Рішення

від 15.10.2019 по справі 280/3150/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 жовтня 2019 року (10 год. 15 хв.)Справа № 280/3150/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю.,

представника позивача - Серебрянникова Д.В., представника відповідача - Кузнецової Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

02.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ (далі - позивач або ТОВ ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.04.2019 № 0039805006.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач вказує на безпідставність застосування контролюючим органом штрафних санкцій з огляду на приписи пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, відповідно до яких накладення штрафу не застосовується за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Зазначає, що спірні накладні не надавались отримувачу (покупцю) та їх складено позивачем на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування. Беручи до уваги вищезазначене, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є протиправними, у зв`язку із чим, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду від 08.07.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 30.07.2019.

25.07.2019 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. №30818), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що згідно з наявною в базах даних ДФС інформацією, під час проведення камеральної перевірки позивача, відповідачем встановлено, що ТОВ ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ порушено терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, що є порушенням п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Зазначені висновки викладено в акті камеральної перевірки №0524/08-01-50-06/42093239 від 06.03.2019, на підставі якого винесено оскаржуване рішення. Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих органам ДФС прав, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

30.07.2019 відкладено розгляд справи до 03.09.2019.

Протокольною ухвалою суду від 03.09.2019 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 03.09.2019.

Ухвалою суду від 03.09.2019 провадження у справі зупинено до 15.10.2019.

Ухвалою суду від 15.10.2019 провадження у справі поновлено.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 15.10.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75, у порядку ст. 76 Податкового кодексу України фахівцями відповідача проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ з датою виписки грудень 2018 року, січень 2019 року, за результатами якої складено відповідний Акт перевірки №0524/08-01-50-06/42093239 від 06.03.2019 (а.с.17-20).

Дані камеральної перевірки свідчать про порушення позивачем вимог, встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: перевищення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік яких наведено на стор.2-7 Акту.

На підставі вказаних висновків Акту №0524/08-01-50-06/42093239 від 06.03.2019, ГУ ДФС у Запорізькій області прийняте податкове повідомлення-рішення форми Н від 01.04.2019 №0039805006, яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 3330214,80 грн. застосовано штраф з податку на подану вартість у розмірі 10% у сумі 333021,68 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 60 календарних днів на суму ПДВ 16584,67 грн. застосовано штраф з податку на подану вартість у розмірі 20% у сумі 3316,94 грн., загальна сума штрафу 336338,62 грн. (а.с.11).

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем до ДФС України подано скаргу вих. № 500 від 12.04.2019, на яку рішенням ДФС України № 27158/6/99-99-11-06-01-25 від 13.06.2019 надано відповідь, якою скаргу залишено без задоволення, оскаржуване рішення без змін (а.с.21-22, 8-9).

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення слугував висновок контролюючого органу про порушення позивачем терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з цим, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги не заперечував проти факту порушення терміну реєстрації спірних податкових накладних, проте, вказував на те, що оскільки податкові накладні не підлягали наданню покупцям - не платникам ПДВ, то відповідно відсутні підстави для застосування штрафних санкцій на підставі п.120-1.1 ст.120.1 Податкового кодексу України.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

В свою чергу за приписами пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК України термін, визначений абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 201.5 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

В свою чергу, відповідно до положень пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

В той же час форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 201.2 статті 201 Податкового кодексу України).

На виконання зазначеної правової норми Податкового кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок №1307).

Згідно з положеннями абзацу першого пункту третього Порядку №1307, усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9 - 15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Отже, наведені законодавчі приписи встановлюють обов`язок платника податків здійснити протягом строків встановлених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрацію у ЄРПН податкових накладних, у тому числі й тих, що не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а також у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку.

В свою чергу, пунктом 12 Порядку №1307 визначено особливості заповнення податкових накладних у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку.

Суд зазначає, що у пунктом 11 Порядку №1307 передбачено, що у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.… .

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що спірні податкові накладні зареєстровані з порушенням строку є податковими накладними, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою .

Суд зазначає, що дійсно обов`язок щодо реєстрації податкових накладних не є беззаперечним, пільги щодо дій по ньому охоплені в статті 120-1 Податкового кодексу України.

Зокрема, положеннями пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що штраф за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних не застосовується лише по податкової накладній, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказані випадки не підпадають під правовідносин, в межах яких до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням було застосовано штрафні санкції, оскільки, спірні податкові накладні виписані на постачання товару неплатникам податку, а не на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування та/або які оподатковуються за нульовою ставкою, доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правова позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду, яка викладена в постановах суду від 20.03.2018 у справі №826/1413/13-а, від 04.09.2018 у справі №816/1488/17, від 07.02.2019 у справі №808/3250/17, від 13.03.2019 у справі №813/4157/17.

Таким чином, зважаючи на факт порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних, контролюючий орган обґрунтовано застосував до позивача штрафні санкції оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, а відтак діяв правомірно та згідно вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ (69096, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, код ЄДРПОУ 42093239) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.10.2019.

Суддя Ю.В. Калашник