Рішення

від 21.10.2019 по справі 922/3048/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3048/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКВІК ТРЕЙД ПЛЮС", м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м`ясокомбінат", с. Котляри про стягнення 29282,57 грн. за участю представників:

позивача - Власенко В.Г.

відповідача - Дородних С.В .

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКВІК ТРЕЙД ПЛЮС" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м`ясокомбінат" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором поставки № 031017/01 від 03.10.2017 у розмірі 111302,60 грн., пені у розмірі 21581,74 грн., 3% річних у розмірі 2888,72 грн. та інфляційних у розмірі 4812,11 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, а саме судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.09.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКВІК ТРЕЙД ПЛЮС" було залишено без руху, встановлено заявнику строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

27.09.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКВІК ТРЕЙД ПЛЮС" були усунені недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим ухвалою господарського суду Харківської області від 30.09.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 21.10.2019 о 10:00.

Позивач, через канцелярію суду 21.10.2019 за вх.№ 25043, надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 21581,74 грн., 3% річних у розмірі 2888,72 грн. та інфляційні у розмірі 4812,11 грн. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, а саме судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та розгляд справи з її урахуванням.

Таким чином, згідно позову позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 21581,74 грн., 3% річних у розмірі 2888,72 грн., інфляційні у розмірі 4812,11 грн., судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКВІК ТРЕЙД ПЛЮС" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Комплекс Безлюдівський м`ясокомбінат" (покупець) було укладено договір поставки № 031017/01 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язувався поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язувався прийняти цей товар і своєчасно здійснити оплату відповідно до умов даного договору.

Згідно п.1.2. договору, товар поставляється партіями. Найменування, асортимент, кількість і ціна кожної партії вказуються у видатковій накладній, яка є невід`ємною частиною цього договору. При кожній поставці постачальник зобов`язаний передати покупцю наступні документи на товар: рахунок на оплату товару; видаткову накладну; засвідчені належним чином сертифікат якості, або декларацію виробника.

Відповідно до п. 4.1. договору, загальна сума договору визначається на підставі всіх накладних на поставлений за даним договором товар.

Якщо інше не погоджено сторонами в додатках до договору, оплата здійснюється покупцем у національній валюті України (гривні) протягом 30 календарних днів після переходу права власності на товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника за реквізитами, вказаними в договорі (п. 4.2. договору).

Згідно із п. 6.5. договору, перехід права власності на товар та ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження товару відбувається в момент передачі товару, що відбувається шляхом підписання видаткової накладної на отримання товару.

Відповідно до п.п. 8.1., 8.2. договору цей договорі вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. і діє до 31 грудня 2018 року. У разі, якщо ні одна сторона не повідомила іншу письмово про відмову продовжувати строк договору за 5 календарних днів до закінчення його строку, договір вважається продовженим на наступний календарний рік.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 8.3. договору).

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 570302,60 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № ТП-0000372 від 03.10.2017 на суму 125101,20 грн.,

- № ТП-0000373 від 03.10.2017 на суму 90072,86 грн.;

- № ТП-0000080 від 02.04.2018 на суму 6215,99 грн.;

- № ТП-0000083 від 06.04.2018 на суму 16575,96 грн.

- № ТП-0000100 від 02.05.2018 на суму 16575,96 грн.;

- № ТП-0000117 від 21.05.2018 на суму 16575,96 грн.;

- № ТП-0000118 від 21.05.2018 на суму 17496,00 грн.;

- № ТП-0000119 від 21.05.2018 на суму 9300,02 грн.;

- № ТП-0000125 від 29.05.2018 на суму 17496,00 грн.;

- № ТП-0000126 від 29.05.2018 на суму 14983,88 грн.;

- № ТП-0000146 від 19.06.2018 на суму 8748,00 грн.;

- № ТП-0000147 від 19.06.2018 на суму 16320,00 грн.;

- № ТП-0000161 від 10.07.2018 на суму 56600,63 грн.;

- № ТП-0000166 від 19.07.2018 на суму 35058,02 грн.;

- № ТП-0000218 від 10.09.2018 на суму 37383,96 грн.;

- № ТП-0000233 від 25.09.2018 на суму 18648,00 грн.;

- № ТП-0000311 від 26.11.2018 на суму 21760,06 грн.;

- № ТП-0000343 від 13.12.2018 на суму 11475,02 грн.;

- № ТП-0000359 від 22.12.2018 на суму 22950,06 грн.;

- № ТП-0000365 від 27.12.2018 на суму 10965,02 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та акту звірки, складеного між сторонами, станом на 30.04.2019 заборгованість відповідача перед позивачем за договором становила 141302,60 грн.

Згідно платіжних доручень № 11789 від 14.06.2019 та № 730 від 13.09.2019 відповідачем було сплачено позивачу за договором 30000,00 грн.

Після подання позову відповідачем було сплачено на користь позивача 111302,60 грн., у зв`язку з чим позивачем була подана до суду заява про зменшення розміру позовних вимог на суму заборгованості у розмірі 111302,60 грн.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 9.3. договору, покупець за даним договором несе наступну відповідальність: у випадку порушення покупцем строків оплати товару, визначених п. 4.2. договору покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нарахована пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

З огляду на вищевикладене, враховуючи порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати товару, суд, перевіривши розрахунки позивача, прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 21581,74 грн., 3% річних у розмірі 2888,72 грн. та інфляційних у розмірі 4812,11 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 6300,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за договором про надання професійної правничої допомоги № 1/19 від 16.09.2019, який було укладено між адвокатом Власенко В.Г. та позивачем.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 18.09.2019 адвокатом були виконані роботи (послуги) за договором № 1/19 від 16.09.2019 на суму 6300,00 грн.

На підтвердження оплати послуг адвоката за договором № 1/19 від 16.09.2019 позивачем додано до матеріалів справи рахунок на оплату № 1 від 16.09.2019 на суму 6300,00 грн., квитанцію про оплату № 1 від 18.09.2019 на суму 6300,00 грн. та видатковий касовий ордер від 18.09.2019 на суму 6300,00 грн.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З огляду на викладене, зважаючи на наявність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6300,00 грн., суд, керуючись ст. 129 ГПК України, вважає за необхідне покласти на відповідача витрати позивача, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 6300,00, та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м`ясокомбінат" (62490, Харківська область, Харківський район, с. Котляри, вул. Безлюдівська, буд. 5, ідентифікаційний код 22722461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКВІК ТРЕЙД ПЛЮС" (69121, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 34, каб. 2, ідентифікаційний код 39148371) пеню у розмірі 21581,74 грн., 3% річних у розмірі 2888,72 грн., інфляційні у розмірі 4812,11 грн., судовий збір у розмірі 1921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6300,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКВІК ТРЕЙД ПЛЮС" (69121, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 34, каб. 2, ідентифікаційний код 39148371).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Комплекс Безлюдівський м`ясокомбінат" (62490, Харківська область, Харківський район, с. Котляри, вул. Безлюдівська, буд. 5, ідентифікаційний код 22722461).

Повне рішення складено "28" жовтня 2019 р.

Суддя А.М. Буракова