УХВАЛА
28 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/2499/18 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевчук О.А.
суддів: Бойка А.В. , Федусика А.Г.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 р. по справі № 815/2499/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ОСТРА" до Головного управління ДФС в Одеській області , Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньскасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 р. адміністративний позов задоволено повністю. На зазначене рішення суду Головне управління ДФС в Одеській області, Державна фіскальної служби України подали апеляційні скарги. До апеляційних скарг додано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в яких апелянти просять визнати поважними підстави пропуску строку для апеляційного оскарження ГУ ДФС в Одеській області, ДФС України; поновити строк на апеляційне оскарження ГУ ДФС в Одеській області, ДФС України; відкрити провадження у справі за апеляційною скаргою ГУ ДФС в Одеській області, ДФС України.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 р. зазначені апеляційні скарга були залишені без руху та було надано апелянтам десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційних скарг, а саме для надання апелянтами інших поважних підстав, які унеможливили апелянту звернутись до суду вчасно, надання документу про сплату судового збору.
В ухвалі було зазначено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду було ухвалено у загальному позовному провадженні (у відкритому судовому засіданні) 05 вересня 2018 року (т.2 а.с.16-27).
12 жовтня 2018 року на зазначене рішення суду першої інстанції Головним управлінням ДФС в Одеській області, ДФС України через суд першої інстанції було подано апеляційні скарги.
Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року апеляційні скарги Головного управління ДФС в Одеській області, ДФС України були залишені без руху з підстав, що до апеляційних скарг не додано документ про сплату судового збору та було надано апелянтам десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року в задоволенні клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків було відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України було повернуто скаржнику.
05 вересня 2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області, Державною фіскальною службою України повторно подано через суд першої інстанції апеляційні скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 року. До апеляційних скарг додано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в яких апелянти просять визнати поважними підстави пропуску строку для апеляційного оскарження ГУ ДФС в Одеській області, ДФС України; поновити строк на апеляційне оскарження ГУ ДФС в Одеській області, ДФС України; відкрити провадження у справі за апеляційною скаргою ГУ ДФС в Одеській області, ДФС України. Зазначені заяви обгрунтовано тим, що, на думку апелянта, причини, у зв`язку з якими апелянти були позбавлені можливості своєчасно сплатити судовий збір та додати до апеляційної скарги відповідне платіжне доручення є поважними, оскільки неможливість сплати судового збору не залежала від суб`єкта владних повноважень, так як пов`язана з ненадходженням коштів, зокрема на сплату судового збору, а також наявність постійних арештів рахунків.
До апеляційних скарг повторно не надано документу про сплату судового збору.
Суд вважав причини пропуску строку, зазначені апелянтом, не достатніми та не поважними підставами для поновлення пропущеного строку.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке надійшло на адресу суду 28.10.2019 р.) копію вищезазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Державна фіскальна служба України отримала 07.10.2019 року (т.2 а.с. 169).
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» .
Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.
При цьому судова колегія зазначає, що в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору митним органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Цє пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Зокрема, на це ЄСПЛ звертав увагу у п. 74 рішення «Лелас проти Хорватії» : «Держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків, 'іншими"словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу» .
Також, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення, та звернення з клопотанням про поновлення строку на оскарження через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування" про-який говорить ЄСПЛ.
Держава (в даному випадку - в особі податкових органів) не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень через невчасну сплату судового збору податковим органом та будь-які проблеми, що виникають під час внутрішньої процедури узгодження його сплати. Як зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, такі помилки, допущені органами державної влади, не повинні виправлятися за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (в даному випадку - позивача, у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, винесеного на його користь).
У зв`язку із вищевикладеним, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.296,298 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначений період часу, протягом якого відповідач не подавав апеляційну скаргу є явно перебільшеним для вчинення такої дії і неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для апеляційного оскарження судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд. -
УХВАЛИВ:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 р. - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Шевчук О.А. Судді Бойко А.В. Федусик А.Г.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2019 |
Оприлюднено | 30.10.2019 |
Номер документу | 85225828 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Шевчук О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні