Рішення

від 28.10.2019 по справі 140/2234/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2234/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом приватного підприємства Курус Плюс до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Курус Плюс (далі - ПП Курус Плюс ) звернулося з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.05.2019 № 58 в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1187428/42308772, зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 22.05.2019 № 58 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП Курус Плюс складено податкову накладну від 22.05.2019 № 58 та 27.05.2019 відправлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак відповідно до отриманої квитанції реєстрація податкової накладної зупинена.

Підставою для зупинення реєстрації зазначеної податкової накладної слугувало те, що вона відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критерії ризиковості платника податку . Однак, дане повідомлення не містить повної інформації щодо причин зупинення спірної податкової накладної, що є порушенням Порядку № 117 та Податкового кодексу України. Крім того, у квитанції не зазначено конкретних критеріїв, які стали підставою для зупинення реєстрації податкової накладної та переліку конкретних документів, необхідних для прийняття позитивного рішення.

30.05.2019 позивачем подано повідомлення про подання пояснень та копій документів, щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, разом із пакетом, необхідних для прийняття рішення, документів.

Проте рішенням ДФС України відмовлено в такій реєстрації у зв`язку із ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. При цьому, відповідачем не зазначено яких саме документів не вистачило для прийняття позитивного рішення, оскільки ПП Курус Плюс надано повний пакет первинних документів по придбанню товару (копію договору, інвойсу. митної декларації, платіжне доручення на оплату) та по постачанню товару (копія договору, акту приймання-передачі, банківська виписка на підтвердження отримання коштів від покупця).

Позивач вважає дане рішення відповідача протиправним, оскільки воно не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а також не можливо достеменно встановити причину відмови в реєстрації податкової накладної, що в свою чергу є порушенням прав платника податку.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що ПП Курус Плюс не надано усіх необхідних копій документів відповідно до пункту 13 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, а саме не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Разом з тим, зазначив, що згідно із вантажно-митної декларації UA205100/2019/005580 від 06.03.2019 сідельний тягач, марки DAF модель CF 85.460, який в подальшому був предметом договору купівлі-продажу транспортного засобу № 264/19 від 21.05.2019 прибув на митну територію України 06.03.2019, однак жодних документів на підтвердження транспортування зазначеного тягача від моменту перетину митного кордону до місця його прибуття село Струмівка, де відбулася його передача ТзОВ Синько згідно акту прийняття - передачі № 264/19 від 21.05.2019, контролюючому органу не надано.

Представник відповідача вважає, що твердження ПП Курус Плюс про те, що Критерії ризиковості не є нормативно-правовими актами, а існування вказаних Критеріїв нібито призводить до порушення прав позивача у формі зупинення поданої ним до реєстрації податкової накладної виходить за межі предмету доказування, оскільки позивач не оскаржує їх порядок прийняття/затвердження. Водночас, представник відповідача вказав, що для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну чи розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаній накладній. Отже, позовна вимога ПП Курус Плюс про зобов`язання зареєструвати податкову накладну № 58 від 22.05.2019 в ЄРПН є передчасною, оскільки неможливим є встановлення реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ, на момент прийняття рішення судом в даній справі.

Представник відповідача вважає, що ДФС України діяла виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстави для задоволення позовних вимог ПП Курус Плюс відсутні.

Крім того, представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що між ПП Курус Плюс (продавець) та ТзОВ Синько (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 264/19 від 21.05.2019, відповідно до якого продавець зобов`язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму, предметом якого є бувший у використанні сідельний тягач, марка DAF, модель CF 85.460, ідентифікаційний № XLRTE85MC0E963596, 2012 року виготовлення, (далі - транспортний засіб) (а.с.137-138).

Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу продаж транспортного засобу за домовленістю сторін вчиняється за 223 800 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 37 300 грн. 00 коп., які попередньо отримає продавець від покупця, оскільки сторони встановили, що умови договору щодо сплати ціни договору застосовуються до передачі транспортного засобу по акту приймання-передачі.

На виконання умов договору та відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем було сформовано податкову накладну від 22.05.2019 № 58 та 27.05.2019 подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 109-110).

Як вбачається з матеріалів справи, вказана податкова накладна була прийнята ДФС України, однак, відповідно до квитанції від 27.05.2019 реєстрація податкової накладної від 22.05.2019 № 58 була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 110).

Позивачем на адресу контролюючого органу в електронному вигляді надіслано повідомлення від 30.05.2019 № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено, а саме:

- пояснення № 30/05-1 від 30.05.2019;

- копія контракту № 53/18-АS від 29.11.2018 з компанією ASANTECH Spolka z o.o. ;

- копія інвойсу 190306.3-AST/КР від 06.03.2019;

- копія МД UА205100/2019/005580 від 11.03.2019;

- копія договору купівлі-пролажу транспортного засобу № 264/19 від 21.05.2019;

- копія видаткової накладної № 356 від 23.05.2019;

- копія акту приймання-передачі транспортного засобу № 264/19 від 23.05.2019;

- копія довіреності № 24 від 21.05.2019;

- копія банківської виписки від 22.05.2019;

- копія платіжного доручення № 40 від 22.03.2019;

- оборотно-сальдова відомість по 361 рахунку.

Однак за результатами розгляду вищевказаних пояснень та документів 07.06.2019 комісія ДФС України прийняла рішення № 1187428/42308772, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 22.05.2019 № 58 в ЄРПН з підстави ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. (а.с.105-106).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок № 177), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно із вимогами пункту 4 Порядку № 177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається із пункту 5 Порядку № 177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно із вимогами пунктів 6 та 7 Порядку № 177 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом було сформовано та надіслано позивачу квитанцію від 27.05.2019 про зупинення реєстрації податкової накладної, у якій зазначено про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку , та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (а.с. 110).

За приписами пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21.03.2018 наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України.

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості.

Як слідує з відзиву відповідача, податкова накладна від 22.05.2019 № 58 була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку із тим, що вказана податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Так, у пункті 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку та здійснення операцій від 05.11.2018 зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Проте, суд зазначає, що зі змісту квитанції неможливо встановити, якому конкретно з вищенаведених критеріїв, що зазначені у пункті 1.6, відповідає платник, у квитанції не вказано конкретний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно із вимогами пунктів 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, підставою для прийняття ДФС України оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної стало неподання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с.105-106).

Разом з тим, судом встановлено, що позивач подав до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів для здійснення реєстрації податкової накладної від 22.05.2019 № 58.

Зокрема, позивачем подано договір купівлі-продажу транспортного засобу від 21.05.2019 № 264/19.

Факт продажу позивачем ТзОВ Синько транспортного засобу підтверджується також видатковою накладною 23.05.2019 № 356 на суму 223 800 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ - 37 300 грн. 00 коп.), довіреністю № 24 від 21.05.2019, а також підтверджується оплата за вказаний товар випискою за рахунками за 22.05.2019 (а.с.142-156).

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митному органу митну декларацію №UA205100/2019/005580, у якій визначено загальну вартість товару 6 200 Євро (а.с.132).

Придбаний транспортний засіб сідельний тягач марки DAF, номер шасі НОМЕР_1 в подальшому був позивачем реалізований на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2019 № 264/19 ТзОВ Синько (а.с.137-138). Пунктом 1.2 визначено, що продавець продає бувший у використанні сідельний тягач, марки DAF, модель CF 85.460, ідентифікаційний № НОМЕР_1 , 2012 року виготовлення.

На виконання умов даного договору 23.05.2019 між ПП Курус Плюс та ТзОВ Синько погоджено та підписано акт прийняття-передачі транспортного засобу № 264/19 (а.с.146).

Таким чином, суд вважає, що платником податків було надано всі необхідні документи, які дозволяли здійснити реєстрацію податкової накладної № 58 від 22.05.2019, складеної за результатами здійснення господарської операції по реалізації транспортного засобу, відтак прийняття відповідачем спірного рішення з підстав неподання копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні є неправомірним.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

В даному випадку, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішення від 07.06.2019 № 1187428/42308772 про відмову в реєстрації податкової накладної ПП Курус Плюс від 22.05.2019 № 58 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну ПП Курус Плюс від 22.05.2019 № 58 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 842 грн. відповідно до квитанції від 19.07.2019 № 9722, який зараховано до спеціального фонду державного бюджету України.

Таким чином, враховуючи задоволення позову повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України судовий збір у розмірі 3 842 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.05.2019 № 58 в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1187428/42308772 від 07.06.2019.

Зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну приватного підприємства Курус Плюс від 22.05.2019 № 58 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь приватного підприємства Курус Плюс (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 76А, офіс № 7, код ЄДРПОУ 42308772) за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 39292197) судовий збір у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук