Рішення

від 28.10.2019 по справі 547/963/18

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №547/963/18

Провадження №2/547/136/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 року смт.Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Постолюк О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Семенівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Семенівська районна державна адміністрація Полтавської області, про визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , звернулися до суду з позовною заявою до Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області про визнання за ОСОБА_1 та трьома дітьми в порядку спадкування за законом права спільної сумісної власності на земельну ділянку. Позовна вимога обгрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла гр-нка ОСОБА_6 , після смерті якої залишилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка розміром 5,59 га для ведення товарного сільськогосподарського товариства, розташована на території Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, та яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №059175. Вказану спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 прийняв ОСОБА_7 - син позивача по справі ОСОБА_1 та батько неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, однак ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер, не оформивши у встановленому законом порядку своє право власності на успадковану земельну ділянку. При зверненні до нотаріуса позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з ненаданням правовстановлюючого документа, який підтверджує право померлого ОСОБА_7 на спадкове майно. За вказаних обставин позивачі змушені звернутись до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права власності на земельну ділянку, від якого залежить реалізація прав матері та дітей спадкодавця на оформлення належних їм спадкових прав.

В судове засідання позивачі та їх представник не з`явились. Згідно письмових заяв прохали суд розглянути справу без їх участі. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та прохають суд їх задоволити (а.с.99, 100).

В судове засідання представник відповідача Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області не з'явився. Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Згідно письмової заяви прохав суд розглянути цивільну справу без його участі. Зазначив про визнання позову (а.с.97).

В судове засідання представник третьої особи - Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області, як органу опіки та піклування, не з'явився. Письмових пояснень щодо позову у встановлений судом строк не подав. Згідно письмової заяви прохав суд розглянути цивільну справу без його участі. Зазначив про підтримання позову (а.с.98).

Відповідно до ч.1 ст.198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу ІІІ, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, з огляду на письмові заяви представника позивачів, позивача ОСОБА_2 та представника відповідача, суд приходить до висновку про можливість проведення підготовчого засідання за їх відсутності, та, з урахуванням визнання відповідачем позову, вирішення питання про ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Оболонь Семенівського району Полтавської області у віці 83 років померла гр-нка ОСОБА_6 (а.с.69).

Згідно заповіту, посвідченого секретарем Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області 09.03.2006 року, гр-нка ОСОБА_6 заповідала все належне їй майно ОСОБА_8 (а.с.69 зворот).

Як вбачається з державного акту на право приватної власності на землю (серія ІІІ-ПЛ №059175), гр-нка ОСОБА_6 за життя була власником земельної ділянки площею 5,59 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області (а.с.22).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 12.08.2011 року державним нотаріусом Семенівської державної нотаріальної контори, що був зареєстрований в реєстрі за №1343, гр-н ОСОБА_7 успадкував після смерті гр-нки ОСОБА_6 земельну ділянку загальною площею 5,59 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, та яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №059175 (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер в м.Іловайськ Донецької області (а.с.13).

Згідно довідки Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області №1579 від 30.11.2015 року, гр-н ОСОБА_7 був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.21).

Позивач по справі ОСОБА_1 є матір'ю спадкодавця ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про його народження (а.с.14).

Відповідно до свідоцтв про народження батьком трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , був спадкодавець ОСОБА_7 .. Матір'ю дітей є позивач по справі ОСОБА_2 (а.с.15, 17, 19).

Постановою державного нотаріуса Семенівської державної нотаріальної контори Погрібної С.С. від 03.09.2018 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_7 у зв'язку з не поданням позивачем правовстановлюючого документа на земельну ділянку, як спадкове майно (а.с.6).

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення у підготовчому судовому засіданні рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому, зокрема, ст.206 ЦПК України.

За змістом ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги письмову заяву відповідача, суд приходить до висновку про те, що визнання представником відповідача Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області позову здійснено у процесуальній формі та порядку, що відповідають вказаним вище вимогам ч.1 ст.206 ЦПК України.

Щодо наявності законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову суд зазначає наступне. Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно положень ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч.1 ст.1225 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За змістом п.п.4.14, 4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

На підставі викладеного, з урахуванням відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, суд приходить до висновку про те, що звернення позивача по справі ОСОБА_1 , як матері спадкодавця та спадкоємця першої черги за законом, а також позивача ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітніх спадкоємців за законом першої черги - трьох дітей спадкодавця ОСОБА_7 , до суду з позовом про визнання за ними в порядку спадкування права власності на вказану вище земельну ділянку, здійснено у спосіб, передбачений законом, а тому порушене право спадкоємців на реалізацію своїх спадкових прав підлягає судовому захисту.

Відповідно до роз`яснень п.п.10, 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п.п.3.1, 3.5 викладених в Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спори про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7.

За змістом ч.1 ст.355, ч.1 ст.368 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ; враховуючи, що гр-нка ОСОБА_6 за життя отримала державний акт на право приватної власності на землю, зареєстрований у встановленому законом порядку, однак її спадкоємець за заповітом ОСОБА_7 , прийнявши спадщину у виді земельної ділянки площею 5,59 га, в подальшому не зареєстрував своє право власності на неї у передбаченому законом порядку; право власності на земельну ділянку площею 5,59 га не було припинено з підстав, передбачених ст.346 ЦК України; спадщина у виді зазначеної земельної ділянки не визнавалась відумерлою і позивачі - мати та законний представник трьох дітей ОСОБА_3 , будучи спадкоємцями за законом, прийняли спадщину після смерті свого сина та батька відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову та визнання за ОСОБА_9 та неповнолітніми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 права спільної сумісної власності на земельну ділянку в порядку спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_7 ..

Ухвалюючи таке рішення, суд виходить із необхідності застосування виняткового способу захисту інтересів спадкоємців, з урахуванням існуючих перешкод для оформлення ними спадкових прав у нотаріальному порядку, та відсутності при цьому порушень прав, свобод та інтересів інших осіб.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачами в поданій до суду позовній заяві не зазначено про стягнення з відповідача на їх користь судових витрат у виді сплаченого ними судового збору.

З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом не здійснюється розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України в частині стягнення з відповідача на користь позивачів судового збору, що становить 1657 грн. 61 коп..

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 200, 206, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Семенівська районна державна адміністрація Полтавської області, про визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 5,59 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Пузирівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на підставі державного акту на право приватної власності на землю (серія ІІІ-ПЛ №059175), зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №488 від 26 серпня 2003 року.

Судові витрати, понесені позивачами у виді сплаченого ними судового збору в сумі 1657 грн. 61 коп. відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Пузирівська сільська рада Семенівського району Полтавської області, місцезнаходження: вул.Центральна, буд.№42 с.Пузирі Семенівського району Полтавської області, поштовий індекс 38213, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22547489.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Семенівська районна державна адміністрація Полтавської області, місцезнаходження: вул.Незалежності, буд.№44 смт.Семенівка Семенівського району Полтавської області, поштовий індекс 38200, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04057528.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Полтавського апеляційного суду або через Семенівський районний суд Полтавської області.

Повне рішення суду складено 28 жовтня 2019 року.

Суддя Семенівського районного суду

Полтавської області С.Ю.Атаманова