Рішення

від 28.10.2019 по справі 420/4744/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4744/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Секо-Пак до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 25.07.2019 № 0035381401, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 210088 грн; № 0035421401, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств на 82183 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 20546 грн; № 0035401401, яким застосована штрафна санкція в розмірі 87798 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про неправомірність висновків податкового органу, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Зокрема, згідно акту перевірки від 21.02.2019 року № 284/15-32-14-01/31097313, ТОВ Секо-Пак нібито не надав жодних документів на підтвердження фактичного витрачання паливно-мастильних матеріалів, в тому числі розрахункових документів (фіскальних чеків) у підтвердження факту видачу паливно-мастильних матеріалів. Однак під час проведення перевірки інспекторам ГУ ДФС в Одеській області було повідомлено, що частину фіскальних чеків на отримання дизельного палива, а саме за період з січня 2016 року по жовтень 2017 року, було знищено у зв`язку із затопленням приміщення у якому перебуває ТОВ Секо-Пак . Водночас інспекторам було повідомлено, що у ТОВ Секо-Пак наявні усі інші документи, які підтверджують факт використання пального, а саме: подорожні листи; документи що підтверджують користування ТЗ; товарно-транспортні накладні, тощо. У відповідях на запит про надання документів ТОВ Секо-Пак повідомило, що виготовлення копій усіх товарно-транспортних накладних за перевіряємий період, усіх чеків є ускладненим через велику кількість, що в свою чергу є досить затратним та об`ємним в частині затрат часу. У зв`язку із цим перевіряючим запропоновано ознайомитись зі всіма потрібними документами за місцезнаходженням платника податків, в ході чого позивачем будуть зроблені копії потрібних документів. Однак за результатами вказаної відповіді перевіряючими складено акт про відмову платника податків надати документи до перевірки. Водночас перевіркою взагалі залишено без уваги те, що перевіряючим було надано копії договорів на відпуск палива з ТОВ Стейт-Оіл , ПП Окко-Бізнес Контракт ; виписки з банку за 2016-2017 рр.; видаткові накладні на одержання дизпалива; акти на списання дизпалива; договори оренди транспортних засобів (нотаріальні); акт звірки з ПП Окко-Бізнес Контракт за період з 01.01.2016 по 31.12.2018. Отже висновок ГУ ДФС в Одеській області про відсутність у ТОВ Секо-Пак документів у підтвердження фактичного використання паливно-мастильних матеріалів не відповідає дійсності. Інспекторами ГУ ДФС в Одеській області було проігноровано обґрунтоване прохання ТОВ Секо-Пак особисто ознайомитись із значною кількість документів, які підтверджують фактичне використання паливно-мастильних матеріалів ТОВ Секо-Пак . ТОВ Секо-Пак не приховувало та не відмовлялось у надані жодних документів. Відповідно, ГУ ДФС в Одеській області необґрунтовано та безпідставно дійшло висновку про відсутність будь-яких доказів в підтвердження фактичного використання палива. Крім того, уповноваженими особами ГУ ДФС в Одеській області в ході здійснення перевірки та відповідно під час складення акту за результатами перевірки ТОВ Секо-Пак , не в повній мірі досліджено операції щодо тимчасово вилученого та арештованого майна (дитячих підгузків), які зберігалися на складі ТОВ Солі-Пак у загальній кількості 13941,940 кг на суму (без ПДВ) 593 864,88 грн. Так, 04.03.2015 згідно Декларації ІМ 40 ДЕ із відміткою про перетинання кордону від 04.03.2015 Ermetal Endusti Geri Donusum Tas. San. Ve Tic A.S. на користь ТОВ "СЕКО-ПАК" була здійснена поставка товару одноразових дитячих підгузків (29500 кг нетто). У зв`язку з великою вагою поставленого товару, ТОВ Секо-Пак скористувалось послугою ТОВ КТЛ Україна для транспортування поставленого товару на підставі договору № 011014 від 01.10.2014. З кінця 2014 року ТОВ Секо-Пак працювало з ТОВ Солі-Пак з метою пошуку потрібного товару ТОВ Солі-Пак у Туреччині та подальшою поставкою та реалізацією ТОВ Секо-Пак підгузків на території України. Після отримання вказаного товару ТОВ Секо-Пак передало товар на відповідальне зберігання ТОВ Солі-Пак , проте 29.04.2016 невстановленими особами здійснена крадіжка майна (підгузків). Відповідно до постанови слідчого СВ Таїровського відділення Київського відділу поліції У м. Одесі ГУ НП в Одеській області від 20.05.2016 про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, викрадені у ТОВ Секо-Пак підгузки передані на відповідальне зберігання до ТОВ Солар Нова за юридичною адресою м. Одеса, Адміральський проспект, буд. 14. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.05.2016 у справі № 520/5630/16-к визнано речовими доказами та накладено арешт на викрадене належне ТОВ Секо-Пак майно, а саме підгузки дитячі. Про вищезазначені обставини платник податків повідомив перевіряючих під час проведення перевірки, проте останні не були взяті до уваги перевіряючими. Крім того, згідно заяви (Declaration) Ermetal Endustri від 06.11.2014 термін дії продукції (памперсів) є необмеженим за умови належного зберігання, у зв`язку із чим покладене в основу висновку про порушення позивачем податкового законодавства твердження щодо закінчення трирічного строку зберігання партії підгузків від 04.03.2015 є неспроможним.

Ухвалою від 23 серпня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

12.09.2019 до суду від ГУ ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити. Зокрема відповідач зазначає, що викладені в акті перевірки від 21.02.2019 № 284/15-32-14-01/31097313 висновки, що слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, є обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам. Зокрема, під час перевірки ТОВ Секо-Пак не надало перевіряючим документи, які б підтверджували фактичне витрачання вищевказаних паливно-мастильних матеріалів, а також чеків касового апарату (РРО), які б підтверджували фактичне отримання (заправлення) паливно-мастильних матеріалів на автозаправних станціях за період січень 2016 р. - вересень 2017 р. Зокрема, перевіркою встановлено, що ТОВ Секо-Пак придбавались паливно-мастильні матеріали на підставі договорів з ТОВ Стейт Оіл , ПП Окко-Бізнес Контракт , ТОВ Нафтотрейд ресурс , ТОВ Альянс Еволюшн , на підтвердження виконання яких до перевірки надано видаткові накладні, підтверджуючі отримання бланки-дозволи (талони, паливні картки, смарт-картки, екретч-картки, інше). Оплата за отримані паливно-мастильні матеріали здійснювалась у безготівковій формі, про що свідчать відповідні виписки банків. Підставою для списання вищевказаних паливно-мастильних матеріалів являлись надані до перевірки акти списання паливно-мастильних матеріалів. Вищевказані паливно-мастильні матеріали ТОВ Секо-Пак акумулювались на бухгалтерському рахунку 203 Паливо , про що складалась бухгалтерська проводка: Дт рахунку 203 Паливо - Кт рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками . Перевіркою встановлено, що вищевказані паливно-мастильні матеріали списувались ТОВ Секо-Пак у відповідних періодах придбання, про що складались наступні бухгалтерські проводки: Дт рахунку 203 Паливо - Кт рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками ; Дт рахунку, 92 Адміністративні витрали - Кт рахунку 203 Паливо . Вартість списаних вищевказаних паливно-мастильних матеріалів в бухгалтерському обліку ТОВ Секо-Пак акумулювалась на рахунку 92 Адміністративні виграти. В звіті про фінансові результати суб`єкта малого підприємництва за 2016-2017 роки вартість вищевказаних списаних паливно-мастильних матеріалів віднесено до рядку 2180 Інші операційні витрати . Однак до перевірки ТОВ Секо-Пак не надано первинні документи, які б підтверджували фактичне витрачання вищевказаних паливно-мастильних матеріалів, а також не надано чеки касового апарату (РРО), які б підтверджували фактичне отримання (заправлення) паливно-мастильних матеріалів на автозаправних станціях за період січень 2016 року вересень 2017 року, у зв`язку із чим перевіркою зроблено висновок про п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 18 та п. 20 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, в результаті чого Товариством завищено адміністративні витрати у бухгалтерському обліку, завищено значення рядку 2180 Інші операційні витрати в звіті про фінансові результати суб`єкта малого підприємництва, що призвело до заниження значення рядку 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 456 577 грн та відповідно до заниження податку на прибуток на загальну суму 82183 грн. Надані позивачем заперечення були враховані при складанні матеріалів перевірки, однак будь-яких додаткових документів до заперечень (зокрема витребуваних розрахункових документів) надано не було. Крім того, згідно інвентаризаційного опису, складеного під час перевірки, від 07.02.2019 встановлено відсутність одноразових дитячих підгузок в кількості 13941,940 кг на суму (без ПДВ) - 593 864,88 грн, які фактично обліковувались на балансі підприємства, що свідчить про їх використання в операціях, що не є господарською діяльністю; до перевірки ТОВ Секо-Пак не надано протокол вилучення одноразових дитячих підгузок в кількості 13941,940 кг на суму (без ПДВ) 593 864,88 грн та не доведено, що одноразові підгузки вилучались саме у ТОВ Секо-Пак ; єдиним документом, який би підтверджував походження та дату виробництва одноразових дитячих підгузок. який надано до перевірки, являється висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 12.12.2014 №05.03.02- 03/75091, який свідчить про те, що в грудні 2014 року дані підгузки являлись предметом дослідження, з урахуванням 3-річного терміну придатності одноразових підгузок, з грудня 2017 року використання вищевказаних одноразових підгузок в операціях, що є господарською діяльністю підприємства неможливе. Відтак, в порушення п. 198.5 ст. 198 ПК України ТОВ Секо-Пак не нараховано податкові зобов`язання та не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну у зв`язку використанням одноразових дитячих підгузок в кількості 13941,940 кг па суму (без ПДВ) - 593 864,88 грн в операціях, що не є господарською діяльністю, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 118 773 грн у т. ч.: в грудні 2017 року на суму 118 773 грн.

До суду з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги із викладених в адміністративному позові підстав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити з підстав, наведених у відзиві на позов.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області та відповідно до плану-графіку на проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, наказу ГУ ДФС в Одеській області від 29.12.2018 № 10182 співробітниками податкового управління проведена планова виїзна документальна ТОВ Секо-Пак з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 роки, валютного за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 роки, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт від 21.02.2019 № 284/15-32-14-01/31097313.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Секо-Пак вимог:

п. 44.1, п. 44.2. ст. 44, п. 134.1. ст. 134 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 82183 грн;

пп. 14.1.71, пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, ст. 201 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 297177 грн; до заниження ПДВ на загальну суму 110 094 грн;

п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого ТОВ Секо-Пак не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 407 271 грн;

ст. 51, пп. б п. 176.2. ст. 176 ПК України, в результаті чого відбулось подання не у повному обсязі та з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, в наслідок чого призвело до зменшення податкових зобов`язань платника податку та зміни (відсутності даних) платника податку за перевіряємий період.

В акті також зазначено, що в ході фактичного огляду майна станом на 14.02.2019 встановлено розбіжності з інвентаризаційним описом від 07.02.2019. Станом на 19.02.2019 документи, які пояснюють розбіжність між інвентаризаційним описом ТМЦ від 07.02.2019 та актом огляду від 14.02.2019 № 142/1 5-32-17-03 не були надані.

02.05.2019 ТОВ Секо-Пак отримано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 02.05.2019 № 0019071401 щодо нарахування податку на додану вартість у розмірі 297 177 грн; № 0019041401 щодо нарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій у загальному розмірі 137 618 грн; № 0019031401 щодо нарахування прибутку підприємств і організацій, що перебувають у державній власності та штрафних санкцій у загальному розмірі 137 618 грн; № 0019061401 щодо нарахування суми штрафу у розмірі 136 113 грн.

Не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ Секо-Пак 10.05.2019 надіслано до ДФС України скаргу, за результатами якої ДФС України прийнято рішення № 30599/6/99-99-11-04-01-25 від 04.07.2019, яким скаргу платника податків задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 02.05.2019 №0019031401 в частині 27 911 грн податку на прибуток та у відповідній частині застосовану штрафну санкцію, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін; скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 02.05.2019 №0019071401, №0019041401, №0019061401 в частині встановлених порушень по взаємовідносинах ТОВ Секо-Пау з фізичними особами-підприємцями: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та у відповідній частині застосовані штрафні санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

25.07.2019 представником ТОВ Секо-Пак отримано податкові повідомлення-рішення від 25.07.2019 № 0035401401 щодо застосування штрафу в сумі 87 798 грн на підставі 120-1 ПК України; № 0035421401 щодо збільшення податкового зобов`язання у сумі 82 183 грн та штрафних санкцій у сумі 20 546 грн за платежем податок на прибуток приватних підприємств; № 0035381401 щодо визначення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду у розмірі 210 088 грн.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Підставою для видання вищезазначених податкових повідомлень-рішень слугували висновки за актом перевірки від 21.02.2019 № 284/15-32-14-01/31097313, зокрема порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1. ст. 134 ПК України, п. 18, п. 20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, в результаті чого ТОВ Секо-Пак завищено адміністративні витрати у бухгалтерському обліку, завищено значення рядку 2180 Інші операційні витрати в звіті про фінансові результати суб`єкта малого підприємництва, що призвело до заниження значення рядку 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 456 577 грн, у т. ч. : в 2016 році на суму 172464 грн,; в 2017 році на суму 2841 13 грн, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 82183 грн, у т. ч.: в 2016 році на суму 31043 грн; в 2017 році на суму 51140 грн.

Зокрема, перевіркою встановлено, що в періоді, який перевірявся, ТОВ Секо-Пак придбавались паливно-мастильні матеріали на підставі наступних договорів від 04.11.2014 №ДГ-07717, укладений з ТОВ Стейт Оіл , код 39436796; від 15.03.2017 № 410БКТЛ-1494, укладений з ПП Окко-Бізнес Контракт , код 33614922; від 30.11.2016 № С110969, укладений з ТОВ Нафтотрейд ресурс , код 33680859; від 17.10.2017 №729/10, укладений з ТОВ Альянс Еволюшн , код 40473930.

Згідно вищевказаних договорів передача у власність палива від постачальників на адресу ТОВ Секо-Пак відбувається після підписання сторонами видаткової накладної. Однак товар (пальне) залишається на зберіганні у постачальників, а на підставі видаткової накладної ТОВ Секо-Пак видаються відповідні бланки-дозволи (талони, паливні картки, смарт-картки, скретч-картки та ін.), які в подальшому ТОВ Секо-Пак обмінює на паливно-мастильні матеріали відповідної кількості та якості при заправці автотранспортних засобів на автозаправних станціях постачальників.

Видача (передача) товарів зі зберігання покупцю підтверджується фактом отовареним картки на пальне (тобто повернення постачальнику) картки на пальне в обмін на виданий (переданий) ним товар зі зберігання), що підтверджується чеком касового апарату (РРО).

До перевірки ТОВ Секо-Пак надано видаткові накладні, підтверджуючі тримання бланки-дозволи (талони, паливні картки, смарт-картки, екретч-картки та ін.).

Оплата за отримані паливно-мастильні матеріали здійснювалась у безготівковій формі, про що свідчать відповідні виписки банків.

Підставою для списання вищевказаних паливно-мастильних матеріалів являлись надані до перевірки акти списання паливно-мастильних матеріалів.

Вищевказані паливно-мастильні матеріали ТОВ Секо-Пак акумулювались на бухгалтерському рахунку 203 Паливо , про що складалась бухгалтерська проводка: Дт рахунку 203 Паливо - Кт рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками .

Перевіркою встановлено, що вищевказані паливно-мастильні матеріали списувались ТОВ Секо-Пак у відповідних періодах придбання, про що складались наступні бухгалтерські проводки: Дт рахунку 203 Паливо - Кт рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками ; Дт рахунку, 92 Адміністративні витрати - Кт рахунку 203 Паливо .

Вартість списаних вищевказаних паливно-мастильних матеріалів в бухгалтерському обліку ТОВ Секо-Пак акумулювалась на рахунку 92 Адміністративні виграти. В звіті про фінансові результати суб`єкта малого підприємництва за 2016-2017 роки вартість вищевказаних списаних паливно-мастильних матеріалів віднесено до рядку 2180 Інші операційні витрати .

В акті перевірки зазначено, що до перевірки ТОВ Секо-Пак не надано первинні документи, які б підтверджували фактичне витрачання вищевказаних паливно-мастильних матеріалів, а також не надано чеки касового апарату (РРО), які б підтверджували фактичне отримання (заправлення) паливно-мастильних матеріалів на автозаправних станціях за період січень 2016 року вересень 2017 року.

Отже, враховуючи вищевикладене, підтвердженням фактичною отримання (заправлення) паливно-мастильних матеріалів, являється розрахунковий документ (фіскальний чек), виданий автозаправною станцією. Підтвердженням фактичного витрачання паливно-мастильних матеріалів, а також підставою для їх списання являється первинний документ (подорожній лист, інше), складений під час здійснення господарської операції, або безпосередньо після її закінчення, який повинен містити наступну інформацію: інформацію про транспортний засіб який заправляється паливом (чи є право власності чи користування ним); інформацію про маршрут, який здійснював транспортний засіб (чи пов`язане таке перевезення з господарською діяльністю підприємства); інформацію про розрахунок фактичних витрат палива (показники спідометра, ємність баку при виїзді та прибутті, факт заправки палива, місце відправки та місце прибуття транспортного засобу, відстань яку проїхав транспортних засіб у кілометрах; інша інформація, яка впливає на норми витрат палива (використанні обігрівачів, кондиціонерів, причепів, вантажів, інше).

До перевірки первинні документи щодо підтвердження фактичного отримання (заправлення), фактичного витрачання та використання у господарських операціях паливно-мастильних матеріалів не надано. Крім того до перевірки підприємством не надано документи (накази, технічні паспорти, технічні характеристики, інше) підтверджуючі розрахунки та встановлення норм витрат паливно-мастильних матеріалів для відповідних транспортних засобів, які споживали паливно-мастильні матеріали. У зв`язку з ненаданням вищевказаних первинних документів в ході перевірки складено акт від 14.02.2019 № 140/15-32-14-01.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ Секо-Пак не надано первинні документи, які б підтверджувати використання паливно-мастильних матеріалів у господарських операціях пов`язаних з формуванням адміністративних витрат та інших операційних витрат відповідно до п. 18 та п. 20 Положення (стандарт) бухгалтерського облік) 16 Витрати Затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

На підставі викладеного перевіркою зроблено висновок, що в порушення п. 44.1. п. 44.2 ст. 44, п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 18 та п. 20 Положення (стандарт) бухгалтерського облік) Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, ТОВ Секо-Пак завищено адміністративні витрати у бухгалтерському обліку, завищено значення рядку 2180 Інші операційні витрати в звіті про фінансові результати суб`єкта малого підприємництва, що призвело до заниження значення рядку 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 456 577 грн у т. ч.: в 2016 році на суму 172464 грн; в 2017 році на суму 2841 13 грн, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 82183 грн у т. ч. в 2016 році - на суму 31043 грн, в 2017 році - на суму 51140 грн.

В ході судового розгляду справи представник ТОВ Секо-Пак з приводу вищезазначеного порушення надав суду пояснення про те, що під час проведення перевірки інспекторам ГУ ДФС в Одеській області платником податків було повідомлено, що частину фіскальних чеків на отримання дизельного палива, а саме за період з січня 2016 року по жовтень 2017 року було знищено у зв`язку із затопленням приміщення у якому перебуває ТОВ Секо-Пак , що підтверджується відповідним актом.

Водночас інспекторам було повідомлено, що у ТОВ Секо-Пак наявні усі інші документи, які підтверджують факт використання пального, а саме: подорожні листи; документи що підтверджують користування ТЗ; товарно-транспортні накладні, тощо.

05.02.2019 директором ТОВ Секо-Пак ОСОБА_8 отримано лист від 04.02.2019 головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо надання пояснень на надання копій документів, копій первинних фінансово-господарських документів, бухгалтерських документів та інших документів щодо придбання та використання у власній діяльності паливно-мастильних матеріалів.

07.02.2019 головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Ілечку П . М . було вручено під особистий підпис відповідь ТОВ Секо-Пак від 07.02.2019 щодо надання пояснень та надання засвідчених копій документів на лист від 04.02.2019, яким повідомлено, що виготовлення копій усіх товарно-транспортних накладних за перевіряємий період не є можливим, оскільки їх кількість становить більше 2000 одиниць, що занадто об`ємним в частині затрат часу та коштів, у зв`язку із чим викладено прохання ознайомитись з товарно-транспортними накладними за перевіряємий період безпосередньо за адресою платника податків в АДРЕСА_1 . Також зазначено про зобов`язання виготовити копії необхідних для цілей перевірки товарно-транспортних накладних.

Щодо надання копії наявних чеків повідомлено про те, що виготовлення копій усіх чеків є ускладненим, оскільки їх кількість становить більше 100 одиниць, що також є досить об`ємним в частині затрат часу та коштів, та унеможливлює їх надання у визначений строк. Окрім того, чеки роздруковані на специфічному папері, а тому більшість чеків є нечіткими через вигорання чорнил. Отже під час виготовлення копій інформація та зміст чеків в більшості випадків не відображається взагалі. У зв`язку із цим викладено прохання ознайомитись з чеками безпосередньо за адресою платника податків. Також зазначено про зобов`язання виготовити копії необхідних для цілей перевірки чеків.

Однак перевіряючими складено акт № 140/15-32-14-01 від 14.02.2019 про ненадання посадовими особами ТОВ Секо-Пак до перевірки первинних документів, згідно якого платником податків не надано первинні документи, що підтверджують використання у власній господарській діяльності паливно-мастильних матеріалів.

У відповідь ТОВ Секо-Пак в запереченнях до вищевказаного акту повторно повідомлено про ускладнення виготовлення копій вищезазначених документів та повторно викладено пропозицію ознайомитись із всіма необхідними документами за адресою платника податків.

Водночас було звернуто увагу на те, що до перевірки було надано копії договорів на відпуск палива з ТОВ Стейт-Оіл , ПП Окко-Бізнес Контракт , виписки з банку за 2016-2017 рр.; видаткові накладні на одержання дизпалива; акти на списання дизпалива; договори оренди транспортних засобів (нотаріальні); акт звірки з ПП Окко-Бізнес Контракт за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

Втім, перевіряючими вищезазначені обставини залишені без уваги та констатовано відсутність у платника податків необхідних розрахункових документів, які б були достатніми для підтвердження витрат на паливно-мастильні матеріали.

Пунктом 78.7 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до абзацу 1 пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.8).

Отже, наявність первинних документів під час проведення перевірки є необхідною умовою для підтвердження правомірності формування даних податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати такі первинні документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з обов`язком контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів. Ненадання платником податків відповідних документів прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності.

У свою чергу висновок про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку здійснюється на підставі аналізу даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності цих даних у первинних документах об`єктивним обставинам вчинення господарської операції.

За встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про неповне та поверхове проведення посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області виїзної документальної перевірки ТОВ Секо-Пак , що призвело до висновків про порушення вимог податкового законодавства, які не відповідають фактичним обставинам.

Фактично в умовах планової виїзної перевірки посадовими особами податкового органу проігноровано доводи платника податків про можливість безпосередньо ознайомитись із великим обсягом оригіналів первинної документації; не взято до уваги пояснення платника податку щодо складнощів вироблення копій із старих чекових документів, які непридатні для прочитання тощо. Натомість перевіряючими складено акт відмови платника податків надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу за фактичною відсутністю такої відмови.

Задля повного та всебічного встановлення обставин у справі в судовому засіданні судом досліджено оригінали товарно-транспортних накладних за період 2016-2017 рр., чеки про видачу пального за період липень 2016 р. - грудень 2016 р., з вересня 2017 р. по грудень 2017 р., оглянуто оригінали маршрутних листів ТТН в кількості більше 5000 одиниць, які у своїй сукупності в повні мірі свідчать про понесення ТОВ Секо-Пак відповідних витрат на пальне на загальну суму 456 577 грн, які в свою чергу є витратами та обліковуються в податковому обліку по рахунку 92 Адміністративні витрати .

Наявність у позивача належно оформлених первинних документів, які були належним чином відображені ним у податковому обліку, відповідачем не спростовано, жодних свідчень того, що дослідженні в судовому процесі чеки, товарно-транспортні накладні, маршрутні листи тощо не підтверджують фактичне витрачання придбаних у ТОВ Стейт Оіл , ПП Окко-Бізнес Контракт , ТОВ Нафтотрейд ресурс , ТОВ Альянс Еволюшн паливно-мастильних матеріалів у справі не встановлено.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти фактичного витрачання придбаних паливно-мастильних матеріалів, а також придбання таких матеріалів на автозаправних станціях за період січень 2016 р. - вересень 2017 р., а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах недостовірні та (або) суперечливі.

Відповідно до ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 18 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 N 318 До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти; інші витрати загальногосподарського призначення.

Пунктом 20 цього Положення встановлено, що До інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи"; собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності.

Крім того, перевіркою встановлено використання одноразових дитячих підгузок в кількості 13941,940 кг на суму (без ПДВ) 593 864,88 грн в операціях, що не є господарською діяльністю, оскільки згідно інвентаризаційного опису, складеного під час перевірки, від 07.02.2019 встановлено відсутність одноразових дитячих підгузок в кількості 13941,940 кг на суму (без ПДВ) - 593 864,88 грн, які фактично обліковувались на балансі підприємства, що на переконання перевіряючих свідчить про їх використання в операціях, що не є господарською діяльністю.

Також до перевірки ТОВ Секо-Пак не надано протокол вилучення одноразових дитячих підгузок в кількості 13941,940 кг на суму (без ПДВ) 593 864,88 грн та не доведено, що одноразові підгузки вилучались саме у ТОВ Секо-Пак .

Натомість, єдиним документом, який би підтверджував походження та дату виробництва одноразових дитячих підгузок, який надано до перевірки, є Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 12.12.2014 №05.03.02-03/75091, який свідчить про те, що в грудні 2014 року дані підгузки були предметом дослідження, з урахуванням 3-річного терміну придатності одноразових підгузок, з грудня 2017 року використання вищевказаних одноразових підгузок в операціях, що є господарською діяльністю підприємства, неможлива.

Відтак, в порушення п. 198.5 ст. 198 ПК України ТОВ Секо-Пак не нараховано податкові зобов`язання та не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну у зв`язку використанням одноразових дитячих підгузок в кількості 13941,940 кг па суму (без ПДВ) 593 864,88 грн в операціях, що не є господарською діяльністю, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 118 773 грн, у т. ч. в грудні 2017 року на суму 118 773 грн.

Однак позивач зауважує, що уповноваженими особами ГУ ДФС в Одеській області під здійснення перевірки та відповідно під час складення акту за результатами перевірки ТОВ Секо-Пак не в повній мірі досліджено операції щодо тимчасово вилученого та арештованого майна (дитячих підгузків), які зберігалися на складі ТОВ СОЛІ-ПАК у загальній кількості 13941,940 кг на суму (без ПДВ) 593 864,88 грн.

З огляду на матеріали справи, наприкінці 2014 року ТОВ Секо-Пак розпочало переговори з контрагентами ERMETAL ENDUSTRI GERI DONUSUM TAS. SANAYI ve TICARET A.S. з метою розпочати оптову торгівлю дитячими підгузками на території України.

01.11.2014 між ТОВ Секо-Пак та Ermetal Endustri Geri Donusum Tas. San. Ve Tic A.S. укладено Контракт № 2, в рамках виконання п. 1.1 якого 04.03.2015 згідно Декларації IM 40 ДЕ із відміткою про перетинання кордону від 04.03.2015 Ermetal Endusti Geri Donusum Tas. San. Ve Tic A.S. на користь ТОВ Секо-Пак була здійснена поставка товару: одноразових дитячих підгузків з целюлозного нетканого матеріалу, не медичного використання, не у індивідуальному пакуванні 29500 кг нетто (виробник EVY АР SABLTN YAG GLASERIN SAN. VE TIC A.S. Країна виробництва: Туреччина, торгівельна марка відсутня, місць 654 NE зв`язані стрічкою, 2/MRKU4195537/221/1, MSKU0536597/221/1.

Поставка вищезазначеної партії товару здійснена 04.03.2015 у відповідності до ст. 55 МК України за митною декларацією №500060001/2015/004918. При цьому на підтвердження заявленої митної вартості товару, до декларації від 02.03.2015 позивачем були надані такі документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами 500/2012/0000064 від 17.12.2014, морський транспортний документ (морська накладна) LO41512 від 25.02.2015, морський транспортний документ 300116144 від 18.02.2015, міжнародна автомобільна накладна (CMR) 321/1 від 01.03.2015, міжнародна автомобільна накладна (CMR) 321/2 від 01.03.2015, коносамент 2101024197 від 18.02.2015, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 19.01.2015, рахунок-фактура (інвойс) V252569 від 02.02.2015, пакувальний лист б/н від 02.02.2015, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів 2 від 01.11.2014 (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 05.01.2015 року, 2 від 02.02.2015, договір про надання послуг митного брокера 22/12/14 від 22.12.2014 року, інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару 2761 від 18.02.2015, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару 2761 від 18.02.2015 року, сертифікат про походження товару загальної форми L 0295012 від 03.02.2015 року, інші некласифіковані документи: лист вантажоотримувача №27022015 від 27.02.2015, сертифікат якості KY-174-03/KG-95/ від 24.04.2012, копія митної декларації країни відправлення 15410300EX005894 від 03.02.2015, копії яких наявні в матеріалах справи.

У зв`язку з великою вагою поставленого товару ТОВ Секо-Пак скористувалось послугою ТОВ КТЛ Україна для транспортування поставленого товару, у зв`язку із чим між ТОВ Секо-Пак та ТОВ КТЛ Україна було укладено Договір № 011014 від 01.10.2014.

З кінця 2014 року ТОВ Секо-Пак працювало з ТОВ СОЛІ ПАК Дані про ТОВ "СОЛІ ПАК" внесені до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний номер юридичної особи 39479646. Співробітництво полягало у пошуку потрібного товару ТОВ СОЛІ ПАК у Туреччині та подальшою поставкою та реалізацією ТОВ Секо-Пак підгузків на території України.

Після отримання вказаного товару ТОВ Секо-Пак передало товар на відповідальне зберігання ТОВ СОЛІ ПАК , яке зберігало товар у складському приміщенні за адресою: вул. Маршала Жукова, 101, м. Одеса, який орендувався ТОВ СОЛІ ПАК , 04.03.2015 на склад відвантажено дитячі підгузки загальною вагою 29 500,00 кг розфасовані у тюки з прозорого поліетилену, з шаром картону. В подальшому частину вказаного товару ТОВ Секо-Пак забрало; станом на 01.04.2016 у складських приміщеннях залишився товар загальною вагою 13 941,94 кг.

29.04.2016 близько 17 години 00 хвилин ТОВ Секо-Пак випадково дізналось, що невстановленими особами здійснюється крадіжка майна, належного ТОВ Секо-Пак , а саме вищевказаних дитячих підгузок зі складу на вул. Маршала Жукова, 101, м. Одеса. Також було повідомлено про те, що невідомими їй особами здійснюється завантаження товару, належного ТОВ Секо-Пак в автотранспортний засіб.

Відповідно до постанови слідчого СВ Таїровського відділення Київського відділу поліції у м. Одесі ГУ НП в Одеській області від 20.05.2016 про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, викрадені у ТОВ Секо-Пак підгузки передані на відповідальне зберігання до ТОВ Солар Нова за адресою м. Одеса, Адміральський проспект, буд. 14.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.05.2016 у справі № 520/5630/16-к визнано речовими доказами та накладено арешт на викрадене належне ТОВ Секо-Пак майно, а саме - підгузки дитячі.

Відповідно до зазначеного, ТОВ Секо-Пак звертало увагу ГУ ДФС в Одеській області на те, що підгузки дитячі, що належить ТОВ Секо-Пак , знайдені та є в наявності, однак, у зв`язку з визнанням їх речовими доказами, зберігаються на спеціалізованому складі за дорученням органів досудового розслідування.

Крім того, податковим органом надано оцінку знайденій в мережі Інтернет інформації про термін придатності дитячих підгузок у три роки, що зумовило висновок про те, що з грудня 2017 р. використання вищевказаних одноразових підгузок в операціях, що є господарською діяльністю підприємства, неможлива.

В той же час, ТОВ Секо-Пак надано до суду заяву (Declaration) Ermetal Endustri від 06.11.2014, згідно якої термін дії продукції (памперсів) є необмеженим за умови належного зберігання, що спростовує домислах податкового органу, які не ґрунтуються на належних доказах.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов`язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє дійти висновку, що використання платником податків певних активів поза межами його господарської діяльності зумовлює виникнення в нього зобов`язання скласти та зареєструвати відповідну податкову накладну і обчислити за нею його податкові зобов`язання. У свою чергу, використання активів безпосередньо в господарській діяльності платника виникнення таких зобов`язань не тягне.

Висновки податкового органу, які були покладені в основу акту перевірки та стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, базуються на тому, що згідно інвентаризаційного опису, складеного під час перевірки, від 07.02.2019 встановлено відсутність одноразових дитячих підгузок в кількості 13941,940 кг на суму (без ПДВ) - 593 864,88 грн, які фактично рахувались на балансі підприємства, що свідчить про їх використання в операціях, що не є господарською діяльністю; до перевірки ТОВ СЕКО-ПАК не надано протокол вилучення одноразових дитячих підгузок в кількості 13941,940 кг на суму (без ПДВ) 593 864,88 гри. та не доведено, що одноразові підгузки вилучались саме у ТОВ СЕКО-ПАК ; єдиним документом який би підтверджував походження та дату виробництва одноразових дитячих підгузок. який надано до перевірки, являється Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 12.12.2014 №05.03.02- 03/75091, який свідчить про те, що в грудні 2014 року дані підгузки являлись предметом дослідження, з урахуванням 3-річного терміну придатності одноразових підгузок, з грудня 2017 року використання вищевказаних одноразових підгузок в операціях, що є господарською діяльністю підприємства неможлива.

В свою чергу, в ході розгляду справи судом встановлено, що підгузки дитячі визнано речовими доказами та останні зберігаються на спеціалізованому складі за дорученням органів досудового розслідування. При цьому посилання перевіряючих на знайдену в мережі Інтернет інформацію щодо строку придатності підгузок та як наслідок неможливість їх використання у господарській діяльності є безпідставним, оскільки дане питання та, зокрема визначення на власний розсуд терміну дії придатності товарів для цілей їх оподаткування, взагалі не входить до компетенції перевіряючих податкового органу та не може слугувати підставою для настання юридичної відповідальності для платника податків за встановлених судом обставин.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а п. 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів".

В контексті зазначеного, слід наголосити, що податковий орган при виконанні покладених на нього повноважень зобов`язаний діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України. Не зважаючи на той факт, що Податковим кодексом України встановлене право контролюючого органу на здійснення перевірок (документальних, невиїзних, виїзних, планових та позапланових перевірок), суд наголошує, що у той же час контролюючий орган позбавлений права на відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень, які не мають підтвердження доказами.

На підставі викладеного, суд вважає зроблені податковим органом висновки про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 82 183 грн та заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 118 773 грн з наведених в акті перевірки від 21.02.2019 року № 284/15-32-14-01/31097313 підстав такими, що не відповідають фактичним обставинам, адже спростовуються первинною документацією.

Таким чином, вищерозглянуті висновки відповідача в акті перевірки ґрунтуються на хибному тлумаченні законодавства та не підтверджені жодними документами та доказами з боку відповідача. Натомість, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкової звітності, правильність визначення податкових зобов`язань, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про неправомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначений спеціально-дозвільний принцип діяльності органів державної влади покликаний забезпечити ефективне та прогнозоване функціонування всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, оскільки зобов`язує їх діяти виключно у визначених Конституцією та законами України межах і лише у закріплений ними спосіб.

Практичне застосування вказаного принципу є необхідною передумовою забезпечення прав і свобод людини і громадянина, оскільки пов`язує державу та її органи правом, зобов`язуючи їх діяти у правових межах, у правових формах та правовими способами.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принцип доброго врядування передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах Beyeler v. Italy № 33202/96, Oneryildiz v. Turkey № 48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05).

В рішенні Рисовський проти України ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок.

В контексті зазначеного слід наголосити, що податковий орган при виконанні покладених на нього повноважень зобов`язаний діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України; запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Секо-Пак (65003, м. Одеса, вул. М`ясоєдовська, 15; 31097313) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; 39398646) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 25.07.2019 №№ 0035381401, 0035421401, 0035401401.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Секо-Пак судові витрати у розмірі 6 009,23 грн (шість тисяч дев`ять грн 23 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2019 року.

Суддя І.В. Завальнюк