Ухвала

від 29.10.2019 по справі 905/1990/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

29.10.2019 Справа № 905/1990/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьнової К.І. , розглянувши заяву

стягувача Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго , м.Краматорськ, Донецька область, в особі виробничої одиниці Краматорськміжрайтепломережа , м. Краматорськ, Донецька область

до боржника Приватного підприємства Добро , м. Краматорськ, Донецька область

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором №107 від 15.10.2010 про постачання теплової енергії та гарячої води у сумі 9829,57грн, пені у сумі 300,54грн, 3% річних у сумі 632,93грн та інфляційних втрат у сумі 1663,59грн, всього 12426,63грн,

В С Т А Н О В И В:

Обласне комунальне підприємство Донецьктеплокомуненерго , м.Краматорськ, Донецька область, в особі виробничої одиниці Краматорськміжрайтепломережа , м.Краматорськ, Донецька область, звернулось до господарського суду Донецької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства Добро , м. Краматорськ, Донецька область, заборгованості за договором №107 від 15.10.2010 про постачання теплової енергії та гарячої води у сумі 9829,57грн, пені у сумі 300,54грн, 3% річних у сумі 632,93грн та інфляційних втрат у сумі 1663,59грн, всього 12426,63грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст.4, 20, 147-151, 154-156, 159 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника заборгованості за договором №107 від 15.10.2010 про постачання теплової енергії та гарячої води у сумі 9829,57грн, 3% річних у сумі 632,93грн, інфляційних втрат у сумі 1663,59грн та судового збору у сумі 187,45грн.

Щодо видачі судового наказу в частині стягнення з Приватного підприємства Добро пені у сумі 300,54грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно зі ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Суд зазначає, що, за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України України).

Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, та встановлення обставин спливу позовної давності щодо заявленої вимоги.

Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов`язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права, щодо спливу позовної давності, в тому числі щодо наявності прострочення виконання зобов`язання боржником (зокрема, з метою визначення періоду, який знаходиться в межах позовної давності).

Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст.15 Господарського процесуального кодексу України).

Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині або у випадку заявлення вимог поза межами позовної давності, навіть щодо частини періоду нарахування в межах певного виду вимог, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов`язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав.

При цьому, законом не передбачено обов`язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, так як у протилежному випадку суд буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання боржником своїх зобов`язань за договором №107 від 15.10.2010 про постачання теплової енергії та гарячої води в частині повної та своєчасної оплати за отриману теплову енергію.

Згідно з приписами ч.2 ст. 193, ч.1 ст. 216 та ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарського кодексу України, іншими законами та договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст. 217, ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України є штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Як визначено п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Аналіз умов договору №107 від 15.10.2010 про постачання теплової енергії та гарячої води свідчить про відсутність договірних умов щодо збільшення строку позовної давності в порядку, визначеному ст. 259 Цивільного кодексу України.

Частиною 5 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За наслідком дослідження матеріалів заяви про видачу судового наказу, судом встановлено, що заявником нараховано пеню на суму заборгованості за загальний період з 21.05.2018 по 22.10.2019, тоді як заяву про видачу судового наказу заявником надіслано до суду засобами поштового зв`язку 22.10.2019 (згідно відбитку календарного штемпеля ПАТ Укрпошта на поштовому конверті).

Таким чином, з моменту виникнення у заявника права вимоги до боржника за договором №107 від 15.10.2010 про постачання теплової енергії та гарячої води щодо стягнення пені в заявленій сумі вимог 300,54грн пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги щодо частини періоду нарахованого у межах означеного виду вимоги. Вказане з огляду на приписи п.5 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відмови у видачі судового наказу в частині стягнення пені у сумі 300,54грн.

Відповідно до ч.2 ст.152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно з ч.2 ст.153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Разом з цим, суд роз`яснює заявнику його право на звернення до суду з тими самими вимогами в порядку ч.2 ст.148 Господарського процесуального кодексу України у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч.2 ст.151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

З урахуванням викладеного, судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу сплачений платіжним дорученням №1012 від 25.06.2019 на суму 192,10грн, покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Зважаючи на наведене, керуючись п.5 ч.1 ст.152, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Обласному комунальному підприємству Донецьктеплокомуненерго , м.Краматорськ, Донецька область, в особі виробничої одиниці Краматорськміжрайтепломережа , м. Краматорськ, Донецька область, у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства Добро , м. Краматорськ, Донецька область, пені у сумі 300,54грн.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.10.2019.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання в порядку, визначеному Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя К.І. Аксьонова