Рішення

від 10.10.2019 по справі 409/988/18

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №409/988/18

Пров.№2/409/325/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2019 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань: А.М.Малик

за участю представника

позивача-відповідача: Є.В.Літвінова

за участю відповідача-позивача: М.М.Гапочки

за участю представника

відповідача-позивача: М.В.Акользіної

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Білокуракине цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 50011365 від 10.12.2013 року та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" про визнання договору поруки припиненим, -

В с т а н о в и в :

ТОВ "Порше Мобіліті" звернувся до Білокуракинського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа ТОВ "Амплуа", про стягнення заборгованості за кредитним договором № 50011365 від 10.12.2013 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" та ТОВ "Амплуа" було укладено Кредитний договір № 50011365, відповідно до якого ТОВ "Порше Мобіліті" надав ТОВ "Амплуа" кредит у сумі 415499,97 грн, що еквівалентно на дату укладення договору 50455,37 доларів США строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки Volkswagen Touareg, рік випуску 2013, а відповідач зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов Договору. Відповідно до положень п. 1.3.1 Загальних умов кредитування, що становлять невід`ємну частину Договору, розмір платежів, що підлягають сплаті відповідачем у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в гривні станом на день укладення Договору у Графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною Договору. В подальшому відповідач зобов`язався сплачувати платежі у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу за безготівковими операціями банку, зазначеного у Договорі (АТ "Райффазен Банк Банк"). Згідно з п.п.п 1.4.2, 2.4, 2.5 Умов кредитування, повернення кредиту/Додаткового кредиту та процентів за їх користування здійснюється шляхом сплати чергових платежів в обсязі та терміни, встановлені Графіком погашення кредиту за Договором не пізніше 15-числа кожного місяця на підставі рахунку, виставленого позивачем. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом "30/360" (для цілей розрахунку один календарний місяць складається з 30 днів, при цьому умовно в році 360 днів) відповідно до Графіку погашення кредиту. Згідно з п. 1.6 Умов кредитування, виконання зобов`язання відповідача за цим Договором забезпечується заставою майна, відповідно до укладеного сторонами Договору застави транспортного засобу від 20.12.2013 р., за яким з метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором відповідачем було передано у заставу автомобіль марки Volkswagen Touareg, кузов НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2967 куб. см, рік випуску 2013, реєстраційний номер НОМЕР_2 заставною вартістю 553999,99 грн. Відповідно до п. 3.2.1 Умов кредитування у випадку порушення відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту та/або Додаткового кредиту відповідно до Графіку погашення кредиту та/або сплати за користування кредитом на строк щонайменше 1 (один) календарний місяць. Позивач має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання Договору. Відповідно до п.1.6 та розділу "Умови поруки" Загальних умов, зобов`язання ТОВ "Порше Мобіліті" забезпечено порукою ОСОБА_1 , який несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов`язань позичальника. Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 23.11.2017 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" строкову заборгованість за кредитним договором № 50011365 від 10.12.2013 року станом на 29.01.2016 року у розмірі 995660,28 грн, з яких: 909343,12 грн - строкова заборгованість за кредитом, 37760,47 грн - заборгованість за процентами, 8562,85 грн - 3% річних. За період з 30.01.2016 року по 17.04.2018 року проценти на суму 202306,11 грн не нараховувались. Звертаючись до суду з позовом позивач просив суд стягнути з відповідача як солідарного боржника ТОВ "Амплуа" заборгованість за кредитним договором № 50011365 від 10.12.2013 року за період з 30.01.2016 року по 17.04.2018 року в розмірі 276223,17 грн, з яких: 202306,11 грн - заборгованість за відсотками, 73917,06 грн - 3% річних від простроченої суми за кредитом. В подальшому позивач надав до суду заяву про зміну предмету позову, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 як солідарного боржника ТОВ "Амплуа" заборгованість за кредитним договором № 50011365 від 10.12.2013 року за період з 30.01.2016 року по 17.04.2018 року в розмірі 352456,34 грн, з яких: 291991,26 грн - сума інфляційних витрат, 60465,08 грн - 3% річних від простроченої суми заборгованості за кредитом.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ "Порше Мобіліті", третя особа ТОВ "Амплуа" про визнання поруки припиненою.

В обґрунтування своїх вимог відповідач-позивач зазначив, що рішенням апеляційного суду Луганської області від 23.11.2017 року у справі №409/548/16-ц за позовом ТОВ "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 вимоги ТОВ "Порше Мобіліті" було частково задоволено. Вказане рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили 23.12.2017 року. Ч.2 ст.264 ЦК України передбачено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного або кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. За приписом ч.3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Відтак після набрання рішенням суду у справі №409/548/16-ц законної сили 23.12.2017 року перебіг позовної давності почався заново. Договір поруки як такий при укладенні кредитного договору № 50011365 від 10.12.2013 року не укладався, а тому строк, після якого порука припиняється, в спірному випадку кредитором та поручителем не оговорювався. В даному випадку порука припиняється із спливом шестимісячного терміну від настання строку для пред`явлення вимоги позивачем - відповідачем, тобто фактично порука є припиненою у відповідності до вищевикладеного та, зокрема, до ч.4 ст. 559 ЦК України з 24.06.2018 р.. Оскільки позивач - відповідач звернувся 18.07.2018р. до Білокуракинського районного суду Луганської області із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 50011365 від 10.12.2013 року, відповідач-позивач просить суд визнати припиненою поруку за кредитним договором № 50011365 від 10.12.2013 року, що був укладений між ТОВ "Порше Мобіліті" та ТОВ "Амплуа".

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач-відповідач надав до суду відзив на зустрічний позов, в якому зазначив, що зустрічний позов не визнає та просить залишити його без задоволення з огляду на те, що позовну заяву по справі № 409/548/16 складено 29.01.2016, а тому в межах розгляду справи № 409/548/16 не розглядалося питання щодо стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами (сумою Кредиту за Договором, яка підлягала поверненню) за період з 30.01.2016 по 17.04.2018. Отже, зобов`язання належним чином виконано не було, а тому ТОВ Порше Мобіліті має право на відшкодування ОСОБА_1 відсотків за користування кредитними коштами (сумою Кредиту за Договором, яка підлягала поверненню) за період з 30.01.2016 по 17.04.2018 (дата фактичного виконання рішення суду та часткової сплати заборгованості за Кредитним договором, в тому числі, погашення основної заборгованості). Таким чином, позовні вимоги заявлені в межах дії договору поруки, яка не припинилась зі спливу шестимісячного строку з дня набрання рішенням Апеляційного суду Луганської області від 23.11.2017 законної сили.

У відповіді на відзив на позовну заяву позовач-відповідач зазначив, що Верховним Судом розглядався аналогічний спір за позовом ТОВ Порше Мобіліті і в результаті розгляду справи Верховний Суд дійшов висновку, що за договорами, укладеними за участі ТОВ Порше Мобіліті можливо стягувати проценти після направлення вимоги. Вважає, що Постанова ВС від 16.04.2018 року по справі № 760/8192/1ц є пріоритетною по відношенню до постанов, на які посилається відповідач, оскільки в межах справи № 760/8192/15-ц досліджувались правовідносини саме за участі ТОВ Порше Мобіліті .

Відповідач - позивач надав до суду відзив на заяву позивача про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, в якій зазначив, що у зв`язку із вимогою позивача про дострокове повернення кредиту, порука є припиненою на підставі ч.1 ст. 559 ЦК України у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Відповідачем-позивачем рішення апеляційного суду Луганської області від 23.11.2017 виконано в повному обсязі. ОСОБА_1 не є позичальником і не є особою, яка, за змістом ст. 625 ЦПК України є боржником, що прострочив виконання грошового зобов`язання, а тому вимоги до нього про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних є необґрунтованими.

Представник позивача-відповідача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені в заяві про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні викладеному в заяві. У задоволенні зустрічного позову просив відмовити з підстав, зазначених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Відповідач-позивач в судовому засіданні позовні вимоги первісні та змінені і уточнені не визнав і просив у їх задоволенні відмовити. Зустрічний позов просив задовольнити в повному обсязі. Надав пояснення, аналогічні викладеному у відзиві на позовну заяву, відзиві на заяву про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог та зустрічному позові. Вважає, що свої зобов`язання за кредитним договором від 10 грудня 2013 року він виконав в повному обсязі і вимоги до нього є необґрунтованими.

Представник відповідача-позивача в судовому засіданні позовні вимоги первісні та змінені і уточнені не визнала і просила у їх задоволенні відмовити. Зустрічний позов просила задовольнити в повному обсязі. Надала пояснення, аналогічні викладеному у відзиві на позовну заяву, відзиві на заяву про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог та зустрічному позові.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. В підготовчому засіданні висловив позицію про підтримання зустрічного позову та відмову у задоволенні позову ТОВ Порше Мобіліті .

Суд, вислухавши пояснення представника позивача-відповідача, відповідача-позивача та представника відповідача-позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожний окремо та в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги ТОВ Порше Мобіліті не підлягають задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Рішенням Луганського апеляційного суду від 23.11.2017 року встановлені наступні факти, які підтверджені матеріалами справи та не заперечувалися сторонами.

10 грудня 2013 року між ТОВ "Порше Мобіліті", ТОВ "Амплуа" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 50011365, забезпечений порукою.

За умовами договору ТОВ "Амплуа" отримало кредит у розмірі 415499,97 грн (еквівалент 50455,37 доларів США) з кінцевим терміном повернення кредиту 15 грудня 2018 року із змінною процентною ставкою - 9,90% річних відповідно до пункту 2.3 Загальних умов кредитування, разовою комісією за надання (розміщення) кредиту у розмірі 2,5% від суми кредиту, для придбання автомобіля марки Volkswagen, модель Touareg NF, рік випуску 2013.

За належне виконання ТОВ Амплуа умов кредитного договору перед кредитором поручився ОСОБА_1 , який взяв на себе зобов`язання нести солідарну відповідальність за виконання всіх зобов`язань позичальника перед ТОВ Порше Мобіліті .

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Луганського апеляційного суду від 23.11.2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Порше Мобіліті" задоволено частково, скасовано рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 16 лютого 2017 року про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 541 513 гривень 22 копійки задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" строкову заборгованість за кредитним договором № 50011365 від 10 грудня 2013 року в розмірі 955 660 гривень 28 копійок, з яких: 909 343 гривень 12 копійок - строкова заборгованість за кредитом, 37 760 гривень 47 копійок - строкова заборгованість за відсотками, 8 556 гривень 69 копійок - 3% річних за строкову заборгованість за кредитом, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.48-54).

Вказане рішення Луганського апеляційного суду від 23.11.2017 року сторонами в касаційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 23.11.2017 року.

В судовому засіданні представник позивача - відповідача позовні вимоги, зазначені в первісному позові в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками за кредитним договором № 50011365 від 10.12.2013 року за період з 30.01.2016 року по 17.04.2018 року в розмірі 276223,17 грн не підтримав, однак і не відмовився від них, посилаючись на те, що позовні вимоги позивач змінив і в заяві про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог заборгованість за відсотками за кредитним договором № 50011365 від 10.12.2013 року за період з 30.01.2016 року по 17.04.2018 року в розмірі 276223,17 грн стягнути не просить.

Отже, суд вважає необхідним розглянути вимоги позивача-відповідача в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками за кредитним договором № 50011365 від 10.12.2013 року за період з 30.01.2016 року по 17.04.2018 року в розмірі 276223,17 грн, оскільки позивач від них не відмовився і судом не приймалося рішення про закриття провадження в цій частині.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки позивач змінив строк дії договору, прийнявши рішення про дострокове повернення кредиту, у такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

У відповідності до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 28.03.2018 року № 14-10цс/18 Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду відхиляє аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. Зазначений правовий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12).

Згідно ч.6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача-відповідача щодо стягнення з відповідача-позивача відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 50011365 від 10.12.2013 року, нарахованих за період з 30.01.2016 року по 17.04.2018 року, задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог позивача-відповідача в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості як солідарного боржника ТОВ "Амплуа" заборгованість за кредитним договором № 50011365 від 10.12.2013 року за період з 30.01.2016 року по 17.04.2018 року в розмірі 352456,34 грн, з яких: 291991,26 грн - сума інфляційних витрат, 60465,08 грн - 3% річних від простроченої суми заборгованості за кредитом, то в цій частині суд зауважує наступне.

Позивач-відповідач в своїх позовних вимогах посилається на ст. 625 ЦК України Відповідальність за порушення грошового зобов`язання , відповідно до частини 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач посилається на загальну норму зобов`язального права (книга 5) Розділу І Загальні положення про зобов`язання , Глави 51 Правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання , а не керується умовами кредитного договором.

Відповідач-позивач ОСОБА_1 виконав зобов`язання в повному обсязі, оскільки виконав рішення апеляційного суду Луганської області від 23 листопада 2017 року у справі №409/548/16-ц, що підтверджено постановою про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із сплатою суми боргу в повному обсязі від 20.04.2018 року у ВП №5623114, а також копією квитанції від 18 квітня 2018 року №38 (а.с.66, 67 т.2).

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 не є позичальником і не є особою, яка, за змістом ст. 625 ЦІІК України є боржником, що прострочив виконання грошового зобов`язання. Належним відповідачем в даному випадку є ТОВ Амплуа як юридична особа, яка отримувала кредит.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом з тим ч. 2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За змістом ст. 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях. Разом з тим у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року № 6-284цс17 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковим для всіх судів України.

Відповідно до ст.554 ЦК України У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

ОСОБА_1 був поручителем та солідарним відповідачем за кредитним договором № 50011365 від 10.12.2013 року, укладеним між ТОВ Порше Мобіліті і ТОВ Амплуа на загальну суму 415 499,97 грн.

З часу зміни умов основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів на власний розсуд позивача-відповідача та його вимоги про виконання зобов`язання в повному обсязі настали зміни в зобов`язанні поруки. Оскільки договір поруки як такий не укладався, то до правовідносин поруки в даному випадку застосовується стаття 559 ЦК України. За ч.1 ст.559 ЦК України, Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Розширення змісту основного зобов`язання щодо дострокового повернення кредиту та сплати за користування ним суд зрозуміє як збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни забезпечення порукою.

Рішення суду про дострокове стягнення кредиту саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору. А тому на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості порука не поширюється, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено в судовому засіданні, ТОВ Порше Мобіліті з позовною заявою про дострокове стягнення кредиту з поручителя звернувся до суду 07.03.2016 року, рішення про часткове задоволення позовних вимог набрало законної сили 23.11.2017 року (а.с.48-54).

Таким чином, порука ОСОБА_1 за договором № 50011365 від 10.12.2013 року є припиненою, також договір № 50011365 від 10.12.2013 року не містить умов про зобов`язання поручителя поза межами зазначеного договору, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а порука визнанню припиненою, а змінені та уточнені вимоги ТОВ Порше Мобіліті щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 як солідарного боржника ТОВ "Амплуа" заборгованості за кредитним договором № 50011365 від 10.12.2013 року за період з 30.01.2016 року по 17.04.2018 року в ромірі 352456,34 грн, з яких: 291991,26 грн - сума інфляційних витрат, 60465,08 грн - 3% річних від простроченої суми заборгованості за кредитом, задоволенню не підлягають, оскільки порука ОСОБА_1 за зазначеним кредитним договором є припиненою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки у задоволенні позовних вимог позивача-відповідача відмовлено, а зустрічні позовні вимоги відповідача-позивача задоволені в повному обсязі, з позивача-відповідача на користь відповідача-позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 704,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 8, 42, 92 Конституції України, ст.ст. ч.6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення , ст.ст. 192, 524, 526, 533, 554, 559, 610, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 272-273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати поруку ОСОБА_1 в кредитному договорі від 10.12.2013 року № 50011365, укладеному між ТОВ "Порше Мобіліті" та ТОВ "Амплуа", припиненою.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (код ЄДРПОУ 36422974, адреса: проспект Павла Тичини б. 1В м. Київ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору в сумі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач-відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті", код ЄДРПОУ 36422974, адреса: проспект Павла Тичини б. 1В м. Київ.

Відповідач-позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Білокуракинським РС УДМС України в Луганській області 11.03.2015 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача-позивача: Акользіна Марина Вікторівна , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 714 від 15.10.1993 року, адреса: АДРЕСА_2.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О.Ю. Максименко

Повне судове рішення складено 18.10.2019 року.