Постанова

від 29.10.2019 по справі 925/560/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 925/560/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційні скарги:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія Кратос , 2) Акціонерного товариства Укртрансгаз на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019 (суддя Скиба Г. М.) і на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 (головуючий суддя Пашкіна С. А., судді Дідиченко М. А., Буравльов С. І.)

за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія Кратос

про стягнення 363 592,20 грн штрафних санкцій,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Акціонерне товариство Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз (далі - позивач, АТ Укртрансгаз ) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія Кратос (далі - відповідач, ТОВ Виробничо-інвестиційна компанія Кратос ) про стягнення заборгованості у розмірі 1 315 952,74 грн з яких 799 428,50 грн пені, 516 524,24 грн штрафу.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю робіт від 28.11.2016 № 1611000854 (далі - договір) в частині виконання проектних робіт, поставки обладнання та виконання будівельно-монтажних робіт.

3. 20.02.2019 позивач подав до місцевого господарського суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути із відповідача штрафні санкції у розмірі 363 592,20 грн, з яких 234 680,79 грн пені, 128 911,41 грн штрафу. Заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Виробничо-інвестиційна компанія Кратос на користь АТ Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз 181 796,10 грн штрафних санкцій та 2 726,94 грн судового збору.

5. При ухваленні рішень у справі суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт порушення відповідачем строків виконання проектних робіт, поставки обладнання та виконання будівельно-монтажних робіт за договором про закупівлю робіт від 28.11.2016 № 1611000854 належним чином доведений та документально підтверджений.

6. Місцевий господарський суд перевірив та визнав обґрунтованим розрахунок розміру штрафних санкцій, заявлених позивачем до стягнення, проте, керуючись положеннями статей 3, 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), реалізував надане йому право та зменшив розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до 181 796,10 грн, тобто на 50%.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

7. ТОВ Виробничо-інвестиційна кампанія Кратос , не погоджуючись з ухваленими рішеннями, звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

8. АТ Укртрансгаз , не погоджуючись з ухваленими рішеннями, звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи осіб, які подали касаційні скарги (узагальнено)

9. ТОВ Виробничо-інвестиційна компанія Кратос у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме: статті 612, 614 ЦК України.

10. В обґрунтування касаційної скарги АТ Укртрансгаз посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України, статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і вважає, що судами попередніх інстанцій неправомірно зменшено розмір пені на 50 %.

АТ Укртрансгаз зазначає, що судами безпідставно не враховані правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16.

Доводи інших учасників справи

11. 18.09.2019 АТ Укртрансгаз подало відзив на касаційну скаргу ТОВ Виробничо-інвестиційна компанія Кратос . Разом із відзивом відповідач подав клопотання про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу.

Клопотання обґрунтовано тим, що представник позивача у період з 08.09.2019 по 11.09.2019 перебував у відрядженні, а тому був позбавлений можливості підготувати належним чином обґрунтований відзив на касаційну скаргу та надати його у строки, які визначені ухвалою суду про відкриття касаційного провадження. У зв`язку із викладеним просить визнати причину пропуску строку на подання відзиву на касаційну скаргу поважною.

Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У відповідності до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За приписами частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Відповідно, це не є строк, який встановлений законом.

Таким чином, можливість продовження встановленого судом процесуального строку обумовлена поданням відповідної заяви учасника справи до закінчення цього строку.

Частиною другою статті 118 України передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки відзив із клопотанням про поновлення процесуального строку АТ Укртрансгаз на касаційну скаргу ТОВ Виробничо-інвестиційна компанія Кратос подано після закінчення встановленого судом процесуального строку, то на підставі частини другої статті 118 ГПК України відзив на касаційну скаргу суд касаційної інстанції залишає без розгляду.

12. ТОВ Виробничо-інвестиційна компанія Кратос не надало відзиву на касаційну скаргу АТ Укртрансгаз , що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. 28.11.2016 відповідач (Підрядник) та позивач (Замовник) уклали договір про закупівлю робіт № 1611000854, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов цього договору встановлення газового обладнання (ремонт пунктів вимірювання витрат газу на ГРС Барського ЛВУМГ Вінницька область) лот № 3 Ремонт пункту вимірювання витрат газу на ГРС Літин, а Замовник зобов`язується на умовах договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

14. Відповідно до пункту 3.1. договору ціна цього договору становить 7 403 958,11 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 1 233 993,02 грн, згідно з договірною ціною (додаток № 3), яка є невід`ємною частиною договору.

15. У відповідності до пункту 5.1. договору строк виконання робіт - з моменту укладення договору встановлений до 30.10.2017 згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток № 5), який є невід`ємною частиною договору.

16. Пунктом 5.2. договору визначено строк поставки устаткування - до 31.08.2017.

17. Сторони дійшли згоди про те, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за їх порушення, яке мало місце під час дії договору (пункт 11.1. договору).

18. Відповідно до пункту 7.3. договору за порушення строків виконання зобов`язань підрядник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт (обладнання), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вказаної суми.

19. У Додатку № 5 до договору Календарний графік виконання робіт сторонами погоджені строки виконання відповідачем робіт та поставки обладнання за договором, а саме те, що виконати роботи з розробки та погодження проектної документації відповідач має до кінця травня 2017, виконати будівельно-монтажні роботи - до кінця жовтня 2017, а здійснити постачання обладнання - до кінця серпня 2017.

20. 30.08.2017 сторони уклали Додаткову угоду № 1, якою внесли до договору відповідні зміни щодо заміни обладнання і зменшення вартості робіт на 25 000,00 грн. Разом із цим, пункт 1.3. викладено у новій редакції, а саме: Перелік обладнання, що постачається за договором, визначається згідно Специфікації на постачання обладнання (Додаток № 2-а), що є невід`ємним додатком до договору , а також доповнено договір додатками № 1-а - Локальний кошторис, № 2-а - Специфікація обладнання, № 3-а - Договірна ціна, а відповідні додатки № 1, № 2 та № 3, які були підписані разом з договором вирішено вважати такими, що втратили чинність.

21. Строки виконання робіт та поставки устаткування (календарні графіки виконання робіт), передбачені договором, сторони не змінили.

22. У листі від 25.10.2017 за вих. № 1710/042 відповідач запропонував позивачу внести зміни у договір в частині збільшення строків поставки обладнання, посилаючись на те, що зміна обладнання, яка відбулась на підставі додаткової угоди від 30.08.2017, передбачає витрати часу на проведення комплексу заходів щодо внесення змін до кошторисної та проектної документації, а також здійснення замовлення виробнику заміненого обладнання.

23. Сторони не дійшли згоди щодо внесення змін до договору в добровільному порядку.

24. Відповідно до видаткової накладної від 22.11.2017 № 2 відповідач поставив обладнання на загальну суму 5 417 000,00 грн, тобто з простроченням на 82 календарних днів після визначеної в договорі дати та на суму меншу за визначену в Договорі на 1 179 999,60 грн.

25. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 925/1689/17 за позовом ТОВ Виробничо-інвестиційна компанія Кратос до АТ Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз про внесення змін до договорів з 01.12.2017, внесено зміни до договору, а саме:

Викладено наступні пункти в такій редакції:

пункт 5.1. Строк виконання робіт - з моменту укладання договору до 31.05.2018, згідно з календарним графіком виконання робіт (Додаток № 5-а), який є невід`ємною частиною договору ;

пункт 5.2. Строк поставки устаткування - до 31.12.2017 ;

пункт 11.1. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.07.2018. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору ;

пункт 13.5. викладено в наступній редакції: Додаток № 5-а - Календарний графік виконання робіт .

4.2. Припинено дію додатку № 5 Календарний графік виконання робіт .

4.3 Викладено календарний графік робіт в редакції додатку №-5-а до договору про закупівлю робіт від 28.11.2016 № 1611000854, згідно з яким:

складання, погодження та затвердження технічного завдання (ТЗ) на розробку проектної документації на стадії Робочий проект (РП) виконується протягом листопада - грудня 2016; розробка та погодження проектної документації виконується протягом грудня 2016 - травня 2017; проведення експертизи проектної документації виконується протягом лютого - липня 2017; поставка обладнання виконується протягом липня - грудня 2017 .

26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 4.1. договору позивач зобов`язаний був здійснити оплату вказаної поставки протягом 60-ти календарних днів, тобто не пізніше 21.01.2018. У той же час, позивач допустив прострочення оплати отриманого від відповідача обладнання, оплативши його тільки 27.03.2018, тобто з простроченням кредитора на 64 дні.

27. Також позивач прострочив оплату обладнання, загальною вартістю 1 179 999,60 грн, поставленого відповідачем 24.04.2018, оплата якого фактично відбулась 13.08.2018 (прострочення кредитора складає 49 днів).

28. Суди дійшли висновку, що у порушення строку виконання договірних зобов`язань відповідач виконав роботи вартістю 661 591,91 грн після визначеної договором дати відповідно до акта приймання виконаних робіт № 2 за жовтень 2018, який підписано 29.10.2018, з них вартістю: 63 698,35 грн проектні роботи із простроченням на 183 календарних дні; 597 893,56 грн будівельно-монтажні роботи із простроченням на 150 календарних днів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

29. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. За приписами частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

31. Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

32. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів та інших правочинів.

33. За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

34. Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

35. Згідно з приписами статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

36. Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

37. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 цього Кодексу).

38. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

39. Приписами частини першої статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

40. Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

41. У силу статті 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

42. Колегія суддів касаційного суду вважає, що частково відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені та штрафу у повному розмірі, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли обґрунтованого висновку, що виконаний позивачем розрахунок вимог є вірним та не перевищує сум можливого нарахування. При цьому, суди попередніх інстанцій, керуючись положеннями статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України, дійшли висновку про можливість зменшення розміру пені до 181 796,10 грн (на 50 %).

43. Згідно зі статтею 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

44. Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

45. Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступень виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

46. Верховний Суд вважає, що господарські суди попередніх інстанцій правомірно взяли до уваги наведені доводи відповідача, вказали про врахування інтересів сторін та дійшли обґрунтованого висновку про зменшення розміру присуджених до стягнення штрафних санкцій на 50%.

47. Колегія суддів зазначає, що питання можливого зменшення штрафних санкцій вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

48. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги АТ Укртрансгаз стосовно того, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано зменшили розмір пені на 50 % не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Тобто судові рішення в частині зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені на 50% ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування в цій частині не вбачається.

49. Щодо доводів ТОВ Виробничо-інвестиційна компанія Кратос , викладених у пункті 9 цієї постанови Суд зазначає таке.

50. Частиною четвертою статті 612 ЦК України визначено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

51. У відповідності до частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

52. З огляду на викладене та враховуючи обставини справи, які зазначені у пунктах 27-29 цієї постанови, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у спірних правовідносинах позивач допустив прострочення кредитора.

53. За встановлених обставин, суди попередніх інстанцій, оцінивши зазначені відповідачем доводи, викладені у відзиві на позовну заяву щодо зменшення суми нарахованих позивачем штрафних санкцій та наданих на його обґрунтування доказів, те що термін прострочення виконання зобов`язання не є надмірно великим, доказів понесення збитків позивачем у спірних правовідносинах матеріли справи не містять, в той час матеріалами справи підтверджується прострочення кредитора у розрахунках з боржником (виконавцем робіт) дійшли обґрунтованого висновку про зменшення розміру присуджених до стягнення штрафних санкцій на 50%.

54. Водночас колегія суддів відхиляє посилання АТ Укртрансгаз на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16. Так, у вищезазначеній справі предметом спору є стягнення заборгованості боржника по відсоткам за користування кредитом. У даній справі суд дійшов висновку, що у даних правовідносинах не підлягає застосуванню стаття 551 ЦК України, оскільки за змістом частини третьої статті 551 ЦК України під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків. У той час як у господарській справі № 925/560/18 позивач просить стягнути пеню за порушення основного договірного зобов`язання. Отже, правовідносини і предмет позову у даних справах не є подібними.

55. Інші доводи скаржників висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до переоцінки доказів та установлених обставин господарськими судами попередніх інстанцій, що не входить до кола повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 300 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

56. Звертаючись з касаційними скаргами, ТОВ Виробничо-інвестиційна компанія Кратос та АТ Укртрансгаз не спростували наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довели неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих зі справи судових рішень.

57. У касаційних скаргах відсутні аргументи щодо неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, що призвели до ухвалення незаконних рішень, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

58. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційні скарги ТОВ Виробничо-інвестиційна компанія Кратос та АТ Укртрансгаз залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Розподіл судових витрат

59. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційних скарг та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інвестиційна компанія Кратос залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 у справі № 925/560/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил