Рішення

від 25.10.2019 по справі 128/2022/19

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/2022/19

РІШЕННЯ

Іменем України

25 жовтня 2019 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання Нагірняк Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною 3-х років, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною 3-х років, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем по справі перебувала в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 23.02.2019 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьком якої являється відповідач по справі.

Дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні; відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання позивача, а остання доглядає за дочкою до досягнення нею 3-х років. Відповідач має доходи, добрий стан здоров`я, не зобов`язаний до виплати аліментів будь - кому.

Позивач вважає, що розмір аліментів на її утримання повинен складати 2000 грн., виходячи з розміру середньої заробітної плати по Вінницькій області, який станом на 01.06.2019 року складає 9055 грн. 00 коп., згідно статистичної інформації Головного управління статистики у Вінницькій області, що розміщена на офіційному веб - сайті.

За наведених обставин, позивач звертається до суду з позовом, в якому просить стягувати на її користь з відповідача аліменти на своє утримання в твердій грошовій сумі 2000 грн. щомісячно до досягнення донькою 3- х років та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2250 грн. 00 коп.

17.09.2019 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Лісковим А.І. суду надано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначено, що відповідач не визнає позов, оскільки з огляду на норми СК України умовою стягнення аліментів на утримання дружини є можливість надання матеріальної допомоги другим із подружжя. Так, відповідач працює шофером на ПП Украгробізнес , його заробітна плата після утримання всіх податків становить 3622 грн. 50 коп. на місяць. При цьому, відповідач іншого заробітку, крім заробітної плати, не має, а відтак і не має фінансової можливості надавати матеріальну допомогу дружині; дорогоцінні речі, майно та авто також відсутні. Крім того, відповідач проживає разом з батьками, які є непрацюючими пенсіонерами, окрім домашнього сільського господарства та пенсії не мають доходів і потребують постійної матеріальної та фізичної допомоги, а тому відповідач не має фінансової можливості утримувати непрацездатних батьків та колишню дружину. В іншому випадку відповідач буде позбавлений будь - яких засобів для існування, в зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.

Також, 23.09.2019 року представником відповідача надано суду заяву, в якій він просить відмовити в задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з тих підстав, що надані позивачем докази на підтвердження вказаних витрат свідчать про наявність лише встановленого розміру гонорару і про відсутність, зокрема, порядку його сплати та форми розрахунку. Представник вважає, що відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом Гуменюк Н.В. та клієнтом - позивачем ОСОБА_1 щодо порядку сплати гонорару та форми розрахунку.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гуменюк Н.В. в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій просить справу розглянути в її відсутність, позовні вимоги своєї довірительки підтримує, просить їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Пунько І.В. в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій просить справу розглянути в її відсутність та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як встановлено по справі, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьками якої, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.07.2019 року, являються: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 2).

Згідно довідки про склад сім`ї № 511 від 22.07.2019 року, позивач ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 ; разом з нею проживає та перебуває на її утриманні дитина - ОСОБА_1 (а.с. 5).

Як вбачається з довідки про доходи ГУ ДФС у Вінницькій області №4 від 21.08.2019 року, відповідач ОСОБА_2 працює на посаді шофера в ПП Компанія Украгробізнес та його дохід з лютого 2019 року по липень 2019 року склав 21735 грн. 00 коп., тобто, по 3622 грн. 00 коп. за кожен місяць.

Згідно ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той з подружжя, який потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Нормами ч. 2, 4 ст. 84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на таке утримання є незалежним від того, чи працює дружина, незалежним від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Частиною 1 ст. 80 СК України зазначено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, інші обставини, що мають істотне значення.

За ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Тому, аліменти на дружину необхідно стягувати починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 31.07.2018 року і до досягнення дитиною - донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені обставини, враховуючи принципи об`єктивності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення в частині стягнення аліментів в твердій грошовій сумі 800 грн. щомісячно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач при пред`явленні вказаного позову до суду звільнена від сплати судового збору, суд вважає, що судовий збір має бути компенсований за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Визначаючись щодо стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги, суд виходить з наступного.

На підтвердження судових витрат позивача за надання професійної правничої допомоги до матеріалів справи надано: договір №117 про надання професійної правничої допомоги від 19.07.2019 року, акт приймання - передачі виконаних робіт (послуг) від 30.07.2019 року, розрахунок суми гонорару за надану професійну правничу допомогу станом на 30.07.2019 року, ордер серії ВН № 089035 від 19.07.2019 року (а.с. 6 - 9).

Відповідно до ч. ч. 1- 3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат - в даному випадку витрат на професійну правничу допомогу - є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат. Дані розрахунки повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів. За відсутністю таких доказів, сторона має право подати їх до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення, за умови наявності відповідної заяви, яка зроблена стороною до закінчення судових дебатів.

Надані суду акт приймання - передачі виконаних робіт (послуг) від 30.07.2019 року та розрахунок суми гонорару за надану професійну правничу допомогу станом на 30.07.2019 року не є фінансовими документами, оскільки визначення поняття розрахункового документа наведено у ст. 2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Так, розрахунковий документ - документ встановленої форм та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно з п. 6 ст. 9 цього Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Отже, виходячи з вказаних норм Закону розрахунковим документом за надані послуги може бути розрахункова квитанція заповнена вручну, проте цей документ має бути встановленої форми та змісту.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 затверджено Положення про форму і зміст розрахункових документів, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 року за № 220/28350. Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п.3). Серед вимог до розрахункової квитанції, що визначені розділом ІV цього Положення, міститься вимога про зазначення серії (чотири літери) та номеру (шість цифр), нанесені при виготовленні бланка квитанції.

Вказана вимога при видачі розрахунку суми гонорару про виплату позивачем гонорару адвокатові Гуменюк Н.В. в розмірі 2250 грн. 00 коп. за надання професійної правничої допомоги не була додержана, а тому такий документ не прийматимється як розрахунковий, в зв`язку з чим витрати на правову допомогу задоволенню не підлягають по причині недоведеності.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст. 75, 80, 84, 191 СК України, ст. ст. 4, 10, 76, 133, 141, 247, 264, 265, 268, 273, 430 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягувати зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 , працює шофером ПП Украгробізнес /23231, Вінницька область Вінницький район, с. Горбанівка, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 34325002/ на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі 800 грн. 00 коп. щомісячно, з індексацією цієї суми відповідно до закону, до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трьох років, починаючи з 31.07.2019 року.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за 1 місяць допустити до негайного виконання.

Судові витрати по сплаті судового збору компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В задоволенні позовної вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя О.І. Бондаренко