Рішення

від 28.10.2019 по справі 320/2859/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 року м. Київ № 320/2859/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Колеснікової І.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРГЕТ МЕДІА ГРУП УКРАЇНА"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРГЕТ МЕДІА ГРУП УКРАЇНА", в якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРГЕТ МЕДІА ГРУП УКРАЇНА" на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 29 625,72 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивачем зазначено про невиконання відповідачем у 2018 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим у звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік від 25.01.2019 відповідачем самостійно визначено суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 28 864, 00 грн., яку своєчасно та в повному обсязі не сплачено.

Крім того, у зв`язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій у повному обсязі у строк, встановлений Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", Київським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів нараховано відповідачеві пеню у сумі 762, 08 грн.

Несплата товариством з обмеженою відповідальністю "ТАРГЕТ МЕДІА ГРУП УКРАЇНА" адміністративно-господарських санкцій та пені стала підставою для звернення позивача до суду з вимогою про їх стягнення з відповідача у примусовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; витребувано копії реєстраційних документів відповідача (свідоцтво про державну реєстрацію, довідку органів статистики, витяг із ЄДР); звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 від 25.01.2019; у випадку працевлаштування інвалідів - накази на їх призначення та належним чином завірену копію трудової книжки таких осіб; всіх звітів 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії), які подавались до центру зайнятості у 2018 році та інші наявні матеріали щодо суті спору; докази створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2018 році; розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу в 2018 році помісячно (згідно Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату №286 від 28.09.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722). Також запропоновано відповідачеві протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

У зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів отримання позивачем ухвали про відкриття провадження у справі від 13.06.2019 судом ухвалено вийти зі спрощеного позовного провадження та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи конверти, направлені на адресу відповідача, які повернулися до суду із відміткою підприємства зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання . При цьому суд зазначає, що поштова кореспонденція надсилалася відповідачеві за адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.12-15).

Протокольною ухвалою суду від 07.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 07.10.2019 з огляду на надане представником позивача клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження та неявку належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи відповідача, суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів у передбачені Кодексом адміністративного судочинства України строки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАРГЕТ МЕДІА ГРУП УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 34301919) зареєстровано в якості юридичної особи 28.03.2006, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 1 334 102 0000 001505 за адресою: 02092, м. Київ, вул. Бориспільська, буд.7, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності відповідача є рекламні агентства (код 73.11).

Згідно довідки про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 11.03.2008 №1272 товариство з обмеженою відповідальністю "ТАРГЕТ МЕДІА ГРУП УКРАЇНА" перебуває на обліку в Київському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Матеріали справи свідчать, що 25.01.2019 відповідачем подано до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік форми №10-ПІ, у якому відповідачем зазначено такі показники: середньооблікова кількість штатних працівників облікової складу - 11 осіб, з яких особи з інвалідністю - 0; кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 49 Закону - 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників - 635 000 грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 57 727, 00 грн.; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 28 864, 00 грн. (а.с.10).

Втім, суму адміністративно-господарських санкцій не сплачено відповідачем своєчасно та у повному обсязі, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про їх стягнення у примусовому порядку, з приводу чого суд зазначає таке.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно індивідуальних можливостей, здібностей і інтересів, є Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875).

Відповідно до статті 17 Закону №875 з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Згідно частини третьої статті 18 Закону №875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої-третьої статті 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та забезпечувати працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною п`ятою статті 19 Закону №875 закріплено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно частин першої-п`ятої статті 20 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Частинами першою та другою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України Про зайнятість населення від 05.07.2012 №5067-VI роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України Про зайнятість населення наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31 травня 2013затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) .

Так, пунктами 5 та 6 Порядку встановлено, що форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Роботодавець визначає вид звітності - первинна або уточнювальна.

Первинна звітність подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії).

Уточнювальна звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог до претендента тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та назви професії (посади).

Суд зазначає, що періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше трьох робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Відтак, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у строк не пізніше трьох робочих днів з дати відкриття вакансії, - ним виконано обов`язок своєчасного та повного, у встановленому законом порядку подання інформації про попит на робочу силу (вакансії).

Саме в такому випадку учасник господарських відносин вважається таким, що вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі №806/1368/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 74992116), від 28.05.2019 у справі №820/2287/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 82079285) та від 31.07.2019 у справі №817/724/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 83378847.

Проаналізувавши вищенаведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:

- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця,

- створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;

- надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів;

- звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- в разі не виконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Відтак, на підприємство (фізичну особу) покладається обов`язок самостійного працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості. В свою чергу, закон не покладає обов`язок на підприємство (фізичну особу) здійснювати самостійний пошук працівників - інвалідів.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16 зазначено, що Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні також визначено, що працевлаштування інвалідів здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такого інваліда.

З огляду на викладене, обов`язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. Механізм реалізації зазначеної програми працевлаштування передбачає здійснення певних заходів з боку підприємств.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є звіт форми № 3-ПН.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи , ухвалою суду від 13.06.2019 було витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРГЕТ МЕДІА ГРУП УКРАЇНА": копії реєстраційних документів відповідача (свідоцтво про державну реєстрацію, довідка органів статистики, витяг із ЄДР); звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 від 25.01.2019; у випадку працевлаштування інвалідів зобов`язано відповідача надати належним чином завірені накази на їх призначення та належним чином завірену копію трудової книжки таких осіб; всіх звітів 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії), які подавались до центру зайнятості у 2018 році та інші наявні матеріали щодо суті спору; докази створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2018 році; розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу в 2018 році помісячно (згідно Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату №286 від 28.09.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722).

Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, витребувані докази суду не надано та про причини їх ненадання суд не повідомлено.

Втім, Київським обласним центром зайнятості повідомлено суд про те, що у 2018 році звітність за формою №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за 2018 рік від товариства з обмеженою відповідальністю ТАРГЕТ МЕДІА ГРУП УКРАЇНА до служби зайнятості не надходила. Випадків відмови товариству з обмеженою відповідальністю ТАРГЕТ МЕДІА ГРУП УКРАЇНА у працевлаштуванні осіб з інвалідністю за їх зверненням чи направленням служби зайнятості відсутні.

Відтак, матеріли справи не містять доказів подання товариством з обмеженою відповідальністю ТАРГЕТ МЕДІА ГРУП УКРАЇНА інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, шляхом подання звітності за формою №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) .

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не здійснено всіх залежних від нього заходів для забезпечення працевлаштування інвалідів, та самостійно не сплачено адміністративно-господарських санкцій за невиконану нормативу робочих місця для працевлаштування інвалідів, вимоги позивача про примусове стягнення суми санкцій є правомірними.

Крім того, обґрунтованими є також вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій на рівні 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи, що станом на момент складання позивачем позовної заяви облікова ставка НБУ дорівнювала 17,5%, та керуючись Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 N223, розрахунковий розмір пені за один день прострочення сплати санкцій складає 0,06% (17,5 х 120:100:365). Відтак, сума пені дорівнює 762, 08 грн.

Всупереч вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості у цьому розмірі, відтак суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Сплачений позивачем судовий збір в силу вимог статті 139 КАС України не підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 19023989, адреса місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72) до товариства з обмеженою відповідальністю ТАРГЕТ МЕДІА ГРУП Україна (код ЄДРПОУ 34301919, адреса місцезнаходження: 02092, м. Київ, вул. Бориспільська, буд.7) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТАРГЕТ МЕДІА ГРУП УКРАЇНА на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 29 625 (двадцять дев`ять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн. 72 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства Українидо початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 28 жовтня 2019 року