Ухвала

від 29.10.2019 по справі 757/54894/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54894/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року у справі № 757/53044/19-к в рамках кримінального провадження № 42019101060000151 від 25.04.2019,-

ВСТАНОВИВ:

15.10.2019 року директор ТОВ «Хороз Україна» ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням в порядку ст.ст. 170, 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.10.2018 у справі № 757/53044/19-к у кримінальному провадженні № 42019101060000151 від 25.04.2019, а саме: на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «Хороз Україна» ЄДРПОУ 39225644, а також заборону користування та відчуження вищезазначеного майна.

В обґрунтування клопотання зазначає, що арешт на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ накладено помилково, необґрунтовано, з огляду на те, що суми ліміту ПДВ не є майном в розумінні законодавства.

Особа, що подала клопотання в судове засідання не з`явилися, про місце і час розгляду скарги повідомлялися належним чином. Проте адвокат ОСОБА_4 через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Представник Київської місцевої прокуратури №6 у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані, про причини неявки до суду не повідомлено.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019101060000151 від 25.04.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України.

Процесуальне керівництво у вищезазначеному провадженні здійснюється Київською місцевою прокуратурою №6.

04.10.2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/53044/19-к на підставі клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 42019101060000151 було накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, по ряду юридичних осіб, зокрема ТОВ «Хороз Україна» ЄДРПОУ 39225644, із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

За змістом ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.10.2018 у провадженні № 757/53044/19-к, накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ТОВ «Маджента Україна», ЄДРПОУ 39225644,

Проте в клопотанні про скасування арешту зазначено, що в переліку осіб, зазначених в ухвалі суду вказано в тому числі ТОВ «Маджента Україна» і вказано код ЄДРПОУ 39225644, який фактично належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» (82434, с.Дуліби, вул. Шевченка, 127,Г Стрийського р-ну, Львівської області). Код ЄДРПОУ ТОВ «Маджента Україна» - 38298439. Наведена обставина підтверджується Витягами з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ТОВ «Хороз Україна» та ТОВ «Маджента Україна».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» вважає, що в ухвалі Печерською районного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року у справі № 757/53044/19-к, з приводу зазначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Маджента Україна» коду ЄДРПОУ який фактично належить ТОВ «Хороз Україна» допущена технічна помилка.

Однак з 11 жовтня 2019 року на виконання вимог ухвали Печерською районного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року у справі № 757/53044/19-к, Товариству з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» також накладено арешт на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України. ТОВ «Хороз Україна» звернулось в телефонному режимі в Державну фіскальну службу України з приводу накладення арешту нашому Товариству, мотивуючи звернення тим, що в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року по справі № 757/53044/19-к не вказано ТОВ «Хороз Україна», у відповідь від Державної фіскальної служби України було отримано, що в цій ухвалі значиться, як вказано про це вище код ЄДРПОУ ТОВ «Хороз Україна» і тому арешт накладено на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державні фіскальній службі України в тому числі і ТОВ «Хороз Україна».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» вважає, що арешт на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України нашому Товаристу вищезазначеною ухвалою суду від 04.10.2019 року було накладено помилково та безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ч.10 ст. 170 КПК України. Також зазначаємо, що кошти на рахунках, які заарештовано, здобуті нашим товариством, не відповідають критеріям, визначеними ст. 98 КПК України, а здобуті товариством в ході господарської діяльності товариства. Сторона обвинувачення не надала доказів, що майно нашого Товариства, на яке накладено арешт є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, а тому при накладенні арешту на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України стосовно ТОВ «Хороз Україна» не було враховано відсутність правової підстави для накладення такого арешту на ТОВ «Хороз Україна».

Статтею 84 КПК України імперативно передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Слідчому судді не надано належних та допустимих в розумінні положень ст. 86 КПК України доказів на підтвердження доводів клопотання прокурора про фіктивний характер діяльності ТОВ «Хороз Україна» . Відомості за ознаками злочину, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України, відносно ТОВ «Хороз Україна» до ЄРДР не внесені. Жодній посадовій особі товариства про підозру у вчиненні злочину не оголошено.

Окрім того, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Також слідчий суддя погоджується з доводами клопотання, що суми ліміту ПДВ не мають ознак переліку майна, яке визначено в ч. 10 ст. 170 КПК України, мають абстрактне вираження, а тому на них не може бути накладено арешт.

Статтею 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200- 1.3 статті 200 - 1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, згідно зі ст. 200-1.1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік ПДВ в розрізі платників податку. Тобто система електронного адміністрування ПДВ це база даних ДФС, яка аналізує та проводить автоматичний облік ПДВ по кожному підприємству.

Пунктом 4 постанови КМУ від 16.10.2014 р. № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» передбачено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Отже, ліміт ПДВ не є грошовими коштами або електронними грошима, оскільки відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-ІИ електронні гроші - це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов`язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.

Сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) не може містити на собі ознак, які притаманні речовим доказам та вони не можуть стосуватись предмету доказування у кримінальному провадженні.

Також, при ухваленні судового рішення щодо накладення арешту не було враховано принцип розумності та співрозмірності обмеження права власності, що є завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Обраний судом спосіб арешту призводить до негативних наслідків як при здійсненні підприємницької діяльності, так суттєво і негативно позначається на інтересах інших осіб, а також репутації компанії як бізнес-партнера. Крім того, Товариство позбавлено можливості зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що негативно впливає на господарську діяльність Товариства та розрахунки з бюджетом та контрагентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, в умовах реалізації сторонами конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння юридичної особи майном та обумовлювали арешт її майна, оскільки суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ у будь-якому випадку не можуть містити на собі сліди вчинення ймовірного злочину, передбаченого ч. 2 ст.205 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року у справі № 757/53044/19-к в рамках кримінального провадження № 42019101060000151 від 25.04.2019 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 04.10.2019 року по справі № 757/53044/19 на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, що належать ТОВ «Хороз Україна» (код ЄДРПОУ 39225644).

Скасувати заборону відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: активами - сумою податків в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), які знаходяться на спеціальних рахунках та належать ТОВ «Хороз Україна» (код ЄДРПОУ 39225644), на які ТОВ «Хороз Україна» (код ЄДРПОУ 39225644) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та заборону службовим особам та працівникам ТОВ «Хороз Україна» (код ЄДРПОУ 39225644), їхнім представникам за дорученням, використовуючи або будь-яким чином відчужувати вищевказане майно, накладену ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 04.10.2019 року по справі № 757/53044/19.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає безумовному її виконанню.

Слідчий суддя ОСОБА_1