Рішення

від 28.10.2019 по справі 200/11363/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 р. Справа№200/11363/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області про визнання дій протиправними, скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_2 (ідентифікаційний код 41444848) в інтересах позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код відсутній, паспорт громадянина Азербайджанської республіки тип РС № НОМЕР_1 виданий 26.08.2017, особистий код 19 НОМЕР_2 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області (ідентифікаційний код 26000411, 85200, Донецька область, м.Торецьк, вул.Євгена Саднєва, 1) про визнання дій протиправними, скасування розпорядження від 16.05.2019 про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов`язати призначити та виплатити допомогу при народженні дитини у розмірі 41280,00 грн. згідно поданої заяви від 07.05.2019. Позов вмотивовано тим, що відмова у наданні допомоги з підстав ненадання посвідки на постійне місце проживання є протиправною та не відповідає вимогам ст. 11 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми .

26 вересня 2019 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, зобов`язано відповідача надати відомості щодо нарахування та виплати пенсії позивачу, рішення про зупинення виплати пенсії.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог. Свою позицію вмотивовував тим, що на момент звернення із заявою про виплату допомоги при народженні дитини у позивача відсутня посвідка на постійне місце проживання, що свідчить про відсутність законних підстав для призначення вказаної допомоги. Зазначає про наявність відмітки у паспорті про зобов`язання позивачем залишити територію України до 23.06.2018. Іншого документу про законність перебування та території України у позивача відсутні. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Республіки Азербайджан, місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 .

07 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м. Торецька Донецької області з заявою про призначення державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До заяви додано свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_3 , яке видано 12.03.2019 Торецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, паспорт громадянина Республіки Азербайджан НОМЕР_4 . Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 батьками ОСОБА_4 : ОСОБА_1 , громадянин Азербайджанської Республіки (батько), ОСОБА_5 (мати).

Крім того, до позовної заяви додано Індивідуальну програму реабілітації дитини-інваліда ОСОБА_3 , довідки про перебування дитини на стаціонарному лікуванні разом з матір`ю ОСОБА_5 .

16 травня 2019 року Управлінням праці та соціального захисту населення прийнято розпорядження № б/н про відмову у призначенні допомоги згідно ст.1 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми .

16 травня 2019 року Управлінням праці та соціального захисту населення складено повідомлення про відмову у наданні держаної допомоги сім`ям з дітьми (вих. №08/3-01575), в якому зазначено, що підставою для відмови є відсутність посвідки на постійне проживання батька.

19 серпня 2019 року листом відповідача №08 повідомлено та надіслано позивачу розпорядження про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини.

Спірним є відмова у призначенні допомоги при народженні дитини.

Відповідно до статті 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Згідно із статтею 1 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі-Закон № 2811-XII) іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, мають право на державну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 2 статті 3 Закон № 2811-XII передбачено, що відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми: допомога при народженні дитини.

Відповідно до статті 10 Закону № 2811-XII допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Згідно із пунктом 2 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 державна допомога сім`ям з дітьми призначається і виплачується: іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту і мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України Про державну допомогу сім`ям з дітьми , іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за Законом № 2811-XII затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок № 1751).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Пунктом 11 Порядку № 1751 передбачено, що для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається: заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу).

Як встановлено судом, позивачем виконані умови Закону України "Про державну допомогу з дітьми" та Порядку №1751 в частині надання усіх необхідних документів для призначення допомоги при народженні дитини.

Згідно пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Суд зазначає, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 591/610/16-а та від 2 жовтня 2018 року у справі № 495/3711/17.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не погоджується із запереченнями відповідача і вважає, що відповідач не довів правомірності свого рішення та законності підстав у відмові в призначенні державної допомоги при народженні дитини, оскільки дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянкою України і має рівні права передбачені Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами, які визначають права та свободи дітей, а допомога, яка призначається вважається власністю дитини, при цьому, батьком дитини при поданні заяви про надання допомоги дотримані умови Закону України "Про державну допомогу з дітьми" та Порядку №1751 в частині надання усіх необхідних документів.

Щодо зазначення суми, яка підлягає виплаті, суд зауважує, що статтею 12 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми визначено, що допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тобто, розмір та порядок виплати допомоги при народженні дитини визначені на законодавчому рівні.

На підставі зазначеного, обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній справі є прийняття рішення про скасування розпорядження відповідача про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини та зобов`язання призначити та виплатити відповідну допомогу за заявою позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Фактично позовні вимоги задоволені, оскільки, визнано протиправним розпорядження та як наслідок зобов`язано здійснити призначення допомоги. Отже, з огляду на те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (квитанція від 19.09.2019 №0.0.1469815643.1), суд дійшов висновку щодо стягнення цієї суми за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області про визнання дій протиправними, скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати розпорядження Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області від 16.05.2019 про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області (ідентифікаційний код 26000411, 85200, Донецька область, м.Торецьк, вул.Євгена Саднєва, 1) призначити та виплатити ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код відсутній, паспорт громадянина Азербайджанської республіки тип РС № НОМЕР_1 виданий 26.08.2017, особистий код 19VH17M) допомогу при народженні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно поданої заяви від 07.05.2019.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код відсутній, паспорт громадянина Азербайджанської республіки тип РС № НОМЕР_1 виданий 26.08.2017, особистий код 19VH17M).

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош