Рішення

від 29.10.2019 по справі 909/885/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/885/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд",

вул. Надрічна, 4-Б, м. Івано-Франківськ, 76019

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ Трейд",

вул. Підвальна, буд.9, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77301

про: стягнення заборгованості в сумі 29706,06 грн.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ Трейд" про стягнення заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу №2501359 в сумі 29706,06 грн., з яких: 27102,33 грн. - борг за спожиту електроенергію, 1890,08 грн. - пеня, 161,24 грн. - 3% річних та 552,41 грн. - інфляційні втрати.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Позовну заяву з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (вх. № 16617/19) прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням (ухвала про відкриття провадження у справі від 28.08.2019).

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем - 09.09.19; даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

25.10.2019, через канцелярію суду, надійшло клопотання позивача (вх.№ 18551/19) в якому зазначено змінені реквізити для стягнення заборгованості та повідомлено суд, що змінено юридичну адресу позивача; судом прийнято клопотання позивача до розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу №2501359 в частині оплати спожитої електричної енергії, в зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість в сумі 27102,33 грн.

З огляду на прострочку виконання грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 1890,08 грн. пені, 161,24 грн. 3% річних та 552,41 грн. інфляційних втрат.

Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 20,193,530 Господарського кодексу України, статті 256,527,549,611,625,629 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 28.08.2019 суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Обставини справи, дослідження доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимог, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке. Між ТОВ "Прикарпатенерготрейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МТ Трейд" укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 2501359 (далі-Договір). Цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору: "Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312(далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів."

Згідно з п. 2.1. Договору: "За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору."

У відповідності п.6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Відповідно з умовами договору невід`ємними частинами даного договору є: Заява-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг, Комерційна пропозиція до Договору про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг та Договірні обсяги постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з підписаною Відповідачем заявою-приєднання, Споживач (Відповідач) керуючись ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, ознайомившись на сайті електропостачальника в мережі інтернет з умовами Договору про постачання електроенергії споживачу, приєднався до умов Договору на умовах комерційної пропозиції Постачальника (Позивача). Згідно даної заяви-приєднання дата початку постачання - 01.01.2019.

Відповідно до п. 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

Пунктом 5.5 Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно з пунктами 2, 6 Комерційної пропозиції розрахунковим періодом вважається період, який починається з 1-го числа поточного місяця і триває до 31-го числа включно. Термін оплати рахунків - 5 робочих днів від дати отримання рахунка, але не пізніше 20-го календарного дня після дати закінчення розрахункового періоду.

У відповідності до п. 7 Комерційної пропозиції здійснення розрахунків, отримання рахунків, актів, повідомлень сторони проводять в електронному вигляді через онлайн-систему "Персональний кабінет" на web-сайті Постачальника.

Відповідно до п. 8 комерційної пропозиції, за порушення термінів оплати за спожиту електроенергію, визначених відповідним договором Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та інфляційні збитки.

На виконання договірних зобов`язань Позивач здійснював постачання електричної енергії в обсягах визначених договором.

Відповідач, в порушення договірних зобов`язань, не проводив вчасно та в повному обсязі оплату за спожиту електроенергію, внаслідок чого станом на 01.07.20І9 виникла заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 27102,33 грн. (період з 01.02.2019 по 01.07.2019).

Рахунки щодо оплати даної заборгованості були надіслані Постачальником Боржнику через онлайн-систему "Персональний кабінет".

З огляду на прострочку виконання грошового зобов`язання Відповідачу нараховано пеню в сумі 1890,08 грн. за період з 08.02.2019 по 30.06.2019, 161,24 грн. 3% річних за період з 08.02.2019 по 30.06.32019 та 552,41 грн. інфляційних втрат.

З метою досудового врегулювання спору, 31 травня 2019 року, позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою оплатити вищезгадані. Проте, претензія залишена без відповіді та задоволення.

З огляду на вищевикладене, позивач звернувся за захистом свого порушеного права до Господарського суду Івано-Франківської області.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного договору поставки.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як визначено в частинах 6,7 ст.276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ч.1 ст.530 ЦК України.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію в сумі 27102,33 грн. не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально, відповідачем не надано суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача, вимога про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 27102,33 грн. обгрунтована та підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що сума основного боргу відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

У зв`язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховано до стягнення з відповідача, з посиланням на п. 8 Комерційної пропозиції, пеню в сумі 1890,08 грн. за період з 08.02.2019 по 30.06.2019, 3% річних за період з 08.02.2019 по 30.06.32019 в сумі 161,24 грн. та 552,41 грн. інфляційних втрат за лютий-червень 2019 року.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України). Судом встановлено, що відповідач свого обов`язку щодо оплати спожитої активної електричної енергії не виконав, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 27102,33 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем, пені, 3% річних та інфляційних втрат і задовольняє їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи є правомірним та арифметично вірним.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 1921 грн. Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

При поданні позовної заяви позивач вказав, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить по першій інстанції 19600,00 грн.

25.10.2019, через канцелярію суду, від позивача надійшло клопотання (вх.№ 18549/19) про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу); позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

На підтвердження здійснених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання професійної правничої допомоги № 2019/59 від 02.01.2019, додатковий правочин №1 від 10.08.2019 до договору про надання професійної правничої допомоги № 2019/59 від 02.01.2019, акт приймання-передачі наданих послуг від 23.10.2019 за договором про надання професійної правничої допомоги № 2019/59 від 02.01.2019 згідно додаткового правочину від 10.08.2019, договір про надання професійної правничої допомоги № б/н від 02.01.2019, додатковий правочин №б/н від 13.08.2019 до договору про надання професійної правничої допомоги від 02.01.2019, акт приймання-передачі наданих послуг від 23.10.2019 за договором про надання професійної правничої допомоги від 02.01.2019 згідно додаткового правочину від 13.08.2019.

Як доказ оплати за надання професійної правничої допомоги надано платіжне доручення №5057 від 24 жовтня 2019 року на суму 3000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зважаючи на належну підготовку адвокатом Курник Оксаною Андрієвною документів для подання до суду та виклад правової позиції, підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідними документами та на відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру цих витрат, враховуючи задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивача в сумі 3000,00 грн.

За наведених обставин та правових норм, судові витрати, що покладаються на відповідача становлять 4921,00 грн.

Керуючись статтями 74, 76-80, 123, 126, 129, 165, 232, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ Трейд" про стягнення заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу №2501359 в сумі 29706,06 грн., з яких: 27102,33 грн.- борг за спожиту електроенергію, 1890,08 грн. - пеня, 161,24 грн. - 3% річних та 552,41 грн. - інфляційні втрати задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ Трейд", вул. Підвальна, буд.9, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77301(ідентифікаційний код 41066843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд", вул. Надрічна, 4-Б, м. Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 42129720) - 27102,33 (двадцять сім тисяч сто дві гривні тридцять три копійки) боргу за спожиту електроенергію на рахунок ТОВ "Прикарпатенерготрейд": UA НОМЕР_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ Трейд", вул. Підвальна, буд.9, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77301 (ідентифікаційний код 41066843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд", вул. Надрічна, 4-Б, м. Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 42129720) - 1890,08 (одну тисячу вісімсот дев`яносто гривень вісім копійок) пені, 3% річних в сумі 161,24 (сто шістдесят одна гривня двадцять чотири копійки) , інфляційні втрати в сумі 552,41 (п`ятсот п`ятдесят дві гривні сорок одна копійка), 1921,00 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 (три тисячі гривень) на рахунок ТОВ "Прикарпатенерготрейд": UA 213365030000026001300046328.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 29.10.2019

Суддя Л.М. Неверовська