Ухвала

від 25.10.2019 по справі 335/10689/19

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/10689/19 1-кс/335/7530/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУГУНП вЗапорізькій області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080000000216 від 03.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080000000216 від 03.06.2019року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080000000216 від 03.06.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до СУ ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що протягом 2018-2019 років, на території м. Запоріжжя та Запорізької області, невстановлені особи організували незаконні пункти прийому, схову та збуту металобрухту.

Під час досудового розслідування було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 розташований пункт незаконного приймання, зберігання та реалізації металобрухту, де зберігається металобрухт (лом чорних та кольорових металів, металеві вироби, дріт), а також інші предмети, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні: ваги (механічні та електронні), а також документація (журнали, нотатки, чорнові записи, приходна документація), в яких може міститись інформація про вчиненні кримінальні правопорушення.

21.10.2019 у період часу з 16 годин 25 хвилин до 20 годин 24 хвилин, під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем мешкання ОСОБА_5 , на майданчику було виявлено та вилучено металобрухт у вигляді побутових та промислових виробів, бувших у вжитку з ознаками корозії та деформації загальною вагою 2950 кілограм, а саме :

- побутовий посуд;

- листовий метал та кровельний лист;

- запчастини автомобілів: кузовні частини, диски, частини авто двигунів;

- опалювальні радіатори;

- металеві труби круглого та квадратного зрізу;

- електронні ваги ВП-П «Укрпроект-600кг» в металевому корпусі, пофарбованому в жовтий колір;

- електронні ваги ПВ-П «Укрпроект» 40 кг., в корпусі з сірого пластику;

- Записна книжка «Робочий дневник» з рукописними записами;

- Фотокопія ліцензії ПП «Джокер 1», ІКЮВ33291402 на 1 аркуші;

- Договір зберігання №71/3 від 31.01.2019 між ОСОБА_6 та ПП «Джокер- 1» на 3 арк.;

- Акт приймання-передачі майна від 31.01.2019 між ОСОБА_6 та ПП «Джокер-1» та 0,2 тонни кольорового металу;

- Відомості про реєстрацію ПП «Джокер-1»- 1 арк., фотокопія;

- Видаткова накладна №71/3 від 31.08.2018 на брухт кольорових металів на 0,2т;

-Фотокопія посвідчення СПРБ №624 на ім`я ОСОБА_7 ;

- Сертифікат якості №71/3 від 01.08.2018, акт про походження брухту, посвідчення про вибухонебезпечність- на 1 арк.;

-Відомості з ЄДРПОУ щодо ПП «Джокер-1», фотокопія на 1 арк.;

-Виписка з ЄДРЮЮ, ФОП громадське формування на 1 арк.;

- Фотокопія довідки АА №950529 з ЕДРПОУ щодо ТОВ «М-Мет» на 1 арк.;

- Виписка (фотокопія) ЄДАЮО «ФОП» та громадських формувань - 1 арк.;

- Фотокопія довідки АА №950529 з ЄДРПОУ щодо ТОВ «М-МЕТ» на 1 арк.;

- Фотокопія свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «М-МЕТ» на 1 арк.;

- Фотокопія довідки ТОВ «М-МЕТ» про види діяльності;

- Договір зберігання №89/7 від 31.01.2019 між ОСОБА_6 та ПП «Джокер- 1» на 3 арк.;

- Лист приймання передачі майна між ОСОБА_6 та ТОВ «М-МЕТ» на 13 тонн чорного металу;

- Сертифікат якості №89/7 від 01.08.2018, акт про походження т посвідчення про безпечність чорних металів на 1 арк.;

- Видаткова накладна №89/7 від 01.08.2018 ТОВ «М-МЕТ» на брухт чорних металів;

- Фотокопія посвідчення СТРБ №624 на ім`я ОСОБА_3 на 1 арк.;

Посилаючись на те, що вилучені предмети та документи мають доказове значення у кримінальному провадженні, так як зберегли на собі сліди злочину, слідчий просить накласти арешт на вище перелічене тимчасово вилучене під час обшуку майно.

В судове засідання слідчий не з`явився, про день та час розгляду повідомлений у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки слідчого суддю не повідомив.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 , проти задоволення клопотання слідчого заперечив, вказавши на те, що обшук за адресою: м. Запоріжжя, вул. Садова, буд. 98 проведено не уповноваженою особою, а саме старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 , проте відомості в ЄРДР щодо вказаного слідчого відсутні. Також вказав і на відсутність підстав для арешту вилученого під час обшуку майна, оскільки слідчим не доведено правової підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. В свою чергу представник в обґрунтування поданих заперечень до клопотання надав договір зберігання № 112/10 від 07.08.2019 року та акт приймання-передачі майна до договору зберігання, укладених між ТОВ „М-МЕТ, код ЄДРПОУ 37367181, та ОСОБА_5 , предметом договору є чорний метал у кількості 3 тон., а також надав ліцензію Серії АВ № 580654 надану ТОВ „М-МЕТ на дозвіл виду господарської діяльності „Заготівля, переробка металобрухту чорних металів.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 , вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно дост. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.

Відповідно з ч.1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так, частиною 7ст. 236 КПК Українивизначено, що при обшуку слідчий має право вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Як вбачається з матеріалів клопотання та доданих до нього документів,27.09.2019 року старший слідчий СУГУНП вЗапорізькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку, в обґрунтування якого зазначив, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження № 12019080000000216, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.06.2019, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до СУ ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що протягом 2018-2019 років, на території Запорізької області, невстановлені особи організували незаконні пункти прийому, схову та збуту металобрухту.

Під час досудового розслідування було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 розташований пункт незаконного приймання, зберігання та реалізації металобрухту, де зберігається металобрухт (лом чорних та кольорових металів, металеві вироби, дріт), тому просив надати дозвіл на проведення обшуку за вказаною адресою.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2019 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області ОСОБА_4 про проведення обшуку у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080000000216 від 03.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України та надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчиненого кримінального правопорушення, відшукання та вилучення металобрухту (лом чорних та кольорових металів, металічних виробів, дроту), вагів (механічних та електронних), строк дії ухвали визначено до 21.10.2019 року, після чого вона втрачає законну силу.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, 21.10.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, за адресою м. Запоріжжя, вул. Садова, буд. 98, старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 було проведено обшук, у ході проведення якого виявлено та вилучено металобрухт у вигляді побутових та промислових виробів, бувших у вжитку з ознаками корозії та деформації загальною вагою 2950 кілограм, а також паперові документи, які на думку слідчого набуті кримінально-протиправним шляхом, є знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, або містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів (у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу); спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до положень ч.2 ст. 173 КПК України, повинен враховувати наступне: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначив, що арешт необхідно застосувати з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підтвердження доводів клопотання слідчим наданий витяг з ЄРДР за№ 12019080000000216 від 03.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України який містить інформацію про орган досудового розслідування: Головне управління національної поліції в Запорізькій області, та данні про слідчих, які здійснюють досудове розслідування: ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , данні про прокурора, який здійснює процесуальне керівництво: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , підпис реєстратора ОСОБА_4 та дату формування витягу 21.09.2019 року. Крім того, до матеріалів клопотання слідчим надано ухвалу слідчого судді від 27.09.2019 року про надання слідчому дозволу на обшук, протокол обшуку від 21.10.2019 року, постанови слідчого від 22.10.2019 року про визнання вилученого майна речовим доказом.

Вказані документи, на думку слідчого, підтверджують необхідність зазначеного арешту.

Зміст заявленого до слідчого судді клопотання засвідчує, що підставою для накладення арешту на майно орган досудового розслідування зазначив необхідність його збереження як речових доказів.

У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Натомість, в порушення вимог ч. 5 ст. 132 КПК України докази щодо обґрунтування обставин, викладених у клопотанні слідчий не надав.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що клопотання про арешт майна, з яким орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді, було винесено саме в рамках кримінального провадження за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 213 КК України.

У фабулі витягу з кримінального провадження за ч. 1 ст. 213 КК України зазначено, що протягом 2018-2019 років, на території Запорізької області, невстановлені особи організували незаконні пункти прийому, схову та збуту металобрухту.

Під час судового розгляду клопотання представником власника майна ОСОБА_5 , надано договір зберігання № 112/10 від 07.08.2019 року та акт приймання-передачі майна до договору зберігання, укладених між ТОВ „М-МЕТ, код ЄДРПОУ 37367181, та ОСОБА_5 , предметом договору є чорний метал у кількості 3 тон., а також надана ліцензія Серії АВ № 580654 видана ТОВ „М-МЕТ на дозвіл виду господарської діяльності „Заготівля, переробка металобрухту чорних металів.

Матеріали, додані до клопотання, не містять даних про внесення відомостей відносно ОСОБА_5 або юридичної особи ТОВ „М-МЕТ чи його посадових осіб до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий суддя також звертає увагу на диспозицію ч. 1 ст. ст. 213 КК України, за якою кримінальна відповідальність передбачена за діяння, зокрема, здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичними особами, здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів посадовими особами суб`єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб`єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту.

Слідчий суддя зауважує, що перевірка відповідності заявленого майна критеріям речового доказу пов`язано із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення.

Натомість, надані матеріали кримінального провадження переконливих відомостей щодо здійснення кримінального провадження щодо фактів незаконної діяльності ОСОБА_5 , ТОВ „М-МЕТ не містять.

Відсутнє і обґрунтування відповідності вилученого майнапід час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ,критеріям ст. 98 КПК України, що усуває можливість застосування такого виду обтяження як арешт майна.

На переконання слідчого судді, винесення слідчим постанови про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні вилучених під час обшуку речей і документів не надає вказаному майну статусу речового доказу в рамках даного кримінального провадження у розумінніст.98КПК України.

За наведеною нормою завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Натомість, орган досудового розслідування, в порушення ч. 5 ст.132, ч. 2 ст.171 КПК України, не додав до клопотання матеріали, які б підтверджували заявлені ризики.

При судовому розгляді слідчим також не надано будь-яких відомостей з приводу наведених обставин.

Отже, в рамках проведення даного кримінального провадження є недоведеним відповідність приналежного ОСОБА_5 та ТОВ „М-МЕТ майна, про яке поставлено питання у відповідному клопотанні ознакам речового доказу у кримінальному провадженні № 12019080000000216 від 03.06.2019 року.

На даний час будь-яких відомостей про зміну правової кваліфікації не надано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що накладення арешту у даному випадку є недоцільною процесуальною дією.

Крім того, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не зазначив і надав доказів існування ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 КПК України.

Також, слідчий суддя вважає, що заслуговують на увагу доводи представника власника майна в частині того, що обшук за адресою: м.Запоріжжя,вул.Садова,буд.98проведено неуповноваженою особою,а саместаршим слідчимв ОВССУ ГУНПв Запорізькійобласті ОСОБА_8 ,оскільки відомостів ЄРДРщодо вказаногослідчого відсутні,і таківідомості слідчимна часрозгляду клопотанняслідчому суддіне надано.

Відповідно дост. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: арешт майна (ст. 131 КПК України).

Частиною п`ятою статті 132КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Разом з цим, як свідчать матеріали клопотання цього зроблено не було.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання слідчого про арешт майна, подано без додержання вимог ст.171 КПК України, а тому вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами ст.ст.131,170-173,236,309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУГУНП вЗапорізькій області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080000000216 від 03.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна залишити без задоволення, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 та ч. 3 ст. 173 КПК України є підставою для повернення тимчасово вилученого майна.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України, слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Слідчий суддя ОСОБА_1