Рішення

від 29.10.2019 по справі 535/1021/19

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/1021/19

Провадження № 2/535/373/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Якименко Т.О.,

з участю секретаря судових засідань - Балала Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в смт Котельва у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Поліфарб про стягнення грошових коштів несплачених при звільненні з роботи, та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства Поліфарб , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 10605, 19 грн., середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.05.2019 року по 09.08.2019 року в розмірі 12207,93 грн, та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що він з 05.03.2019 року по 16.05.2019 року працював в ПП Поліфарб охоронником. Звільнився з роботи через невиплату заробітної плати, відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України. За період його роботи підприємство допустило заборгованість по виплаті заробітної плати, що становить 10605,19 грн. Крім того, після звільнення з роботи, ПП Поліфарб не провело з ним розрахунку при звільненні, тому загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 17.05.2019 року (наступного дня після звільнення) й по 09.08.2019 року (день звернення до суду) складає 12207, 93 грн. В добровільному порядку, ПП Поліфарб на його звернення щодо виплати заробітної плати та проведення розрахунку при звільненнні працівника не реагує, тому він змушений звернутися до суду з відповідним позовом.

Крім того, враховуючи, що ПП Поліфарб не проводило йому виплату заробітної плати, що є порушенням його законних прав, та вимагало від нього додаткових зусиль по організації свого життя та життя його сім`ї, що призвело до моральних страждань які він оцінює в сумі 5000 грн, та які підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку. ОСОБА_1 надав до суду заяву в якій просить розгляд справи провести без його участі, зазначивши що позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач ПП Поліфарб у судове засідання не з`явилось, про час та місце розгляду справи повідомлялося в установленому законом порядку, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК УКраїни. Про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи , заперечень чи відзиву на позов на адресу Котелевського районного суду від ПП Поліфарб не надійшло.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до повного задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до наказу № 33 к від 05 березня 2019 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ПП Поліфарб охоронником.

Керуючись ч.1 ст. 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.,

З моменту прийняття на роботу позивачу не виплачувалась заробітна платав зв`язку з відсутністю коштів на підприємстві, у зв`язку з чим він вирішив звільнитися з роботи щоб отримати розрахунок під час звільнення.

Відповідно до наказу № 70 к від 16 травня 2019 року ОСОБА_1 був звільнений з посади охоронника за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Після звільнення позивачу повернуто належно оформлену трудову книжку, але розрахунок по заробітній платі не було проведено.

Він неодноразово звертався до начальника ПП Поліфарб , щодо добровільної виплати суми під час його звільнення, але всі способи виявилися безрезультатними.

Позивач звернувся до Управління Держпраці у Полтавській області за допомогою у вирішені питання щодо проведення розрахунку ПП Поліфарб по виплаті всіх сум які належать працівникові під час звільнення.

Листом Управління Держпраці у Полтавській області від 18 червня 2019 року №16-Т851/01/14-04/234 позивача було повідомлено, що за результатами інспекційного відвідування до посадових осіб підприємства вжито заходи згідно повноважень. Згідно наданих адміністрацією підприємства документів сума заборгованості із виплати заробітної плати становить 10605,19 грн.

Згідно з ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 21.01.2015 року у справі № 6-195цс14, механізм здійснення розрахунку середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати .

Методика розрахунку середнього заробітку для всіх інших виплат визначена в абзаці 3 пункту 2 Порядку, в якому зазначено, що у всіх інших випадках (крім розрахунку виплат за відпустку) збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року, постанові Верховного Суду України №6-2807цс16 від 01 березня 2017 року.

Позивач ОСОБА_1 працював на посаді охоронника та мав графік роботи у три зміни, після доби чергування надавалося три доби відпочинку.

Відповідно до ч. 1 ст 58 КЗпП України при змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно довідки ОК-7, та розрахунку за квітень 2019 року, в березні 2019 року ОСОБА_1 нараховано заробітну плату у розмірі 3777,36 грн., у квітні - 3780,00 грн. (всього - 7557,36 грн.). Кількість відпрацьованих днів у березні 2019 року становила 7 діб в розрахунку дорівнює 168 годин, у квітні 2019 року - 6 діб, в розрахунку дорівнює 144 годин (з 25 квітня по 30 травня перебував на лікарняному), (всього відпрацьовано за два місяці - 13 змін, 312 годин) відповідно розмір середньоденної заробітної плати становить 581,33 грн. за добу чергування.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звільнивсяя з 16 травня 2019 року, стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні здійснюється з 17 травня 2019 року по 09 серпня 2019 року включно. Кількість змін за цей період становила 20 змін (в травні - 3, в червні - 8, в липні - 8, в серпні - 2).

Відповідно розмір середньої заробітної плати за цей період, встановлений шляхом добутку множення середньоденної заробітної плати 581,33 грн. на кількість робочих змін (21), становить 12 207,93 грн.

За таких обставин з відповідача підлягає до стягнення на користь відповідача заборгованість по нарахованій заробітній платі в розмірі 10 605,19 грн. та середня заробітна плата у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні в розмірі 12 207,93 грн. за час прострочення розрахунку з 17 травня 2019 року по 9 серпня 2019 року.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (з відповідними змінами) роз`яснено, що згідно статті 237-1 КЗпП України (набрав чинності з 13 січня 2000 року) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, а має самостійне юридичне значення.

Моральна шкода має тривалий характер яка полягає у душевних стражданнях позивача які спричинені діями відповідача який затримував виплату заробітної плати, а також в день звільнення та станом на сьогоднішній день не розрахувався по нарахованій заробітній платі під час звільнення, чим поставив позивача у в скрутне матеріальне становище та змусив докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає за доцільне задовільнити позовну вимогу позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн, оскільки з вини відповідача були порушені його законні права щодо отримання заробітної плати за виконану роботу, що завдало йому моральних страждань.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідча слід стягти на користь держави судовий збір в розмірі 768, 40 грн.

Керуючись ст. ст. 94, 115, 116, 233 КЗпП України, ст 24 Законом України Про оплату праці , ст. ст. 12, 81, 82, 141, 142, 247, 258, 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства Поліфарб про стягнення грошових коштів несплачених при звільненні з роботи, та моральної шкоди, задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства Поліфарб , ідентифікаційний код 32081489 на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 10 605,19 грн., середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17 травня 2019 року по 09 серпня 2019 року в розмірі 12 207,93 грн., а всього 22813 (двадцять дві тисячі вісімсот тринадцять) грн. 12 коп.

Стягнути з приватного підприємства Поліфарб , ідентифікаційний код 32081489 на користь ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, але не більше ніж за один місяць допустити до негайного виконання на підставі ч. 1 ст. 430 ЦПКУкраїни.

Стягти з приватного підприємства Поліфарб , ідентифікаційний код 32081489 на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана через Котелевський районний суд Полтавської області.

Суддя