Рішення

від 30.09.2019 по справі 320/2122/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 року справа № 320/2122/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегельний завод "Владиславка" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегельний завод "Владиславка" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна цього платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами господарської діяльності відповідачем до державного бюджету не сплачено податковий борг у розмірі 484242,75 грн., який складається з самостійно задекларованих сум податкових зобов`язань та пені по земельному податку з юридичних осіб.

У добровільному порядку відповідач узгоджені податкові зобов`язання не сплачує. На виконання вимог податкового законодавства, відповідачу було вручено податкову вимогу від 17.04.2009 №1/72.

18.06.2009 посадовими особами ДПІ у Миронівському районі було прийнято рішення №5 про опис майна відповідача в податкову заставу, податковим керуючим було складено акти опису майна від 11.09.2018 №44 на загальну суму 36161,55 грн. та №43 на інше майно, на яке боржник набуде право власності у майбутньому на суму 448535,00 грн.

Податкова застава у відповідності до вимог законодавства була зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень, що підтверджується відповідним витягом.

Контролюючим органом було здійснено всі заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, але дії контролюючого органу не призвели до його повного погашення.

З метою погашення податкового боргу в примусовому порядку, контролюючий орган неодноразово звертався до суду з позовами про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ Цегельний завод Владиславка .

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2010 у справі №2-а-1224/10/1070 стягнуто з ТОВ Цегельний завод Владиславка до Державного бюджету податкову заборгованість на суму 34805,22 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 у справі №810/3088/13-а стягнуто з ТОВ Цегельний завод Владиславка податковий борг на загальну суму 143986,16 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі №810/2047/14 стягнуто з ТОВ Цегельний завод Владиславка податковий борг на 142937,33 грн.

Рішенням Київською окружною адміністративного суду від 23.11.2018 у справі №810/4577/18 стягнуто з ТОВ Цегельний завод Владиславка 305676,29 грн. в рахунок погашення податкового боргу із земельного податку з юридичних осіб.

З метою виконання судових рішень, керуючись Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004, контролюючим органом в установи банків, в яких відкриті розрахункові рахунки ТОВ ЦЗ Владиславка в травні, червні, листопаді 2018 року та січні 2019 року направлялися інкасові доручення на суму податкового боргу, однак доручення поверталися без виконання у зв`язку з відсутності коштів на рахунках, та арештом таких рахунків, накладених в рамках інших виконавчих проваджень.

Однак здійснені контролюючим органом заходи, направлені на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення податкового боргу у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках.

Позивач зазначає, що має намір реалізувати майно боржника, що перебуває в податковій заставі на суму податковому боргу у розмірі 305676,29 грн., що виник на підставі самостійно задекларованих податкових зобов`язань з земельного податку за період з 30.06.2015 по 30.01.2018, який був предметом позову у справі №810/4577/18.

Посилаючись на положення пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, просить суд надати дозвіл на погашення боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня усунення недоліків позовної заяви та надання витребуваних судом документів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача. Крім того, суд вказаною ухвалою зобов`язав відповідача надати документи.

Ухвала суду надсилалась відповідачу за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08842, Київська область, Миронівський район, с. Владиславка, вул. Леніна, буд. 366-А та була отримана останнім 14.06.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0113330275749.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, витребувані ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 документи суду не надав.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання сторін щодо розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили.

Враховуючи зазначене вище, з огляду на предмет і підстави позову, склад учасників справи та обсяг поданих матеріалів, судом здійснено розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

28.07.2000 Товариство з обмеженою відповідальністю Цегельний завод Владиславка (ідентифікаційний код 31070963, місцезнаходження: 08842, Київська обл., Миронівський р-н, с.Владиславка, вул.Леніна, буд.366/А) зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 7).

Товариство з обмеженою відповідальністю Цегельний завод Владиславка (далі - ТОВ ЦЗ Владиславка ) знаходиться на обліку в Миронівському відділенні Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2010 у справі №2-а-1224/10/1070 задоволено позовні вимоги ДПІ у Миронівському районі Київської області та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Цегельний завод Владиславка податковий борг в сумі 34805,22 грн. (а.с. 54-60).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 у справі №810/3088/13-а задоволено позовні вимоги Миронівської міжрайонної ДПІ Київської області та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Цегельний завод Владиславка податковий борг в сумі 143986,16 грн. (а.с. 90-91).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі №810/2047/14 задоволено позовні вимоги Миронівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Цегельний завод Владиславка податковий борг в сумі 142937,33 грн. (а.с.23-24 ).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 у справі №810/4577/18 задоволено позовні вимоги Головного управління ДФС у Київській області та стягнуто з ТОВ ЦЗ Владиславка 305676,29 грн. в рахунок погашення податкового боргу (а.с. 61-66).

