Справа № 296/1227/19
2/296/1416/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"01" жовтня 2019 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Маслак В.П.
за участю секретаря Тузенко А.О.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕкономКомфорт про визнання недійсним договору від 11.07.2018р., -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати недійсним договір від 11.07.2018р., укладений між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕкономКомфорт .
В обгрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що в газеті Нове життя він прочитав рекламу Як вигідно позичити гроші , строком на 15 років з щомісячним, фіксованим платежем 222 грн. на місяць. З метою отримання позики позивач звернувся до ТОВ ЕкономКомфорт , де йому пояснили умови необхідні для отримання позики, які полягали в тому, що для отримання грошових коштів в сумі 100 000 грн., необхідно внести на банківський рахунок товариства вступний обов`язковий платіж у розмірі 9 900 грн. Як зазначає позивач, 11.07.2018р. ним було внесено на рахунок ТОВ ЕкономКомфорт вступний обов`язковий платіж у розмірі 9900 грн., в той же день між ним та відповідачем були укладені договори №07204/18 від 11.07.2018р. та №07204 від 11.07.2018р. Грошові кошти позивач в період 10-ти днів, як обіцяли працівники офісу, не отримав, в зв`язку з чим неодноразово звертався до відповідача в телефонному режимі з цього приводу. З грудня 2018р. на телефонні дзвінки відповідач не відповідав, офіс товариства за адресою: м.Житомир, майдан Путятинський, 2, оф.618, зачинений. Позивач також послався на те, що діяльність відповідача містить ознаки фінансової послуги та підлягає ліцензуванню, але здійснювалася останнім без відповідної ліцензії, а також на те, що відповідачем недостатньо і не в повній мірі була надана інформація про умови та порядок участі ОСОБА_1 у програмі, внаслідок чого він був позбавлений можливості свідомого вибору. Крім того, можливість надання позивачу позики передбачена за рахунок залученя коштів інших учасників, тобто з використанням пірамідальної схеми, що є використанням нечесної підприємницької практики із введенням в оману споживача. З огляду на те, що кредитних коштів ОСОБА_1 не отримав, останній звернувся з позовом до суду та, посилаючись на Закон України Про захист прав споживачів , ст. 1051 ЦК України, просить суд визнати недійсним договір від 11.07.2018р.
ОСОБА_1 в заяві від 13.08.2019р. уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним договір №07204/18 від 11.07.2018р. та договір №07204 від 11.07.2018р. (а.с.71).
У відзиві від 25.03.2019р. на позовну заяву ліквідатор ТОВ ЕкономКомфорт Павлова А.О. вказала, що з 19.12.2018р. підприємство перебуває у стадії припинення, строк заявлення вимог кредиторів визначено до 20.06.2019р. Посилаючись на те, що законодавством встановлено особливий порядок заявлення вимог кредиторів під час перебування юридичної особи в стадії припинення, вважає, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту, в зв`язку з чим в позові просить відмовити. Крім того, ТОВ ЕкономКомфорт у відзиві підтверджено, що дійсно ОСОБА_1 сплатив на рахунок підприємства 9900 грн., а підприємство не виконало умов договору позики в частині надання ОСОБА_1 грошових коштів. Правовідносини, які склались між сторонами у зв`язку з укладенням договору підпадають під ознаки таких, що регулюються Законом України Про захист прав споживачів . Позивачу як стороні договору під час його укладення було надано інформацію про послуги, що йому будуть надаватись та умови їх надання; права, обов`язки, відповідальність сторін, тому безпідставними, на думку відповідача, є твердження позивача про те, що підприємство ввело його в оману (а.с.33-36).
Позивач в засідання суду не прибув, в заяві від 01.10.2019р. просив розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с.78).
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
Як свідчать матеріали справи, 11.07.2018р. ОСОБА_1 та ТОВ ЕкономКомфорт уклали договір № 07204/18, за умовами якого ТОВ ЕкономКомфорт зобов`язалося за плату вчинити від імені та за рахунок останнього певні юридичні дії, спрямовані на отримання позики, розмір якої визначений в Додатку №1 до договору, у тому числі: включити замовника до складу програми Комфорт ; організовувати та проводити розподіли свідоцтв; здійснювати весь необхідний документообіг та листування щодо участі замовника у програмі; здійснити необхідні юридичні дії та провести оформлення необхідних юридичних документів щодо надання замовнику позики; представляти інтереси замовника в будь-яких державних, судових та інших органах, у підприємствах будь-якої форми власності, а також в органах виконавчої служби з питань, пов`язаних з виконанням даних договорів; подавати в інтересах замовника заяви, клопотання та інші необхідні звернення, пов`язані з виконанням даного договору; надавати інші послуги та здійснювати інші правочини, погоджені сторонами, у порядку та в строки, передбачені цим договором та додатками до нього (а.с.60).
Крім того, 11 липня 2018 року між ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ ЕкономКомфорт (виконавець) було укладено договір №07204, за яким замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов`язання за плату здійснити такі дії: копіювання та сканування замовником матеріалів і документації; перевірку достовірності наданої замовником інформації у реєстрі судових рішень та за іншими, незабороненими чинним законодавством України, джерелами та інформаційними базами даних; складання, з урахуванням побажань замовника, договору та інших необхілних письмових документів щодо його участі у програмі Комфорт , з дотриманням вимог чинного законодавства; надання інформаційних, консультаційних, роз`яснювальних та довідкових послуг з питань участі у програмі та з питань законодавства (розділ І договору) (а.с.61).
У п.2.1 розділу 2 цього договору сторони домовились, що оплата наданих послуг, передбачених п.1.1. договору, є договірною і становить 9900 грн.
На виконання умов договору позивач сплатив 9900 грн., що підтверджується квитанцією ПриватБанку (а.с.66).
Метою укладання договорів було отримання позивачем позики у розмірі, визначеному в додатку № 1 до договору 07204/18 від 11.07.2018р. в сумі 100 000 грн. (а.с. 59). Разом з тим, після сплати 9900 грн. на рахунок відповідача позику позивач не отримав.
Розглядаючи питання щодо задволення позову, суд враховує наступне.
Частиною першою, другою статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
За змістом статті 9 Закону України від 1 червня 2000 року № 1775-ІІІ Про ліцензування певних видів господарської діяльності та статті 34 Закону України № 2664-ІІІ Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг діяльність із надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню.
Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України № 2664-ІІІ Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг під поняттям фінансова послуга розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Законом України від 2 червня 2011 року № 3462-VІ Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг (далі - Закон №3462-VІ) (набрав чинності 8 січня 2012 року) внесено зміни до частини першої статті 4 Закону № 2664-ІІІ та доповнено її пунктом 1Н, відповідно до якого фінансовими вважаються послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
На підставі цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) як уповноважений державний орган 9 жовтня 2012 року розпорядженням №1676 затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (далі - Ліцензійні умови).
Ліцензійні умови закріпили визначення, сутність, правовий статус учасників (і вимоги до них) такого виду фінансових правовідносин, як придбання товарів у групах, і передбачили, що діяльність цих груп направлена на легітимне використання фінансової схеми із залученням грошових коштів споживачів для придбання певного виду товарів та (або) послуг.
Згідно з пунктами 1.2, 1.5 розділу І Ліцензійних умов адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об`єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.
Ліцензіатом є фінансова установа, яка одержала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
Фінансова установа може провадити діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах тільки після отримання ліцензії Нацкомфінпослуг відповідно до цих Ліцензійних умов.
У тексті Умов програми Комфорт не зазначено терміну надання послуг з адміністративного фінансування активів для придбання товарів у групах , проте за суттю своєї діяльності ТОВ ЕкономКомфорт здійснює фінансові послуги, повязані із організацією діяльності Виконавця юридичної особи, яка за згодою, в інтересах замовника та за його рахунок здійснює певні дії, визначені договором та умовами програми, для досягнення взятих на себе сторонами зобовязань.
Таким чином, враховуючи, що предметом договорів № 07204/18 та № 07204 є послуги з адміністрування фінансових активів, суд вважає, що наявні правові підстави для визнання цих договорів недійсними з огляду на те, що зазначені послуги вважаються фінансовими і регулюються Законом № 2664-ІІІ, а ТОВ ЕкономКомфорт надає їх без отримання відповідної ліцензії.
Таку правову позицію висловила колегія судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 06 квітня 2016 року (цивільна справа № 6-2531цс15).
Крім того, встановивши, що ТОВ ЕкономКомфорт є адміністратором програми, з позивачем укладені договори по вчиненню дій, спрямованих на отримання позики за цією програмою, які по своїй суті є послугами, то укладення з цією ж юридичною особою договорів про надання послуг щодо забезпечення їх оформлення, інших послуг з питань діяльності та участі замовника у програмі свідчить про нечесну підприємницьку практику останнього, яка забороняється, та про недійсність договорів, здійснених з використанням такої практики (частини 1, 2, 6 статті 19 Закону України Про захист прав споживачів ).
Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 18 жовтня 2018 рокуу справі №296/763/17, прийнятої за результатами розгляду заяв ТОВ ЕкономКомфорт про перегляд судових рішень, ухвалених у справах в аналогічних правовідносинах.
Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором (ч.1 ст.1051 ЦК України).
Відповідачем не заперечується, що позичальник ОСОБА_1 сплатив на рахунок товариства 9900 грн., в якості вступного обов"язкового платежу, натомість позикодавець не виконав умов договору позики в частині надання позивачу грошових коштів.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що спірні договори підлягають визнанню недійсними з підстав передбачених ст. 227 ЦК України, частиною шостою статті 19 Закону України Про захист прав споживачів , оскільки відповідач здійснював відповідний вид діяльності (надання фінансової послуги) без дозволу (ліцензії) на її здійснення відповідно до статті 34 Закону №2664 та не довів до споживача усю необхідну інформацію про умови надання кредиту у встановленій формі.
Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
За таких умов, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти в сумі 9900,00 грн., сплачені позивачем на підставі договору №07204 від 11.07.2017 року, який визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України Про захист прав споживачів , тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України в сумі 1536,80 грн. (768,40 грн. х 2 вимоги).
Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України Цивільного процесуального кодексу України, статтями 525, 526, 530, 549-552, 610-612, 625, 627-629, 1054-1056-1 Цивільного кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕкономКомфорт про визнання недійсними договорів та стягнення коштів задовольнити.
Визнати недійсними договори №07204/18 від 11.07.2018р. та №07204 від 11.07.2018 року, укладені між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕкономКомфорт .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕкономКомфорт на користь ОСОБА_1 9900 грн., сплачених за договором №07204 від 11 липня 2018 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕкономКомфорт в дохід держави 1536,80 грн судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач
ОСОБА_1
проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач
Товариство з обмеженою відповідальністю ЕкономКомфорт
місцезнаходження: 10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 2, оф. 618
код ЄДРПОУ 37482421
Cуддя В. П. Маслак
Суд | Корольовський районний суд м. Житомира |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2019 |
Оприлюднено | 30.10.2019 |
Номер документу | 85244695 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Корольовський районний суд м. Житомира
Маслак В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні