Рішення

від 24.10.2019 по справі 128/2153/19

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/2153/19

РІШЕННЯ

Іменем України

24 жовтня 2019 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участю секретаря Москвичової О.Р.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , підписаною представником згідно з ордером ОСОБА_2 , до Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, про визнання права в порядку спадкування за заповітом та права власності в порядку спадкування за законом,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінницької області помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої також входить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП с. Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінницької області, розміром 1,51 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлому ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН в„– 0448134 , зареєстрованого 13 листопада 1997 року, за № 656.

30 липня 2006 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповідав все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право, - ОСОБА_1 (позивачу по справі).

Особою, яка має право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , була дружина померлого - ОСОБА_4 . Вона фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, так як на момент його смерті постійно проживала та була зареєстрована з ним за однією адресою. Однак заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори ОСОБА_4 не подавала і спадщину після смерті свого чоловіка за життя не оформила.Інші особи, які мають право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, - відсутні.

Позивач також фактично прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки на момент його смерті постійно проживав з ним за однією адресою, а саме: в АДРЕСА_1 .

Крім того, ще 05 вересня 2006 року ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 уклали з позивачем ОСОБА_1 договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу - Білозарецькою О.Ю., та зареєстрований в реєстрі за № 3369. Згідно з даним договором позивач набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , а також зобов`язався надавати пожиттєве утримання та забезпечення відчужувачів житлом, а саме: проживанням у даному будинку, користування ним та забезпечення кожного з відчужувачів продуктами харчування, придатним для носіння одягом та взуттям на середню суму 300 грн на місяць, наданням побутових послуг (прання постільної білизни, одягу - 1 раз на 10 днів), забезпечення необхідними лікувальними засобами відповідно до виданих лікарем рецептів, на середню суму 500 грн на рік на кожного відчужувача таінше. Фактично, вони були як рідні і перебували в дуже гарних стосунках з родиною ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , проживали з 2006 року разом однією сім`єю, оскільки були одинокими та пристарілими, родичів не мали, тому родина позивача стала для них їхньою родиною. Вони мали спільний бюджет та побут, допомагали один одному. Позивач зареєстрував офіційно своє місце проживання у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 29 лютого 2008 року, хоча фактично був його власником з моменту посвідчення договору довічного утримання - 05 вересня 2006 року, а проживав у будинку ще раніше. В подальшому, а саме: 27 червня 2008 року в даному будинку також була зареєстрована і дружина позивача та шестеро його дітей.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в с . Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінницької області померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на різне майно, до складуякого увійшло також майно, яке вона фактично успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого чоловіка ОСОБА_3 , але за життя не оформила своїх спадкових прав, а саме: на 1/2 частку права на земельнучастку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП с. Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінницької області, розміром 1,51 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлому ОСОБА_3 . Також після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 1,2023 гектарів у межах згідно з планом, що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер0520684000:01:001:0208, яка належала ОСОБА_4 згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 774390, виданим 26.11.2008 Вінницькою районною державною адміністрацією та Управлінням Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 08.09.2008 за № 1765, Акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 010884001254.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , так як вони проживали з нею однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини. За цих обставин він вважається таким, що фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 . Інших спадкоємців першої, другої, третьої, четвертої черги за законом, крім позивача, немає.

Однак оригінали правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове майно було втрачено. В зв`язку з цими обставинами, а також в зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують факт постійного проживання позивача на момент смерті разом зі спадкодавцями, позивач не має можливості оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі.

За вказаних вище обставин представник позивача ОСОБА_1 . згідно з ордером ОСОБА_2 просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 разом зі спадкодавцями на момент їхньої смерті, а також визнати за ним право в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та право в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 на вищевказану земельну частку (пай) та право власності після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 на вищевказану земельну ділянку.

В підготовче засідання учасники справи не з`явились, однак попередньо подали до суду письмові заяви про розгляд справи без їхньої участі, при цьому представник позивача ОСОБА_1 . згідно з ордером ОСОБА_2 в поданій заяві зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, судові витрати просить залишити за позивачем та не стягувати їх з відповідача, а представник відповідача - сільський голова Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області в поданій заяві зазначив, що позовні вимоги сільська рада визнає, погоджується на ухвалення рішення з підготовчого засідання.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести підготовче засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази, надані учасниками справи та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінницької області помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 21.02.2008 (а.с. 12).

З довідки № 1131, виданої Виконавчим комітетом Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області 25.07.2019, убачається, що ОСОБА_3 , 1926 року народження, проживав та був зареєстрований по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, до складу якого увійшло також право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП с. Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінницької області, розміром 1,51 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлому ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН в„– 0448134 , зареєстрованого 13 листопада 1997 року, за № 656, що підтверджується довідкою № 0-2-0.20-250/105-19, виданою Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області 02.08.2019 (а.с. 18).

