Постанова

від 24.10.2019 по справі 520/5169/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 р.Справа № 520/5169/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Сіренко О.І.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 27.06.19 року по справі № 520/5169/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп"

до Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до управління Державної фіскальної служби України в Харківській області, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0031075605 від 10.05.2019 року.

27 червня 2019 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" до Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області № 0031075605 від 10.05.2019.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" судовий збір у розмірі 4437,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказав на те, що позивачем несвоєчасно зареєстровані податкові накладні в ЕРПН на загальну суму штрафних (фінансових) санкцій 295813,54 грн., а тому податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає. Також, вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн. належним чином не підтверджені, а тому задоволенню не підлягають.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, вказав на правомірність винесеного судом першої інстанції рішення, з огляду на протиправність податкового повідомлення-рішення № 0031075605 від 10.05.2019 року та понесених ним витрат на правничу допомогу, з викладених підстав, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 квітня 2019 року ГУ ДФС у Харківській області було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладених за березень 2018 року, серпень 2018 року, листопад 2018

року, грудень 2018 року.

За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки ТОВ "Укртранссервіс-Груп" № 969/20-40-56-05-06/39869593 від 09.04.2019, відповідно до якої встановлено порушення граничних термінів реєстрації податковихнакладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України (а.с.30-37).

23 квітня 2019 року ТОВ "Укртранссервіс-Груп" було направлено до Головного управління ДФЄ у Харківській області заперечення на акт перевірки. За результатами розгляду заперечення, контролюючим органом висновки акта щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від 09.04.2019 №969/20-40-56-05-06/39869593 залишено без змін

10 травня 2019 року відповідачем на підставі висновків, викладених в акті перевірки було винесено податкове повідомлення рішення №0031075605, яким до позивача застосовано штраф у загальному розмірі 295813 грн 54 коп.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні, складені ТОВ "Укртранссервіс-Груп" від 28.12.2018 вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх подання, а саме 15.01.2019 року, а тому відповідачем не доведено порушення позивачем вимог абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, яке б призвело до порушення термінів реєстрації податкових накладних в сумі застосованого штрафу. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 15000 грн.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, слугувало відображене в акті судження про те, що позивачем фактично реєстрацію податкових накладних здійснено несвоєчасно з порушенням граничного строку.

Колегія суддів вважає такі висновки податкового органу хибними з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних(пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру додаткових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.

Відповідно до п.2 зазначеного Порядку операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем (п.3 Порядку).

Згідно з пунктом 13 Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 цього ж Порядку передбачено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Системний правовий аналіз наведених правових норм дозволяє зробити висновок, що у будь-якому випадку податковий орган зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, 15 січня 2019 року позивачем було подано на реєстрацію податкові накладні від 28.12.2018 №№1103, 1104, 1105, 1106, 1107, 1108, 1109, 1110, 1111, 1210, 1218, 1219, 1220, 1221, 1222, 1223, 1224, 1226, 1227, 1228, 1229, 1230, 1231, 1232, 1233, 1234, 1235, 1236, 1237, 1238,1239, 1240, 1241, 1242, 1243, 1244, 1245, 1246, 1247, 1248, 1249, 1250, 1251, 1252, 1253, 1254, 1255, 1256, 1257, 1258, 1259, 1260, 1261, 1262, 1263, 1264, 1265, 1266, 1267, 1268, 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1274, 1275, 1276, 1277, 1278, 1279, 1280, 1281, 1282, 1283, 1284, 1285, 1286, 1287, 1288, 1289, 1290, 1291, 1292, 1293, 1294, 1295, 1296, 1297, 1298, 1299, 1300, 1301, 1302, 1303, 1304, 1305, 1306, 1307, 1308, 1309, 1310, 1311, 1312, 1313, 1314, 1315, 1316, 1317, 1318, 1319, 1320, 1321, 1322, 1323, 1324, 1325, 1326, 1327, 1328, 1329, 1330, 1331, 1332, 1333, 1334, 1335, 1336, 1337.

На підтвердження своєчасності направлення податкових накладних від 28.12.2018, визначених в акті камеральної перевірки, позивачем до матеріалів справи надано копії податкових накладних з квитанціями про їх направлення до ЄДРПН 15.01.2019 (а.с.54-250, том № 1, а.с.2-206 том № 2).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи факт надіслання позивачем зазначених податкових накладних від 28.12.2018 для реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних саме 15.01.2019 з 16 год. 23 хв. по 16 год. 26 хв.

Доказів на підтвердження прийняття або неприйняття податковим органом податкових накладних від 28.12.2018 з направленням до кінця операційного дня відповідної квитанції на адресу позивача, матеріали справи не містять.

Враховуючи встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що складені ТОВ "Укртранссервіс-Груп" від 28.12.2018 вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх подання, а саме 15.01.2019 року, тому в даному випадку відсутнє порушення термінів реєстрації податкових накладних.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0031075605 від 10.05.2019 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних доказів порушення позивачем вимог абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, та, як наслідок правомірності винесення відносно податкового повідомлення-рішення № 0031075605 від 10.05.2019 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення № 0031075605 від 10.05.2019 року.

Щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги у розмірі 15000 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Колегія суддів вказує на те, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 01.01.2019, укладений з адвокатським об`єднанням в особі ОСОБА_1 (а.с.20), ордер на надання правової допомоги серії КВ № 207842 від 20.04.2019 на ім`я ОСОБА_1 (а.с.19) разом із свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.18), рахунок-фактуру № 5 від 22.04.2019 з послуги надання правової допомоги відповідно до договору від 01.01.2019 на суму 15000 грн. (а.с.21 том № 1), квитанцію про сплату послуг та акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору від 01.01.2019 (а.с.22-23 том № 1).

Однак, колегія суддів зауважує, що згідно з актом приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору від 01 січня 2019 року, загальна тривалість часу, протягом якого здійснювалася правова допомога клієнту у формі надання послуг, становить лише 5 годин, оскільки не зазначено кількість годин, протягом яких здійснювалось написання та подання даного адміністративного позову та написання заперечень на акт про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" №969/20-40-56-05-06/39869593 від 09.04.2019 року.

Крім того, витрати на написання заперечень на акт про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" №969/20-40-56-05-06/39869593 від 09.04.2019 року у розмірі 3 000 грн. не стосуються витрат на правову допомогу по даній справі, оскільки були понесені позивачем до складання адміністративного позову. Крім того, предметом позову є оскарження податкових повідомлень-рішень, а дії, щодо проведення перевірки позивачем не оскаржуються, тому колегія суддів вважає за необхідне виключити з витрат на правову допомогу 3000 грн.

Крім зазначеного, витрати на написання та подання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення у розмірі 10 000 грн. без зазначення кількості витраченого часу, колегія суддів вважає завищеними щодо іншої сторони спору, а також не є співмірними з ціною позову.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 15000 грн., та вказує про наявність підстав для стягнення понесеним позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 15000 грн. із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог в цій частині у розмірі 10000 грн.

В частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області № 0031075605 від 10.05.2019 року, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області № 0031075605 від 10.05.2019 року, рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 року по справі № 520/5169/19 скасувати в частині стягнення з Головного управління ДФС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн. і в цій частині ухвалити нову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (ЄДРПОУ 39599198) витрати на правничу допомогу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (ЄДРПОУ 39869593) в розмірі 10000 грн.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.І. Сіренко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 28.10.2019 року