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 у справі №810/4577/18 ТОВ ЦЗ Владиславка оскаржено не було, та набрало законної сили 24.12.2018 відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на матеріали справи, з метою погашення податкового боргу відповідача та виконання зазначеного судового рішення, позивач звертався до банків, обслуговуючих відповідача, з інкасовими дорученнями щодо списання коштів з рахунків боржника. Однак інкасові доручення були повернуті без виконання у зв`язку з відсутності коштів на рахунках, та арештом таких рахунків, накладених в рамках інших виконавчих проваджень.

Так, інкасові доручення від 29.05.2018 №39 (рахунок № НОМЕР_1 ), від 29.05.2018 №40 (рахунок № НОМЕР_2 ), від 19.06.2018 №54 (рахунок № НОМЕР_2 ), від 19.06.2018 №55 (рахунок № НОМЕР_1 ), від 14.11.2018 №168 (рахунок № НОМЕР_1 ), 169 (рахунок № НОМЕР_2 ) про перерахування 71468,66 грн. повернуто ПАТ КБ ПриватБанк позивачеві без виконання на підставі пунктів 10.9, 11.11 Постанови Правління НБУ Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 №22 у зв`язку з тим, що на кошти, які знаходяться на рахунку, накладено арешт, і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих) коштів (а.с. 25-30,85,86).

Інкасове доручення від 11.01.2019 №3 (рахунок № НОМЕР_1 ) про перерахування 71468,66 грн. повернуто ПАТ КБ ПриватБанк позивачеві без виконання на підставі пунктів 9.11, 11.11 Постанови Правління НБУ Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 №22 у зв`язку з тим, що на кошти, які знаходяться на рахунку, накладено арешт, і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих) коштів (а.с.33,34,87,88).

Інкасове доручення від 11.01.2019 №4 (рахунок № НОМЕР_2 ) про перерахування 71468,66 грн. повернуто ПАТ КБ ПриватБанк позивачеві без виконання на підставі пунктів 2.4, 2.5, 11.11 Постанови Правління НБУ Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 №22 у зв`язку з тим, що рахунок платника, вказаний у інкасовому дорученні, в банку не обслуговується (а.с.31,32,89).

Також судом установлено, що 18.06.2009 ДПІ у Миронівському районі Київській області прийняте рішення №5 про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу (а.с. 17 звор. бік).

11.09.2018 на підставі вказаного рішення заступником начальника ГУ ДФС у Київській області було здійснено опис майна, про що складено акти опису майна №43 та №44 та віднесено у податкову заставу майно ТОВ ЦЗ Владиславка , загальна вартість якого відповідно до вказаних актів становить 448535,00 грн. та 36161,55 грн. відповідно (а.с.18).

13.09.2018 на підставі акта про опис майна державним реєстратором у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було внесено запис про податкову заставу майна, перелік якого наведено в акті про опис майна від 11.09.2018 №43 та №44, що підтверджується витягом №56902989 від 13.09.2018 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 19).

У зв`язку з неможливістю погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів платника податків позивач звернувся з даним позовом до суду та просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно з підпунктами 89.1.1 та 89.1.2. пункту 89.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.2 статті 82 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, у першу чергу податковий борг погашається за рахунок звернення стягнення на кошти платника податків, що перебувають у його власності, а у випадку їх недостатності (відсутності) - за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Тобто, умовою звернення стягнення на майно, яке перебуває у податковій заставі, є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для його погашення.

Також, судом установлено, що позивач самостійно вживав заходів для стягнення податкового боргу згідно з судовими рішеннями Київського окружного адміністративного суду, що набрали законної сили, у справах від 13.01.2010 №2-а-1224/10/1070 (податковий борг в сумі 34805,22 грн.), від 18.07.2013 №810/3088/13-а (податковий борг в сумі 143986,16 грн.), від 10.04.2014 №810/2047/14 (податковий борг в сумі 142937,33 грн.), від 23.11.2018 №810/4577/18 (податковий борг в сумі 305676,29 грн.).

Беручи до уваги, що наявність у відповідача податкового боргу підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не викликає жодних сумнівів, а вчинені контролюючим органом заходи, направлені на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок коштів відповідача, що перебувають у його власності, не призвели до погашення податкового боргу через відсутність на рахунках відповідача в установах банків грошових коштів або їх арешт, суд дійшов висновку про наявність підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, матеріали справи не містять і відповідачем таких доказів суду не надано.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що податковий борг відповідачем у встановлені законодавством строки не погасив, наявність суми податкового боргу підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 806/1672/16, від 21.05.2019 у справі №826/21452/15.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) в сумі 1921 грн., сплачений позивачем при поданні позову, стягненню з відповідача не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Надати Головному управлінню ДФС у Київській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегельний завод "Владиславка" (ідентифікаційний код 31070963, місцезнаходження: 08842, Київська область, Миронівський район, с.Владиславка, вул.Леніна, буд.366/А) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду 30.09.2019.

Суддя Кушнова А.О.