Рішення

від 22.10.2019 по справі 925/897/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року м. Черкаси справа № 925/897/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від позивача: Петровська Т.М. - керівник,

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Господарського суду Черкаської області в місті Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АСАР , м. Ватутіне, Черкаська область

до Спільного Українсько-Іспанського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю САНЗА ТОП , м. Бережани, Тернопільська область

про стягнення 595532,12 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АСАР звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Спільного Українсько-Іспанського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю САНЗА ТОП , в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором на переробку давальницької сировини № 27/2014 від 27.10.2014 в розмірі 595532,12 грн, з яких: 495466,39 грн - основний борг, 23294 грн - 3 % річних, 76771,73 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що ним на виконання умов договору були виконані роботи з обробки давальницької сировини у готову продукцію, яку відповідач зобов`язався прийняти і оплатити проведену роботу, а відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань, а саме повністю не розрахувався за надані йому послуги з виготовлення готової продукції.

Ухвалою від 30.07.2019 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 19 вересня 2019 року.

Ухвалою від 19.09.2019 Господарський суд Черкаської області продовжив строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів.

10 жовтня 2019 року позивач подав до суду виписки в копіях по рахунку № НОМЕР_1, в яких зазначено призначення платежу - оплата за послуги відповідачем.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав.

Ухвалою від 10.10.2019 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 22.10.2019.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явився.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відмови позивачем від позову не подано, клопотання про відкладення розгляду справи від сторін суд не отримав, докази врегулювання спору відсутні, а тому суд вважає, що розгляд справи слід провести за відсутності представника відповідача за наявними документами у справі.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду відзив на позов, а також необхідні докази, що обґрунтовують заперечення по суті позовних вимог, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Пояснила, що позивачем була вибрана територіальна юрисдикція Господарського суду Черкаської області на підставі ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 22.10.2019 проголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних пав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд визнає наявність підстав для визначення підсудності справи у даному спорі за вибором позивача на підставі ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 1 статті 29 ГПК України встановлено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Зі змісту договору на переробку давальницької сировини та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) вбачається, що місцем виконання договору є місцезнаходження виконавця (позивача).

Отже, позивач правомірно звернувся із позовною заявою до Господарського суду Черкаської області.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі обставини.

Між Спільним Українсько-Іспанським підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю САНЗА ТОП (відповідач по справі, замовник за договором) в особі директора Немесіо Чавеса Гонсалеса, який діє на

підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю АСАР (позивач по справі, виконавець за договором) в особі директора Петровської Т.М., яка діє на підставі Статуту, з іншої сторони 27 жовтня 2014 року було укладено договір на переробку давальницької сировини № 27/2014 (далі - Договір).

Вказаний Договір підписаний представниками сторін, копія міститься в матеріалах справи (а.с. 35).

Відповідно до розділу 1 Договору сторони домовилися, що замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати відповідно до умов цього договору роботу з обробки давальницької сировини пиляної заготовки дубової у готову продукцію, а замовник зобов`язується прийняти готову продукцію пиляну заготовку дубову, стругану, суху і оплатити проведену роботу.

У розділі 2 Договору сторони погодили характеристику та вартість виконуваних виконавцем робіт:

2.1. Результатом виконаних робіт за цим договором є пиляна заготовка дубова, стругана, суха.

2.2. Вартість виготовлення 1 м 2 продукції по курсу Національного банку на день виготовлення становить:

- пиляна заготовка дубова, стругана, суха - 3 Євро 20 Євроцентів;

- пиляна заготовка дубова, стругана, суха, шпакльована - 4 Євро 20 Євроцентів;

2.3. кількість виготовленої продукції 500 м 2 .

Відповідно до розділу 3 Договору:

3.1. Виготовлення готової продукції проводиться з давальницької сировини Замовника.

3.2. Приймання давальницької сировини за кількістю і якістю проводиться представником виконавця Петровської Т.М.

Відповідно до п. 4.1. Договору форма оплати грошова через розрахунковий рахунок.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання (п. 6.1. Договору).

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивач виготовив та передав відповідачу у період з 15.10.2015 по 19.04.2017 13328,198 м 2 готової продукції.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку: 361 Замовлення, Контрагенти: СП ТОВ Санза ТОП та ТОВ АСАР за період 27.10.2014 - 31.12.2017, замовник повинен були сплатити 2336272 грн 66 коп., що також підтверджується видатковими накладними та актами здачі-прийняття (надання послуг), які підписані представниками сторін.

Вартість робіт відповідач оплатив частково на суму 1840806 грн 27 коп., що підтверджується банківськими виписками, а тому сума боргу станом на 29.11.2019 становить 495466 грн 39 коп., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 14.11.2017, який підписаний сторонами та скріплений печатками та виписками по рахунку.

Отже, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати вартості виконаної роботи на умовах договору.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, на підставі ст. 86, 237 ГПК України суд вважає позовні вимоги такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до п. 14.1.41.статті 14 Податкового кодексу України давальницька сировина - сировина, матеріали, що є власністю замовника і передаються іншому суб`єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору на переробку давальницької сировини № 27/2014.

Умовами Договору передбачено виконання робіт з обробки давальницької сировини замовника у готову продукцію та постачання готової продукції на підставі актів виконаних робіт.

Отже, суд дійшов висновку, що Договір на переробку давальницької сировини № 27/2014 за своєю правовою природною є змішаним договором, а саме договором поставки і підряду, до якого повинні застосовуватися положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 та параграфу 1 глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з положеннями ст. 840 ЦК України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення на підставі умов Договору розрахунку з позивачем за виконані роботи.

Надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про наявність невиконаного грошового зобов`язання відповідача перед позивачем по Договору підряду.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, заборгованість з оплати вартості виконаних робіт в розмірі 495466 грн 39 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення 23294 грн 00 коп. - 3% річних та 76771 грн 73 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 01.11.2017 по 31.05.2019 на суму боргу в розмірі 495466 грн 39 коп.

Суд за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу Еліт: Ліга Закон перевірив нараховані позивачем на прострочену суму боргу 3% річних та інфляційні нарахування, встановив правомірність їх нарахування.

Також, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачена позивачем за подання позову сума судового збору підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Спільного Українсько-Іспанського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю САНЗА ТОП (вул. Січових Стрільців, 69, м. Бережани, Тернопільська область, 47501, ідентифікаційний код 31274081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АСАР (вул. Кірова, 3Б, м. Ватутіне, Черкаська область, 20251, ідентифікаційний код 33843056) 495466,39 грн боргу, 23294 грн 3 % річних, 76771,73 грн інфляційних втрат та 8932, 98 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане 28.10.2019.

Суддя О.В. Чевгуз