Рішення

від 17.10.2019 по справі 915/1621/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року Справа № 915/1621/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Ковальжи А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітне насіння", вул. Павлова, 5, м. Миколаїв, 54046 (код ЄДРПОУ 39991547),

поштова адреса: вул. Морехідна, 1В/3, оф. 208, м. Миколаїв, 54038

до відповідача Приватного підприємства Фірми "Інтер-В", пр. Центральний, 107, кв. 229, м. Миколаїв, 54055 (код ЄДРПОУ 19297304)

про стягнення грошових коштів в сумі 72 696, 47 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Глушаниця А. Л., довіреність № б/н від 10.06.2019 року;

від відповідача Калашников П.В., адвокат ордер серія МК № 149967 від 17.10.2019 року;

від відповідача Кучеренко В.П., керівник (паспорт серія НОМЕР_2 від 10.07.2003 року.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітне насіння" звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Приватного підприємства Фірми "Інтер-В" про стягнення грошових коштів у сумі 72 696, 47 грн., з яких: 57 504, 10 грн. - основний борг, 11 737, 40 грн. - інфляційні втрати, 3 454, 97 грн. - 3% річних.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір у сумі 1 921, 00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 500, 00 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2019 року справу № 915/1621/19 призначено головуючому судді Алексєєву А.П.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 25.07.2019 року.

25.07.2019 року розгляд справи не відбувся у зв`язку зі знаходженням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.08.2019 року повідомлено учасників справи про призначення судового засідання на 23.08.2019 року.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду Миколаївської області від 23.08.2019 року № 263 у зв`язку із відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку головуючого судді Алексєєва А.П. здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1621/19.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2019 року справу № 915/1621/19 призначено головуючому судді Олейняш Е.М.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.08.2019 року прийнято справу № 915/1621/19 до провадження судді Олейняш Е.М. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін. Повторно розпочати розгляд справи по суті. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 25.09.2019 року.

В судовому засіданні 25.09.2019 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою відкладено судове засідання на 17.10.2019 року.

В судовому засіданні 17.10.2019 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

В судовому засіданні 17.10.2019 року відповідач усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване необхідністю відповідачу зустрітись з керівництвом позивача, провести звірки взаєморозрахунків, врегулювати спірні питання.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки положеннями ГПК України не передбачено таких підстав для відкладення розгляду справи, які наведені відповідачем. Крім того, судом враховано, що провадження у даній справі було відкрито в червні 2019 року, тобто відповідач мав достатньо часу для врегулювання правовідносин з позивачем. В матеріалах справи наявні два клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 22.08.2019 року та від 25.09.2019 року, мотивовані необхідністю більшого часу для підготовки відзиву та надання підтвердження виконання договору № ЕН-29/1 від 07.03.2017 року (арк. 75-76, 94-95). Отже, суд розцінює клопотання відповідача як неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків.

Інші заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору № ЕН-29/1 від 07.03.2017 року, укладеного між сторонами, а саме: зобов`язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість та позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати та 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 253, 509, 530, 610, 625, 626, 629, 655, 662-664, 692, 712 ЦК України, ст. 175, 222, 232 ГК України, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

10.10.2019 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 15826/19).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що не згоден з позовними вимогами з наступних підстав:

- посилаючись на п. 2.1 договору, відповідач вказує, що ціна товару вказується в рахунка-фактурах та специфікаціях, проте специфікацій між сторонами не укладено;

- відповідач здійснив оплату поставленого товару в тому обсязі, який було фактично отримано. Перелік доданих до суду рахунків-фактур та видаткових накладних позивачем завищено та не отримано відповідачем;

- відсутність додатків до договору свідчить про те, що договір не укладено;

- специфікації між сторонами не укладались, а товар та його ціна зазначались у відповідних рахунках-фактурах, які виставлялись в рамках цього договору.

Заперечення обґрунтовані приписами ст. 180, 181 ГК України, ст. 638, 639 ЦК України та умовами договору.

В судовому засіданні 17.10.2019 року представник відповідача усно зазначив, що товар отримано не в рамках договору, оскільки в наявних у відповідача рахунках-фактурах відсутнє посилання на договір.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

07.03.2017 року між ТзОВ Елітне насіння (постачальник) та ППФ Інтер-В (покупець) укладено договір № ЕН-29/1 (арк. 14).

Відповідно до п. 9.1 Договору договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання Сторонами свої зобов`язань.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Умовами договору передбачено наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність Покупця Товар.

Відповідно до п. 1.2 Договору Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна товару вказується в рахунках - фактурах та специфікації до даного договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору покупець перераховує кошти на поточний рахунок Постачальника, вказаний в Договорі 100 % попередньої оплати.

Відповідно до п. 3.2 Договору датою поставки товару і є та дата, яка вказана у видатковій накладній.

Судом встановлено, що позивачем ТзОВ Елітне насіння для проведення оплати за товар було виставлено відповідачу ППФ Інтер-В рахунки-фактури за загальну суму 211 649, 45 грн. (арк. 15-30). Підставою виставлення рахунку зазначено договір ЕН-29/1 від 07.03.2017 року .

Позивачем поставлено відповідачу товар на суму 211 649, 45 грн., що підтверджується видатковими накладними, які перевірені судом (арк. 31-47). Видаткові накладні підписані сторонами, скріплені печатками сторін. Від імені відповідача видаткові накладні підписано керівником ППФ Інтер-В Кучеренко В. П.

