Рішення

від 15.10.2019 по справі 1.380.2019.002877

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002877

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

представника позивача Крукеницької Т.М.,

представника відповідача Чабана О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Техконтакт» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

07.06.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Техконтакт» до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області про включення товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Техконтакт» (код ЄДРПОУ 39444367) до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати Комісію Головного управління ДФС у Львівській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Авіа Техконтакт» (код ЄДРПОУ 39444367) з переліку ризикових платників податків.

В обґрунтування позову зазначено, що комісією ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації протокольним рішенням протиправно внесено товариство з обмеженою відповідальністю «Авіа Техконтакт» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Позивач зазначає, що не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. Більше того, станом на теперішній час Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податків , не затверджені будь-яким наказом ДФС України не зареєстровані в Міністерстві юстиції України. Рішення про включення товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Техконтакт» до переліку суб`єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості прийнято не у спосіб та не в порядку, встановленому Конституцією України та іншими нормативно - правовими актами України, не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до критеріїв ризиковості. Зазначене рішення порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.

Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відповідно до критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 та погоджених в МФУ відповідно до п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 №117, одним з критеріїв ризиковості платника податку є наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником або порушення порядку здійснення підприємницької діяльності. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Пунктом 72.1 ст.72 Податкового кодексу України передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Таким чином, відповідач зазначає, що відповідно до п.п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, доведеного листом ДФС України від 21.03.2019 №959/99-99-07-18 товариство з обмеженою відповідальністю «Авіа Техконтакт» є таким платником податків, що відповідає критеріям ризиковості.

Ухвалою від 12.06.2019 суддя відкрив загальне позовне провадження у справі та призначив підготовче засідання.

Ухвалою суду від 17.09.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.

Суд заслухав вступне слово представника позивача та відповідача, з`ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

13.11.2018 ТОВ «Авіа Техконтакт» направлено на реєстрацію податкові накладні №38 від 08.11.2018, №40 від 18.10.2018, №51 від 01.11.2018, №52, №54, №56 від 07.11.2018, №59 від 09.11.2018 та 14.11.2018 №41 від 22.10.2018, про що отримано Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту вказаних квитанцій з`ясовано, що, в розділі Результат обробки вказано Документ доставлено до ДФС України. ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА . Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Реєстрація ПН/РК від 08.11.2018 №38, від 18.10.2018 №40, від 01.11.2018 №51, від 07.11.2018 №№52, 54, 56, від 09.11.2018 №59, від 22.10.2018 №41 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, рішенням Комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ТОВ «Авіа Техконтакт» внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості (відповідно до пп.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку), яке затверджене протоколом № 284 від 05.09.2018.

Не погодившись із наведеним вище рішенням контролюючого органу, позивач звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі по тексту - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі- Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість, відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно до положень підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №117 (далі - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, (далі комісії контролюючих органів), а також, права та обов`язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За положеннями пункту 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Також на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 року № 523 затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі по тексту - Порядок №523).

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів визначає Порядок роботи комісій.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку роботи комісій комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 6 Порядку №523 Комісіями регіонального рівня здійснюється, зокрема, розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісії (пункт 7 Порядку № 523).

Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку № 523 до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

При цьому прийняття рішення у формі окремого документа чинним законодавством не передбачено, у зв`язку з чим суд зазначає, що протокол № 682 є формою рішення суб`єкта владних повноважень.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок", як платників з ознаками ризиковості. У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" згідно з п.1.6 Критеріїв.

Позивач віднесений до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до листа Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України(далі Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків вноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. .

Негативні наслідки для платника податків у розглянутій справі настали у зв`язку із застосуванням відповідачем Критеріїв ризиковості здійснення операцій, встановлених листом ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018.

Разом з тим необхідно зазначити, що лист Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 не затверджений будь-яким наказом Державної фіскальної служби України і не погоджений з Міністерством фінансів України, у зв`язку з чим не відповідає пункту 10 Порядку №117. З огляду на відсутність державної реєстрації вказаний лист не може вважатись актом управління довгострокового та неодноразового застосування, який встановлює, змінює або припиняє загальні правила регулювання однотипних відносин щодо широкого кола осіб, а тому має виключно інформативно-рекомендаційний характер.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною п`ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19) зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи вищевикладене, застосування у спірних правовідносинах Критеріїв ризиковості платників податку, визначених листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, є безпідставним.

Суд також звертає увагу на відсутність в оскаржуваному рішенні обґрунтування мотивів та конкретизації підстав віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, матеріали, на підставі яких позивача віднесено до такого переліку, відповідачем до суду також не надано, у відповідності до норм ст. ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з цим, внесення позивача до переліку ризикових платників, перешкоджають провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що всі податкові накладні, які реєструє позивач в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій.

Окрім того, щодо висновків комісії про те, що в ході проведеного аналізу доведеної схеми встановлено, що ТзОВ Авіа- Техконтакт здійснює придбання ТМЦ (кабель, муфта, трубка, паливний бак, емаль, гальмо) у ТОВ Альфа-Трейд-ЛТД (ЄДРПОУ - 39028678) та ТОВ Хіона Груп (ЄДРПОУ - 41315925) без реального джерела походження товару, судом встановлено наступне.

Щодо придбання ТМЦ у ТОВ Альфа-Трейд-ЛТД суд встановив, що 12.03.2018 між ТзОВ Альфа-Трейд-ЛТД (постачальник) та ТзОВ Авіа Техконтакт (покупець) укладено договір поставки №П32. Відповідно до п. 1.1. договору Постачальник зобов`язується передати , а Покупець прийняти й оплатити товар, вказаний у рахунку на оплату та видаткових накладних (Товар), на умовах передбачених даним договором. В рамках провадження господарської діяльності, на виконання умов договору, ТОВ Альфа-Трейд-ЛТД поставлено ТОВ Авіа Техконтакт товар, а саме: кабель ЕN 2714-013 А 002Р, кабель ЕХ 2714-013 А 004Е, муфта припоєчна 8096-1-00, трубка термоусаджувальна О В 25-1/4-0-8Р-ІІ8, кабель А81ПРР на суму (всього із ПДВ) 1 913 943, 60грн., що підтверджується видатковими накладними №49, 50, 51, 52 від 02.04.2018, договором №У18 транспортного експедируванння від 02.04.2018 року, товарно-транспортними накладними №№17/1,19/1, 49/1 від 02.04.2018 року, Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №288 від 30.04.2018. Також ТОВ Альфа-Трейд-ЛТД виставлено Позивачу у справі рахунки на оплату №№49, 50, 51, 52 від 02.04.2018 та №288 від 30.04.2018 на суму (всього із ПДВ) 1 913 943, 60грн.

Щодо придбання ТМЦ у ТзОВ Хіона Груп судом встановлено, що 02.04.2018 між ТзОВ Хіона Груп (Постачальник) та ТзОВ Авіа Техконтакт (Покупець) укладено Договір поставки №9/18. Відповідно до п. 1.1 даного договору Постачальник зобов`язується передати, а Покупець-прийняти й оплатити товар, вказаний у рахунках на оплату та видаткових накладних, на умовах передбачених даним договором. В рамках провадження господарської діяльності, на виконання умов договору, ТзОВ Хіона Груп поставлено ТзОВ Авіа Техконтакт товар, а саме: кабель А81ТТР, кабель ЕХ 2714-013 А 002, трубка термоусаджувальна ОК. 25-1/4-0-8Р-118, гальмо КТ-94/2А, емаль ХС- 5245 сіро-блакитна, паливний бак 8ТВ 6101 ТУ 38 105752-87 (1 категорії) на суму (всього із ПДВ) 1 360 948,72грн. 02.04.2018 та 03.04.2018 ТзОВ Хіона Груп виставлено рахунки на оплату №№17, 18, 19 на суму (всього із ПДВ) 1360948,72 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про відсутність реального джерела походження описаного товару ( пересорт товару ), що ставить під сумнів здійснення господарських операцій є безпідставним та необгрунтованим.

Щодо висновків комісії на не встановлення товариства за місцем юридичної адреси, то складені податковим органом акти №707/13-01-14-13/39444367 від 27.08.2018 та №708/13-01-14-13/39444367 від 28.08.2018 не є доказами факту відмови платника податків від проведення документальної перевірки та/або не допуску фіскальної служби до проведення перевірки.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області оформлене Протоколом №284 від 05.09.2018 про включення товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Техконтакт» (код ЄДРПОУ 39444367) до переліку ризикових платників податків.

Також підлягає задоволенню і позовна вимога щодо зобов`язання Комісію Головного управління ДФС у Львівській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Авіа Техконтакт» з переліку ризикових платників податків.

За приписами частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже процесуальним законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень вчиняти певні дії.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У даній справі суд вважає, що задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Комісії Головного управління ДФС у Львівській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Авіа Техконтакт з переліку ризикових платників податків є достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача та забезпечує дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати зі сплати судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Отже, сплачений судовий збір за подачу адміністративного позову підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області оформлене Протоколом №284 від 05.09.2018 про включення товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Техконтакт» (код ЄДРПОУ 39444367) до переліку ризикових платників податків.

Зобов`язати Комісію Головного управління ДФС у Львівській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Авіа Техконтакт» (код ЄДРПОУ 39444367) з переліку ризикових платників податків.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35 за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Техконтакт» код ЄДРПОУ 39444367, місцезнаходження: 79034, м. Львів, вул. проф. Буйка, буд. 2 судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 25.10.2019.