Рішення

від 28.10.2019 по справі 910/8805/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2019Справа № 910/8805/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/8805/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтономгаз" (02140, м. Київ, вул. Є. Чавдар, 4, кв. 1; 02132, м. Київ, вул. Дніпровська набережна 26-Ж, оф. 61)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест М" (01601, м. Київ, пл. Спортивна, 1-А; 03194, м. Київ, пр-т Леся Курбаса, 7-Б)

Про стягнення 73 067, 07 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтономгаз" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест М" (далі - відповідач) про стягнення 73 067, 07 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача завдані збитки за порушення відповідачем обов`язку щодо здійснення реєстрації податкової накладної за договором поставки № 111 від 12.07.2017, що передбачено п. 7.6 договору поставки, укладеному між сторонами у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2019 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтономгаз" без руху, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали шляхом: надання до суду докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу місцезнаходження відповідача; подання до суду заяви із зазначенням відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

18.07.2019 від позивача, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, надійшла заява про усунення недоліків, якими останній усунув недоліки, встановлені даною ухвалою суду.

Позовну заяву 31.07.2019 прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/8805/19 за правилами спрощеного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін.

15.08.2019 через відділ канцелярії від позивача надійшов попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в якому позивач повідомив суд, що ним понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 7 250, 00 грн.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 31.07.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01601, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 1-А.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Як вбачається із матеріалів справи поштове відправлення 0103051617189, яким була направлена ухвала суду від 31.07.2019 було повернуто на адресу суду з тих причин, що за відповідною адресою адресата розшукано не було.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі № 910/8805/19 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 12.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вест М , як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Укравтономгаз , як покупцем, укладено договір поставки №111 (далі за текстом - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити обладнання іменоване в подальшому товар, у кількості, асортименті, по ціні та в строки відповідно до умов даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору, асортимент, кількість, строки та умови поставки, ціна товару визначається сторонами у специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору.

Пунктом 1.3 договору визначено, що вартість даного договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії даного договору.

Розділом 2 договору унормовано ціну (вартість) товару та умови оплати товару.

За умовами п. 4.1 договору, загальна вартість (ціна) цього договору (тобто вартість (ціна) усіх поставлених (переданих у власність) за цим договором товарів сторонами не обмежується і складається із вартості (ціни) окремих партій товару, проданих (переданих у власність) постачальником покупцеві на підставі цього Договору та зафіксованих сторонами у відповідних специфікаціях та/або видаткових накладних на переданий товар.

Асортимент, ціна (вартість) кожної окремої партії товару та порядок оплати за неї погоджується сторонами та зазначається у відповідній специфікації, яка становить невід`ємну частину цього договору (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору, оплата ціни (вартості) товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок постачальника у строк, визначений у специфікації. Оплата ціни (вартості) товару здійснюється на підставі рахунку, виставленого постачальником. Розрахунки за товар здійснюється в грошовій одиниці України - гривні.

За змістом п. 4.4 договору датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на банківський поточний рахунок продавця.

30.11.2017 ТОВ Вест М та ТОВ Укравтономгаз уклали додаток №7 до договору, згідно з яким постачальник на умовах договору зобов`язується поставити товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та повністю оплатити його ціну (вартість) згідно наведеної в додатку специфікації № 6.

Відповідно до п. 1 додатку №7 загальна сума поставки: 548 003,00 грн, в тому числі ПДВ 20% в сумі 91 333, 83 грн;

Пунктом 2 додатку №7 визначено, що оплата товару здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника на умовах: перший етап - 80% попередньої оплати в сумі 438 402, 40 грн протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даної специфікації; другий етап - 20% в сумі 109 600, 60 грн протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання покупцем повідомлення від постачальника про готовність товару до відвантаження.

30.11.2017 на виконання умов договору ТОВ Укравтономгаз сплачено на користь ТОВ Вест М 438 402,40 грн, в тому числі ПДВ 73067, 07 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1887 від 30.11.2017.

На дату оплати 30.11.2017 (перша подія) постачальником (відповідачем) було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну №55 від 30.11.2017, проте реєстрація податкової накладної ДФС України була зупинена (квитанція №9268614312 від 15.12.2017), у зв`язку з невідповідністю обсягів постачання обсягам придбання по товарах: згідно з УКТ ЗЕД та запропоновано ТОВ Вест М надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

ТОВ Вест М повинен був подати до ДФС України вичерпний перелік документів, достатній для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності з п. 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №754/30622, а саме: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

05.01.2018 постачальник ТОВ Вест М подав до Державної фіскальної служби України для розблокування податкової накладної №55 від 30.11.2017 документи: повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній №55 від 30.11.2017; договір поставки №111 від 12.07.2017, додаткову угоду №1 від 08.09.2017, додатки до договору, виписку з рахунку від 30.11.2017. Поданий перелік документів не був достатнім для розблокування податкової накладної згідно з вимогами закону.

Рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.01.2018 №556472/37355003 відмовлено ТОВ Вест М у реєстрації податкової накладної (порядковий номер 55, дата складання 30.11.2017) на загальну суму з ПДВ 438 402, 40 грн; сума ПДВ - 73 067,07 грн, покупець - ТОВ Укравтономгаз ), у зв`язку з наданням платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

23.01.2018 ТОВ Вест М подало до Державної фіскальної служби України скаргу від 22.01.2018 на рішення комісії ДФС України від 12.01.2018 №556472/37355003 про відмову в реєстрації податкової накладної №55 від 30.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 26.01.2018 №10220/37355003 залишено скаргу ТОВ Вест М без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

В результаті не здійснення відповідачем, як продавцем товару, реєстрації податкової накладної (порядковий номер 55, дата складання 30.11.2017) на загальну суму з ПДВ 438 402,40 грн; сума ПДВ - 73 067,07 грн) з постачання товарів за договором поставки №111 віл 12.07.2017, ТОВ Укравтономгаз , як покупця, позбавлено права на включення суми ПДВ в розмірі 73 067,07 грн до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 7.6 договору відсутність факту реєстрації платником податку (постачальником) податкових накладних та/або порядку заповнення податкової накладної (ст.201.10 НК України) не дає права покупцеві на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Сторони домовилися про те, що в разі неправильно зазначених постачальником кодів УКТ ЗЕД та/або кодів згідно з Державним класифікатором продукції та послуг від 01.01.2012 ДК: 016:2010 в податкових накладних, неправильно складених податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних або зареєстрованих з порушенням встановленого порядку, а також у разі коригування (невизнання) контролюючими органами податкових витрат або податкового кредиту покупця і застосування до покупця штрафних (фінансових) санкцій з вини постачальника, або в разі наявності в схемі руху ПДВ підприємств-контрагентів з ознаками фіктивності або таких, які підпадають під класифікацію вигодонабувач , транзитер , податкова яма , покупець має право вимагати від постачальника відшкодування сум, на які були зменшені витрати і податковий кредит з ПДВ, застосованих штрафних санкцій, а постачальник зобов`язаний здійснити перерахування цих сум на поточний рахунок покупця протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання вимоги покупця на підставі виставленого рахунку та підтверджуючих документів про понесені покупцем витрати.

04.06.2019 позивачем відправлено на адресу відповідача вимогу від 03.06.2019 вих. №22/19 про відшкодування суми в розмірі 73 067,07 грн, на яку зменшено податковий кредит з ПДВ, разом із підтверджуючими документами та виставленим рахунком.

Відповідна вимога позивача була проігнорована відповідачем, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Предметом позову є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 73 067,07 грн збитків, завданих внаслідок порушення відповідачем його обов`язку здійснити реєстрацію податкової накладної за договором.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) внормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 611 ЦК України).

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов`язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника. Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов`язання, розмір збитків, причинний зв`язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Як встановлено судом, в п. 7.6. договору сторони погодили, що в разі неправильно зазначених постачальником кодів УКТ ЗЕД та/або кодів згідно з Державним класифікатором продукції та послуг від 01.01.2012 ДК: 016:2010 в податкових накладних, неправильно складених податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних або зареєстрованих з порушенням встановленого порядку, а також у разі коригування (невизнання) контролюючими органами податкових витрат або податкового кредиту покупця і застосування до покупця штрафних (фінансових) санкцій з вини постачальника покупець має право вимагати від постачальника відшкодування сум, на які були зменшені витрати і податковий кредит з ПДВ.

Згідно з підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У статті 198 ПК України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; права й обов`язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Згідно з пунктами 198.1, 198.2 цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Внаслідок невиконання відповідачем його обов`язку складення податкових накладних за наслідками здійснення з позивачем господарських операцій у листопаді 2017 року за договором і реєстрації їх у Єдиному реєстрі податкових накладних (визначеного податковим законодавством), позивач був позбавлений можливості віднесення сплачених ним у складі вартості товару, придбаного за договором, сум ПДВ до податкового кредиту, та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму - 73 067,07 грн.

З огляду на викладене, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Факт нанесення відповідачем позивачу збитків при виконанні договору в сумі 73 067,07 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення збитків в розмірі 73 067,07 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов`язку відшкодувати збитки у заявленому позивачем розмірі.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження зазначених витрат в розмірі 7 250, 00 грн, до матеріалів справи позивачем надані Договір про надання юридичних послуг № 92/19г від 16.05.2019, копію платіжного доручення № 4344 від 21.05.2019, Акту про надані юридичні послуги від 21.05.2019, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії КС № 6332/10 на ім`я Сабадин А. В. та ордер серії КС № 648331.

Отже, позивачем доведений розмір понесених витрат на оплату правової допомоги в розмірі 7 250, 00 грн.

Клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у відповідності до ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не заявлялося.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті витрат на правову допомогу покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтономгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест М" про стягнення 73 067, 07 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест М" (01601, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 1-А; адреса для листування 03194, м. Київ, пр-т Леся Курбаса, буд. 7-Б; ідентифікаційний код 37355003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтономгаз" (02140, м. Київ, вул. Є. Чавдар, буд. 4, кв. 1; адреса для листування 02132, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 26-Ж, оф. 61; ідентифікаційний код 39082735) 73 067 (сімдесят три тисячі шістдесят сім) грн 07 коп. основної заборгованості, 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору та 7 250 (сім тисяч двісті п`ятдесят) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.10.2019.

Суддя Г. П. Бондаренко