В поданих суду видаткових накладних підставою замовлення зазначено вищевказані рахунки-фактури, в яких міститься посилання на договір № ЕН-29/1 від 07.03.2017 року.

Відповідачем частково проведено оплату за отриманий товар на суму 154 145, 35 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 року по 11.06.2019 року (арк. 48-52). Підставою оплати відповідачем зазначено рахунки-фактури.

Отже, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 57 504, 10 грн. (211 649, 45 грн. - 154 145, 35 грн.).

Вищевикладені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

1. Щодо вимоги про стягнення суми основного боргу.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п 3.1 договору передбачено 100 % попередню оплату. Як вказано вище, станом як на день звернення до суду із позовом, так і на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 57 504, 10 грн. (211 649, 45 грн. - 154 145, 35 грн.).

Суду не подано доказів сплати вказаної заборгованості в розмірі 57 504, 10 грн., як і не спростовано факту наявності заборгованості, строк оплати якої настав. Отже, позовна вимога в частині стягнення 57 504, 10 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо посилань відповідача на неукладеність договору, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір поставки № ЕН-29/1 від 07.03.2017 року, оскільки сторонами погоджено істотні умови договору, договір підписано та скріплено печатками сторін.

Відсутність складеної сторонами специфікації не спростовує факту поставки товару, що підтверджується первинною документацією, а саме видатковими накладними про прийняття товару. Факт прийняття відповідачем товару та часткове погашення заборгованості свідчить про виконання сторонами договору.

Видаткова накладна - це первинний документ, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується. В видаткових накладних вказано ціну товару. Отже, видаткова накладна є належним документом, що підтверджує факт поставки товару та виконання умов договору.

Жодних доказів на спростування факту заборгованості відповідачем суду не подано. Крім того, підставою виставлення рахунків зазначено договір № ЕН-29/1 від 07.03.2017 року, при цьому, відповідачем не надано жодних доказів існування, в період здійснення поставок, іншого договору укладеного між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 57 504, 10 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

2. Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних та індексу інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).

Позивачем нараховано відповідачу 3 454, 97 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за період з 20.06.2017 року по 20.06.2019 року.

Розрахунок суми 3 % річних у сумі 3 454, 97 грн. є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Розгорнутий розрахунок трьох відсотків річних зазначено в позовній заяві (арк. 6).

Відповідач стосовно розміру нарахувань заперечень не мав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 3 454, 97 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Позивачем також нараховано відповідачу 11 737, 40 грн. - індексу інфляції за прострочення виконання грошових зобов`язань, за період з липня 2017 року по травень 2019 року. Перевіривши нарахування індексу інфляції, судом встановлено, що позивачем правильно застосовано індекси інфляції, період визначено правильно, нарахування здійснено відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, детальний розрахунок зазначено в позовній заяві (арк. 6).

Відповідач стосовно розміру нарахувань заперечень не мав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 11 737, 40 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

В прохальній частині позовної заяви (п. 4 прохальної частини) позивач просить суд стягнути з відповідача 1 921, 00 грн. судового збору та 2 500, 00 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Судовий збір в розмірі 1 921 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Щодо витрат на правову допомогу, то слід зазначити.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються останнім наступними доказами: договором про надання правової допомоги № 16 від 10.06.2019 року, укладеним між адвокатом Глушаниця А.Л. (адвокат) та ТзОВ Елітне насіння (клієнт) (арк. 53-55); свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія МК № 001334 (арк. 56); довіреністю від 10.06.2019 року (арк. 59); детальним описом виконаних робіт (наданих послуг) наданих адвокатом та які будуть надані (їх вартість) від 21.06.2019 року на суму 2 500, 00 грн. (арк. 88); актом здачі-прийняття наданих послуг № 1 від 21.06.2019 року (арк. 89); банківськими виписками по рахунку, що підтверджують оплату наданих адвокатом послуг (арк. 90-91).

Відповідно до детального опису виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом надано клієнту (позивачу) правову допомогу: складання позовної заяви про стягнення з Приватного підприємства фірми ІНТЕР-В основної заборгованості в загальній сумі 72 696, 47 грн., із яких 57 504, 10 грн. - основний борг, 11 737, 40 грн. - інфляційних втрат та 3 454, 97 грн. - 3% річних за договором № ЕН-29/1 від 07.03.2017 року та подання її до господарського суду Миколаївської області (тривалістю 4.5 год).

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судом враховано, що відповідач жодним чином не заперечував та не заявляв про неспівмірність розміру понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на вищезазначене, суд вбачає обґрунтованими та підтвердженими понесені ТзОВ Елітне насіння судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500, 00 грн., які в повному обсязі підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1 . Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Приватного підприємства Фірми "Інтер-В", пр. Центральний, 107, кв. 229, м. Миколаїв, 54055 (код ЄДРПОУ 19297304) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітне насіння", вул. Павлова, 5, м. Миколаїв, 54046 (код ЄДРПОУ 39991547), поштова адреса: вул. Морехідна, 1В/3, оф. 208, м. Миколаїв, 54038:

- 57 504, 10 грн. (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот чотири грн. 10 коп.) - основного боргу;

- 11 737, 40 грн. (одинадцять тисяч сімсот тридцять сім грн. 40 коп.) - інфляційних втрат;

- 3 454, 97 грн. (три тисячі чотириста п`ятдесят чотири грн. 97 коп.) - 3 % річних;

- 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору;

- 2 500, 00 грн. (дві тисячі п`ятсот грн. 00 коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.10.2019 року.

Суддя Е.М. Олейняш