Однак оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН в„– 0448134 , який виданий на підставі рішення Вінницької районної державної адміністрації № 328 11 листопада 1997 року на ім`я ОСОБА_3 , було втрачено, що підтверджується копією оголошення в газеті Подільська Зоря № 34 (8768) від 01.08.2019 (а.с. 22).

Той факт, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно при житті отримав Сертифікат на право на земельну частку (пай), що видавалися райдержадміністрацією Вінницького району Вінницької області по Мізяківсько-Хутірській сільській раді за № 656 від 13.11.1997, серії ВН в„– 0448134 , підтверджується довідкою № 0-2-0.20-250/105-19, виданою Відділом у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 02.08.2019 (а.с. 18); довідкою-випискою № 1145, виданою Мізяківсько-Хутірською сільською радою Вінницького району Вінницької області 26.07.2019 (а.с. 25), та копією списку колгоспників пенсіонерів в КСГП с. Мізяківські Хутори станом на 01.07.1997 (а.с. 26-28).

30 липня 2006 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповідав все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Даний заповіт був посвідчений 30 липня 2006 року секретарем виконавчого комітету Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області - Колосовською В.О. та зареєстрований в реєстрі за № 200 (а.с. 13).

З акта від 25.07.2019, затвердженого Мізяківсько-Хутірською сільською радою Вінницького району Вінницької області (а.с. 30), з довідки № 1133, виданої Виконавчим комітетом Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області 25.07.2019 (а.с. 31), а також з копії домової книги для прописки (реєстрації) (а.с. 37-40) убачається, що ОСОБА_1 , 1977 року народження, разом зі своєю дружиною та дітьми, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження серії НОМЕР_3 від 09.04.2012, серії НОМЕР_4 від 07.07.2010, серії НОМЕР_5 від 24.10.2008, серії НОМЕР_6 від 13.06.2006, серії НОМЕР_7 від 08.07.2003, серії НОМЕР_8 від 02.04.2002 та серії НОМЕР_9 від 05.12.2000 (а.с. 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83), з 2005 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , проживали спільно за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, допомагали один одному, ОСОБА_1 здійснив поховання ОСОБА_3 (а.с. 30).

05 вересня 2006 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (відчужувачами) та гр. ОСОБА_1 (набувачем) було укладено договір довічного утримання та догляду, за умовами якого відчужувані передали у власність набувачу належний їм в 1/2 (одній другій) частці кожному на праві спільної часткової власності житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами під АДРЕСА_1 , а набувач зобов`язався забезпечити останніх утриманням та доглядом довічно. Цей договір було посвідчено 05 вересня 2006 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу - Білозарецькою О.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 3369, що підтверджується ксерокопією цього договору (а.с. 16).

Право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 29 вересня 2006 року було зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 , що підтверджується копією реєстраційного посвідчення КП ВООБТІ від 29.09.2006 (а.с. 17).

ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Мізяківські Хутори , Вінницького району Вінницької області померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_10 від 01.09.2017 (а.с. 11).

З довідки № 1130, виданої Виконавчим комітетом Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області 25.07.2019 убачається, що ОСОБА_4 , 1924 року народження, проживала та була зареєстрована по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 33).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне їй майно, до складу якого увійшла фактично успадкована нею після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого чоловіка ОСОБА_3 1/2 частка права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП с. Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінницької області, розміром 1,51 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало померлому ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН в„– 0448134 , зареєстрованого 13 листопада 1997 року, за № 656, однак за свого життя правовстановлюючих документів на дане майно вона не отримала. Також спадщина відкрилась на земельну ділянку площею 1,2023 гектарів у межах згідно з планом, що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0520684000:01:001:0208, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 774390, виданого 26.11.2008, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010884001254, що підтверджується його копією (а.с. 19); Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-0003513192019 (а.с. 20), а також копією кадастрового плану даної земельної ділянки (а.с. 21).

З копії друкованого оголошення в газеті Подільська Зоря № 34 (8768) від 01.08.2019 убачається, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 774390, виданий управлінням Дердкомзему у Вінницькому районі Вінницької області та Вінницькою районною державною адміністрацією 26.11.2008 на ім`я ОСОБА_4 , було втрачено (а.с. 22).

З акта від 25.07.2019, затвердженого Мізяківсько-Хутірською сільською радою Вінницького району Вінницької області (а.с. 29), з довідки № 1135, виданої Виконавчим комітетом Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області 25.07.2019 (а.с. 34), з довідки № 1132, виданої Виконавчим комітетом Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області 25.07.2019 (а.с. 36), а також з копії домової книги для прописки (реєстрації) громадян (а.с. 37-40) убачається, що ОСОБА_1 , 1977 року народження, разом зі своєю дружиною та дітьми, з 2005 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , проживали спільно за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, допомагали один одному, ОСОБА_1 здійснив поховання ОСОБА_4

Той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за життя були одинокими убачається з вищевказаних актів (а.с. 29, 30), з копії домової книги для прописки громадян (а.с. 37-40), а також з копії погосподарської книги по Мізяківсько-Хутірській сільській раді Вінницького району Вінницької області (а.с. 41-55).

З довідки № 1134, виданої Мізяківсько-Хутірською сільською радою Вінницького району Вінницької області 25.07.2019, убачається, що Мізяківсько-Хутірській сільській раді Вінницького району Вінницької області невідомо, чи були відсутні спадкоємці на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 (а.с. 35).

З листа Вінницької районної державної нотаріальної контори № 1766/02-14 від 21.08.2019 вбачається, що відповідно до Спадкового реєстру спадкоємці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 до нотаріальної контори та приватних нотаріусів по питанню відкриття спадщини не зверталися, спадкові справи не заводилися (а.с. 63).

Однак оформити свої спадкові права на право на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також на спадкову земельну ділянку після смерті ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 не має можливості через втрату правовстановлюючих документів на вказане спадкове майно, а також у зв`язку з відсутністю встановленого факту постійного проживання зі спадкодавцями однією сім`єю на менш як п`ять років на час відкриття спадщини, що підтверджується постановами державного нотаріуса Вінницької районної державної нотаріальної контори Каблучко Ю.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину) за № 1581/02-31 та № 1582/02-31 від 30.07.2019 (а.с. 55, 56).

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 1235 ЦК України заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Частинами 1, 2 статті 1236 ЦК України визначено, що заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Статтею 1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних часток право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно з п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

З аналізу вищезазначеного убачається, що позивач по справі ОСОБА_1 фактично ще з 2006 року проживав спільно зі спадкодавцями ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за однією адресою, а саме: в АДРЕСА_1 . Зазначені обставини також підтверджуються письмовими показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , засвідченими гербовою печаткою Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області. Крім того, за позивачем ОСОБА_1 з 29 вересня 2006 року було зареєстровано право власності на вищезазначене будинковолодіння, яке на його користь було відчужено спадкодавцями відповідно до нотаріально посвідченого договору довічного утримання від 05 вересня 2006 року.

Таким чином, факти, які просить встановити позивач, мають для нього юридичне зазначення, оскільки від їх встановлення залежить виникнення його спадкових справ після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому вказані вимоги підлягають задоволенню.

Також судом установлено, що спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 фактично прийняли двоє спадкоємців, так як проживали на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем за однією адресою, а саме: позивач ОСОБА_1 - в порядку спадкування за заповітом, та ОСОБА_4 - в порядку спадкування за законом як дружина спадкодавця ОСОБА_3 , яка на час відкриття спадщини була особою, яка мала право на обов`язкову частку в спадковому майні незалежно від змісту заповіту, оскільки в той час вже досягла пенсійного віку. А після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 все спадкове майно, в тому числі, й те, яке належало ОСОБА_4 після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , фактично як спадкоємець четвертої черги за законом прийняв позивач ОСОБА_1 . Інших спадкоємців, ні за законом, ні за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 . немає.

Особа має право звернутися до суду з відповідним позовом, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами, тобто, передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008, вбачається, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, визнання права в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим, виникає цивільно-правовій спір.

Установлено, що оформити спадщину в нотаріальному порядку позивачу ОСОБА_1 не вдалось, а тому його спадкові права підлягають судовому захисту.

Оскільки судом є установленим, що іншого способу захисту своїх спадкових прав, окрім судового, у нього немає, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до абзацу 3 пункту 24 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , в разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, визнання відповідачем позову ОСОБА_1 не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що дає суду законні підстави для задоволення позову.

За клопотанням позивача суд вважає залишити за останньою судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 4, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , підписану представником згідно з ордером Галіциною Вірою Валеріївною , до Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, про визнання права в порядку спадкування за заповітом та права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 постійно проживав з ОСОБА_3 за однією адресою, а саме: в АДРЕСА_1 .

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 2006 року до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 постійно проживав з ОСОБА_4 разом однією сім`єю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та право в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП с. Мізяківські Хутори Вінницького району Вінницької області, розміром 1,51 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлому ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН в„– 0448134 , зареєстрованого 13 листопада 1997 року, за № 656.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 1,2023 гектарів у межах згідно з планом, що розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер0520684000:01:001:0208, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акта серії ЯЖ № 774390 від 26 листопада 2008 року.

Судові витрати по справі залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_11 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Мізяківсько-Хутірська сільська рада Вінницького району Вінницької області, місце знаходження: с. Мізяківські Хутори, вул. Пушкіна, 8б, Вінницького району Вінницької області.

СУДДЯ Ю.Ф.Карпінська