Рішення

від 03.10.2019 по справі 640/7091/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2019 року № 640/7091/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участі секретаря судового засідання Алчієвої І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОКРАЇНА

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: Симбірцев Є.В.

від відповідача: Борозна М.П.

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОКРАЇНА звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019р. року №0013071404, форми "В1" та податкове повідомлення- рішення від 19.03.2019р. №0013081404 форми "В4;

- зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування заявленого ТОВ АРГОКРАЇНА за жовтень 2018 року у розмірі 34 755 008 грн, за листопад 2018 року у розмірі 36 726 325 грн, у відповідності до абз. 2 п.200.15 ст.200 ПК України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2019р. відкрито загальне провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2019р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваних рішень. Так, позивач зазначив, що загальна кількість експортованого сільськогосподарського товару дорівнює кількість товару, яка була придбана у постачальника ТОВ СІЛЬГОСП ІНВЕСТ (за договорами поставки, тобто ТОВ АРГОКРАЇНА використав товар у власній господарській діяльності, що підтвердив первинними документами у повному обсязі.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зазначив, що вони винесені на підставі та у відповідності до норм чинного податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що податкові зобов`язання донараховані позивачеві за результатом дослідження первинних документів та бухгалтерського обліку позивача, а позовні вимоги вважає необґрунтованими та безпідставними.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в позовній заяві та наданих письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у письмових запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві відповідно до наказу від 26.02.2019р. № 2537, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст.78 ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Агрокраїна з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2018 року (податкова декларація з ПДВ від 06.02.2019р. № 9309796959), за листопад 2018 року (податкова декларація з ПДВ від 06.02.2019р. № 9309808708).

За результатами перевірки був складений Акт документальної позапланової виїзної перевірки № 244/26-15 14-04-01/41999388 від 07.03.2019 року (надалі - Акт перевірки), яким встановлено порушення вимог п.185.1 cт, 185, п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.4 cт.200, п.201.1, п.201.10 cт.201 ПК України, зокрема ТОВ Агрокраїна завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за листопад 2018 року на 1 694 890 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника (рядок 20.2.1) за жовтень 2018 року на 34 755 008 гривень, за листопад 2018року на 36 726 325 гривень.

19 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі вказаного Акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення № 0013071404 , яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовано на рахунок платника у банку у розмірі 71 481 333,00 грн., а також застосовано штрафні санкції 17 870 333,25 грн.

19 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі Акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення № 0013081404 , яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 694 890,00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Визначаючись щодо змісту порушень, встановлених в ході перевірки, суд виходить з наступного.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Таким чином, формування податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість чи визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток має бути фактично здійснене і підтверджене належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Водночас, наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивачем.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для виставлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та збільшення позивачу суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість стали господарські операції позивача з ТОВ "СІЛЬГОСП ІНВЕСТ", яке, за висновком відповідача, має ознаки фіктивності.

Так, в акті перевірки зазначено, що ТОВ АГРОКРАЇНА укладено договори поставки від 17.08.2018р. №17-08/01, від 17.08.2018р. №17-08/02, від 10.09.2018р. №10-09-2018/1, від 16.08.2018р. №16-09-2018/2 з ТОВ СІЛЬГОСП ІНВЕСТ (податковий номер 39035182), згідно яких Постачальник зобов`язаний поставити і передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити пшеницю врожаю 2018 року, кукурудзу врожаю 2018 року, ячмінь врожаю 2018 року. Згідно проведеного аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ТОВ СІЛЬГОСП ІНВЕСТ зазначену продукцію придбано у ТОВ ФОРЕСТ САНРАЙЗ (податковий номер 40949294). Згідно проведеного аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ТОВ ФОРЕСТ САНРАЙЗ придбавало суміш вуглеводнів, бензино-лігроїнову фракцію, мандарини, апельсини, каву, печиво.

Також в акті перевірки вказано, що вищезазначені факти з підміни товару (послуг) свідчать про неможливість здійснення господарських операцій, у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та відсутність факту реального одержання (купівлі) ТОВ СІЛЬГОСП ІНВЕСТ у ТОВ ФОРЕСТ САНРАЙЗ у досліджуваних періодах, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ними відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару (послуг) та нереальність здійснення ТОВ СІЛЬГОСП ІНВЕСТ постачання (продажу) товарів (послуг) на адресу ТОВ АГРОКРАІНА . Крім того, вищевказані підприємства не здійснювали постачання вищезазначених товарів, про що свідчить відсутність відповідних виробничих потужностей та персоналу, необхідного для забезпечення господарської діяльності.

Таким чином, за наслідками перевірки відповідачем зроблено висновок, що ТОВ СІЛЬГОСП ІНВЕСТ у перевіряємих періодах фактично не могло реалізувати на адресу ТОВ АГРОКРАІНА пшеницю, кукурудзу, ячмінь. Фактично, за висновком контролюючого органу, ТОВ АГРОКРАІНА здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) при складенні первинних документів: договорів поставки, змісту операції - її вид (купівля, транспортування, зберігання, оплата тощо), найменування (номенклатура, асортимент), інші характеристики товару та одиниця виміру, обсягу операції - кількість, ціна та загальна вартість або сума перерахування коштів без урахування ПДВ і сума ПДВ.

Як встановлено судом, ТОВ АРГОКРАЇНА (код ЄДРПОУ 41999388) зареєстровано як платника податку на додану вартість та перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві. Основним видом економічної діяльності згідно коду виду економічної діяльності 46.21 - є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин.

Судом встановлено, що відповідно з поданої декларації з ПДВ за жовтень 2018 року вх.№ 9309796959 від 06.02.2019 року, причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення ПДВ) за жовтень 2018 року є здійснення експортних операцій товарів (пшениця врожаю 2018 року, ячмінь врожаю 2018 року), придбаних на території України протягом серпня, вересня 2018 року (100%), які згідно чинного законодавства оподатковуються податком за ставкою 0 .

Відповідно з поданої декларації з ПДВ за листопад 2018 року вх.№ 9309808708 від 06.02.2019 року, причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення ПДВ) за листопад 2018 року є здійснення експортних операцій товарів (пшениця врожаю 2018 року, ячмінь врожаю 2018 року), придбаних на території України протягом вересня, жовтня 2018 року (100%), які згідно чинного законодавства оподатковуються податком за ставкою 0 .

Як вбачається з матеріалів справи, придбання сільськогосподарської продукції ТОВ "АРГОКРАЇНА" здійснювалось на підставі Договорів поставки, укладених з ТОВ "СІЛЬГОСП ІНВЕСТ" (ЄДРПОУ 39035182) за наступними договорами: № 17-08-2018/01 від 17.08.2018 року, № 17-08-2018/02 від 17.08.2018 року, № 10-09-2018/01 від 10.09.2018 року, 16-09-2018/01 від 16.09.2018 року, згідно яких ТОВ "СІЛЬГОСП ІНВЕСТ" як Постачальник зобов`язувався поставити і передати у власність позивача, як Покупця, пшеницю врожаю 2018 року, ячмінь врожаю 2018 року та кукурудзу врожаю 2018 року.

Транспортування товару здійснювалось за Договорами комісії, укладеними з ТОВ "ВТОРМЕТЕКСПОРТ" (код ЄДРПОУ 30127924) № К1911-1 від 19.11.2018 року та ТОВ "МЕТАЛЗЮКРЕЙН КОРП ЛТД" (код ЄДРПОУ 19349403) № К270718/1 від 27.07.2018 року.

Також судом встановлено, що продаж вищевказаної сільськогосподарської продукції ТОВ "АРГОКРАЇНА" здійснювався за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними з STEARIN GROUP OU (Естонія), згідно яких, позивач, як Постачальник, зобов`язувався поставити і передати у власність Покупця пшеницю, кукурудзи та ячменю. Зокрема, було укладено контракти: № AX-001-BR3 від 22.08.2018 року; № АК-002-WHM від 22.08.2018 року; № АК-003-WHM від 27.08.2018 року; № АК-005-WHM від 30.08.2018 року; № AX-006-BR3 від 03.09.2018 року; № АК-007-WHM від 06.09.2018 року; № АК-008-WHM від 06.09.2018 року; № АК-009-WHM від 07.09.2018 року; № AК-010-BR3 від 07.09.2018 року; № AК-011-BR3 від 07.09.2018 року; № AК-011-BR3 від 08.09.2018 року; № AX-014-BR3 від 10.09.2018 року; № АК-020-WHM від 15.09.2018 року.

Фактичне здійснення експорту ТОВ "АРГОКРАЇНА" на адресу покупця STEARIN GROUP OU (Естонія) сільськогосподарської продукції, яка в свою чергу була придбана у ТОВ "СІЛЬГОСП ІНВЕСТ", підтверджується також наявними в матеріалах справи вантажно-митними деклараціями: МД № UA500040/2018/009818 від 25.09.2018 року; МД № UA500040/2018/008821 від 30.08.2018 року; МД № UA500040/2018/009819 від 25.08.2018 року; МД № UA500040/2018/009820 від 25.08.2018 року; МД № UA500040/2018/009821 від 25.08.2018 року; МД № UA500040/2018/009822 від 25.08.2018 року; МД № UA500040/2018/009823 від 25.08.2018 року; МД № UA500040/2018/012888 від 06.12.2018 року; МД № UA500040/2018/009627 від 20.09.2018 року; МД № UA500040/2018/009633 від 20.09.2018 року; МД № UA500040/2018/009646 від 20.09.2018 року; МД № UA500040/2018/010668 від 17.10.2018 року; МД № UA500040/2018/009632 від 20.09.2018 року; МД № UA500040/2018/010669 від 17.10.2018 року; МД № UA500040/2018/010670 від 17.10.2018 року.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи первинні документи судом встановлено, загальна кількість експортованого сільськогосподарського товару дорівнює кількість товару, яка була придбана у Постачальника - ТОВ СІЛЬГОСП ІНВЕСТ за Договорами поставки, тобто ТОВ АРГОКРАЇНА використав товар у власній господарській діяльності, спрямованій на отримання прибутку.

Суд зазначає, що позивачем надано суду документи первинного обліку, що містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін і не суперечать законодавчим та нормативним актам, а отже доведено факт реального виконання умов договору, що надає йому право на формування податкового кредиту по господарських операціях з зазначеним вище контрагентом.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що вказані господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Товар отриманий від контрагентів мав реальний і товарний характер та був використані в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях. Зазначене підтверджується обставинами, викладеними вище, і документами, які стали предметом перевірки.

Доводи відповідача про неможливість реального виконання контрагентами позивача (по ланцюгу) договірних зобов`язань через відсутність у останніх необхідних умов для ведення господарської діяльності не беруться судом до уваги, з огляду на те, що зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Отже, висновки відповідача, які ґрунтуються лише на податковій інформації та звітності контрагентів позивача, а не аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірного договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Враховуючи зазначене, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статтей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність висновків перевірки і заперечень відповідача щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій, оскільки такі висновки не підтвердженні відповідними доказами та суперечать наявним у справі доказам. Зазначені в акті перевірки і запереченнях обставини ні кожна окремо, а ні у своїй сукупності, не спростовують доводів позивача і наданих ним доказів. Інших доказів і аргументованих доводів, які б доводили достовірність зазначених в акті порушень і спростовували доводи позивача і надані ним докази, представник відповідача суду не зазначив.

Таким чином, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування ним спірних сум податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ПК України і в достатній мірі підтверджені належними і допустимими засобами доказування. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС України покладає тягар доказування правомірності прийнятого рішення, тих обставин, які стали підставою для його прийняття, вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для визнання їх протиправними і скасування та задоволення позову.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування заявленого ТОВ АРГОКРАЇНА , суд зазначає наступне.

Так, відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України визначено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зокрема, з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення (підпункт ґ цієї статті). У випадках, передбачених цим підпунктом цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 цієї статті Кодексу).

У відповідності до пункту 200.14 статті 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як передбачено положеннями пункту 200.15 цієї статті, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника (абзац другий пункту 200.15 статті 200 ПК України).

Аналогічні за правовим регулюванням положення містить і Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 (далі - Порядок), яка набрала чинності 01 лютого 2017 року.

Зокрема, згідно пункту 6 Порядку інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

За змістом абзацу другого пункту 7 Порядку після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

За таких обставин, в силу вимог абзацу другого пункту 200.15 статті 200 ПК України після набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 року по справі № 826/7380/15.

Ураховуючи наведене суд дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування заявленого позивачем за жовтень 2018 року та листопад 2018 року у відповідності до абз. 2 п.200.15 ст.200 ПК України.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 19.03.2019р. року №0013071404, №0013081404.

3. Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОКРАЇНА (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд 5-Б; код ЄДРПОУ 41999388) за жовтень 2018 року у розмірі 34 755 008,00 грн, за листопад 2018 року у розмірі 36 726 325,00 грн, у відповідності до абз. 2 п.200.15 ст.200 ПК України.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОКРАЇНА (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд 5-Б; код ЄДРПОУ 41999388) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 21 131,00 (двадцять одна тисяча сто тридцять одна) гривня 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій

Дата складання повного тексту рішення - 24 жовтня 2019 року