Рішення

від 25.10.2019 по справі 280/4604/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 жовтня 2019 року 09 год 20 хв. Справа № 280/4604/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Приморського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (далі - третя особа), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову ВП №59574191 про накладення штрафу від 05.09.2019, винесену Головним державним виконавцем Приморського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Макаренко Я.О. про накладення штрафу в розмірі 3400 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 18.02.2019 по справі №326/349/18 було зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 належною їй власністю у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом демонтажу паркану (огорожі), який унеможливлює користуватися навісом, позначеним в технічному паспорті вказаного домоволодіння літерою - И, та гаражем, позначеним літерою Ж. Стверджує, що оскільки ОСОБА_1 не зрозуміло вказане рішення суду в частині, що стосується який саме паркан потрібно демонтовувати, хто це буде робити та за чий рахунок, то позивач звернувся до Приморського районного суду Запорізької області з заявою про роз`яснення судового рішення. Вказує, що ухвалою Приморського районного суду Запорізької області було необґрунтовано відмовлено у роз`ясненні рішення, у зв`язку з чим позивач скористався правом апеляційного оскарження такої ухвали. Проте, незважаючи на те, що триває процедура роз`яснення судового рішення, 05.09.2019 державним виконавцем винесено постанову, якою на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 3400,00 грн. за невиконання судового рішення. Крім того, зазначає, що на даний час рішення суду фактично виконано позивачем, а паркан перенесено. Позивач вважає, що державний виконавець не мав правових підстав для застосування штрафних санкцій. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву від 23.10.2019 посилається на те, що на виконанні у Приморському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області знаходиться виконавче провадження № 59574191 з примусового виконання виконавчого листа № 326/349/18 від 03.07.2019 виданого Приморським районним судом Запорізької області про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 належною їй власністю у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом демонтажу паркану(огорожі), який унеможливлює користуватися навісом, позначеним в технічному паспорті вказаного домоволодіння літерою - И, та гаражем, позначеним літерою - Ж. Зазначає, що 09.08.2019 державним виконавцем було здійснено виїзд за адресою вказаною у виконавчому документі з метою перевірки виконання рішення боржником, та складено акт державного виконавця про те, що у визначений державним виконавцем строк, боржником виконавчий документ повторно не виконано. Вказує також, що 28.08.2019 до відділу надійшла ухвала Приморського районного суду Запорізької області від 22.08.2019 по справі № 326/349/18 про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду. З огляду на викладене, вважає постанову ВП №59574191 від 05.09.2019 про накладення штрафу на ОСОБА_1 за повторне невиконання без поважних причин боржником рішення суду законною та такою, що не підлягає скасуванню. Просить у позові відмовити.

Третя особа пояснень по суті позовних вимог до суду не надала.

Ухвалою суду від 15.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4604/19. Призначено судове засідання на 24.10.2019.

У судове засідання представники сторін не прибули.

На підставі частини 9 статті 205 КАС України суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалась.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 18.02.2019 по справі №326/349/18 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном, зокрема зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 належною їй власністю у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом демонтажу паркану (огорожі), який унеможливлює користуватися навісом, позначеним в технічному паспорті вказаного домоволодіння літерою - И, та гаражем, позначеним літерою Ж.

Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 18.02.2019 по справі №326/349/18 набрало законної сили 01.04.2019.

17.07.2019 ОСОБА_2 звернулась до Приморського районного ВДВС з заявою про виконання судового рішення.

18.07.2019 головним державним виконавцем Приморського районного ВДВС Макаренко Я.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59574191 з виконання виконавчого листа №326/349/18 виданого 03.07.2019 Приморським районним судом Запорізької області щодо зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 належною їй власністю у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом демонтажу паркану (огорожі), який унеможливлює користуватися навісом, позначеним в технічному паспорті вказаного домоволодіння літерою - И, та гаражем, позначеним літерою Ж.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №59574191, боржнику надано 10-ти денний строк для самостійного виконання рішення суду.

05.09.2019 головним державним виконавцем Приморського районного ВДВС Макаренко Я.О. винесено постанову про накладення штрафу ВП №59574191 за повторне невиконання без поважних причин боржником рішення, за яким боржник зобов`язаний вчинити певні дії, а саме усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 її власністю у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом демонтажу паркану (огорожі), який униможливлює користування навісом, позначеним в технічному паспорті вказаного домоволодіння літерою - И, та гаражем, позначеним літерою - Ж.

Позивач, не погодившись з постановою про накладення штрафу від 05.09.2019 ВП №59574191, звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступних висновків.

05.10.2016 набрав чинності Закон України №1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» (далі- Закон України №1404-VIII), відповідно до ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Тобто, підставою для накладення штрафу є встановлення державним виконавцем факту невиконання без поважних причин боржником рішення, в даному випадку рішення Приморського районного суду Запорізької області від 18.02.2019 по справі №326/349/18.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №1404, для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Судом встановлено, що 30.07.2019 державним виконавцем винесено постанову про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні №59574191, якою призначено ОСОБА_3 спеціалістом у виконавчому провадженні (а.с.43). Також, спеціаліста ОСОБА_3 зобов`язано бути присутнім за адресою: АДРЕСА_1 , для встановлення за адресою: АДРЕСА_1 знаходження паркану (огорожі) позначену в технічному паспорті вказаного домоволодіння літерою - И та гаражем позначеним літерою - Ж.

09.08.2019 державним виконавцем, за участю спеціаліста Скородумова Олександра Сергійовича та представника стягувача ОСОБА_4 Р ОСОБА_5 , складено Акт державного виконавця, в якому встановлено, що у визначений державним виконавцем строк боржником виконавчий документ не виконано.

02.09.2019 державним виконавцем складено Акт державного виконавця, в якому встановлено, що у визначений державним виконавцем строк боржником виконавчий документ повторно не виконано.

Відповідно, у зв`язку із встановлення повторного невиконання боржником вимог виконавчого документа, державним виконавцем 05.09.2019 прийнято постанову про накладення штрафу, якою на боржника накладено штраф в розмірі 3400,00 грн. та повторно зобов`язано виконати вимоги виконавчого документа.

За таких обставин, враховуючи повторне невиконання боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, що підтверджено актом державного виконавця від 02.09.2019, поважних причин такого невиконання рішення суду не встановлено, відповідачем правомірно прийнято спірну постанову про накладення штрафу.

Щодо посилання позивача на те, що державний виконавець не мав права приймати спірну постанову з огляду на те, що на момент винесення постанови тривала процедура роз`яснення судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону №1404-VIII, у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення.

Згідно ч.1 ст.271 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Судом встановлено, що у зв`язку із незрозумілістю рішення Приморського районного суду Запорізької області від 18.02.2019 по справі №326/349/18 позивач звернувся до зазначеного суду з заявою про роз`яснення рішення.

Ухвалою Приморського районного суду Запорізької області від 22.08.2019 по справі №326/349/18 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду відмовлено, а також зазначено таке: Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 18.02.2019 у справі №326/349/18 є логічним, не суперечливим, чітким за змістом та зрозумілим. В ньому конкретно вказано, хто саме зобов`язаний усунути перешкоди (зобов`язано ОСОБА_1 ), усунути перешкоди у чому (у користуванні ОСОБА_2 належною їй власністю у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 ), яким чином усунути перешкоди у користуванні нею своєю власністю (шляхом демонтажу паркану (огорожі), який унеможливлює користуватися навісом, позначеним в технічному паспорті вказаного домоволодіння літерою - И, та гаражем, позначеним літерою - Ж).

Крім того, в тексті рішення повно та конкретно описано місце розташування вказаного паркану (огорожі), маються його фотографії, план земельної ділянки, схема. По ньому усіма сторонами надавалися докази. При розгляді справи у сторін його місцезнаходження не викликало сумніву.

Враховуючи зазначене, а також те, що рішення викладено повно, його зміст та зміст його резолютивної частини чіткий та зрозумілий, що в порядку роз`яснення можуть виправлятися лише зовнішні недоліки рішення, недоліки висловлювання думок, що містяться в рішенні, але не може змінюватися, доповнюватися зміст рішення, не можуть вноситися нові дані, що заявником не зазначено та не доведено, що рішення важко виконати, суд вважає, що у заяві представника ОСОБА_1 про роз`яснення рішення необхідно відмовити...

Відповідно до положень статті 261 ЦПК України, ухвала Приморського районного суду Запорізької області від 22.08.2019 по справі №326/349/18, якою відмовлено в роз`ясненні рішення суду, набрала законної сили 22.08.2019.

При цьому, є хибними твердження представника позивача про те, що на даний час процедура роз`яснення рішення Приморського районного суду Запорізької області від 22.08.2019 по справі №326/349/18 триває, оскільки відповідно до положень статті 261 ЦПК України, ухвала суду набирає законної сили з дати її прийняття, а подання апеляційної скарги на таку ухвалу не свідчить про те, що ухвала не набрала законної сили, на відміну від процедури оскарження рішення суду, яка врегульована статтею 273 ЦПК України.

Також, суд звертає увагу на ту обставину, що згідно ч.4 ст.19 Закону №1404-VIII, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до п.6 ч.5 ст.19 Закону №1404-VIII, боржник зобов`язаний надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Статтею 32 Закону №1404-VIII передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи та наявних в матеріалах справи копій виконавчого провадження №59574191, позивач, до прийняття оскаржуваної постанови, а саме, до 05.09.2019, жодним чином не повідомляв Приморський районний ВДВС про добровільне виконання рішення суду, наявність підстав які об`єктивно унеможливлюють виконання судового рішення, про наявність підстав для відкладення та/або зупинення виконавчого провадження.

Натомість суд зауважує, що лише 11.10.2019 до відповідача надійшла заява ОСОБА_1 про виконання ним рішення суду від 18.02.2019 по справі №326/349/18. У зв`язку з чим, 15.10.2019 головним державним виконавцем Приморського районного ВДВС Макаренко Я.О. складено акт про виконання у повному обсязі рішення суду та 16.10.2019 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону №1404-VIII.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» №15729/07, від 05.07.2012 Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що державний виконавець під час прийняття спірної постанови про накладення штрафу діяв обґрунтовано, у межах наданих повноважень та з метою вжиття у межах компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати рішення суду.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку із тим, що у задоволенні адміністративного позову судом відмовлено, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Приморського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (72100, Запорізька область, м.Приморськ, вул.Центральна, 38, код ЄДРПОУ 34960603) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.10.2019.

Суддя Л.Я. Максименко