Постанова

від 23.10.2019 по справі 400/997/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/997/19 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника апелянта - Васильченко Оксани Віталіївни та представника позивача - Баришнікова Андрія Олеговича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная Логистическая Компания" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Южная Логистическая Компания" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00018771406 від 21 березня 2019 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року позовні вимоги було задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі ДФС) подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення в частині з огляду на таке.

Судом першої інстанції було встановлено, що ДФС було проведено фактичну перевірку ТОВ, за результатами якої був складений акт від 27.02.2019 року, в якому зазначено, що в ході перевірки виявлені наступні порушення: не забезпечено оприбуткування (своєчасне оприбуткування готівкових коштів, які надійшли до каси (місця проведення розрахунків). До кас надходили готівкові кошти, які оприбутковані не у день їх фактичного надходження, а на наступні дні (тобто несвоєчасно).

За наслідками перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від №00018771406 від 21.03.2019 року про застосування до ТОВ штрафних санкцій в сумі 603260,95 грн. за порушення п.2.6 гл.2 Положення про проведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637, та на підставі абз.3 ст.1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 №436/95.

Винесення вказаного податкового повідомлення-рішення і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії позивача повністю узгоджуються із ст.5 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон № 265/95-ВР), тому відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та відповідальність за порушення п.2.6 Положення про проведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 застосована протиправно, а податкове повідомлення-рішення №00018771406 від 21.03.2019 належить скасувати.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення).

Пунктом 2.2 Розділу 2 вказаного Положення встановлено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

За визначенням пункту 1.2 Положення оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 Положення передбачено: уся готівка, що надходить до кас, мас своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Згідно з абзацом третім пункту 2.6 вказаного Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (даних розрахункової книги).

Як встановлено пунктом 6 глави 4 розділу ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року №417 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за №1618/24150, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Відповідно до статті 2 Закону України №265/95-ВР фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам`яті; денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Отже передумовою друку фіскального звітного чеку є робочий режим РРО та проведення на ньому розрахункових операцій, у разі ж якщо РРО на протязі дня не розпочинав свою роботу, фіскальний звітний чек не може бути роздрукований.

Також за змістом статті 2 Закону № 265/95-ВР книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Аналогічне визначення КОРО наведено і в пункті 1.2 глави 1 Положення, в якому також зазначено, що під оприбуткуванням готівки розуміється проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.9 ст.3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

За змістом п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (далі - Вимоги), зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам`яті та занесенням її до фіскальної пам`яті РРО.

Відповідно до п.7 Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Колегія суддів зазначає, що положення п.9 ст.З Закону №265/95-ВР та п.п. 2.6 глави 2 Положення співвідносяться між собою та визначають обов`язок суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

Відповідно до ст.5 вказаного Закону на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Крім того, вказані приписи закону відображені також у п. 6 р. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі - Порядок №547), що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 року за № 918/29048, яким визначено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій службове внесення та службова видача , якщо такі внесення чи видача не пов`язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція службове внесення використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Отже, якщо на момент проведення Z-звіту готівкові кошти, що отримані за проведені розрахункові операції протягом робочого дня/зміни, знаходяться на місці проведення розрахунків, обов`язковості проведення операції службова видача немає.

В свою чергу, судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 12.09.2017 року на складі-магазині позивача за адресою: м.Херсон, Миколаївське шосе 5 км сталася поломка РРО за №3000176095, який в цей же день був відвезений в центр сервісного обслуговування ТОВ КМК-ремсервіс , що підтверджується фіксацією в розділі 4 КОРО.

Факт наявності відповідного запису в розділі 4 КОРО визнається відповідачем.

На суму отриманої виручки за 12.09.2017 року ТОВ виконані операції службова видача :

1) 09:27 на суму 21902,75 грн. (а.с. 18);

2) 09:44 на суму 5649,98 грн.; (а.с. 19)

3) 11:50 на суму 1060,28 грн.; (а.с.. 20)

4) 14:47 на суму 31215,40 грн.; (а.с. 21)

5) 17:19 на суму 60823,78 грн.; (а.с. 22)

12.09.2017 року відповідні суми виручки за вказаний день були інкасовані до каси підприємства, що підтверджується наявними у матеріалах справи прибутковими касовими ордерами №№3460, 3461,3462,3463,3464 від 12.09.2017 року (а.с. 23-27), що свідчить про відсутність факту не оприбуткування готівки.

Відповідно до п.10 Порядку №547, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнуління оперативної пам`яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z -звіт. За потреби виконується операція службове внесення на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Роботу РРО було відновлено 14.09.2017 року та роздруковано фіскальний звітний чек за 12.09.2017, що підтверджується квитанцією виданою центром сервісного обслуговування № 3957 від 14.09.2017 року (а.с. 30).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про наявність правових підстав для скасування спірного рішення відповідача № 00018771406 від 21 березня 2019 року, яким ТОВ нараховані штрафні санкції в сумі 603260,95 грн., оскільки в ході розгляду справи було встановлено відповідність діючому законодавству дій позивача щодо належного оприбуткування готівки до каси підприєства.

Вказані правові висновки суду апеляційної інстанції відповідають висновкам Верховного Суду у постанові від 13 грудня 2018 року по справі №810/938/17.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішенні, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.