ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №1.380.2019.003001
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2019 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,
представника позивача Вербенка П.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «ІСКРА» до Розлуцької сільської ради Турківського району Львівської області про визнання протиправним рішення, -
В С Т А Н О В И В :
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «ІСКРА» , в якій позивач просить суд:
-визнати протиправними та скасувати рішення Розлуцької сільської ради Турківського району Львівської області від 14.06.2018 №170 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с.Розлуч , яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, розташованих в межах населеного пункту села Розлуч Турківського району Львівської області, та введено в дію нормативну грошову оцінку земель населеного пункту з 01.01.2019.
Позивач із посиланням на ПК України, Закони України Про місцеве самоврядування в Україні , Про оцінку земель , Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , вважає, що рішення Розлуцької сільської ради Турківського району Львівської області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Розлуч» від 14.06.2018 №170, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, розташованих в межах населеного пункту села Розлуч Турківського району Львівської області, та введено в дію нормативну грошову оцінку земель населеного пункту з 01.01.2019 є нормативно-правовим актом регуляторного характеру.
Проте, відповідачем, всупереч законодавству України, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, відповідний аналіз регуляторного впливу розробником цього проекту оприлюднений не був, також не було забезпечена підготовка експертного висновку щодо регуляторного впливу, при прийнятті рішення, без аналізу регуляторного впливу.
У зв`язку із порушенням відповідачем встановленого порядку розробки проекту регуляторного акта, позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права, що випливають із ст.6 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , а саме право подавати свої зауваження та пропозиції щодо регуляторного акта та брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю. Так, відповідно вимог ст. 36 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.
Таким чином, позивач стверджує, що відповідачем, при прийнятті спірного рішення, було порушено процедуру його ухвалення, що є підставою для визнання такого акта протиправним та нечинним.
Щодо строку звернення позивача до суду, то такий підлягає поновленню, оскільки про оскаржуване рішення позивач дізнався лише 21.02.2019 після отримання витягу №296/0/208-19 від 15.02.2019 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться в с.Розлуч Турківського району Львівської області.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Заперечення обґрунтоване тим, що рішення Розлуцької сільської ради Турківського району Львівської області від 14.06.2018 №170 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с.Розлуч опубліковане у №23 народного часопису Турківщини Бойківщина від 07.06.2019 року.
Ухвалою від 20.06.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 04.07.2019 року.
04.07.2019 року підготовче засідання відкладено на 25.07.2019 року.
25.07.2019 року підготовче засідання відкладено на 05.09.2019 року.
05.09.2019 року підготовче засідання відкладено на 24.09.2019 року.
24.09.2019 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 24.10.2019 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задоволити повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.
14.06.2018 року Розлуцькою сільською радою Турківського району Львівської області прийнято рішення № 170 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Розлуч» . Даним рішенням затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, розташованих в межах населеного пункту села Розлуч Турківського району Львівської області, та введено в дію нормативну грошову оцінку земель населеного пункту з 01.01.2019
Позивач вважає, вищевказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а відтак звернувся до суду з позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 24 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні).
Згідно з ч.12 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Розширений перелік повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин наведено у ст.12 ЗК України, згідно з яким до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: д) організація землеустрою; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Складові, зміст, порядок розроблення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки визначаються законодавчими актами, що забезпечує формування державної політики у сфері землеустрою.
Статтею 26 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 №858-IV встановлюється, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі; розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, та фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Закон "Про оцінку земель" від 11.12.2003 № 1378-IV (далі - Закон № 1378) термін "нормативна грошова оцінка земельних ділянок" визначає, як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Стаття 4 Закону №1378 оцінка земель проводиться на основі принципів: законності, додержання законів України, інших нормативно-правових актів у сфері оцінки земель; єдності методологічного та інформаційного простору у сфері оцінки земель; безперервності процесу оцінки земель; доступності використання даних з оцінки земель; рівності перед законом суб`єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель.
Стаття 5 Закону №1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Статтею 15 Закону №1378 було визначено, що підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Відповідно до положень статті 18 Закону №1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності, та проводиться не рідше один раз для земельних ділянок: розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення на 5 - 7 років; несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація (ст. 20 Закону № 1378).
Відповідно до Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок підлягає обов`язковій державній експертизі, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.
Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.(ч.1 ст. 23 Закону № 1378).
Пунктом 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, що подається платником податку до контролюючого органу за місцезнаходженням та місцем розташування земельної ділянки разом із декларацією такого платника податку.
Таким чином, процедура встановлення нормативної грошової оцінки включає ряд стадій, передбачених чинним законодавством України, зокрема, це прийняття уповноваженим органом влади рішення про проведення нормативної грошової оцінки земель, розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки спеціалізованою установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації.
Суд зазначає, що позивачем в основу порушеного права покладено недотримання процедури прийняття акта регуляторного характеру.
Стаття 1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11.09.2003 № 1160-IV міститься наступне визначення: регуляторний акт - це:
прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;
прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Судом встановлено, що рішення Розлуцької сільської ради Турківського району Львівської області від 14.06.2018 №170 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с.Розлуч є актом регуляторного характеру та відповідає наступним ознакам: є нормативно-правовим актом, який спрямований на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання, серед яких платники податків з плати за землю, орендарі земельних ділянок, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки рішення не персоніфікує коло осіб, на які поширюється його дія, є актом багаторазового застосування, а відтак, є регуляторним актом, на який поширюються положення Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема, в частині процедури його прийняття та оприлюднення.
