Рішення

від 29.10.2019 по справі 913/549/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

29 жовтня 2019 року м.Харків Справа № 913/549/19

Провадження №15/913/549/19

За позовом Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації (проспект Центральний, б.59, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93405)

до Комунального підприємства Луганська обласна Фармація (проспект Гвардійський, б.33, офіс 2, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93406)

третя особа-1 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація Північ (вул.Науки, б.5, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 40045927)

третя особа-2 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Луганська обласна державна адміністрація (проспект Центральний, б.59, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93405, ідентифікаційний код 00022450)

про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Пата А.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача : представник не прибув;

від третьої особи-1: представник не прибув;

від третьої особи-2: представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства Луганська обласна Фармація про:

- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.09.2005 серії ЯЯЯ №129828;

- скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, аптеку №85, загальною площею 1 078,60 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна - 12217594, номер запису: 81, в книзі: 35, дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 28.09.2005, дата внесення запису: 28.09.2005, назва: Луганське обласне комунальне виробниче підприємство Фармація , ідентифікаційний код 05484818, адреса власника: вул.Леніна, буд.1, м.Луганськ, форма власності: комунальна, частка власності: 1/1, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, ЯЯЯ/129828, 28.09.2005, видане Білокуракинською районною державною адміністрацією;

- визнання за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради (ідентифікаційний код 24046449) права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, аптеку №85, загальною площею 1 078,60 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 Луганської АДРЕСА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні контролю за державною реєстрацією правочинів щодо нерухомого майна, яке належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Луганської області позивачем встановлено, що власником нерухомого майна - нежитлової будівлі, аптеки №85, загальною площею 1 078,60 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , за даними реєстру прав власності на нерухоме майно безпідставно зазначене Луганське обласне комунальне виробниче підприємство Фармація , правонаступником якого є Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація .

Позивач вважає, що державна реєстрація права власності на вказане майно за Комунальним підприємством Луганська обласна Фармація суперечить його статуту, порушує приписи ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування , ст.78 Господарського кодексу України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2019 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Ухвалою господарського суду від 03.10.2019, зокрема позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі у якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація Північ , та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Луганську обласну державну адміністрацію; підготовче засідання призначено на 29.10.2019.

10.10.2019 від відповідача надійшла заява від 09.10.2019 №10/09-01 про визнання позовних вимог, в якій відповідач вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги та не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог.

Також відповідач просив розглянути справу без його участі.

Суд вважає можливим задовольнити вказане клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

15.10.2019 від Комунального підприємства Луганська обласна Фармація Північ надійшли письмові пояснення від 11.10.2019 №01-30/154, в яких останнє повідомило про відсутність заперечень щодо обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, правових підстав позову та не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно власником нерухомого майна - нежитлового приміщення, аптека №85, загальна площа 1078,60 кв.м., яке розташоване за адресою: вул АДРЕСА_1 107, АДРЕСА_4 Білокуракине Луганської АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна - 12217594, є Луганське обласне комунальне виробниче підприємство Фармація , правонаступником якого є Комунальне підприємство луганська обласна Фармація .

Зазначене право власності зареєстроване за відповідачем на підставі свідоцтва про право власності від 28.09.2005 серії ЯЯЯ№129828, видане Білокуракинською районною державною адміністрацією.

Вказаними обставинами, на думку позивача, порушуються майнові права та законні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області.

Відносно вимоги про визнання за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради права власності на нерухоме майно суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.2 Статуту Комунального підприємства Луганська обласна Фармація воно є комунальним унітарним підприємством та об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління яким здійснює Луганська обласна рада або уповноважений на те орган.

Засновником підприємства є Луганська обласна рада (п.1.4 статуту).

Згідно з п.5.2 статуту нерухоме майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління яким здійснюється Луганською обласною радою, і закріплюється за підприємством на праві господарського відання.

Частиною 1 ст.142 Конституції України передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ч.1 ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

У ст.1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні дається визначення поняття права комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст.6 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Частинами 1, 4, 5 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частиною 3 ст.78 Господарського кодексу України встановлено, що майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

З огляду на викладені приписи законодавства, суд приходить до висновку про те, що нерухоме майно - нежитлове приміщення, аптека №85, загальною площею 1 078,60 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 107, смт Білокуракине Луганської області, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління яким здійснюється Луганською обласною радою і закріплюється за Комунальним підприємством Луганська обласна Фармація на праві господарського відання.

Водночас суд бере до уваги, що ст.3 Закону України Про військово-цивільні адміністрації передбачено, що військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України. У день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження обласної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації області.

Згідно з абз.3 ст.1 Закону України Про військово-цивільні адміністрації військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України Про військово-цивільні адміністрації у разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військово-цивільних адміністрацій їх статусу набувають відповідні районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу керівників відповідних військово-цивільних адміністрацій.

Указом Президента України №123/2015 від 05.03.2015 Про утворення військово-цивільних адміністрацій утворено Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію.

Отже, наразі повноваження Луганської обласної ради покладені на Луганську обласну державну адміністрацію.

На підставі розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Про внесення змін до структури та чисельності структурних підрозділів облдержадміністрації від 11.11.2015 №551 було створено Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації (далі - Департамент).

Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 15.05.2018 №389 Про внесення змін до Положення про Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації, посадової інструкції директора цього Департаменту внесено та затверджено зміни до Положення про Департамент (далі - Положення) і викладено його у новій редакції.

Відповідно до пп.2 п.4 Положення основними завданнями Департаменту є управління майном у межах повноважень, у тому числі делегованих обласною радою.

Згідно з пп.пп.1, 7, 11 п.5 Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює облік та забезпечує проведення інвентаризації нерухомого майна, здійснює контроль за державною реєстрацією правочинів щодо нерухомого майна, здійснює претензійно-позовну роботу з питань захисту майнових прав щодо майна.

Частиною 1 ст.316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 318 Цивільного кодексу України встановлено, що суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування ст.392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником.

Відповідно до постанов Верховної ради УРСР від 08.12.1990 Про порядок введення в дію Закону Української РСР Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування , від 26.03.1991 Про введення в дію Закону Української РСР Про власність Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 05.11.1991 №311 Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)ю

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №311 облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів повинно було бути здійснене розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя.

Розділом І Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №311 до власності областей віднесено аптечні склади, магазини аптечні та оптики.

На виконання вказаної постанови виконавчим комітетом Луганської обласної ради народних депутатів прийняте рішення від 29.02.1992 №56 Про розмежування комунального майна між власністю області та власністю районів, міст обласного підпорядкування, згідно якого та у відповідності до Переліку державного майна, що приймається у комунальну власність обласної ради народних депутатів до комунальної власності обласної ради народних депутатів передано Обласне виробниче об`єднання Фармація , правонаступником якого є Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація , а також аптеки обласного виробничого об`єднання Фармація у кількості 376 одиниць.

Відповідно Додатку №2 до рішення №56 до комунальної власності міських та районних Рад народних депутатів передано, зокрема житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів.

На виконання розпорядження представника Президента України Про створення підприємств комунальної власності від 21.10.1992 №336 на базі Виробничого об`єднання Фармація було створене Луганське обласне державне комунальне підприємство Фармація , яке зареєстроване рішенням міської комісії про реєстрацію та перереєстрацію державних підприємств, об`єднань від 06.11.1992 №293 Про реєстрацію Луганського обласного державного комунального підприємства Фармація . В той же день протоколом від 06.11.1992 №42 міської комісії про реєстрацію та перереєстрацію державних підприємств, об`єднань зареєстровано Статут Луганського обласного державного комунального виробничого підприємства Фармація . Додатком №1 до Статуту визначено перелік структурних підрозділів підприємства, зокрема Центральну міську аптеку №85, яка розташована за адресою: вул.Чапаєва, буд.107, смт Білокуракине Луганської області.

В подальшому рішення Луганської обласної ради народних депутатів Про перелік об`єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області, якими управляє обласна рада від 20.02.1998 №22/5 затверджений перелік об`єктів комунальної власності області, у відповідності до якого до обласної комунальної власності віднесено Обласне виробниче об`єднання Фармація . Цим рішенням встановлено, що відчуження зазначених у додатку до нього підприємств, установ та організацій здійснюється лише за наявності згоди обласної Ради.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що спірне майно було передане до комунальної власності Луганської області, а територіальні громади, сіл, селищ, міст Луганської області набули права спільної власності на об`єкт нерухомості - нежитлове приміщення, аптека №85, загальною площею 1 078,60 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 .

Водночас, розпорядженням голови Білокуракинської районної державної адміністрації від 04.07.2005 №144 Про оформлення правовстановлюючих документів на будівлю аптеки №85, розташованої в с.Білокуракине, вул.Чапаєва, будівлю аптеки № АДРЕСА_5 розташованої АДРЕСА_6 Нещеретове, вул.Садова, 1, будівлю аптеки №77, розташованої в с.Лозно-Олександрівка, вул.Радянська, 2 вирішено оформити право власності на будівлі аптеки №85, аптеки № НОМЕР_1 і аптеки № НОМЕР_2 та видати свідоцтво на право власності на вказані споруди на ім`я Луганського обласного комунального виробничого підприємства Фармація .

28.09.2005 на підставі вказаного розпорядження Білокуракинською районною державною адміністрацією видане Луганському обласному комунальному виробничому підприємству Фармація свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 №129828 та в цей же день Білокуракинським районним бюро технічної інвентаризації зареєстроване право власності на нежитлове приміщення, аптека №85, розташоване за адресою: АДРЕСА_7 Чапаєва АДРЕСА_8 107, смт АДРЕСА_2 Луганської АДРЕСА_3 (номер запису 81 в книзі 35).

З огляду на викладене, Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація , зареєструвавши за собою право власності на нежитлове приміщення, аптека №85, загальною площею 1 078,60 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , не визнало право власності на вказаний об`єкт нерухомості територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області.

Оскільки судом встановлено, що нерухоме майно - нежитлове приміщення, аптеки №85, загальною площею 1 078,60 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, то позовні вимоги в частині визнання за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради права власності на вказане нерухоме майно підлягають задоволенню.

Відносно вимоги позивача про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.09.2005 серії ЯЯЯ №129828 суд зазначає наступне.

Згідно з п.6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445 (в редакції, чинній на момент видачі спірного свідоцтва), оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності.

Отже, за своєю правовою природою свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, тобто не є правочином.

Водночас, свідоцтво видається на підтвердження існування права, на підставі, у даному випадку, рішення органу виконавчої влади (розпорядження голови Білокуракинської районної державної адміністрації), і такий посвідчувальний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі.

На думку суду, оскільки в силу вищевикладених обставин відповідач не був власником спірного нерухомого майна, то і Білокуракинська районна державна адміністрація не мала права видавати йому свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 . Відтак, позовна вимога про визнання вказаного свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним підлягає задоволенню.

Відносно вимоги позивача про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно в Реєстрі прав власності на нерухоме майно суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 ст.16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Крім того, відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як вже зазначалось, відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно власником нерухомого майна - нежитлового приміщення, аптека №85, загальною площею 1 078,60 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна - 12217594, зазначене Луганське обласне комунальне виробниче підприємство Фармація , правонаступником якого є Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація .

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Частиною 2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (ч.5 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Враховуючи наведені приписи законодавства, господарський суд вважає, що наявність запису про реєстрацію права власності у реєстрі прав власності на нерухоме майно за відповідачем обмежує правомочність власника - територіальні громади сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради - щодо розпорядження вказаним приміщенням аптеки, а обраний позивачем спосіб захисту у вигляді скасування державної реєстрації за відповідачем права власності на цей об`єкт нерухомості відповідає передбаченим цивільним законодавствам способам захисту та забезпечує ефективний захист прав власника.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про скасування державної реєстрації за відповідачем права власності на нерухоме майно в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Частинами 1, 2, 4 ст.191 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Надаючи оцінку заяві відповідача про визнання позову, господарський суд, враховуючи вищевикладені висновки про обґрунтованість позовних вимог, вважає, що таке визнання не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб.

Обмежень повноважень у представника Комунального підприємства Луганська обласна Фармація , який підписав заяву про визнання позовних вимог - в.о. генерального директора Бохана О.С., на вчинення відповідної процесуальної дії судом не встановлено.

Відтак позов підлягає задоволенню повністю з ухваленням рішення у підготовчому засіданні.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з того, що при зверненні з позовом до суду позивачем за платіжним дорученням від 19.08.2019 №137 сплачений судовий збір у сумі 5 763 грн 00 коп.

Згідно з ч.1 ст.130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічний припис міститься у ч.3 ст.7 Закону України Про судовий збір .

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 2 881 грн 50 коп.

Решта судових витрат позивача зі сплати судового збору у розмірі 2 881 грн 50 коп. підлягає стягненню на його користь з відповідача відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 130, 185, 191, 232, 233, 236, 238, 240 ГПК України, ст.7 Закону України Про судовий збір , господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації до Комунального підприємства Луганська обласна Фармація про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та про визнання права власності задовольнити повністю.

2. Визнати за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради (ідентифікаційний код 24046449) право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, аптека №85, загальною площею 1 078,60 кв.м, розташоване за адресою: вул АДРЕСА_1 .107, смт Білокуракине Луганської АДРЕСА_3 .

3. Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28.09.2005 серії ЯЯЯ №129828, видане Білокуракинською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження від 04.07.2005 №144.

4. Скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, аптека №85, загальною площею 1 078,60 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за Луганським обласним комунальним виробничим підприємством Фармація (вул.Леніна, буд.1, м.Луганськ, ідентифікаційний код 05484818), реєстраційний номер майна - 12217594, номер запису: 81, в книзі: 35, дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 28.09.2005, дата внесення запису: 28.09.2005.

5. Стягнути з Комунального підприємства Луганська обласна Фармація (проспект Гвардійський, б.33, офіс 2, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 01975442) на користь Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації (проспект Центральний, б.59, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 40194452) судовий збір у сумі 2 881 грн 50 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Повернути з державного бюджету України Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації (проспект Центральний, б.59, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 40194452) судовий збір у сумі 2 881 грн 50 коп., сплачений за платіжним дорученням від 19.08.2019 №137.

Повернення судового збору здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

7. Учасники справи:

Позивач : Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації (проспект Центральний, б.59, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 40194452);

Відповідач: Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація (проспект Гвардійський, б.33, офіс 2, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 01975442);

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація Північ (вул.Науки, б.5, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 40045927);

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Луганська обласна державна адміністрація (проспект Центральний, б.59, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 00022450).

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 29.10.2019.

Суддя С. Смола