Постанова

від 28.10.2019 по справі 560/725/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/725/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

28 жовтня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року (ухвалене у м. Хмельницькому 01 липня 2019 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Китайсько-Європейський ЕКО ХАБ" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Китайсько-Європейський ЕКО ХАБ" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Державної фіскальної служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області №1068891/40669745 від 05.02.2019 та №1068890/40669745 від 05.02.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №7 від 10.12.2018 на загальну суму 441600 грн в тому числі ПДВ 73600 грн та податкової накладної №8 від 10.12.2018 на загальну суму 441600 грн в тому числі ПДВ 73600 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДФС у Хмельницькій області подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що наданий позивачем пакет документів до податкових накладних №7 та №8 від 10.12.2018 не є достатнім для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкових накладних. А саме, позивачем не надано довіреності, якими оформлені повноваження осіб на одержання продукції для здійснення операції, та документи щодо підтвердження відповідності продукції паспорти якості, сертифікати відповідності тощо.

Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2019, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно вантажної митної декларації №UA500170/2018/022019 від 19.10.2018 та на підставі інвойса №2018/10/08 від 08.10.2018 до контракту №28_04-2018 від 28.08.2018 (продавець CHINACO Bionomics Inc. м. Пекін) ТОВ "Китайсько-Європейський ЕКО ХАБ" ввезено на територію України товар (фанера 1,25 м х 2,50 м х 21 мм, вологостійка, з тополі) в кількості 3152 листів.

27.04.2018 між ТОВ "Китайсько-Європейський ЕКО ХАБ" (постачальник) та ТОВ "Паралель 2018" (покупець) укладено договір поставки №071218-1, згідно якого постачальник зобов`язується здійснити поставку товару (фанера 1,25 м х 2,50 м х 21 мм, вологостійка, з тополі), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його.

Згідно видаткових накладних від 10.12.2018 на виконання договору поставки №071218-1 від 27.04.2018 ТОВ "Китайсько-Європейський ЕКО ХАБ" поставлено ТОВ "Паралель 2018" 1104 листи

Позивачем складено податкові накладні №7 та №8 від 10.12.2018, кожна на суму 441600 грн, в тому числі ПДВ 73600 грн.

27.12.2018 вказані податкові накладні направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.12.2018, реєстрація обох податкових накладних зупинена. Зазначено, що "відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 10.12.2018 №7-8 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем було направлено до контролюючого органу пояснення та копії наступних документів: контракт №28_04-2018 від 28.08.2018, продавець CHINACO Bionomics Inc. м. Пекін. Додаток № 3 від 18.10.2018 до контракту; договір поставки №071218-1 від 07.12.2018, ТОВ "Китайсько-Європейський ЕКО ХАБ" - постачальник, ТОВ Паралель 2018 - покупець, предмет договору - фанера вологостійка з тополі; договір № 11/10-18 про надання послуг з митно-брокерського обслуговування від 11.10.2018 ТОВ "Китайсько-Європейський ЕКО ХАБ" замовник, ТОВ "Столес Лоджистік" - виконавець; "договор №0809-18 от 08.09.2018 на оказание транспортно-єкспедиторских услуг", ТОВ "Столес Лоджистик" - експедитор; договір оренди нежилого приміщення №4/2018 від 09.10.2018 ПМП Макс - орендодавець, предмет договору нежиле приміщення за адресою м. Хмельницький вул. Зарічанська 14/5, площею 26,1 кв.м; договір оренди приміщення №22 від 05.10.2018 ПФ МКМ - орендодавець, предмет договору складське приміщення площею 400.0 кв.м за адресою м. Хмельницький, пров.1-й Мирний 20; заявка договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом №101218-1,2 від 10.12.2018, маршрут Одеса - Харків, перевізник ТОВ "ТД Метстройторг"; пояснення №3 від 16.01.2019, Додаток до пояснення; ВМД №500170/2018/022019 від 19.10.2018; інвойс від 08.10.2018; пакувальний лист від 29.08.2018; рахунки №314 та №315 від 10.12.2018 ТОВ "ТД Метстройторг"; акти здачі прийняття робіт №314 та №315 від 13.12.2018, транспортні послуги Одеса-Харків; рахунок на оплату №1070 від 08.10.2018 постачальник ТОВ "Столес Лоджистік" морський фрахт на суму 212 440 грн; акт надання послуг №1946 від 08.10.2018 ТОВ "Столес Лоджистік", виконавець морський фрахт на суму 212 440 гр.; ВН №РН-1012-2 від 10.12.2018 покупець ТОВ "Параллель" фанера 552 шт. на суму 441600 грн; ВН №РН-1012-3 від 10.12.2018 покупець ТОВ "Параллель" фанера 552 шт. на суму 441600 грн; ТТН №1012/1 та №1012/2 від 10.12.2018 перевізник, ТОВ "Столес Лоджістік" відправник отримувач ТОВ "Китайсько-Європейський ЕКО ХАБ", пункт навантаження м. Одеса.

Рішеннями комісії ГУ ДФС у Хмельницькій області від 05.02.2019 №1068890/40669745 та №1068891/40669745 відмовлено у реєстрації податкових накладних №7 та №8 від 10.12.2018. В якості підстави для прийняття вказаних рішень зазначено неподання платником податку копій документів:

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Вважаючи протиправними рішення комісії ГУ ДФС у Хмельницькій області від 05.02.2019 №1068890/40669745 та №1068891/40669745, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ТОВ "Паралель 2018", та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, був достатній та був наданий контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 5, 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пунктів 12-14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Критерії ризиковості платника податку визначені в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18.

Згідно із пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.5 Критеріїв платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

Суд зазначає, що чітке визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

За приписами пунктів 18-23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Встановлено, що у квитанціях від 27.12.2018 про зупинення реєстрації податкових накладних від 10.12.2018 №7 та №8 контролюючим органом не вказано конкретного критерію ризиковості платника податку визначених пунктом 1.6 Критеріїв, якому відповідає позивач, а також не наведено переліку документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріали справи також не містять доказів прийняття комісією рішення про віднесення ТОВ "Китайсько-Європейський ЕКО ХАБ" до переліку ризикових платників згідно пункту 1.6 Критеріїв.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків.

Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: - відсутній аналіз регуляторного впливу; - проект регуляторного акта не був оприлюднений; - проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом; - щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України (протилежного відповідачем суду не доведено), а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18 листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Отже, зупинення реєстрації податкової накладної від 03.12.2018 №1 з підстав наявності Критеріїв ризиковості платника податку є незаконним.

Суд враховує, що підставами для прийняття комісією ГУ ДФС у Хмельницькій області рішень від 05.02.2019 №1068891/40669745 та №1068890/40669745, слугував висновок комісії про те, що позивачем не надано:

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як обґрунтовано відзначив суд першої інстанції, що Порядок №117 вимагає надання документів щодо підтвердження відповідності продукції (паспорти якості, сертифікати відповідності, тощо) у разі, коли їх наявність передбачена договором та/або законодавством.

Разом з цим, в договорі поставки №071218-1 від 27.04.2018 не передбачено надання вказаних документів. При цьому, в матеріалах справи наявний фітосанітарний сертифікат №218000003041433001, отриманий позивачем згідно контракту №28_04-2018 від 28.08.2018.

Матеріали справи також містять довіреність №1 від 10.12.2018, видана директору ТОВ "Паралель 2018" Шевченку М.П. на отримання фанери у кількості 1104 шт від ТОВ "Китайсько-Європейський ЕКО ХАБ".

До того ж, позивач вказує про наявність у нього документів (довіреності, документів щодо підтвердження відповідності продукції), які були надані ДФС України при подачі скарги на рішення комісії ГУ ДФС у Хмельницькій області, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних №7 та №8 від 10.12.2018.

В ході судового розгляду судом не встановлено, а відповідачами не надано жодних обґрунтувань наявності дефектів форми чи змісту документів, поданих ТОВ "Китайсько-Європейський ЕКО ХАБ" для підтвердження наявності підстав для реєстрації податкових накладних від 10.12.2018 №7 та №8.

Суд наголошує на тому, що згідно наведених вище норм контролюючий орган зобов`язаний дотримуватись вимог щодо чіткості своїх зауважень.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини у справі Лелас проти Хорватії зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , Ґаші проти Хорватії , Трґо проти Хорватії ).

З огляду на наведені обставини суд вважає, що посилання у спірних рішеннях на неподання позивачем копій первинних документів, в якості підстави для відмови у реєстрації податкових накладних с, за умови відсутності доказів внесення позивача до переліку ризикових платників податків та необґрунтованості доводів контролюючого органу щодо неподання позивачем підтверджуючих документів, свідчить про протиправність рішень від 05.02.2019 №1068891/40669745 та №1068890/40669745.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у відповідача правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних від 10.12.2018 №7 та №8 шляхом прийняття відповідних рішень, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 10.12.2018 №7 та №8 датою їх фактичного надходження.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.