Рішення

від 06.09.2019 по справі 450/1947/19

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1947/19 Провадження № 2-о/450/58/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2019 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Мельничук І. І.

при секретарі Лаба С. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Лисиничівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_2 про встановлення факту, -

в с т а н о в и в:

заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить суд встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки, площею 0,0965 га, кадастровий номер 4623683800:01:002:0291 та земельної ділянки, площею 0,2488 га кадастровий номер 4623683800:01:001:0082.

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 своїм майном не розпорядився, а тому спадкування його майна повинно здійснюватися за законом в порядку черговості. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є його діти заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Спадкодавець ОСОБА_3 до дня смерті проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Разом з ним за вказаною адресою на момент смерті проживав без реєстрації заявник по справі.

Звернувшись до приватного нотаріуса, маючи намір оформити спадкові права після смерті батька, заявник отримав відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки, оскільки пропустив встановлений законом шестимісячний строк, необхідний для подання заяви про прийняття спадщини. Зважаючи на те, що заявник не був зареєстрований із спадкодавцем на час відкриття спадщини, він не зміг належним чином підтвердити факт проживання разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини. Лист від нотаріуса про розгляд заяви ОСОБА_1 , відповідно до якого з поданих до нотаріуса документів не вбачається підтвердження факту прийняття спадщини, заявник отримав 15.05.2019 року за №427/01-16. У зв`язку з чим, у заявника є необхідність встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що зробити в позасудовому порядку неможливо.

14.06.2019 року провадження у справі відкрито.

В судове засідання заявник та представник заявника не з`явились, проте від представника заявника подав на адресу суду заяву про слухання справи у їхній відсутності, вимоги, обґрунтовані в заяві підтримують в повному обсязі.

У судове засідання представник заінтересована особа Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області не з`явився, проте подав на адресу суду заяву про слухання справи у його відсутності.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, однак подала на адресу суду заяву про слухання справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 видане 08.11.2018 року виконавчим комітетом Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Олефіра Р.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке належало ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається із відповіді приватного нотаріуса Олефір Р. В. від 15.05.2019 року, видати на ім`я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на належне ОСОБА_3 майно не видається можливим, оскільки згідно з поданими до нотаріуса документами не вбачається підтвердження факту реєстрації заявника із спадкодавцем на час його смерті та у визначений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини заявник не звернувся до нотаріуса із відповідною заявою.

Таким чином, судом встановлено, що заявник як спадкоємець першої черги після смерті батька не може реалізувати свої спадкові права на вказане спадкове майно, оскільки немає спільної реєстрації місця проживання з спадкодавцем на момент відкриття спадщини.

Судом встановлено, що згідно з довідкою виконавчого комітету Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №562 від 14.05.2019 року ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Разом з ним в даному будинку на час смерті постійно проживав без реєстрації син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний факт підтверджується і актом про спільне проживання від 14.05.2019 року, підписаний депутатами сільської ради та сільським головою.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з пунктом 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом від 03 березня 2004 № 20/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, сама по собі відсутність спільної реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Суд дослідив надану заявником довідку №561 від 14.05.2019 року видану Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області про те, що заявник проживав разом зі своїм батьком, надав їй оцінку та визнав належним та допустимим доказом по справі.

Враховуючи наведене, беручи до уваги відсутність спору про право щодо вказаних правовідносин та те, що підтвердження такого факту необхідне заявникам для одержання свідоцтва про право на спадщину, суд, оцінивши докази у їх сукупності, вважає, що заява ОСОБА_1 є підставною та підлягає до задоволення.

За змістом ч. 7 ст. 294 ЦПК України документально підтверджені понесені заявником судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 315, 319, 354 ЦПК України суд -

в и р і ш и в :

заяву ОСОБА_1 - задоволити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06.09.2019 року.

СуддяІ. І. Мельничук