20.06.2018 забруднення водойми р. Тясмин наднормативним скидом забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами.

Таким чином, в період з 01.04.2017 по 20.06.2018 дозвіл на спеціальне водокористування у відповідача був відсутній, внаслідок чого позивач нарахував збитки в розмірі 38 794,74 грн, які просить стягнути.

Розрахунок збитків здійснено згідно формули 17 Методики №389, яка встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема у разі, аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами.

Згідно з Методикою № 389 наднормативним скидом забруднюючих речовин у водний об`єкт є частина маси фактично скинутої речовини у зворотних водах, що перевищує масу речовини, максимально допустиму для відведення за розрахунковий період. При цьому, наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об`єкт з перевищенням граничнодопустимого скиду (ГДС) вважаються, зокрема, самовільний скид зворотний вод без дозволу на спеціальне водокористування (п. 2.1. Методики № 389).

Пункт 2.2 Методики № 389 визначає, що факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом.

Таким чином, наведений пункт Методики надає особі, яка здійснює розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, альтернативне право вибору: здійснювати такий розрахунок за результатами інструментально-лабораторних методів контролю або розрахунковим методом.

Відповідно до пункту 7.3. Методики розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами, грн, здійснюється за формулою (17).

З наданого до матеріалів справи розрахунку розміру збитків, заподіяних внаслідок скиду забруднюючих речовин в р. Тясмин зі зворотними водами з перевищенням ГДС слідує, що такий розрахунок проведено розрахунковим методом, що не суперечить Методиці № 389.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що розрахунок розміру відшкодування збитків є належним.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Положеннями ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. У відповідності до ч. 1 ст. 69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

В даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у наднормативному скиді забруднюючих речовин зі зворотними водами у водний об`єкт (річка Тясмин) без спеціального дозволу в період з 01.04.2017 по 20.06.2018; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди; вина полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства.

Відповідач під час розгляду справи відсутність своєї вини належними доказами не спростував.

Як вже зазналось вище, КП "Оберіг-Аква" подано заяву про визнання позову.

Згідно з ч.ч. 1,4 ст.191 Господарського процесуального Кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи те, що заява про визнання позову підписана уповноваженою особою відповідача та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд вважає, що є всі підстави для прийняття визнання позову відповідачем та задоволення позову в повному обсязі.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативного самовільний скид забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами в сумі 38 794,74 грн.

Одночасно господарський суд враховує, що в природоохоронному законодавстві відсутнє розмежування понять "збитки та "шкода". Так, положення ст. 1166 Цивільного кодексу України та ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачають відшкодування шкоди. Разом з цим, Методика № 389, на підставі якого розраховано розмір суми, що є предметом стягнення у даній справі, використовує поняття "збитки". Отже, в даному випадку збитки є грошовим вираженням майнової шкоди. З підстав викладеного господарський суд вважає за можливе стягнути суму 38 794,74 грн як збитки згідно редакції вимог позивача.

В частині розподілу збитків в сумі 38 794,74грн та їх зарахування, господарським судом прийнято до уваги доводи позивача, згідно яких, відповідно до ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69, 69-1 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 вказаного кодексу, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Разом з тим, кошти, які надходять на рахунок казначейства, зазначений позивачем у позові, розподіляються казначейством між державним та відповідними місцевими бюджетами засобами програмного забезпечення та зараховуються на відповідні рахунки державного та місцевих бюджетів, що й передбачено вищевказаними законодавчими актами України.

Господарський суд також бере до уваги, що листом № 05-7/26-73 від 03.01.2019 Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області повідомило Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області, що згідно наказу Державної казначейської служби України від 09.08.2013 № 128 (зі змінами) "Про затвердження Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями" кошти, які надійшли за день у регламентований час розподіляються Головними управліннями Казначейства за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Відтак стягнення шкоди за рішенням суду відбувається на спеціальний рахунок, кошти на якому розподіляються Головним управлінням Казначейства за призначенням на відповідні рахунки. Вказаний позивачем в прохальній частині позовної заяви рахунок відноситься до рахунків для зарахування грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Господарський суд не вбачає підстав для втручання у визначений законодавством розподіл коштів.

Таким чином, сума збитків в розмірі 38 794,74 грн підлягає стягненню з відповідача на рахунок, зазначений позивачем у позовній заяві та підтверджений листом Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області від 03.01.2019, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Згідно з приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подання позову.

Згідно частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, 50% судового збору у розмірі 960,50 грн покладаються на відповідача, інші 50% судового збору у розмірі 960,50 грн, за наявності відповідного клопотання позивача, підлягають поверненню останньому з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 130, 191, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Оберіг-Аква" Олександрівської селищної ради (27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 64, ідентифікаційний код 35695034) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 84/37, ідентифікаційний код 38037110) збитки в сумі 38 794,74 грн за самовільний скид забруднюючих речовин у річку Тясмин, зарахувавши кошти на вказані реквізити: р/р 33119331011042, отримувач УК в Олександрівському районі/селище Олександрівка, код класифікації доходів бюджету 24062100, ЄДРПОУ 37964328, МФО 899998, банк отримувача казначейство України (ЕАП).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Комунального підприємства "Оберіг-Аква" Олександрівської селищної ради (27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 64, ідентифікаційний код 35695034) на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 84/37, ідентифікаційний код 38037110) сплачену суму судового збору в розмірі 960,50 грн, зарахувавши кошти за наступними реквізитами: р/р 35213055081007 в ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 38037110.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Державній екологічній інспекції у Кіровоградській області за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 84/37; Комунальному підприємству "Оберіг-Аква" Олександрівської селищної ради за адресою: 27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 64.

Повне рішення складено 28.10.2019.

Суддя В.В.Тимошевська