Рішення

від 28.10.2019 по справі 420/5181/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5181/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

від позивача - ОСОБА_3 - за паспортом

ОСОБА_2 - за ордером

від відповідача - Кіс А.В.- за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення №23 від 06 березня 2019 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов`язання врахувати до страхового стажу період роботи позивача з 20 травня 1994 року по 30 квітня 1998 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 02 вересня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення №23 від 06 березня 2019 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов`язання врахувати до страхового стажу період роботи позивача з 20 травня 1994 року по 30 квітня 1998 року в ПМП Корал та призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

Ухвалою від 05 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження та призначено перше судове засідання на 27 вересня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення відповідача №23 від 06 березня 2019 року, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи є неправовірним та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, основним документом про трудову діяльність позивача є трудова книжка.

Так, позивач зазначив, що зі змісту трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 вбачається, що 20 травня 1994 року позивач був прийнятий на роботу в ПМП Корал в якості водія, а 30 квітня 1998 року був звільнений з цього підприємства за власним бажанням.

Пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства соціального захисту населення України від 23 липня 1993 року №58 передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Таким чином, позивач вважає, що посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на постанову Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №118 Про створення єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є повністю безпідставним, а неврахування до складу страхового стажу позивача періоду робот в ПМП Корал з 20 травня 1994 року по 30 квітня 1998 року є протиправним, а тому рішення про відмову у призначення пенсії на пільгових умовах підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 27 вересня 2019 року заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про заміну сторони у справі № 420/5181/19 задоволено та замінено Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

У встановлений судом строк, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подав до суду відзив на позовну заяву (вхід. №34609/19 від 24.09.2019 року).

Відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є правомірним та не підлягає скасуванню.

Так, відповідач зазначив, що згідно з трудової книжки позивач у період з 20.05.1994 року по 30.04.1998 року працював на ПМП Корал , проте, запис №25 про звільнення позивача з 30.04.1998 року на підставі наказу №2 від 30.04.1998 року закріплено печаткою підприємства без зазначення ідентифікаційного коду підприємства.

Враховуючи приписи законодавства, станом на 30.04.1998 року використання ідентифікаційного коду в печатках є обов`язком, а отже, печатка без зазначення ідентифікаційного коду як і запис закріплений такою печаткою є недійсним, в зв`язку з чим у управління не було підстав для зарахування зазначеного періоду до страхового стажу.

До суду 10 жовтня 2019 року надійшла відповідь на відзив, з посиланням на те, що між МПМ Корал існували трудові відносини та постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №118 не регулює ці відносини.

Відповідач не скористався своїм правом на підготовку заперечень.

Позивач та представник позивача на відкритому судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача на відкритому судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, суд у справі встановив такі факти та обставини.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 (а.с.9-11).

ОСОБА_3 є ветераном війни- учасником бойових дій, відповідно до посвідчення НОМЕР_6 (а.с.16).

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності суверенітету та територіальної цілісності України від 19.11.2015 року №30/4060, ОСОБА_3 в період з 13 жовтня 2015 року по теперішній час (на час видачі довідки) безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, а саме: н.п. Лисичанськ (п.м Золотого) Луганської області (а.с.19). Також безпосередня участь позивача в антитерористичній операції у період з 06.03.2015 року по 30.08.2015 року підтверджена довідкою від 23.09.2015 року № 1873 (а.с. 43).

Згідно з рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасникам бойових дій №20/148 від 13 жовтня 2015 року, ОСОБА_3 встановлено статус учасника бойових дій (а.с.27), що підтверджено посвідченням серія УБД НОМЕР_4 від 17.11.2015 року (а.с.15).

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , у період з 20.05.1994 року по 30.06.1998 року позивач працював у МП Корал на посаді водія (а.с.31-32).

Позивач звернувся із заявою від 10.12.2018 року до Суворовського об`єднаного УПФУ в м. Одесі про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.72).

Рішенням №23 від 06 березня 2019 року Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі відмовило ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Розділу XIV-1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , оскільки відсутній необхідний страховий стаж 25 років (за наявності 21 рік 4 місяці 8 днів).

Так, у рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 20.05.1994 року по 30.04.1998 року у ПМП Корал , у зв`язку з тим, що на печатці відсутній код підприємства, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №118 Про створення єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.68).

Судом досліджена належним чином засвідчена копія пенсійної справи позивача (а.с. 67-100).

З матеріалів пенсійної справи вбачається, що позивачем надані лист Державного архіву Одеської області від 01.03.2019 оку № Ш-643 про те, що документів МП Корал на зберіганні немає (а.с. 83), лист Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 24.01.2019 року № 53-Ш-11.1-21 про те, що документи по кадровим питанням (особовому складу) МП Корал на зберігання в архів не передані. У примітках зазначено, що на зберігання передані документи ПП Корал (код 19203384), яке зареєстровано в Суворовському районі м. Одеси, де прізвище ОСОБА_3 не виявлено (а.с. 84). Також в пенсійній справі міститься лист Головного управління статистики в Одеській області від 08.02.2019 року про відомості з ЄДРПОУ з інформацією про ПП Корал , код 19203384 (а.с. 82).

Між тим, на печатки МП Корал , якої засвідчена запис про звільнення позивача у трудовій книжці, зазначено Центральний район м. Одеси.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, обставини справи, що мають значення для розгляду та вирішення справи, дослідивши рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах №23 від 06 березня 2019 року та документи подані позивачем для призначення зазначеної пенсії, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог частково, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09 липня 2003 року, Законом України Про пенсійне забезпечення , Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09 липня 2003 року, право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, а саме: н.п. Лисичанськ (п.м Золотого) Луганської області та рішенням комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасникам бойових дій №20/148 від 13 жовтня 2015 року ОСОБА_3 встановлено статус учасника бойових дій, що підтверджено відповідним посвідченням (а.с.27).

Право позивача на пенсію на вказаних пільгових умовах відповідачем не заперечується.

Підставою у відмові призначенні вказаної пенсії стало саме недостатність страхового стажу - 25 років.

Так, в рішенні про відмову у призначенні пенсії №23 від 06 березня 2019 року зазначено, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 20.05.1994 року по 30.04.1998 року ПМП Корал , у зв`язку з тим, що на печатці відсутній код підприємства, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №118 Про створення єдиного державного реєстру підприємств та організацій України .

Оцінюючи правомірність прийнятого рішення з таких підстав, суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція № 58).

Відповідно до п. 1.1 цієї Інструкції, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 4.1. Інструкції № 58 встановлено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 118 Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України затверджено Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

Відповідно до п. 6 цієї постанови, підприємствам та організаціям, що не були внесені до Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України і згідно з Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України підлягають включенню до останнього, а також суб`єктам господарської діяльності, в реєстраційних даних яких сталися зміни, подати до 31 березня 1996 р. відповідним органам державної статистики документи, необхідні для включення до реєстру або внесення змін до нього.

Відповідно до п. 7 цієї постанови, державним податковим інспекціям з 1 квітня 1996 р. вважати недійсними і не приймати звіти, декларації, розрахунки і платіжні доручення підприємств та організацій, а Державному митному комітетові не проводити декларування та митне оформлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України без ідентифікаційних кодів з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Просити Національний банк дати відповідні вказівки установам банків.

Згідно з п. 1 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.

Відповідно до п. 7 цього Положення, ідентифікаційний код є обов`язковим для використання в усіх видах звітних та облікових документів суб`єкта і зазначається на його печатках та штампах.

Таким чином, з набуттям чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 118 Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з 01 квітня 1996 року ідентифікаційний код є обов`язковим для використання в усіх видах звітних та облікових документів суб`єкта і зазначається на його печатках та штампах.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 Про трудові книжки працівників , трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб`єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Тому, аналізуючи наведені положення постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 та п.1.1. Інструкції № 58, суд доходить висновку, що трудова книжка відноситься до облікових документів підприємства, відповідно, такі записи мають бути здійснені з дотриманням вимог до облікових документів.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 Про трудові книжки працівників , відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Таким чином, здійснивши правовий аналіз наведених норм права та оцінюючи наявні у справі докази, суд доходить висновку, що запис в трудовій книжці позивача зроблений без дотримання вимог п. 4.1. Інструкції № 58.

Між тим, суд вважає, що за допущення цих порушень позивач не може нести тягар, адже, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається саме на керівника підприємства, а не на працівника.

З пенсійної справи позивача вбачається, що листом Щодо перевірки пенсійної справи від 12.08.2019 року № 18505/03 Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області повернуло пенсійну справу ОСОБА_3 на доопрацювання, зазначивши про необхідність долучення довідки щодо реєстрації ПМП Корал в органах ПФУ та період сплати внесків та з урахуванням усіх наданих документів та всебічного їх аналізу прийняти рішення щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи в ПМП Корал (а.с. 96).

Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що Суворовським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі були надіслані відповідні запити до відділу супроводження інформаційних систем та електронних реєстрів та управління інформаційних систем та електронних реєстрів щодо проведення перевірки, чи значиться в списках працюючих ОСОБА_3 , між тим, відповідей на ці запити у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.п. 1,2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними

установами. 2. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

У свою чергу, відповідно до п. 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (надалі - Порядок), у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тому, що відповідач просив позивача подати додаткові документи (пояснення) на підтвердження факту щодо роботи в МП Корал та самостійно здійснив перевірку факту роботи позивача в ПМП Корал .

Враховуючи вищевикладені встановлені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі Про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 розділу ХІV-1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №23 від 06 березня 2019 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах є обґрунтованими та належать задоволенню.

З огляду на те, що відповідачем не дотримано процедури щодо розгляду заяви позивача про призначення пенсії, не витребувано у позивача додаткових доказів (пояснень) з метою підтвердження спірного періоду роботи, не надана оцінка відомостям щодо реєстрації ПМП Корал в органах ПФУ та періоду сплати внесків, суд вважає, що задоволення позовних вимог про зарахування до страхового період роботи позивача в ПМП Корал з 30 травня 1994 року по 30 квітня 1998 року та призначення виплати пенсії за віком на пільгових умовах, є передчасними, а тому ці позовні вимоги не належать задоволенню.

Між тим, належним способом відновлення прав та інтересів позивача є вихід за межі позовних вимог та зобов`язання суб`єкта владних повноважень повторно розглянути заяву ОСОБА_3 №6815 від 10.12.2018 року про призначення/перерахунок пенсії, урахуванням вищевикладених у рішенні висновків суду.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач, заперечуючи проти позову з посиланням на відповідні докази не довів правомірності своїх дій та прийнятого рішення, в зв`язку з чим позовні вимоги належать задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 ( НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення №23 від 06 березня 2019 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов`язання врахувати до страхового стажу період роботи позивача з 20 травня 1994 року по 30 квітня 1998 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 40388751, місцезнаходження: 65003, м. Одеса-3, вул. Чорноморського козацтва,95) Про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 розділу ХІV-1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №23 від 06 березня 2019 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) повторно розглянути заяву ОСОБА_3 ( НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) №6815 від 10.12.2018 року про призначення/перерахунок пенсії, урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_3 ( НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28 жовтня 2019 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.