Статтею 4 Закону № 1160-IV, передбачено, що одним із принципів державної регуляторної політики є прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1160-IV громадяни, суб`єкти господарювання, їх об`єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання, мають право: подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду; у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів; подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів; самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду; одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.
Згідно із частинами першою-четвертою статті 7 Закону №1160-IV регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом. План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів. Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження. Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.
За правилами частин першої, другої статті 8 Закону №1160-IV стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.
Як передбачено частинами першою-четвертою статті 9 Закону №1160-IV, кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону. У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
Відповідно до частини пятої статті 9 Закону №1160-IV, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.
Згідно із частинами шостою-восьмою статті 9 Закону №1160-IV строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.
Частиною п`ятою статті 12 Закону №1160 передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
За приписами частин другої, п`ятої статті 13 Закону №1160 повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет. Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.
Крім цього суд зазначає, що відповідно до ст.32 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , сільські, селищні, міські, районні у містах, районні та обласні ради з метою реалізації покладених на них цим Законом повноважень у здійсненні державної регуляторної політики можуть створювати у своєму складі постійні комісії з питань реалізації державної регуляторної політики або можуть покладати ці повноваження на одну з існуючих постійних комісій відповідної ради (далі - відповідальна постійна комісія). Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад з метою реалізації покладених на них цим Законом повноважень у здійсненні державної регуляторної політики створюють у своєму складі в межах граничної чисельності структурні підрозділи з питань реалізації державної регуляторної політики або покладають реалізацію цих повноважень на один з існуючих структурних підрозділів чи окремих посадових осіб відповідного виконавчого органу ради (далі - відповідальний структурний підрозділ).
Статтею 33 даного Закону встановлено, що у разі внесення на розгляд сесії ради проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу відповідальна постійна комісія приймає рішення про направлення проекту регуляторного акта на доопрацювання органу чи особі, яка внесла цей проект.
Згідно зі статтею 34 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону.
Відповідальна постійна комісія забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта.
Порядок та строки підготовки експертних висновків щодо регуляторного впливу внесених проектів регуляторних актів встановлюються регламентами відповідних рад.
На підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проект регуляторного акта при його внесенні на розгляд сесії відповідної ради, а також експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проекту відповідальна постійна комісія готує свої висновки про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону. У випадках, визначених частиною другою статті 33 цього Закону, такі висновки готуються на підставі експертного висновку щодо регуляторного впливу.
Висновки відповідальної постійної комісії готуються на підставі аналізу регуляторного впливу, яким проект регуляторного акта супроводжувався при його внесенні, лише у разі, якщо експертний висновок щодо регуляторного впливу не був наданий відповідальній постійній комісії протягом строку, встановленого для його підготовки. Це правило не застосовується у випадках, передбачених частиною другою статті 33 цього Закону.
Як уже було зазначено судом вище, відповідно до вимог статті 36 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.
Згідно матеріалів справи, 14.06.2018 року Розлуцькою сільською радою Турківського району Львівської області прийнято рішення №170 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с.Розлуч , яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, розташованих в межах населеного пункту села Розлуч Турківського району Львівської області, та ведено в дію нормативну грошову оцінку земель населеного пункту з 01.01.2019.
Відповідно до п.6 вищевказаного рішення воно підлягає оприлюдненню згідно вимог чинного законодавства.
Відповідачем не було своєчасно оприлюднено рішення у місцевих друкованих засобах масової інформації. Крім того, відповідачем не було проведено аналіз регуляторного впливу затвердженого рішення, також не було забезпечено підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу, при прийнятті рішення.
Таким чином, суд зазначає, що при прийнятті рішення від 14.06.2018 №170 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с.Розлуч відповідачем не дотримано вимог, передбачених Законом №1160-IV.
Щодо покликання відповідача на те, що 07.06.2019 року рішення від 14.06.2018 №170 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с.Розлуч було опубліковано, суд не бере їх до уваги, оскільки відповідачем порушено процедуру прийняття вказано рішення. Окрім того, рішення відповідачем прийнято 14.06.2019 року, а опубліковано лише 07.06.2019 року.
З огляду на вищенаведене, суд приходить висновку, про визнання протиправним та скасування рішення Розлуцької сільської ради Турківського району Львівської області від 14.06.2018 №170 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с.Розлуч , яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, розташованих в межах населеного пункту села Розлуч Турківського району Львівської області, та ведено в дію нормативну грошову оцінку земель населеного пункту з 01.01.2019.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу доброго врядування .
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах Beyeler v. Italy № 33202/96, Oneryildiz v. Turkey № 48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05).
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria № 30985/96).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати належить стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст.14, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Розлуцької сільської ради Турківського району Львівської області від 14.06.2018 №170 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с.Розлуч , яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, розташованих в межах населеного пункту села Розлуч Турківського району Львівської області, та ведено в дію нормативну грошову оцінку земель населеного пункту з 01.01.2019.
Стягнути з Розлуцької сільської ради Турківського району Львівської області (код ЄДРПОУ 04373421) за рахунок бюджетних асигнувань 1921,00 грн. сплаченого судового збору на користь Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «ІСКРА» (код ЄДРПОУ 00214244).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 28.10.2019 року.
Суддя Крутько О.В.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2019 |
Оприлюднено | 30.10.2019 |
Номер документу | 85220200 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Крутько Олена Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні