Постанова

від 16.10.2019 по справі 291/416/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 2/291/16/16

провадження № 61-15726св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів : Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства Технологічна аграрна компанія об`єднана на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 07 грудня 2016 року у складі судді Нейла В. М. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 01 березня 2017 року у складі суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.,

учасники справи :

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Украгроінвест ,

відповідачі: ОСОБА_1 , приватне акціонерне товариство Технологічна аграрна компанія об`єднана ,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю Украгроінвест (далі - ТОВ Украгроінвест ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства Технологічна аграрна компанія об`єднана (далі - ПрАТ ТАКО ) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01 серпня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ ТАКО , площею 3,25 га, кадастровий номер 1825286300:03:000:0061, яка розташована на території Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; скасувати державну реєстрацію вказаного договору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка належить ОСОБА_1 відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №124809 від 15 червня 2004 року. 03 травня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ Украгроінвест холдинг укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, а 25 грудня 2009 року - додаткову угоду до нього, відповідно до якої строк дії договору оренди продовжено до 2016 року. Договір оренди землі від 03 травня 2006 року зареєстрований у Ружинському районному відділі Житомирської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01 жовтня 2006 року № 040622100274. Додаткова угода також була зареєстрована у Ружинському районному відділі Житомирської регіональної філії ДЗК, про що вчинено відповідний запис. На підставі вказаних договорів товариство користується належною відповідачу земельною ділянкою. 01 серпня 2014 року ОСОБА_1 уклав з ПрАТ ТАКО ще один договір оренди землі, відповідно до якого передав в оренду ПрАТ ТАКО земельну ділянку, яка перебуває в оренді у товариства. Вказаний договір зареєстровано реєстраційною службою Ружинського РУЮ Житомирської області.

Оскільки на одну і ту саму земельну ділянку оформлені документи, які підтверджують право оренди, і надають обом суб`єктам господарювання право приступати до обробки земельної ділянки та отримувати з неї врожай, укладений між ОСОБА_1 та ПрАТ ТАКО договір оренди землі порушує його права та суперечить вимогам законодавства, позивач просив задовольнити позов.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 07 грудня 2016 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 01 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ПрАТ ТАКО , щодо земельної ділянки площею 3,25 га, кадастровий номер 1825286300:03:000:0061, розташованої на території Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_1 згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 124809 від 15 червня 2004 року. Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно роз`яснення Державної реєстраційної служби України №2951/05-15-13 від 06 серпня 2013 року Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами встановлено, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку державний реєстратор повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, які здійснювали їх державну реєстрацію до 01 січня 2013 року. Проте відповідачі не надали суду доказів відносно того, що при реєстрації оспорюваного договору оренди землі державним реєстратором здійснено запит до відділу Держземагенства та, відповідно, отримано відповідь про відсутність реєстрації договорів оренди на зазначену земельну ділянку. Також відповідачами не надано доказів визнання недійсним, розірвання чи припинення дії договору оренди землі від 03 травня 2006 року та додаткової угоди до нього від 25 грудня 2009 року, укладених ОСОБА_1 з ТОВ Украгроінвест Холдинг , на час укладення оспорюваного договору оренди землі ОСОБА_1 з ПрАТ ТАКО . Таким чином, судом встановлено факт існування одночасно двох правочинів щодо однакового об`єкта договору та зобов`язань, що суперечить законодавству України та породжує наслідки зобов`язань за двома договорами одночасно. З урахуванням викладеного, договір оренди земельної ділянки, укладений 01 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ПрАТ ТАКО , суперечить вимогам закону та є недійсним з моменту його вчинення, оскільки на час його укладення та на час реєстрації за ПрАТ ТАКО права на оренду землі були чинними договір оренди спірної земельної ділянки від 03 травня 2006 року та зміни та доповнення до нього від 25 грудня 2009 року, які були укладені між ОСОБА_1 і ТОВ Украгроінвест Холдинг . Та обставина, що відповідно до постанови окружного адміністративного суду Житомирської області від 24 вересня 2015 року визнано протиправними та скасовано рішення Ружинського відділу Житомирської філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру від 20 листопада 2006 року та від 25 грудня 2009 року про державну реєстрацію договору оренди землі та додаткової угоди до нього, укладених ТОВ Украгроінвест Холдинг та ОСОБА_1 , не є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки вказана постанова, як і постанова ВАС України від 20 квітня 2010 року у справі № К-8025/09, на яку посилається представник відповідача, набрали чинності, відповідно, 14 грудня 2015 року та 20 квітня 2010 року і зворотної дії в часі не мають, правові наслідки постанови ВАС України від 20 квітня 2010 року не існували на момент вчинення договору оренди та додаткової угоди до нього, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ Украагроінвест Холдинг , які пройшли державну реєстрацію до винесення вказаної постанови, а саме: в 2006 році та в 2009 році. Також правові наслідки постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року не існували на момент укладення 01 серпня 2014 року оспорюваного договору оренди землі та реєстрації 02 вересня 2014 року на його підставі права оренди землі за відповідачем ПрАТ ТАКО , оскільки вказана постанова набрала чинності 14 грудня 2015 року, тобто після укладення оспорюваного договору оренди землі. Встановлено, що ТОВ Украагроінвест Холдинг продовжує користуватись спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії оренди 03 травня 2016 року. Реєстрація договору між ОСОБА_1 і ПрАТ ТАКО порушує право позивача на переважне поновлення договору оренди землі, оскільки ТОВ Украагроінвест Холдинг не може використати своє переважне право на поновлення договору оренди землі, передбачене пунктом 8 договору оренди землі від 03 травня 2006 року, виконати всі необхідні дії відповідно до вимог статті 33 Закону України Про оренду землі щодо поновлення цього договору.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 01 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір оренди землі, укладений між позивачем та ОСОБА_1 03 травня 2006 року, та додаткова угода до цього договору від 25 грудня 2009 року набули юридичної сили в момент їх державної реєстрації та на підставі діючого на момент вчинення договорів законодавства. Існування ж одночасно двох правочинів щодо одного об`єкта договору та зобов`язань суперечить законодавству України та породжує наслідки зобов`язань за цими договорами одночасно.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі ПрАТ ТАКО просить скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що постановою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2010 року скасовано пункт 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року № 43, яким було встановлено, що державна реєстрація договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України. Скасування акта суб`єкта владних повноважень, як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.Тобто, скасувавши норми пункту 3.2. Інструкції № 43, Вищий адміністративний суд України визнав, що вказані норми не породжують жодних правових наслідків від моменту прийняття Інструкції.Отже, прийняття Ружинським відділом Житомирської філії Центру державного земельного кадастру рішень про реєстрацію договорів оренди землі та додаткових угод до них є протиправним. Крім того, рішення про державну реєстрацію оспорюваного договору оренди та додаткової угоди до нього, прийняті органом їх реєстрації (Ружинським відділом Житомирської філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру ), в індивідуальному порядку скасовано постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року у справі № 806/3030/15 (залишена в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій), якою встановлено, що договори оренди землі та додаткові угоди, укладені між ТОВ Украгроінвест Холдинг та громадянами (орендодавцями), зареєстровані у період з 2006 по 2010 рік Ружинським відділом Житомирської регіональної філії Центру ДЗК за відсутності законних підстав та повноважень, а тому дані договори оренди землі та додаткові угоди до них не пройшли державну реєстрацію у порядку, встановленому законом. Таким чином, факт відсутності належної державної реєстрації договору оренди землі, укладеного між власником земельної ділянки та ТОВ Украгроінвест Холдинг , вже встановлено судом.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Суди установили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,25 га, розташованої на території Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1825286300030000061, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №124809, виданим 15 червня 2004 року на підставі рішення Ружинської районної державної адміністрації від 26 лютого 2004 року №116.

03 травня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ Украгроінвест Холдинг укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років. Договір зареєстровано у державному земельному кадастрі, про що у Державному реєстрі земель Ружинським відділенням Житомирської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру 01 жовтня 2006 року вчинено запис за № 040622100088.

25 грудня 2009 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до вказаного договору. Відповідно до додаткової угоди сторони погодили, зокрема, збільшення розміру орендної плати із 1,5 % до 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки та визначили строк договору в 10 років. Вказана угода зареєстрована Ружинським відділом Житомирської філії ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель 25 грудня 2009 року вчинено запис № 040922100173.

01 серпня 2014 року ОСОБА_1 уклав договір оренди цієї ж земельної ділянки з ПрАТ ТАКО . Право оренди вказаної земельної ділянки відповідно до цього договору зареєстровано за ПрАТ ТАКО Реєстраційною службою Ружинського районного управління юстиції Житомирської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 15528659 від 02 вересня 2014 року.

Реєстрація договору оренди землі із ТОВ Украгроінвест Холдинг та додаткової угоди до нього Ружинським відділом Житомирської регіональної філії Центру ДЗК здійснювалася відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року № 43 (далі - Інструкція).

У відповідності до наведеного пункту Інструкції, державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2010 року у справі № К-8025/09 пункт 3.2 Інструкції визнаний протиправним та скасований, оскільки Державний комітет України по земельних ресурсах, затвердивши своїм наказом вказані положення Інструкції, вийшов за межі власних повноважень.

На виконання вказаної постанови прийнятий наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 03 червня 2010 року № 433 , яким виключено вказаний пункт Інструкції.

Постановою окружного адміністративного суду Житомирської області від 24 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року, визнано протиправними та скасовано рішення Ружинського відділу Житомирської філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру від 20 листопада 2006 року та від 25 грудня 2009 року про державну реєстрацію договору оренди землі та додаткової угоди до нього, укладених між ТОВ Украгроінвест Холдинг та ОСОБА_1 .

Вказаним судовим рішенням встановлено, що ПрАТ ТАКО є орендарем земельних ділянок, щодо яких у період з 2006 по 2010 рік Ружинським відділом Житомирської регіональної філії Центру ДЗК були зареєстровані договори оренди та додаткові угоди до них за відсутності законних підстав та повноважень, тому права та інтереси позивача порушені та підлягають судовому захисту. Скасування акта суб`єкта владних повноважень, як способу захисту порушеного права позивача, застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Таким чином, договори оренди землі та додаткові угоди до них, укладені між ТОВ Украгроінвест Холдинг та громадянами ( ОСОБА_1 у тому числі), зареєстровані у період з 2006 по 2010 рік Ружинським відділом Житомирської регіональної філії Центру ДЗК за відсутності законних підстав та повноважень, а тому є такими, що не пройшли державну реєстрацію у порядку, встановленому законом.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).

Вирішуючи спір, суди дійшли висновку про те, що постанова окружного адміністративного суду Житомирської області від 24 вересня 2015 року не є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки вказана постанова, як і постанова Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2010 року від 20 квітня 2010 року у справі № К-8025/09, набрали чинності, відповідно, 14 грудня 2015 року та 20 квітня 2010 року і зворотної дії в часі не мають, правові наслідки постанови Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2010 року не існували на момент вчинення договору оренди та додаткової угоди до нього, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ Украагроінвест Холдинг , які пройшли державну реєстрацію до винесення вказаної постанови, а саме: в 2006 році та в 2009 році. Також правові наслідки постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року не існували на момент укладення 01 серпня 2014 року оспорюваного договору оренди землі та реєстрації 02 вересня 2014 року на його підставі права оренди землі за відповідачем ПрАТ ТАКО , оскільки вказана постанова набрала чинності 14 грудня 2015 року, тобто після укладення оспорюваного договору оренди землі.

Із такими висновками погодитися не можна.

Одним із принципів адміністративного судочинства, закріплених у статті 7 КАС України (у редакції, чинній станом на 24 вересня 2015 року), є обов`язковість судових рішень, що розкривається у статті 14 КАС України.

Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 14 КАС України).

Рішення Ружинського відділу Житомирської філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру від 20 листопада 2006 року та від 25 грудня 2009 року про державну реєстрацію договору оренди землі та додаткової угоди до нього, укладених між ТОВ Украгроінвест Холдинг та ОСОБА_1 , визнано протиправними та скасовано , тому вони не породжують жодних правових наслідків з моменту їх прийняття, оскільки договір оренди землі та додаткова угода до нього, укладені між ТОВ Украгроінвест Холдинг та ОСОБА_1 , зареєстровані Ружинським відділом Житомирської регіональної філії Центру ДЗК за відсутності законних підстав та повноважень.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його прав на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

За змістом статті 18 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній станом на 20 листопада 2006 року), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Враховуючи те, що право оренди ТОВ Украгроінвест Холдинг на спірну земельну ділянку не зареєстроване у встановленому законом порядку, вчиненням договору оренди земельної ділянки 01 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ПрАТ ТАКО права ТОВ Украгроінвест Холдинг не порушуються, а тому задоволенні позову необхідно відмовити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до положень статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи те, що при вирішенні позову суди неправильно застосували норми матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У задоволенні позову відмовлено, а тому сплачений ПрАТ ТАКО судовий збір у сумі 267 грн 96 коп. за подання апеляційної скарги та 292 грн 32 коп. за подання касаційної скарги, а всього - 560 грн 28 коп. слід стягнути з позивача.

Керуючись статтями 400, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства Технологічна аграрна компанія об`єднана задовольнити.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 07 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 01 березня 2017 року скасувати.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Украгроінвест до ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства Технологічна аграрна компанія об`єднана про визнання недійсним договору оренди відмовити.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю Украгроінвест на користь приватного акціонерного товариства Технологічна аграрна компанія об`єднана судовий збір у розмірі 560 грн 28 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик